Зелена електроенергія: виробники почали вигравати суди у ГарПока

Українські виробники “зеленої” електроенергії, яким ДП “Гарантований покупець” заборгувало понад 24 млрд грн, почали добиватись відшкодувань через суди. Перше таке рішення отримала компанія “Єдиний енергостандарт” – на її користь Господарський суд Києва наказав повернути 1,36 млн грн.

Юристи говорять про “середні” шанси повернення “зелених” грошей. Однак колективні позови та звернення у міжнародні арбітражі хоч і мають свої нюанси, можуть суттєво їх збільшити.

Kosatka.Media розказує, що потрібно знати перед тим, як судитись із державою за “зелені” гроші.

Відсудив 1,3 мільйона. Але держава винна ще десять

“Автор” судового прецеденту – компанія “Єдиний енергостандарт”, яка у Сумській та Чернігівській областях керує чотирма міні-ГЕС потужністю від 175 до 600 кВт. Після того, як “Гарантований покупець” за підсумком поставок у березні (695,5 тис. кВт*год) заборгував 2,2 млн грн, підприємство звернулось до суду.

ГарПок частково зміг погастити заборгованість, тож на момент ухвалення судового рішення вона знизилась до 1,36 млн грн. 22 вересня Господарський суд наказав повернути борг, а також відшкодувати “Єдиному енергостандарту” судовий збір в розмірі 20,4 тис. грн.

Але грошей компанія не отримала – 8 жовтня ГарПок попросив суд відтермінувати рішення про виплату грошей на строк до 1 року. Розгляд цього звернення призначили на 27 жовтня.

Михайлівська ГЕС, якою управляє "Єдиний енергостандарт". Фото: oes.com.ua

Додамо, що рішення на користь “зеленого” виробника суд ухвалив досить швидко. Від підготовчого засідання до засідання по суті, на якому було ухвалено рішення, минуло півтора місяці. Набагато більше часу було втрачено через переноси підготовчого засідання.

Як розповів Kosatka.Media директор ТОВ “Єдиний енергостандарт” Юрій Касіч, ця перемога стосується лише боргу за березень. Зараз його компанія судиться через виплати з квітня по липень – на загальну суму близько 10 млн гривень. Борг за кожен місяць – це окремий процес.

“Щойно виникав борг, який я міг підтвердити документами, я звертався до суду. У квітні виник борг за березень – я звернувся. У травні виник борг за квітень – я знову звернувся”, – пояснив Касіч.

За його словами, жодної заангажованості з боку суду він не помітив. Однак він вважає, що ГарПок постійно намагався затягнути процес, вимагаючи долучити до нього треті сторони – НКРЕКП та “Укренерго”.

“Я думаю, що розгляд інших позовів теж не буде швидким. Чи віддасть держава ці гроші? Я не знаю. Наскільки мені відомо, джерела погашення цих боргів немає”, – підсумував Касіч.

У "зелених" через борги почались проблеми

Станом на 23 жовтня “Гарантований покупець” заборгував “зеленим” виробникам 24,1 млрд грн. Середній рівень проплат з 1 січня 2020 року – 37,4%, або 15,97 млрд грн. Повністю “закриті” лише січень, лютий і серпень. За березень і вересень відшкодовано 47% і 60,5% відповідно. А за всі інші місяці – лише по 3-7%.

Через те, що держава вже понад півроку не повертає “зеленим” їхні гроші, вони відчувають серйозні труднощі.

“По-перше, я повинен платити людям зарплату. По-друге, я повинен підтримувати безпеку споруд. ГЕС – це не сонячна електростанція, яку можна просто зупинити. Це гребля, з якою може щось трапитись. Я маю вкладати гроші у поточні і капітальні ремонти”, – сказав Юрій Касіч.

Поки що йому вдається позичати гроші, однак він не знає, коли зможе їх повернути.

“Що я маю робити, коли я не маю надії, що мені їх повернуть? Банки кажуть: “Що ви можете дати під заставу?” Моє майно їм не цікаво, а брати борги ГарПока як гарантію вони не хочуть, бо теж не вважають його надійним клієнтом. І я такий не один”, – підсумував Касіч.

Машинний зал Михайлівської ГЕС, якою управляє "Єдиний енергостандарт". Фото: oes.com.ua

Поки що йому вдається позичати гроші, однак він не знає, коли зможе їх повернути.

Заборгованість перед "зеленими" виробниками станом на 23 жовтня. Інфографіка: gpee.com.ua

Як відсудити у держави гроші

Підставами для того, щоб судитись з “Гарантованим покупцем” у господарських судах, є закріплені у законах норми щодо “зелених” тарифів, їхньої величини та обіцянки купувати весь обсяг “зеленої” електроенергії.

Окрім цього у виробників є теоретична можливість добитись, аби суд визнав зменшення “зеленого” тарифу неконституційним. Однак це дуже складний і дорогий шлях.

“Сама угода продажу електроенергію за “зеленим” тарифом посилається на законодавство. Як такого встановленого тарифу там немає. Якщо законодавство змінилось, то і ГарПок повинен купувати електроенергію за новим тарифом. Потенційно виробник електроенергію може у рамках адміністративного провадження довести через суд, що норми ухваленого закону, який зменшує “зелений” тариф, суперечать Конституції. Відповідно, адмінсуд може звертатися до Верховного Суду, а той до Конституційного Суду і вимагати визнання відповідних змін неконституційними. Але нам не відомо, щоб цей механізм працював, хоча він і з’явився нещодавно у законодавстві”, – сказав на форумі SEF&CISOLAR 2020 юрист Максим Сисоєв.

Як відсудити борг за "зелену" електроенергію в Україні. Фото: SEF&CISOLAR 2020

Інший варіант – компанія, пройшовши всі інстанції за адміністративною чи господарською справою і не добившись позитивного рішення, може сама звернутись до Конституційного Суду. Однак розраховувати на позитивний результат тут дуже складно.

Міжнародний арбітраж – за та проти

Також “зелені” виробники можуть спробувати повернути борги та компенсувати збитки, спричинені зміною законодавства у міжнародному інвестиційному арбітражі.

При цьому важливо, щоб компанія, яка подаватиме позов, знаходилась у країні, яка покривається міжнародними угодами про захист інвестицій або Енергетичною хартією.

Радниця юридичної фірми Hillmont Partners, керівниця практики енергетики Тетяна Миленька нагадала, що інвестори мають право заявляти про компенсацію низки видів збитків (однак, не лише цих):

упущена вигода за очікуваний термін експлуатації інвестицій;
безповоротні інвестиційні витрати;
збитки за договорами PPA;
фінансові витрати;
витрати на юридичні послуги та судові витрати.

Слід враховувати, що участь у арбітражі буде недешевою: мова може йти про мільйони євро. Враховуючи, що середній розмір проєктів в Україні варіюється в межах 10-25-30 МВт (це небагато), оптимальним варіантом для них можуть бути колективні позови.

Як відсудити борг за "зелену" електроенергію у міжнародному арбітражі. Фото: SEF&CISOLAR 2020

“Індивідуально, звісно, зручніше йти до суду з власною стратегією, коли кожен учасник ні з ким не погоджує своїх дій. Але колективні позови більш фінансово ефективні”, – пояснив Сисоєв.

Недоліком колективних позовів є більші витрати часу на координацію.

“Відповідно до Договору до Енергетичної Хартії можна об'єднати позови декількох інвесторів, які мають однакову ситуацію, в один арбітраж. Кожен окремий позивач все-таки повинен довести право на юрисдикцію, відповідальність та відшкодування збитків. Колективні вимоги можуть зменшити витрати на арбітраж для кожного окремого інвестора. Особлива увага має бути надана на визначення (окреслення) сильних та слабких сторін ситуацій окремих інвесторів перед об’єднанням позовів”, – сказала Тетяна Миленька

За даними юристів, очікується, що найближчим часом одна з українських компаній подасть індивідуальний позов до міжнародного арбітражу.

Скільки може тривати суд

Розгляд позову з приводу відшкодування “зелених” боргів в українському суді першої інстанції може тривати до півроку. На строк, зокрема, можуть впливати і карантинні обмеження. Апеляція може займати 2-3 місяці.

У випадку міжнародного арбітражу договір до Енергетичної Хартії передбачає 3-х місячний cooling off period між відправленням trigger letter та ініціюванням позову.

Після trigger letter та 3-х місячного cooling off period інвестор може ініціювати арбітраж через подання запиту про арбітраж. Після подання запиту про арбітраж склад арбітражного суду може бути створений приблизно через 3 місяці.

Кожній стороні, додала Миленька, як правило, надається право на два письмові подання, з періодом розкриття документів між ними. Зазвичай цей процес може займати від 12 до 18 місяців після формування складу арбітражного суду.

“Якщо компанія піде проти “Гарантованого покупця” в міжнародний комерційний арбітраж, то це може тривати 1,5-2 роки. Якщо мова йти про інвестиційний арбітраж, то все може бути набагато довше – 3-5 років. Потім потрібно буде йти в українські суди для підтвердження цього рішення”, – уточнив у ході форуму SEF&CISOLAR 2020 юрист з енергетичних питань Ярослав Петров.