Лебідь, рак і щука: Як енергетики домовлялися з кризи виходити

В українській енергетиці накопичився такий віз проблем, що експерти почали говорити про ймовірний колапс та про запровадження надзвичайного стану. Втім, без електроенергії поки що ніхто не сидить, та й не замерзаємо, хоча весна не така й тепла, як хотілось би.

Однак у профільних держорганах проблему розуміють і до колапсу доводити не хочуть. Принаймні, з такою метою зібралися на круглий стіл, ініційований Комітетом ВРУ з питань енергетики та житлово-комунального господарства – щоб проговорити шляхи виходу зі складної ситуації. Називався захід «Подолання кризових явищ в українській енергетиці». Участь у цьому майже 5-годинному марафоні взяли представники головних учасників ринку, Регулятор, Мінекоенерго та чимале коло зацікавлених, аж до водоканалів та мерів міст. 

І все б добре, якби не ситуація «лебідь, щука і рак».  

Що сталося і що робити?

Т.в.о. містра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець у вступному слові зазначила, що Україна зараз переживає найбільшу кризу. Тому що маємо фізичну, паливну і економічну розбалансованість. Ситуацію ускладнює пандемія коронавірусу і значне скорочення споживання енергоресурсів. Це заважає стабільній роботі системи і загрожує безпечній експлуатації обладнання. 

Однак озвучувати чітке бачення міністерства – як же ситуацію змінити, міністр не стала. Бо все вже придумано до нас. Буславець нагадала, що 24 квітня за головування прем'єр-міністра Дениса Шмигаля було створено Антикризовий енергетичний штаб, а 29 квітня – проведено перше його засідання. І саме там, за словами міністра, був розроблений комплексний план виходу з кризи. Але в чому він конкретно полягав – вона також не сказала. Лише зазначила, що це «20 найнеобхідніших заходів, які необхідно реалізувати у стислі терміни». І пообіцяла, що документ буде розісланий і доведений до відома усіх відповідних підприємств, відомств та організацій.

Стосовно того, чим же буде займатися саме профільне міністерство, від Буславець прозвучала інформація, що відомство зараз розробляє необхідні нормативно-правові акти, щоб вирівняти ситуацію на ринку електроенергії і не допустити колапсу. Для цього вже створено 4 робочі групи за напрямками: вдосконалення механізму ПСО і функціонування ринку електроенергії; відновлювана енергетика; врегулювання боргів на ринку; кібербезпека в енергетиці.

Також міністр запевнила, що на фінішну пряму вийшли перемовини з інвесторами щодо вирішення проблем «зеленого» тарифу.  

Стосовно запровадження надзвичайного стану у енергетиці, Буславець зауважила, що він означитеме ручне керування галуззю, а їй би цього не хотілося, бо «це не правильно, ринок так не має працювати».

А як саме «має», і що ж таки робити, зрозуміліше не стало. Хоча, як далі з'ясувалося, своє бачення, як вивести із кризи українську енергетику, є не лише у Кабміну.  

Альтернативний план від НКРЕКП: один за всіх і сам по собі?

Під час круглого столу голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Валерій Тарасюк  яскравими слайдами описав бачення проблем за версією Нацкомісії, зокрема – проблему неплатежів та заборгованостей на ринку.  

Однак у регулятора не просто окреслили проблеми, а й презентували цілих 2 сценарії їх вирішення. В основному, мова про «зелену» енергетику.  На думку НКРЕКП саме у ній – корінь проблем.

Отже, один сценарій жорсткий, а другий наче як м'якший. Але головні кроки в обох сходяться: заборона будівництва нових ВДЕ до вирішення питання маневрування, зменшення зеленого тарифу для СЕС і ВЕС (в залежності від сценарію – або до 8-9 євроцентів, або на рівні 30% для СЕС і 15% – для ВЕС), також – 100% відповідальність за небаланси. Ще – створення ринку потужності  та створення «стратегічного резерву».

Передбачені сценаріями Нацкомісії і зміни для споживачів – скасування пільгової категорії споживання до 100 кВт·год для населення, та поступовий (упродовж 2-5 років) перехід побутових споживачів до тарифів на електроенергію на рівні промисловості.

І також у Нацкомісії порахували, який ефект матиме кожен сценарій.

(Детальніше дивіться у презентації).

Цікаво, чому ці сценарії Нацкомісія презентувала не на засіданні Антикризового енергетичного штабу. Звичайно, Регулятор у нас  – незалежний. Але для спільного вирішення проблеми логічно було б і обговорювати його спільно, і ділитися напрацюваннями з колегами. 

Втім, навіть на озвучені пропозиції НКРЕКП учасники круглого столу активно не відреагували. Склалося враження, що кожен поставив собі за мету просто поплакатися на життя.

«Бідні родичі» енергетики і їхня думка – як далі жити

Керівники найбільших енергетичних підприємств констатували, що кожному з них живеться не солодко, але вони «тримаються».  

Так т.в.о. керівника «Енергоатому» Петро Котін розказав, що загальна заборгованість перед «Енергоатомом» зараз – більше 16 млрд грн. З них 11,7 – заборгованість «старого» ДП «Енергоринок». І біля 5 млрд грн недоотримано «Енергоатомом» з енергоринку за останні 3 місяці. 

Рівень надходжень за відпущену електроенергію становить біля 33%. Їх вистачає лише на виконання обов'язкових платежів – на заробітну плату, податки і обслуговування кредитів. Виробнича програма майже не фінансується. І скоро підприємство не зможе виробляти електроенергію, якщо за неї не буде отримувати плату.

Генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота розказав, що гідроенергетика має значні проблеми через недостатню водність цього року. Водосховища заповнені  на 93%. Зокрема, для наповнення Кременчуцького водосховища потрібно ще 2 місяці, а тому – план по виробітку електроенергії не буде виконаний в строк. Недовироблено буде біля 60 млн кВтгод.

Крім того, підприємство не може в зазначені терміни запустити в експлуатацію передбачений планом 4 агрегат Дністровської ГАЕС та добудувати нові станції, зокрема Канівську ГЕС.

Представники інших підприємств називали власні цифри недоотримань і прострочених планів. Але суть була така сама –  «у нас все погано, скоро не зможемо працювати, але поки сумлінно виконуємо всі взяті на себе зобов'язання». Жодне підприємство не надало список конкретних кроків, що саме треба робити Кабміну, міністерству, НКРЕКП та інший полісімейкерам, щоб витягнути енергопідприємтсва з халепи. Ймовірно, вони погоджуються з антикризовим планом дій, яким би він не був (зважаючи, що значна частина учасників круглого столу той план досі навіть не бачила, оскільки міністр тільки обіцяла його розіслати).

Мери міст-супутників енергопідприємств, власне і озвучили подібну тезу: ми на все згодні, тільки скажіть, що робити.

Європейські партнери спробували допомогти і пояснити, що ж українцям робити.

Що думають у Європі про українські енергопитання

Директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Януш Копач зауважив, що Україна не єдина страждає від карантинно-пандемічних обмежень. Хоча він виступав на самому початку круглого столу, і не чув, що насправді карантин  не стоїть у списку головних проблем наших енергетиків.

Серед головних завдань української енергетики Копач назвав продовження курсу на ринкові відносини, відмову від субсидування і зайвої регуляції ринку. Саме це забезпечить Україні стабільність в енергетиці, а зовсім не ручне керування і запровадження надзвичайного стану. Але судячи з подальших виступів представників українськго енергобізнесу, виглядало, що саме ручного керування вони і прагнуть.

Лебеді, раки та щуки

Це засідання круглого столу показало, що головна проблема української енергетики і енергоринку – розєднаність. Кожне підприємство дбає про власні інтереси, не бачить себе у загальній энергосистемы, прагне знайти «головного ворога» і ту саму руку, яка всіх врятує.  

І якщо наш уряд обирає ринкове регулювання енергетики і ринкові ж шляхи виходу з кризи, то така позиція енергетиків – точно не те, що потрібно. Тому що ринкові відносини – це про спільну відповідальність, активність і залученість у процес.

Читайте також: Іван Григорук: Ненормально, що електроенергетика зараз керується вручну

Теги: Кабмін, НАЕК "Енергоатом", електроенергія, НКРЕКП, мінекоенерго, енергоринок, "зелені" тарифи, ринок електроенергії, Укргідроенерго, ВДЕ, карантин, криза

Читайте також

Міненерго: застосовуються обмеження електроенергії у двох областях
РФ продовжує скорочувати морський експорт дизелю
Міненерго звернулось з проханням: не озвучуйте публічно детальну інформацію щодо наслідків ударів