Два роки роботи ринку електроенергії: здобутки і проблеми

Українська енергосистема вже два роки працює в умовах відкритого конкурентного ринку електроенергії. Які проблеми досі не вирішені, а чого вдалося досягти на другому році діяльності, з якими новими викликами стикнулися та що чекає на ринок у наступному році – Kosatka.Media запитала в учасників ринку, Укренерго та НКРЕКП. 

Проблеми «у спадок» від першого року роботи

Низка неузгодженостей ринку електроенергії тягнеться за ним ще від початку відкриття. Представники енерго-бізнесу,  регулятор і оператор вказують на ті самі проблеми на ринку, але акцентують на різних їх аспектах.

У НЕК «Укренерго» пояснили у коментарі Kosatka.Media, що найважливіше питання, яке сьогодні потребує вирішення, – фінансове збалансування ринку. Тут є два фактори, що створюють заборгованості на ринку електроенергії: недосконалість механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) та проблема заборгованостей на балансуючому ринку (БР). Остання спричинена недостатньою платоспроможністю споживачів, які не сплачують за небаланси (куплену на БР електроенергію) через брак коштів, але їх не можна відключати за несплату від енергопостачання через загрозу екологічної або соціальної катастрофи (державні шахти, комунальні водоканали, клієнти ПОН тощо).

Також досі є проблема ефективності роботи держкомпаній на ринку електроенергії. Насамперед це стосується найбільшого на ринку трейдера, яким є ДП «Гарантований покупець», та найбільшого українського виробника електроенергії НАЕК «Енергоатом». Обидві компанії досі мають значний у порівнянні з іншими обсяг позитивного небалансу, тобто електроенергії, яка вироблена, але не розпродана на основних сегментах ринку, (РДД, РДН т а ВДР) і тому продається на балансуючому ринку за вкрай низькою ціною ( від 0,01 грн за МВт∙год). Це спричиняє недоотримання прибутків двома компаніями. А недоотримання прибутку «Гарантованим покупцем» створює додаткове навантаження на тариф на передачу НЕК «Укренерго».

Членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Ольга Бабій у коментарі Kosatka.Media зазначила, що у Регулятора найголовнішою вбачають проблему відсутності механізму моніторингу ринку. 

«У нас не регламентований механізм моніторингу Remit. Тому є проблема прозорості та доброчесності ринків. Ми як регулятор не можемо швидко реагувати на ту чи іншу поведінку учасників ринку, ми не можемо збирати дані тощо», – пояснила вона.

Друга проблема – коли ринок запускався, всі думали, що індикативним буде спотовий ринок, РДН та ВДР. 

«Але за результатами аналізу основна маса операцій з купівлі-продажу електроенергії відбувається на ринку двосторонніх договорів (РДД). Саме він є індикативним, на ньому формуються ціни. А на спотовому ринку продається всього біля 20-25%», – зауважила представниця НКРЕКП. 

Третя проблема, за словами Бабій, – особливості нашої енергосистеми. В певні періоди року, особливо влітку – наявність профіциту, за рахунок стрімкого зростання обсягів ВДЕ. Ціни провалюються, стають неконкурентними для теплової генерації.

Читайте також: В'ЯЧЕСЛАВ КОХАНОВ: РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ПОТРІБНО, ЩОБ НКРЕКП І УКРЕНЕРГО СТАЛИ ЄДИНИМ ОПЕРАТИВНО-ВИКОНАВЧИМ ЦЕНТРОМ

Представники енерго-компаній детальніше розповіли, як саме вищезазначені недоліки ринку впливають на його роботу.

Директор ТОВ «АВГУСТА» (група постачальників енергоресурсів Tolk) Ірина Береснєва у коментарі Kosatka.Media зауважила, що ще в перший рік роботи ринку повинні були запрацювати прозорі ринкові механізми формування ціни на електричну енергію. Проте нестабільна та незбалансована законодавча база і невпевнена робота регулятора дали можливість «недобросовісним трейдерам» варіювати рівнем цін на електроенергію задля отримання надприбутків з поступовим «викачуванням» прибутку з окремих генерацій. 

«Тому ціни, на які орієнтується сьогодні споживач, не мають жодного стосунку до ринкових. Зазначу також і те, що висока собівартість електроенергії на сьогодні досі залишається законодавчо перекладеною з населення на промисловість. Тобто вона все одно знаходить свій вихід у підвищеній ціні вироблених в Україні товарів, що, у свою чергу, доводиться компенсувати тому ж самому кінцевому споживачу», – уточнила Береснєва.

Також вона акцентувала, що значною проблемою ринку є так зване «перехресне субсидіювання», коли дохід генеруючих компаній досі направлено на зниження високої вартості електроенергії для населення. 

«Це призводить до значних втрат компаній, на яких було покладено спеціальні обов’язки. Лише НАЕК «Енергоатом» за результатами 2020 року отримала збитки у розмірі 4,8 млрд грн. Також частково невирішеною проблемою є перекладання завищених тарифів «зеленої генерації» на промислових споживачів шляхом підняття тарифу передачі», – пояснила Береснєва.

Керівник проекту «Електроенергія» компанії «ЙЕ Енергія» Василь Гончарук зауважив Kosatka.Media, що ринок електроенергії, хоча формально і вважається відкритим і реформованим, в реальності сегментований. 

«Кожен постачальник обмежений своїм сегментом, а значна частина фактично ресурсу електроенергії (перш за все, найбільш дешевої – атомної) недоступна незалежним трейдерам і постачальникам. Причиною цього є штучне регулювання цін для деяких категорій споживачів – населення і юросіб з дозволеною до використання потужністю на рівні 50 кВт», – зазначив експерт.

Директор компанії-постачальника електроенергії «Мегатрейдінг» В'ячеслав Коханов додав ще три проблеми ринку, які не вирішені з початку його запуску. Найперша –  накопичені борги за попередні періоди перед учасниками ринку з боку ДП Енергоринок.

«Ринок фактично стартував з суцільної боргової ями, не були врегульовані розрахунки, не проведені взаємозаліки між державними компаніями з постачання газу, генерацією (виробниками) та ДП Енергоринком, які виникли через різницю в собівартості виробленої енергії та тепла і цін, за яким ці енергоносії відпускались для населення, відповідно брак обігових коштів не дає можливості ефективно працювати генеруючим компаніям», – уточнив Коханов.

По-друге, не було затверджено дієвого механізму роботи з юридичними особами-споживачами, які є неплатоспроможними, та яких, внаслідок технічних причин, не можливо відключити від енергоспоживання. 

«Був створений так званий Постачальник останньої надії (ДП Інтеренерго), але джерел його фінансування та механізмів врегулювання такої заборгованості не створено. Одна з найбільших причин, чому Укренерго вже 9 місяців не виконує свою функцію, та не розраховується за небаланси з усіма учасниками ринку – це те, що ДП Інтеренерго не сплачує рахунків на користь НЕК Укренерго. Кожен учасник ринку тепер змушений за рахунок власних коштів субсидіювати боржників ДП Інтеренерго», – уточнив Коханов.

Також експерт зауважив, що є проблема перешкоджання операторами системи розподілу в переведенні споживачів від «свого» постачальника за вільними цінами до нових постачальників. 

«Деякі оператори системи розподілу «насильно» стримують споживачів від переходу до альтернативних постачальників. Інструменти застосовують різні, одним споживачам дораховують борги та погрожують відключеннями, інших попереджують про складності з енергопостачанням, або з реалізацією тих чи інших технічних умов, які споживач має бути виконати в разі переходу до альтернативного постачальника, деякі одразу виставляють рахунки на сплату електричної енергії наперед до кінця року, як вид штрафної санкції», – пояснив Коханов.  

Ще одна неприємність для бізнесу – договірні торги між державними виробниками та великими трейдерами. 

«Не треба бути в верховних кабінетах щоб знати, які кулуарні домовленості існують на ринку, все і так стає зрозуміло, якщо аналізувати торги Енергоатома та Центренерго в період з 2019 по 2020 рік. Величезні, для більшості учасників не доступні, розміри лотів, стислий час від оголошення торгів до їх фактичного проведення (оголосили в п’ятницю о 18.00, з початком торгів в понеділок об 11.00) щоб ті, хто «не в темі» не встигли акумулювати кошти,  або час їх проведення (з 19 до 23 ночі).

Так, завдяки дешевому ресурсу, який перерозподіляється на постачальників за вільними цінами (структури відокремлені від ОСР) монополії мають можливість утримувати споживача ціною. Звісно цей механізм спотворює ринок та створює не конкурентне середовище для звичайних постачальників», – зауважив Коханов.

Експерт у сфері енергетики Валерій Ноздрін погодився, що після запуску нової моделі виникла низка питань і з точки зору регулювання, і з точки зору адміністративного втручання. Але зауважив, що головний ефект від запровадження нової моделі енергоринку – це суттєве зниження ціни на електроенергію для кінцевого споживача. І це її беззаперечний плюс, попри всі складнощі. 


Фінансове збалансування ринку електроенергії залишається невирішеною проблемою

Які труднощі на ринку вдалося вирішити

В Укренерго відзначили, що на даний момент значно зменшився (однак досі не зник) сумарний обсяг позитивних небалансів «Енергоатома» та «Гарантованого покупця». Цьому сприяла насамперед відміна нижнього price cap на балансуючому ринку. Внаслідок цього балансуючий ринок стає штрафним майданчиком для тих учасників ринку, які не встигли розпродати свої обсяги на основних сегментах (РДД, РДН, ВДР), адже обсяги, що реалізуються в якості позитивних небалансів, коштують менше за інші сегменти. Зменшення обсягу позитивних небалансів полегшує балансування енергосистеми, зменшує необхідність надання послуг з балансування. Обидва фактори сприяють зниженню фінансового навантаження на НЕК «Укренерго».

Також протягом 2020 року вдалося повністю розблокувати роботу ринку допоміжних послуг (РДП), запуск якого затримувався через відсутність сертифікованих учасників. За ініціативи НЕК «Укренерго» ще у 2019 році було впроваджено тимчасову спрощену процедуру сертифікації, а у 2020-у впроваджено повноцінну. В результаті сьогодні для участі в РДП сертифіковано 17 генеруючих одиниць, серед яких окрім енергоблоків ГЕС, ТЕС і ТЕЦ, енергоблок №2 Запорізької АЕС.

«У 2020 році вирішено процедурно та фінансово питання компенсації диспетчерських обмежень виробництва електроенергії з ВДЕ. Внесені необхідні зміни в законодавство та підзаконні акти, що створили механізми для визначення обсягів обмежень, визначення їх вартості тощо, НЕК «Укренерго» впроваджено програмний комплекс Системи керування обмеженнями ВДЕ для передачі диспетчерських команд. Також в тарифі на диспетчеризацію НЕК «Укренерго» передбачено кошти для фінансування витрат на компенсацію обмежень ВДЕ», – пояснили у оператора.

Також в Правила ринку внесені зміни, що дозволяють фінансувати uplift з тарифу на диспетчеризацію НЕК «Укренерго». Наразі вирішується питання виділення коштів на це в структурі зазначеного тарифу.

Забезпечено погашення близько 40% обсягів заборгованості 2020 року НЕК «Укренерго» в межах ПСО перед ДП «Гарантований покупець» за рахунок залучення кредитних коштів на суму 10,25 млрд грн від трьох державних банків («Ощадбанк», «Укргазбанк», «Укрексімбанк»).

На думку Ірини Береснєвої, більшість проблем вирішити не вдалось. Але впродовж другого року отримали більше додаткових інструментів визначення ринкової ціни. 

«На сьогодні ефективно працює «Українська енергетична біржа» на ринку двосторонніх договорів. Вважаю, що саме на ціни, які складаються в ході торгових сесій, ми маємо надалі орієнтувати споживача. В перспективі обов’язково необхідно звертати більше уваги на механізми формування ф’ючерсних цін, що найближчим часом будуть запропоновані потужними постачальниками», – сказала вона.

Василь Гончарук зауважив, що  зараз уряд та галузевий регулятор НКРЕКП впроваджують ряд змін, спрямованих на виправлення ситуації з викривленням ціноутворення. Зокрема, Міненерго планує зробити аукціони з продажу електроенергії обов'язковими – укладати двосторонні договори можна буде тільки через біржу. Зараз частина договорів укладається між учасниками напряму. Але цінову ситуацію щодо всього обсягу укладених двосторонніх договорів учасники ринку не знають, повною картиною володіє тільки біржа. Очевидно, що ринок потребує такого кроку, як зміна індикатору цін. 

«Наразі, досі індикатором цін для укладення угод є ринок на добу наперед і внутрішньодобовий ринок, на яких торгується не більше 20% від усієї електроенергії, а волатильність – близько 300%. Постачальники неодноразово заявляли – більш логічним було би зробити індикатором ринок двосторонніх договорів, волатильність якого зазвичай не вища за 13%. Тут думку постачальників вже почули – Українська енергетична біржа, на якій укладаються двосторонні договори, планує зробити індикатор на основі середньозваженої інформації саме по цих угодах», – відзначив Гончарук.

Друга проблема, на яку звернув увагу уряд та регулятор, за словами Гончарука – маніпуляції у всіх сегментах ринку (двосторонніх договорів, ринку «на добу вперед» і внутрішньодобовому).

Представники НКРЕКП попередили про введення з 1 липня 2021 р. адміністративної та кримінальної відповідальності за маніпуляції.

«Також сподіваємося, що найближчим часом НКРЕКП почне роботу над вирішенням проблеми прогнозування рівня небалансів в системі. Це створює некерований додатковий фінансовий тягар для постачальників. І, як наслідок, лягає в вартість ресурсу і кінцеву ціну для споживача. Комісія готується до обговорення з учасниками ринку проекту постанови про введення погодинних профілів (типових графіків) споживання. Якщо ініціатива буде впроваджена, це впорядкує планування і учасниками ринку, і кінцевими споживачами обсягів свого споживання, а небаланси буде зменшено», – вважає експерт.

У самому НКРЕКП, за словами Ольги Бабій, вважають, що навчилися швидше аналізувати ринок і оперативніше вживати заходи щодо сезонних прайс-кепів. 

«Ми стали гнучкіші і набралися досвіду щодо регулювання ринку з такими особливостями», – сказала вона.

Стосовно прогнозування небалансів, то Бабій відзначила, що упродовж другого року роботи стало зрозуміло, як працюють особливості балансуючого ринку, незважаючи на ковідні обмеження, стрімкі зростання та падіння споживання. 

«Але частково питання по балансуючому ринку вирішені. Хоч зараз нас частково і стримує ПСО. Але основним досягненням цього року стало те, що Енергоатом навчився сам нормально торгувати на ринку і більш-стабілізувався у своїй торговій діяльності», – відзначила Бабій.

Читайте також: КВАРТИРА В НОВОБУДОВІ: ЧОМУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ ВДВІЧІ ДОРОЖЧА

Вячеслав Коханов відзначив, що в частині боргів за попередні періоди перед учасниками ринку з боку ДП Енергоринок, ситуація помалу набирає руху в пошуку інструментів вирішення. Проводиться реструктуризація заборгованості виробників електричної енергії, що дає змогу збалансувати роботу генеруючих компаній, але до повного вирішення проблеми розрахунків ще не дійшли.

 А щодо перешкоджання операторів системи розподілу в переведенні споживачів, завдяки моніторингу та втручанням від НКРЕКП, ситуація змінилася на краще, відзначив Коханов. 

«Деякі окремі випадки «перешкоджання» з боку ОСР існують, але це не має масових ознак. Переведення споживачів стало проходити швидко, прозоро, отже слід вважати, що регулятор винайшов дієвий механізм впливу на ОСР. Звісно ті ОСР, які ще з цим «заграються» лишились, але стали більш обережні у своїх діях», – уточнив фахівець.

Виклики і проблеми другого року роботи

В Укренерго відзначили, що у січні-лютому 2021 року основною проблемою став дефіцит в ОЕС України виробництва електроенергії на АЕС та вугільних ТЕС, який компенсувався за рахунок імпорту з Білорусі та Росії.

«АЕС працювали на зниженому навантаженні ( сумарно 9-9,5 МВт проти 10 МВт у січні-лютому 2020 року) через перенесення на зиму частини ремонтних робіт енергоблоків ТЕС, з одного боку, через знижене навантаження АЕС змушені біли збільшити виробіток електроенергії і значно швидше, ніж планувалося, спрацьовували свої запаси вугілля, з іншого боку, на ТЕС спостерігався підвищений рівень аварійності», – пояснив Володимир Кудрицький.

Натомість експерти найбільшими, хоча й не такими вже новими, проблемами вказали значне зростання боргів на ринку. 

«На другому році маємо зростання боргів перед інвесторами «зеленої генерації» − через раніше запроваджені економічно необґрунтовані тарифи та лише часткове розв’язання проблеми боргів попередніх періодів. Також на поточний момент постачальники мають суттєві непогашені борги з боку оператора системи передачі за послуги балансування та продані об’єми профіцитів електричної енергії», – відзначила Ірина Береснєва.

Василь Гончарук додав, що в результаті дії механізму ПСО накопичилися борги перед Енергоатомом та Укргідроенерго. Зокрема, за 2020 рік Енергоатом отримав чистий збиток у кілька мільярдів. Одна з головних причин – втрати компанії через невідповідність собівартості виробленої АЕС електроенергії і ціни, за якою Енергоатом в рамках режиму ПСО постачає її для населення. Для повернення боргів «Гарантованого покупця» компанія змушена вдаватися до судових процесів.

«Накопичення боргів державних компаній вже має наслідки. Директор Енергоспівтовариства Янез Копач днями заявив, що співтовариство не може сертифікувати оператора системи передачі НЕК «Укренерго», поки не буде вирішено проблему з фінансовим станом компанії. А сертифікація «Укренерго» є умовою для інтеграції української енергосистеми в ENTSO-E. Тобто, сьогоднішні перекоси на ринку стають перепоною до інтеграції в європейську енергосистему», – нагадав Гончарук.

Також глобальною проблемою стала пандемія Covid-19, зауважила Ірина Береснєва. Вона призвела до зниження виробництва і насамперед попиту. 

«Як наслідок, ми отримали законодавчу заборону відключення та нарахування штрафних санкцій населенню через заборгованість, яка  спричинила зростання боргів перед ПУП (постачальниками універсальної послуги), що, в свою чергу, призвело до збільшення боргів перед генерацією та розподільчими компаніями обленерго по всій Україні», – пояснила експертка.

В'ячеслав Коханов зауважив «забагато ручного керування з боку регулятора», інколи всупереч ринковим механізмам регулювання ринку, що уповільнює розвиток енергоринку, унеможливлює прогнозування фінансової діяльністі компанії.

«Це і постійні зміни в формулі розрахунків обсягів фінансової гарантії, що забезпечує діяльність постачальників на балансуючому ринку, і збільшення внеску на регулювання, а також обмеження щодо участі в купівлі/продажу на всіх сегментах ринку для трейдерів, що робить неможливим балансувати обсяги купівлі/продажу з фактичним споживанням або продажем електроенергії», – пояснив він.

Також Коханов додав, що маніпуляції у великих обсягах з боку окремих учасників ринку досі суттєво спотворюють ринок, а саме попит/пропозицію та ціну електроенергії, що призводить до ризиків кожного учасника ринку та значних втрат на небалансах. 

На ринку електроенергії на другому році роботи накопичилося багато боргів

Як вирішувати накопичені проблеми

Василь Гончарук вважає, що чим довше діє ПСО, тим масштабнішими будуть наслідки та важчим їх подолання. Відповідно, без поетапного відходу від ПСО проблеми енергоринку не вирішити.

Ірина Береснева погодилася, що  потрібно економічно зважено підійти до питання ціноутворення для населення. Також вона зауважила, що потрібен законодавчий дозвіл відключення боржників серед населення. І останнє, але не менш важливе – необхідно передивитись політичні інтереси і, для подальшого розвитку «зеленої генерації», все ж таки, змоделювати та запровадити чинні механізми закриття боргів перед інвесторами, які мали сміливість вкласти кошти у розвиток в Україні так званої «зеленки» задля збереження екології.

В'ячеслав Коханов наголосив, що вплив на вирішення більшості проблем енергоринку мають НКРЕКП та Міністерство енергетики, але за рахунок одного інструменту всі проблеми одночасно вирішити не вдасться. За словами фахівця, ринок проходить період свого становлення, ситуація постійно змінюється і єдиний шлях - це постійне вдосконалення, як законодавства, так і механізмів регулювання ринку.

Щодо боргів та розрахунків, ця проблема формувалася роками, і повинна вирішуватись на державному рівні з залученням державних фінансових установ, можливо міжнародних банків, які надають фінансову підтримку в запровадженні реформ в Україні, вважає він. 

Інші проблеми розв’язуються через запровадження прозорих платформ купівлі продажу електричної енергії, запровадження електронних контрактів, де ціна перестає визначатися за загальним методом (усереднено), вважає Коханов. 

«Ймовірно потрібно визначити граничні ціни, які генерація та трейдери не мають порушувати, щоб не призводити до збитковості генеруючі підприємства. Для генерацій можливо вводити KPI по паливній складовій у собівартості електроенергії. Також потрібно удосконалювати механізми управління попитом і пропозицією, а також прогнозування балансу електричної енергії. Після вирішення цих питань стане можливим запуск довгострокових контрактів та інших фінансових інструментів, що зроблять ринок більш передбачуваним для всіх гравців», – пояснив фахівець.

Ольга Бабій підтвердила тезу про необхідність ефективного прогнозування споживання електроенергії.

«Ми побачили, що наш ринок є дуже сезонним. Щоб він був сталий і економічно прогнозований – треба якісніше прогнозувати фактичну модель по виробітку. Це завдання Міністерства енергетики», – наголосила Бабій. 

Валерій Ноздрін підтримав скасування прайс-кепів. Спочатку це можно зробити на літній період, щоб побачити реальну ситуацію на ринку і вже тоді – планувати подальші кроки.

Більш комплексних рішень потребує вирішення питання «зелених», на його думку. 

«Вкрай необхідно нарешті запровадити для них реальну відповідальність за небаланси і перейти на аукціонну модель. Про це говорять вже не перший рік, але, на жаль, далі розмов наразі не пішло», – нагадав він.

Також експерт вказав на необхідність удосконалити ринок двосторонніх договорів, щоб усі торгувалися на певних організованих майданчиках. 

«Також удосконалення потребує система моніторингу. Всі угоди повинні бути прозорими для регулятора, а це вимагає і певних законодавчих змін. До речі, відповідні пропозиції вже зареєстровані в Раді», – відзначив Ноздрін. 

В Укренерго додали, що вирішенням проблем стабільного проходження опалювального сезону з боку виробників електроенергії на АЕС та ТЕС є виконання графіку ремонтів, який передбачає проведення основної їх частини в теплу пору року на тлі сезонного зниження рівня споживання електроенергії. А також інші заходи для завчасного забезпечення необхідними обсягами палива на складах.

Українська енергосистема потребує ефективного прогнозування та балансування

Чи запрацює ринок ефективно на третій рік

Ольга Бабій зазначила, що ефективність подальшої роботи ринку залежатиме від ефективного прогнозування виробництва і споживання електроенергії та від моделі і точності балансування системи.

Але найбільшим викликом у НКРЕКП бачать інше.

«Перед нами, як перед регулятором, зараз стоїть великий виклик – ми обмежили імпорт. І треба готуватися до роботи в ізольованому режимі для синхронізації Укренерго в ENTSO-E. Ми маємо здати тест на відповідність до подальшої синхронізації. На третьому році роботи для нас це буде найбільший виклик», – зазначила Бабій.  

Ірина Береснєва вважає, що третій рік роботи ринку електричної енергії повинен мати на меті збалансоване та зважене управління генерацією, економічно прораховані моделі по вирішенню питань зниження боргів та нівелювання їх подальшого накопичення. А також – ґрунтовний підхід до ціноутворення на електричну енергію для населення та максимальне зниження навантаження на виробників України через завищені тарифи, що є складовими вартості електроенергії. А учасники ринку електроенергії повинні сумлінно виконувати свої обов’язки, спираючись на законодавчу базу, яку терміново потрібно доопрацювати.

Василь Гончарук вважає, що ефективна робота ринку в майбутньому залежить від того, які кроки  і як швидко будуть зроблені урядом для усунення головного перекосу ринку – штучного регулювання цін на електроенергію для категорій населення і юросіб з дозволеною до використання потужністю на рівні 50 кВт. 

«Шлях до цього один – поступове згортання режиму ПСО, а паралельно – приведення ціни для населення до ринкового рівня. Непопулярний крок, який відтягує уряд. Перший етап підвищення уряд в цьому році відкладав двічі, не наважившись підняти ціни 1 квітня і 1 травня в пік чергового сплеску ковіда. Поки що немає остаточного рішення – станом на 11.06 конкретики ні про терміни підвищення, ні про його рівень, представники уряду та міністерства не озвучують. Оскільки уряд розглядає кілька підготовлених НКРЕКУ сценаріїв, можна припустити, що в цьому році відбудуться або два підвищення цін на 15% кожне, або одне більше різке», – прогнозує експерт.

В Укренерго погоджуються, що ключовим питанням є остаточне вирішення проблеми заборгованості на ринку електроенергії і вдосконалення механізму ПСО таким чином, щоб унеможливити неефективну роботу компаній, які виконують його, а також установити захищені постійні джерела фінансування для різниці у витратах в межах ПСО. 

«В частині ПСО для населення одним із варіантів для вирішення може бути введення фінансової моделі ПСО. В ній всі обсяги електроенергії купуються/продаються за ринковою ціною на всіх сегментах ринку, а різниця у вартості при реалізації електроенергії населенню компенсується за рахунок додаткового прибутку державної генерації із низькою собівартістю (АЕС та ГЕС)», – припускають в Укренерго.

Вячеслав Коханов вважає, що еволюційний шлях розвитку ринку електроенергії можливо прискорити і потрібно докладати зусиль, щоб це зробити, але перестрибнути з першого етапу розкриття ринку на етап зрілого ринку без всіх тих помилок та прийнятих по ним рішень, які потім формують практику, не є можливим. 

«Ринок працює, можемо сказати, що це відбулося. Далі треба його удосконалювати, тому слід чекати від Міністерства, КМУ та НКРЕКП саме логічних удосконалень в регуляторному середовищі», – відзначив Коханов. 

У підсумку ринок електроенергії чекає трьох речей: фінансового оздоровлення, сталих правил та чіткого прогнозування енергетичного балансу України водночас з розвитком генеруючих, маневрових та накопичувальних потужностей відповідно до потреб споживання.

Читайте також: НЕПРОСТИЙ «ЗЕЛЕНИЙ КУРС» УКРАЇНИ І ВДЕ: РОЗВИВАТИ НЕ МОЖНА ЗНИЩИТИ

Теги: електроенергія, НКРЕКП, Укренерго, ринок електроенергії, ПСО, ціна

Читайте також

Укрнафта закликала Раду відновити видобуток на Сахалінському родовищі
ОГТСУ інвестує у газотранспортну систему 0,8 млрд грн
Міненерго: застосовуються обмеження електроенергії у двох областях