Звідки взялися газові борги та хто їх платитиме

На українському ринку газу борги обраховуються цифрою з одинадцятьма нулями. Виникли вони не сьогодні, але розбиратися з цим потрібно вже зараз. 

Експерти та учасники ринку зійшлися на думці, що у цих боргів різна природа. Тому потрібно провести детальний аналіз і аудит –  і вирішувати проблему відповідно до причин її походження. Але загалом на питання «хто винен?» відповідь досить однозначна – держава. Залишилося визначитися, що з цим робити.

За останній час відбулися кілька заходів, на яких обговорювали газові боргові проблеми, зокрема – нарада Енергетичного комітету European Business Associasion та дискусія  Energy Freedom від Energy Club. Kosatka.Media вислухала думки і аргументи учасників ринку та експертів і розказує про головне.

Хто і скільки боргів накопичив

За інформацією НАК «Нафтогаз» вся заборгованість по системі складає майже 100 млрд грн. Вона присутня там, де є державне цінове регулювання, зауважила голова департаменту з корпоративних комунікацій «Нафтогазу» Олена Осмоловська. При цьому заборгованість населення становить менше 40%. 

Борги нерівномірні по ринку, кажуть у «Нафтогазі». Зокрема, у 40% тепловиків – їх немає. У 50% – борги є, але в межах ліміту, дозволеного урядом, у 10% – борги, які загрожують початку опалювального сезону.
«Держава має з'ясувати, чому деякі компанії можуть працювати без боргів, а деякі – мають загрозу зриву опалювального сезону», – зазначила Осмоловська.

Проблеми і причини виникнення боргів

У кожної сфери газового ринку свої проблеми. Але є і дещо спільне. Директор «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась назвав три головні проблеми, з якими стикаються теплокомуненерго. 

Перша і головна, за його словами – теплокомуненерго не мають власного майна. Воно все перебуває у їхньому господарчому управлінні, але належить міській раді. Через це підприємства , зокрема, не можуть працювати з банками – їм нічого надати в якості застави.

Друга проблема – структура заборгованості теплокомуненерго перед «Нафтогазом». Карась пояснив, що «Нафтогаз» встановлює штрафи і пені відповідно до господарського кодексу. А теплокомуненерго встановлюють штрафи і пені своїм контрагентам відповідно до закону про ЖКГ, які на порядок менші, ніж у «Нафтогазу».

«На 800 тисяч боргу нам нараховано 4 млн штрафів і пені. І ми програли суд, бо підписали такий договір. Варіанту підписати інший – не було. Тому потрібні однакові умови. Ми не відмовляємося від тіла боргу, але штрафи і пені мають бути списані», – зазначив директор «Черкаситеплокомуненерго».

Третя проблема, через яку накопичуються борги – зміна вартості газу. Теплокомуненерго 2 тижні готує документи для регулятора, 3 місяці триває процедура затвердження нового тарифу. Лише через 4 місяці тариф вступає в дію. Хоча за цей період ціна на газ може змінитися ще раз чи й два. Карась вважає таку процедуру недоцільною, адже структура тарифу затверджена.

Стосовно заборгованості населення, Карась зауважив, що найнедисциплінованішими платниками є якраз не бідні люди. Зокрема, його підприємству заборгував один із черкаських судей – 168 тис. грн. 

Фінансовий директор оператора ГРМ «Вінницягаз» Сергій Кібітлевський також відзначив проблему зміни ціни на газ. Але головною вважає зростання витрат при тому ж тарифі. Причому, зазначив він, у Вінницькій області близько 40 тис. клієнтів взагалі жодного разу не платили за розподіл газу.

Ще одна причина проблем у облгазів, за словами Кібітлевського – реальні витрати на технічний газ значно більші, ніж закладено у нормах. Зокрема, у «Вінницягаз» таких витрат на 700 млн грн більше. «Закладена цифра не мала нічого спільного з реаліями», – сказав Кібітлевський. 

Експерт Центру Разумкова Володимир Бужан наголосив, що важливо провести аудит кожного окремого боржника, щоб точно все порахувати. Він також назвав три головні причини, на думку аналітиків, виникнення і накопичення боргів: це економічно необгрунтовані тарифи для теплокомуненерго, відсутність системи повного обліку газу – більше 1 млн споживачів не мають лічильників. Третя проблема – не приведення газу до стандартних умов. Тобто, споживач платить за газ нормативної температури і тиску, а витрати на ці умови несе підприємство.

Які є варіанти рішення проблеми з боргами

На думку експертів Energy Club є три варіанти вирішення боргової проблеми на ринку газу: списання, реструктуризація чи погашення за рахунок держбюджету.

Списання боргів між учасниками ринку дозволило б комплексно вирішити проблему. Пропонується списати суми боргів, які існують тільки у бухгалтерському обліку, наприклад – внаслідок занижених тарифів. Цей варіант експерти вважають найбільш оперативним та всеохоплюючим для учасників ринку.

Реструктуризація передбачає компенсацію збитків попередніх років у поточному тарифі газорозподільних компаній. Але чи готовий буде споживач платити за недосконалість процедури, яку допустив Нацрегулятор, тобто держава? І чи піде влада на підвищення тарифу зараз, напередодні виборів? Щоб реструктуризація пройшла безболісно для споживача – її треба розтягнути  на 20-30 років. А це вже не в інтересах підприємств. 

Погашення боргів за рахунок бюджету мало б відбуватися по ланцюгу постачання та розподілу газу. Але це також не вирішить цілком нагальну проблему, до того ж – все одно розплачуватимуться платники податків. 

У народних депутатів також є кілька ініціатив для вирішення боргових проблем. Зокрема, законопроект 3800-1 авторства Олексія Кучеренка передбачає аудит усіх боржників і пропонує «Нафтогазу» як уособленню держави списати борги. У НАК з такою ситуацією не погоджуються. Якщо «Нафтогаз» не порушив ніякі норми – чому саме його треба карати і пробачати щось боржникам – каже Олена Осмоловська. До того ж, аргументує вона, прибутки «Нафтогазу» – це так само прибутки і держави. Олексій Кучеренко заперечує, що оскільки здебільшого у ситуації з боргами винне недосконале державне регулювання, то саме держава має за все заплатити.

Ще один законопроект, 3800, нардепа Андрія Жупанина, має на меті запровадити спецрахунки для «Оператора ГТС» з тим, щоб кошти для його діяльності надходили вчасно і  не виникало проблем з газопостачанням загалом. Олексій Кучеренко зауважив, що це, звісно, допоможе ОГТС, але ніяк не сприятиме зникненню наявних боргів.

Представники обленерго та теплокомуненерго раді вже тому факту, що про проблему почали говорити публічно, з залученням зацікавлених сторін. От тільки на цих обговореннях не було представників ні Кабміну, ні Нацрегулятора. А без них питання ніяк не вирішиться. Адже, безвідносно персоналій, допустили виникнення проблеми саме вони.

Теги: Кабмін, газ, Нафтогаз, контракти, законодавство, НКРЕКП, енергоринок, ГТС, опалювальний сезон, ПСО, законопроект, переговори, Оператор ГТС, ціна, договір, поставки газу, обсяги, нацкомісія з тарифів, інфраструктура, енергосектор, природний газ, небаланси газу, обленерго, населення, криза, Міністерство енергетики, економіка, газовидобуток, ЖКГ, постачальник, споживачі

Читайте також

Bloomberg: нафтові гіганти планують зберігати CO2 у Південно-Східній Азії
Загарбники цієї ночі атакували об'єкти енергосистеми на півдні України
Прогнози щодо відновлення енергосистеми на Одещині - оптимістичніші, ніж по Харківщині