Скасування пільг на електроенергію: як отримати субсидію та що роблять міста у 30-км зонах АЕС

«Тарифна війна» між Кабміном та українцями за пільги на електроенергію завершилась частковою перемогою уряду. Незважаючи на протести, чиновники вирішили не повертати пільги, а платити до кінця року компенсації тим, у кого зростуть суми у платіжках. Людей закликають звертатись по субсидії – «електрична» доплата за січень, наприклад, в середньому склала 574 грн. Однак багато хто все одно не вірить у ефективність допомоги від держави.

Kosatka.Media розповідає, до чого привела «війна за тарифи», який вихід пропонує влада міст, що залежать від електричного опалення, та куди скаржитися, якщо у субсидії відмовили.

Втратили найнижчий тариф в Україні

Рішення Кабміну встановити єдиний тариф на електроенергію для населення призвело до скасування майже всіх пільг на неї з 1 січня 2021 року. У першу чергу – для людей, які використовували електроенергію для опалення житла та мали пільгу на перші 3000 кВт (за тарифом 90 коп./кВт). 

Також додаткову пільгу у розмірі 30% від тарифу втратили мешканці міст у 30-км зонах АЕС (Нікополь, Марганець, Енергодар, Нетішин, Южноукраїнськ, Острог та інші). Завдяки ній (разом із іншими пільгами) вони упродовж багатьох років мали рекордно низьку вартість кіловата – аж до 32 копійок у нічні години:

  • 90 коп/кВт (за умови опалення електроенергією);

  • + знижка 30% за 30-кілометрову зону (до 63 коп/кВт);

  • + знижка 50% при використанні двозонного лічильника (в підсумку до 31,5 коп/кВт з 23-ї до 7 години).

Згідно опитування, проведеного у групі «Нікополь без цензури» в Facebook, приблизно 3 з 4 її користувачів раніше користувалися пільговим тарифом для 3000 кВт, а у 3 з 5 опитаних є двозонний лічильник.

Результати опитування серед мешканців Нікополя. Фото: Facebook / Нікополь без цензури

Люди підлаштовуватись під вигідний їм тариф і переносили роботу енергозатратних приладів (електричних котлів, пральних машин, мультиварок) на нічні години. Після скасування пільг у них залишилася лише знижка від багатозонних лічильників, що означає зростання сум у платіжках у 2-3 рази. 

«У мене квартира невелика – 44,9 м2, утеплена, все засклено потрійними склопакетами, на вході двоє дверей, стоїть двозонний лічильник, а сама я економлю, як можу. У грудні я використала 851 кВт, за старими пільговим тарифом до сплати нарахували 594 грн. А якщо перерахувати це на новий без пільг, то буде 1905 грн», – розповіла Kosatka.Media в середині січня мешканка Марганця Ірина Кушнір.

Чому люди не вірять у субсидію

Скасування пільг викликало у населення масове обурення. Тому Кабміну довелося дуже швидко переглянути своє рішення.

Однак повертати пільги, на які всі сподівалися, чиновники не стали. Уряд пішов шляхом «прямих компенсацій», виділивши 1,4 млрд грн для сімей з електричним опаленням та дитячих будинків. Ця сума розрахована до кінця 2021 року (станом на середину лютого з неї вже використано 322 млн грн). Про якісь серйозні кроки щодо повернення «30-кілометрової» пільги чи пільги на перші 3000 кВт для власників електричних котлів поки не йдеться. 

Чиновники радять людям оформлювати субсидії. Однак, як пересвідчилась Kosatka.Media, у надійність такої допомоги багато хто не вірить.

«За останній рік-два розмір субсидій зменшився вдвічі. Якщо я раніше отримувала 2400 грн, то зараз отримую десь 1300 грн. І так по всій Україні. Всі комунальні послуги дорожчають. Холодна вода, наприклад, у Марганці коштує 32,62 коп за кубометр. А після подорожчання електроенергії платіжки виростуть практично в 2,5-3 рази. Раніше ми за однокімнатну квартиру платили близько 1200 грн, а тепер буде до 3000 грн», – сказала Kosatka.Media керівниця марганецької громадської організації «Голос народу» Валентина Рябцева.

Також люди говорять, що їх лякає складність отримання субсидій: за останні роки кількість перевірок, чи справді має людина достатньо підстав на отримання грошей, стало більше. Через це багато хто навіть не намагається звертатися по допомогу.

«Кожні три місяці треба давати довідки про склад сім’ї. Для чого вона? Уже всі поробили ID-паспорти, уже все електронне. Ну зайдіть ви через комп’ютер подивіться. Черги у соцзахисті жахливі, а якщо ти ще працюєш, то взагалі ніколи туди не потрапиш. Я так розчарувалась у їхніх пільгах, що нікому не вірю», – пояснила Ірина Кушнір.

Також мешканці Марганця пригадують, що кілька років тому вони із субсидіями мали неприємний досвід: соцзахист списав невикористані кошти, а комунальники згодом на такі ж суми нарахували борги. Це ще більше зневірило у дієвості субсидій.

«У 2018 році перед новим роком у мене був залишок невикористаних коштів за електроопалення 1700 грн. Соцзахист забрав ці кошти, а енергомережа, бачачи, що ці гроші забрали, нарахувала борг ще на 1700 грн зверху! Так сталось через те, що енергомережа вчасно не подала інформацію до соцзахисту, що ми перейшли на електричне опалення. Тоді так «попали» дуже багато людей. Точно така ситуація була і з місцевим водоканалом – на рахунку було по субсидії 1500 грн, їх списали, а потім прийшов рахунок, що я винна 1500 грн. Після цього я субсидії їхньої не хочу! І інші люди не хочуть», – сказала Кушнір.

(Тут важливо зробити застереження – описані Іриною Кушнір проблеми зі списанням невикористаних коштів сталися ще до того, як субсидії в Україні монетизували і почали давати «живими» грошима).

Що із субсидіями відбувається насправді?

Суми, що закладаються у бюджеті на субсидії, упродовж останніх років справді сильно зменшилися. Наприклад, у бюджеті-2019 було 55 млрд грн, а у бюджеті-2021 – 36,6 млрд. Держава одночасно зменшила розмір індивідуальних виплат та звузила коло людей, які можуть претендувати на допомогу.

Однак у Мінсоцполітики запевняють – ті, хто справді потребують допомоги, її отримають. Тому людям, у яких після скасування пільг зростуть суми у платіжках, потрібно не впадати у відчай, а звернутись по субсидію.

«73% субсидіантів, а це 3 млн домогосподарств, за комунальні послуги сплачують не більше, ніж 10% своїх доходів. Середній розмір субсидії у січні 2021 склав 2200 грн.  Якщо ми візьмемо пільговиків 1,8 млн і субсидіантів 3 млн людей, то ми побачимо, що це майже 5 млн людей. Тобто, третина домогосподарств України підтримується державою в умовах зростання тарифів», – сказала 15 лютого міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Вона додала, що держава вже доплачує тим, хто втратив пільговий платіж за електроенергію. 

«Запрацював механізм компенсації. Ми 12 лютого відправили постачальникам універсальних послуг кошти. На цю програму було виділено 1,4 млрд грн. Заявка стала 322 млн грн для 571 тис споживачів. Середній розмір компенсації становив 574 грн», – додала Лазебна.

Як звернутись по субсидію та оскаржити відмову

Як і раніше, розмір субсидії розраховується за формулою: розмір плати за комуналку мінус розмір частки платежу, яку домогосподарство повинно сплатити за ЖКП обов’язково.

Розмір обов’язкової частки платежу для кожної сім’ї визначається індивідуально і залежить від середнього місячного доходу в розрахунку на людину. 

«Такий підхід забезпечує принцип справедливості ‒ що менші доходи  домогосподарства, то меншою є обов’язкова частина плати за ЖКП. У разі підвищення цін і тарифів на ЖКП обов’язкова частка платежу не змінюється, а розмір субсидії збільшується. Таким чином підвищення тарифів не позначаються на сімейних бюджетах отримувачів субсидій», – пояснили Kosatka.Media у Мінсоцполітики.

Щоб отримувати субсидію, громадянин повинен з паспортом (або іншим документом, що посвідчує особу) звернутися до виконавчого органу місцевої влади або до центру надання адміністративних послуг та написати заяву про призначення субсидії та декларацію про доходи і витрати членів своєї сім’ї. Ці ж посадовці можуть пояснити, як заповнювати заяву та декларацію.

Також заяву та декларацію можна надіслати поштою або подати по інтернету в електронній формі (через сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Інші відомості, необхідні для призначення субсидій (про доходи осіб; про сплату ЄСВ; про зареєстрованих у помешканні осіб, про розмір тарифів і платежів за ЖКП  і т.д.) органи соцзахисту отримують автоматично.

Згодом орган соцзахисту повідомить про результати розгляду заяви. Якщо у наданні субсидії буде відмовлено, людині під особистий підпис повинні надати рішення про це. У ньому має бути вказано причину відмови, а також розписано, у якому порядку його можна оскаржити

Оскаржувати можна як факт відмови, так і розмір допомоги.

«Заявник має право оскаржити до комісії, утвореної районними, районними у Києві державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, або до суду рішення структурного підрозділу з питань соцзахисту щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії, а також рішення щодо подання документів на розгляд комісії», – сказали у Мінсоці.

Скільки коштував перехід на електричне опалення

Особливістю Нікополя і Марганця окрім розташування у 30-кілометрових зонах АЕС є відсутність там централізованого опалення. Його «відрізали» ще у 2016-2017 роках, оскільки тоді обігрівати квартири та соціальні об’єкти електрикою та альтернативною енергією було набагато дешевше.

До речі тоді масовий перехід населення на електричне опалення створив значні проблеми для компанії Дніпрообленерго – аж до аварійних ситуацій.

«Ми пережили дуже складний досвід, коли міста, не дочекавшись необхідної модернізації, поспішили в один момент відмовитися від централізованого опалення. Навантаження в години максимуму по мережам 6/10 кВ в Нікополі зросло на 150-160%, Марганці – на 200%, Покрові – на 35%. І першу зиму після переходу міські мережі просто відмовляли, їх доводилося латати буквально в авральному режимі», – розповіли Kosatka.Media в пресслужбі компанії ДТЕК Дніпровські електромережі

У Нікополі глобальною проблемою став дефіцит наявної потужності на підстанції «Нікополь-місто», яка живила центральну частину міста. Взимку 2016-2017 р. при сильних морозах доводилося відключати частину споживачів, інакше обладнання підстанцій могло вийти з ладу і споживачі надовго залишилися б і без електрики, і без тепла. 

«Цю проблему вирішили за рахунок будівництва нового розподільчого пункту «Головко» на вулиці Світлій, який побудували з нуля у 2017 році. Він розвантажив підстанцію «Нікополь-місто», перенаправивши навантаження 10 МВт на іншу підстанцію «Строймаш»-150/10/6. Крім підвищення надійності та безпеки, це створило додатковий ресурс для електропостачання в квартирах багатоповерхового центру Нікополя. Реалізація проекту коштувала компанії 50 млн. грн», – сказали у Дніпровських електромережах.

Також перехід на електричне опалення влетів у копійчину і населенню. Для двокімнатної квартири, наприклад, це коштувало близько 15 тис. грн (виготовлення проекту – 4000 грн, батареї, проводка, робота – близько 9000 грн, двозонний лічильник – 2000 грн).

«Ініціатором переходу Марганця на електроопалення була колишня мер Олена Жатько. Централізоване було дорогим і в квартирах все одно було холодно. Вона обіцяла, що тим, у кого немає боргів за тепломережу, дадуть дотацію на встановлення індивідуального опалення – по 7-9-11 тис. грн для 1-2-3-кімнатних квартир. Тоді таке робилося! Такі черги! А ще прискіпувалися, аби знайти підставу для відмови. Мені, наприклад, відмовили, бо я тоді лікувалася і не могла погасити борги. Профінансували десь чверті мешканців, а інші робили за свої гроші, залазили в кредити», – розповіла про той період Ірина Кушнір.

Вона додала, що попри намагання енергетиків тримати подачу електроенергії споживачам «на плаву», під час сильних морозів в середині січня 2021 року внаслідок зростання навантаження на мережу у деяких района Марганця були аварійні відключення.

Цікаво, що у деяких квартирах у містах, які свого часу відмовились від централізованого опалення, є одночасно дві системи опалення – газове і електричне. Газове люди встановили досить давно, а коли їм почали дозволяти електричне – провели і його. У 2017 році це було вигідно – якщо за газ щомісяця платили 2000 грн, то обігрів електрикою обходився у 600 грн. 

Однак зараз додатково встановлювати газове опалення (щоб, наприклад, газом грітися вдень, а електрикою за нічним тарифом), за словами людей, немає сенсу – вони обходитимуться тепер приблизно однаково.

На що розраховують міста

Як розповіли Kosatka.Media у мерії 120-тисячного Нікополя, зараз електричним опаленням користується близько половини мешканців, решта мають газове опалення. 

«Серед малозабезпечених верств населення і пенсіонерів електричним опаленням користуються практично всі», – уточнив радник міського голови Володимир Байдуков.

Подібна ситуація і в інших містах у 30-кілометрових зонах від АЕС.

У мерії Марганця Kosatka.Media сказали, що повернення пільг – це найкраще рішення, оскільки рівень місцевих зарплат не дозволяє мешканцям повністю самостійно платити за електроенергію. До того ж бодай теоретичної можливості повернутись до централізованого опалення там немає. 

«Тепломережу було оголошено банкрутом і продано ліквідатором на підставі рішення суду. Тому у нас немає що відновлювати», – пояснили у службі капітального будівництва і ЖКГ Марганця.

Керівники міст у 30-км зонах наголошують, що держава не повинна була позбавляти людей 30-відсоткової пільги. У цьому вони посилаються на Конституцію, за якою «не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Мери цих міст збирають підписи під петицією на сайті президента з проханням повернути пільги на електроенергію. Паралельно Нікопольська міська рада почала створення «Асоціації громад зон спостереження АЕС». Від її імені мешканці будуть подавати звернення до Кабміну та Верховної Ради.

«Це буде всеукраїнська організація, яка допоможе об’єднати зусилля, щоб повернути пільги на електроенергію, які ми втратили. За попередніми підрахунками, до неї може увійти близько 100 громад. У березні плануємо провести установчі збори», – неофіційно пояснили Kosatka.Media у мерії Нікополя.

Нагадаємо, Кабмін скасував пільгу на перші 100 кВт на місяць (постанова №1325). Скасування пільгових тарифів на електроенергію зачепило практично всі категорії споживачів. Зокрема, постраждали власники будинків з електричним опаленням, багатодітні родини та дитячі будинки сімейного типу, мешканці міст у 30-кілометрових зонах біля АЕС.

Теги: газ, електроенергія, опалювальний сезон

Читайте також

Reuters: понад 20% потужностей НПЗ у світі перебувають під загрозою закриття
Укрнафта почала бурити нову нафтову свердловину на заході України
Внаслідок російських ударів втрачено майже 2 ГВт доступної потужності – Сахарук