Аура Сабадус ICIS: Україна створила найефективніший енергоринок у Східній Європі

Як виглядає ситуація з цінами на газ у Європі і на що чекати, про перспективи розвитку зеленої енергетики в Європі в умовах нинішньої енергокризи, а також наскільки успішний енергоринок створює Україна – Kosatka.Media поговорила зі старшим журналістом міжнародної аналітичної організації ICIS Аурою Сабадус.

– Що може очікувати на європейську енергетику цієї зими?

– Я бачу два можливі варіанти розвитку подій. Перший – оптимістичніший: якщо зима буде м'якою, Азія не збільшить обсяги споживання і газ надходитиме до Європи хоча б на поточному рівні.

Якщо ж погода змусить Азію та Європу підвищити рівень споживання – будуть проблеми. Запаси газу у сховищах, порівняно з минулим роком, відчутно нижчі, і залишається актуальним питання – чи Росія поставлятиме газ до Європи.

Моє враження станом зараз – не буде. Хоча російська влада і заявляла, що забезпечить Європу газом, доказів цьому немає. І немає жодних прямих ознак, що будуть.

Висока ціна на газ у Європі – частина дій Росії, щоб змусити Європу схвалити Північний потік – 2. Наразі він технічно завершений. Але ще має бути запущений у комерційну експлуатацію (тобто фактично імпортувати та продавати газ). В цей час він чекає нормативних та технічних дозволів і ще не запущений як комерційний трубопровід. І коли його схвалять – тоді, можливо, буде додаткове постачання газу для Європи.

Читайте також: ЩО ЗМІНИТЬСЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ ВОСЕНИ: ЯК ПЛАТИТИМЕМО ЗА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ, ГАЗ ТА ТЕПЛО

– Тобто, у найгіршому сценарії – все питання у тому, скільки коштуватиме газ?

 – Так, питання у тому, наскільки високо ця ціна зможе піднятися. Це прямо питання на мільйон доларів.

У нас був рекорд станом на 7-8 жовтня – €170/МВтгод (або більше $200 за 100 куб.м, – ред.). Нині €80. Але якщо попит підвищуватиметься, додатковий російський газ не прийде, і при цьому Азія підвищить попит і забиратиме собі значну частину газу – ціну складно передбачити. Але може бути навіть вища за рекордні €170.

– Ви вже згадали проблеми, які створює запуск Північного потоку-2. На вашу думку, що чекає на українську газотранспортну систему після запуску Північного потоку-2?

– Це серйозна ситуація.

Якщо ПП-2 буде запущено – Росія припинить транзит через Україну. Це великий ризик для України та її країн-сусідів.

Їм найзручніше отримувати газ узимку з України. А запуск Північного потоку-2 та припинення транзиту газу через Україну означає, що такі країни як Румунія, Молдова опиняються під загрозою.

Тому в їхніх інтересах говорити тією ж мовою, що й Україна в цьому питанні. Їм важливо підтримувати Україну, бо все, що станеться, вплине на весь регіон.

Ми порахували, що якщо транзит газу через Україну припиниться, це спровокує дефіцит газу для всіх цих країн. За нашими підрахунками після запуску Північного потоку-2, брак газу складе 45-50 млрд кубічних метрів. Це багато.

Дефіцит цілком реальний, тому що не буде достатньої ємності трубопроводів для транзиту із заходу Європи на схід. До того ж, складно буде знайти альтернативні способи постачання газу до країн Східної та Центральної Європи. Це серйозні технічні питання.

І тому дуже важливо для України зберегти транзит до 2024 року і довше, поки європейські країни не зможуть успішно перейти на відновлювані джерела. І нам потрібний цей перехідний період для України та Східної Європи.

Читайте також: ПІВНІЧНИЙ ПОТІК-2 ТА УКРАЇНА: ЯК ЗРОСТУТЬ ЦІНИ НА ГАЗ, ЯКЩО КРЕМЛЬ ДОБУДУЄ ГАЗОПРОВІД

– Чи зможе енергетична криза зупинити Європу на шляху розвитку зеленої енергетики? Чи не повернеться вона до старого надійного викопного палива?

– Ні, це не зупинить Європу на заваді розвитку зеленої енергетики. Але може суттєво уповільнити весь процес. І, звісно, ​​змусить європейських політиків замислитись, як діяти далі. Адже зараз, під час перехідного періоду, ми дуже потребуємо газу як перехідного джерела енергії і його явно не вистачає.

Особливо складна ситуація у регіонах, яким не вистачає газу власного видобутку. Наприклад, Україна – вона потребує газу, це реальність. У такій ситуації неможливо перестрибнути із 40% залежності від вугілля до 100% відновлюваної енергії. Те саме – в інших східноєвропейських країн.

Тому процес переходу до зеленої енергетики може значно сповільнитися. Законодавцям доведеться розглядати інші можливості, як безболісно провести цей перехід.

– Яка з країн Східної Європи, на вашу думку, побудувала найефективніший енергетичний ринок?

– Україна.

Якщо говорити про Угорщину, Словаччину, Польщу – їм довелося застосовувати відповідні правила для енергетичних ринків як членів ЄС.

А Україна, не будучи членом ЄС, багато зробила з багатьох напрямів. Вона провела реформу енергетики за дуже короткий час. Деякі країни в Європі 20 років реформували енергоринки та не закінчили досі. В Україні це зайняло 5-6 років.

Я бачу, що Україна зосереджена на застосуванні європейського регулювання. Я бачу, як активно працюють всі у цьому напрямку – державні органи, уряд, приватні компанії. Напрацьовують необхідні вміння, створюють ринки.

Це величезне досягнення, якого важко досягти. Я спостерігала за багатьма країнами, багато писала про лібералізацію ринків і я знаю, як це складно.

Тому що потрібно багато чого міняти у різних секторах. Це не лише лібералізація. Потрібно мати стійкий уряд, інституції, регулювання. І ще переконати все населення, що відкриті ринки – це добре для них.

Тому Україна – це модель та приклад для решти країн у цьому питанні.

Але нинішня криза може змусити уряд зробити крок назад на шляху до реформ.

Зрозуміло, що всі уряди хочуть захистити населення від кризи, регулювати ціну тощо. Це політично добре, але погано для розвитку енергоринку та інтересів країни. Реформи треба зберегти будь-що.

– Як ви оцінюєте український ринок газу?

– Український ринок газу справді імплементував європейські правила та регулювання, є оптова торгівля, є торгівля на віртуальних платформах. Ми бачимо, що ринок розвивається та розробляється.

Але є кілька пропозицій для України у цьому напрямі.

Перше – потрібно створити фінансові інструменти. Фізична торгівля газом потребує фінансового трейдингу. Це допоможе компаніям мінімізувати ризики.

Друге – потрібно попрацювати над законодавством, зробити ринок більш передбачуваним для компаній. Чим менше втручатиметься уряд у їхню роботу – тим краще. Якщо уряд виставляє прайс-кепи – виникає питання – навіщо тоді залишатися і працювати на цьому ринку.

– У нас багато експертів кажуть, що ринку газу в Україні все ж таки немає...

– Не погоджуся. Я знаю країни, де немає ринку.

Хоча якщо порівнювати, наприклад, із данським ринком, то так, український обмежений. Але якщо порівнювати з іншими ринками в регіоні – він є і розвивається. Так, обсяги українського ринку поки що невеликі. Але знову ж таки – дивлячись із чим порівнювати.

А щоб ринок зростав – потрібно створювати більше інструментів, зокрема фінансових. Також продукти на українському ринку поки що не дуже різноманітні. Чим більше їх – тим краще.

Якщо всі інструменти працюватимуть, буде довіра – буде гарна тенденція зростання та розвитку.

 

Теги: газ, Північний потік-2, енергоринок, Ринок газу

Читайте також

Укрнафта розпочала ребрендинг автозаправних комплексів Glusco
Росія нарощує імпорт пального з Білорусі через скорочення виробництва
Енергетика Харкова: діють погодинні мережеві обмеження для 220 тисяч користувачів