Андрій Фаворов про серіал «Свій газ»: ми знімали для Netflix

 

Мої спогади в ФБ про те, як з'явився серіал «Свій газ» викликали не тільки бурхливу реакцію, але і безліч питань. Я вирішив не розпорошуватися по коментарях і відповісти всім відразу, благо формат авторської колонки це дозволяє.

Найчастіше запитують: як так вийшло, що я погодився не знімати «корпоративне г ...» з доповідями в краватках і брендованими презентаціями. Режисер - зрозуміло, творча людина, але в Нафтогазі ніщо не надихало до нехтування корпоративними засадами. І все ж серіал вийшов по духу набагато ближче до науково-популярних фільмів Discovery і BBC, ніж до звичних глянцевих роликів великих корпорацій.

Не те, щоб я свідомо прагнув у революціонери, скоріше це була спроба з'єднати два світи, взаємодія з якими вводила мене в глибокий дисонанс. З одного боку сяяв начищеним екраном світ київських офісів і телеефірів. Якщо вірити тому, що там розказується, для того, щоб добути в Україні газ, досить палицю в землю встромити, і звідти відразу рвануть мільярди кубів. А злий Нафтогаз спеціально не хоче розробляти надра, що належать народу.

З іншого боку сірим туманом напливали три дні, тільки що проведені на буровій. Зміни по 12 годин, життя в тісних сарайчиках посеред поля, робота під крижаним дощем при відсутності гарячого душу. І одночасно, потужні і витончені силуети бурових установок, сувора індустріальна краса. Але все гарне і потужне коштує дорого, за якість треба платити. І якщо ми хочемо добувати, нам потрібні ринкові ціни.

Як менеджер, я розумів, що донести цю думку з бурової в столицю через звичні канали комунікацій не вийде. Потрібно було шукати інший шлях. І ми вирішили йти через реальне життя реальних людей: пожити з хлопцями на вахті, поспілкуватися з геологами, заглянути в їхні будинки, сім'ї. Показати, на противагу поблажливого обговорення на ток-шоу, важку роботу в холоді, далеко від дому.

При цьому, ми всіма силами прагнули уникнути звичного для газової теми нальоту політизованості. У нас же як - будь-яке обговорення негайно переростає в шквал взаємних звинувачень. І за цим марним шумом губляться головні питання: що таке газ, хто і скільки його видобуває, і скільки він повинен коштувати. А мені хотілося, щоб почалася цивілізована дискусія, без навішування ярликів, образ. Це можливо тільки якщо люди чітко розуміють, про що дискутують. І «Свій газ» став спробою окреслити межі проблеми, очистити її суть від політичних нашарувань, пояснити широкій аудиторії - що ж все-таки відбувається в нашій газовій галузі. Щоб люди, подивившись цей міні-серіал, задалися питанням - а чи достатньо ми цінуємо цю важку працю?

З технічної точки зору орієнтувалися на кращих - стандарти Netflix. У них є певні вимоги до якості відео для того, щоб платформа прийняла його на розгляд. На жаль, пандемія внесла свої корективи, багато ми не змогли зняти через обмеження пересувань. Але і той продукт, який вийшов, мені здається, виглядає якісно. Через нього можна говорити на гідному рівні про український газ і з нашими глядачами, і зі світовою аудиторією.