Голова ДФС: Ми повинні зробити неможливим існування тіньового ринку палива

Щороку в України незаконно реалізується близько 2 мільйонів тонн палива, через що держбюджет втрачає мільярди гривень надходжень. За даними інтерактивної мапи perevirazs.info, станом на кінець 2020 року, в країні працювало 103 місця торгівлі нафтопродуктами з ознаками порушення норм чинного законодавства. Як держава бореться з незаконним обігом пального, чи можливо його подолати як системне явище, та яка небезпека чатує на ринок при створенні нової правоохоронної структури Kosatka.Media розпитала Голову Державної фіскальної служби України Вадима Мельника. 

 

– Вадиме Івановичу, яка зараз ситуація з контрафактними нафтопродуктами в Україні?

– За різними оцінками десь від 20 до 30% ринку пального перебуває в тіні. Я не можу назвати чітко цифру, тому що є декілька методик вирахування цієї «тіні».

Що є складовими оцих 20-30%?  По-перше, наявність недооформлених, або взагалі не оформлених АЗС, які торгують паливно-мастильними матеріалами без повної сплати податків. Ухилення від податків дозволяє їм демпінгувати ціни на ринку. Від цього страждає легальний бізнес та бюджет України. «Білі» АЗС менше реалізують продукції, тому менше сплачують коштів до бюджету. Інша складова тіні – це імпорт продукції «в чорну», яка приховується від митних оформлень.

В даний час Державна фіскальна служба спільно з контролюючими органами за дорученням Кабінету міністрів України бере участь у спеціальній операції по виявленню незаконного виготовлення та протидії нелегальному імпорту продукції. 

– Навіть 20 відсотків – це дуже багато. 

– 20% ринку в тіні – це я виходжу з обсягу продажів. Але я не та особа, яка оцінює тіньовий ринок. Моє завдання – виявити і припинити факти незаконної діяльності і щоб вони далі не існували. 

Перш за все треба знайти причину цього явища. Візьмемо за приклад ринок горілчаної продукції. Якщо «ліва» горілка – це та, яка зроблена в другу зміну без сплати акцизу, то її основа – спирт. Вона не робиться з повітря. Тому акцент необхідний саме на незаконному виготовленні нелегального спирту та його обігу. 

З нафтопродуктами так само. На чорний ринок потрапляє вже готовий продукт з Росії, Білорусі, в основному, дизпаливо. Він завозиться у великих обсягах як « в білу», так і з заниженням митної вартості чи об’ємів. Схеми існують різні. І такі продукти потрапляють на заправки і торгуються за заниженими цінами. 

Аналогічна ситуація і з незаконним виготовленням на нелегальних НПЗ. Нелегальні продавці не тільки не сплачують гроші у бюджет, а ще й забезпечують неякісним пальним населення.  В той час, як «білий» бізнес відповідає за якість, купує продукцію у зрозумілого джерела чи виготовляє на своїх офіційних потужностях. 

– Які схеми, на Ваш погляд, найпопулярніші у тих, хто працює поза законом?

– Спочатку паливо везуть цілком офіційно, з документами. На якомусь етапі відбувається підміна документів: змінюється найменування товару чи занижується його маса. Наприклад, корабель транспортує 100 тисяч тонн, а по документах розмитнює лише 50 тисяч. Ми зараз аналізуємо водотоннажність всіх тих суден, які поставляють паливну продукцію. Отже проводимо попередньо аналітику, і бачимо, що він іде із завантаженням 50-75%. Але це нелогічно. Тобто, скоріше за все – завозили «в чорну». 

Є також види товарів, які декларуються як присадки в лако-фарбовій промисловості, і розмитнюються за низькою ставкою сплати митних платежів, або взагалі з нульовою. Такі факти були ще раніше, коли я працював на посаді начальника Головного слідчого управління. Наприклад, була ситуація з «платформатом» та «реформатом». Завозився цілком законний продукт, але коли зрозуміли, що він використовується для того, щоб незаконно виготовляти бензин, який потім реалізовувався через мережу АЗС, цю продукцію було обкладено акцизною ставкою у сумі понад 200 євро. І злочинна  схема таким чином була перекрита, стало невигідно.  

Так само зараз ми досліджуємо ситуацію з завезенням за нульовою ставкою продуктів, які або використовуються для виготовлення незаконного бензину та дизпалива, або вже є готовим продуктом. 

– А що більш популярне – готове паливо чи складові більше везуть?

– Тіньовий ринок в Україні хаотичний. Хтось має потужності для виготовлення якогось необлікованого бензину, паливно-мастильних матеріалів, йому вигідніше купувати компоненти. Хтось може мати багато «клієнтів», в нього немає можливості виготовляти, але завдяки корупційним зв'язкам – він може завозити готову продукцію і прямо бензовозами розвозити по «точках». Тому – схеми працюють і так, і так.

– Як ваші співробітники виявляють порушення? З кораблем зрозуміло – неповне завантаження. 

– На кораблі – не тільки неповне завантаження. Є й інші фактори. Перш за все – ми отримуємо оперативну інформацію про існуючі схеми і хто ними користується. Це якраз наша правоохоронна функція – своїми методами цю інформацію добувати, виявляти і припиняти такі факти. 

В тому числі це і аналітична робота. Може бути десь більше, а десь менше завуальована схема. Наприклад, по документах не може якась заправка  «проливати» стільки палива на день, а вона «проливає».  У звітності – 1 куб на день, а розливає – 5 кубів.  Ми не можемо на кожну заправку поставити відеокамеру чи контролера і порахувати кількість машин. Але є витратоміри, лічильники, які можуть цю проблему конкретно вирішити. 

Коли інформації недостатньо, ми співпрацюємо з легальним бізнесом. У кожної крупної компанії, яка працює в правовому полі, є своя служба безпеки. Яка також зобов'язана захищати інтереси компанії і вести боротьбу з нелегальним тіньовим сектором. Навіть шляхом розголосу злочинних методів. Тому іноді ми звертаємося з проханням надати нам інформацію про суб’єкти , які працюють «в чорну».

– Чи реагує бізнес на ваші звернення?

– Завдяки співпраці з бізнес асоціаціями ми зараз проводимо боротьбу, яка організована під егідою Прем'єр-міністра України. Вважаю, що вона є досить ефективною, я бачу результати, які ми даєм. Ми не тільки зупиняємо роботу незаконних АЗС, роздрібну торгівлю, а ще й намагаємось робити так, щоб вони більше не працювали. Тобто, змушуємо знімати ці комплекси АЗС, накладати на них арешти, вивозити їх у місця зберігання, щоб вони знову на ринку не з'явилися. 

Наприклад, за три місяці співробітники податкової міліції виявили 7 587 порушень, прийнято 346 процесуальних рішень в рамках адміністративного провадження, 144 АЗС припинили свою діяльність. З початку року виявлено 7 великих незаконних виробництв (НПЗ), виявлено та вилучено 15 712 тонн незаконно виготовленого пального на орієнтовну суму 490 532 000 гривень.

– Але ж встановити знову бочку і наливний комплекс не проблема? 

– Якщо знову вкладаються кошти і встановлюється та ж сама бочка – цього не можна не бачити. А якщо не бачать – значить, корупційно зацікавлені в цьому. Питання до того, хто на цій території живе і дозволяє такому «бізнесу» працювати. Правоохоронці ж точно знають, хто що робить на їхній території. Так само – посадові особи ОТГ, вони ж бачать, хто на їхній землі розташувався. Для них вигідно, щоб їхні землі офіційно орендували і платили гроші.

Інше питання – що деякі АЗС ліцензію мають, але торгують необлікованою продукцією. Тут підключається ДПС, яка контролює повноту сплати податків і повний обсяг продажів. 

Тобто – проблему можливо подолати, коли усі правоохоронні органи працюють комплексно. Прем'єр-міністр зараз якраз організував міжвідомчі групи на базі державних адміністрацій кожної області по боротьбі з тіньовим ринком підакцизних товарів. Вважаю, що це дуже доречно. 

Щоб ця бочка, про яку ви кажете, отримала дозвільні документи, треба щоб всі контролюючи органи, які дотичні до цього, в повному обсязі виконували свої посадові обов’язки. 

На сайті Нафтогазової асоціації є список з 475 АЗС, які мають ліцензії. І за даними асоціації, дехто отримував їх не завжди законно, деякі документи, які є складовими ліцензії, є підробленими. Ми це зараз перевіряємо. 

Часто нам так і кажуть – ви попрацювали, а незаконні АЗС знову через певний час відновили роботу. Це негативний для нас фактор. Розслідуючи кримінальне провадження ми зобов'язані з'ясувати причини, які дають можливість існувати цьому тіньовому ринку. 

– Які складові чинного законодавства роблять можливим такий високий відсоток тіньового ринку? 

– Проблема, мабуть, не стільки у законодавстві, скільки у нечіткій регульованості системи обліку на ринку паливних матеріалів: надходження, переробка, витрати. Потрібно, щоб все працювало за єдиними стандартами. Не потрібно заважати бізнесу вести легальну діяльність та жорстко контролювати його. Ми повинні просто отримувати дані з правильних сертифікованих витратомірів, лічильників, рівнемірів. Нехай бізнес працює, а ми будемо бачити, що баланс збігається по кількості та сплачуються податки. 

Якщо буде чіткий облік входу, розподілу і продажу – проблема буде вирішена. 

І це стосується не тільки паливно-мастильних матеріалів, а так само – цигарок, алкоголю, спирту. Це може бути та сама електронна акцизна марка, що дозволяє відслідковувати переміщення товару.  

– Наскільки це можливо?

– Це реально. В інших же державах працює. Питання в технічних і фінансових можливостях, на мій погляд. Ми витрачаємо великі ресурси держслужб, щоб регулювати, перевіряти. Тут важливо не захопитися процесом. Ми за всім не вженемось. Правоохоронний орган має працювати більш аналітично. Навіщо ставити контролера біля кожної АЗС? Треба чітко визначити порядок проведення обліку на вході в державу, при виготовленні і на виході до бака споживача.

Я знаю, що зараз над цим працюють. Мінцифри займається цифровізацією процесів у всій підакцизній галузі. Я сподіваюся, що це скоро буде.

– Ваша служба подавала якісь пропозиції уряду з цього приводу?

– Ми тісно співпрацюємо з Комітетом податкової політики ВРУ, з Комітетом правоохоронної діяльності. Їм також треба розуміти ситуацію. Якщо кажемо, що проблема в тому, що високі ставки податків, тоді потрібно розібратися, чому вони високі, чим це підтверджено і чому бізнес не може платити таку ставку. А тому, що йому «тінь» заважає. Якби не демпінгували, то заплатив би.

А так – навантаження велике, я сплачую податки і ще треба якось виживати, треба знижувати ціну продажу, щоб якось триматися в ринку. Я хочу в білу, а тіньовик не дає. 

І так само треба вираховувати причину, чому «тінь» працює, і прибрати її на законодавчому рівні, звузити тіньовикам можливості роботи. 

– Тиждень тому Президент підписав закон про створення Бюро економічної безпеки. Відповідно ДФС буде розформована. Чи не вийде так, що спеціалісти підуть з вашої служби, не дійдуть до БЕБУ, а осядуть на тих самих «сірих» чи «чорних» АЗС? 

– Питання лежить у фінансовій площині. Є багато працівників, для яких на першому місці – результати роботи. Але цим результатом він не може нагодувати сім'ю. І якщо зарплата буде не достойна, а достойною я вважаю зарплату порядка 50 тисяч гривень, то напевно він може піти в бізнес. Бо чітко розуміє, що може отримуватиме там 2-3 тисячі доларів на місяць, навіть просто даючи фахові поради. І це ми змусили його йти в тінь, тому що не можемо запропонувати достойну зарплату, за яку може прожити його родина. 

Часом питають, чи це не забагато – 50 тисяч для держслужбовця. Тут треба відштовхуватися від купівельної спроможності. Якщо сьогодні знімати квартиру – від 10 до 15 тисяч гривень, і дешевше не знайти, бо дружина і двоє дітей. Треба купити продукти – це десь 10-15 тисяч гривень. Це вже 25-30 тисяч. Ще ж хоче відкладати на відпустку, і дитині черевички купити, які коштують 1000-1500. Тобто, рахуйте, 50 тисяч  гривень – це просто достойна зарплата, з якою дуже знизиться бажання брати хабарі. 

Але в БЕБ закладені хороші зарплати, якщо не помиляюсь – від 30 тисяч гривень. І є багато порядних офіцерів, фахівців, які готові працювати. Багатьом нашим хлопцям дуже подобається досягати результату. Я намагаюся чітко давати завдання, вони дають результат і за це отримують достойне ставлення. Я на сьогодні не можу їм дати премію, бо немає коштів. Але принаймні я їх не пригнічую, не принижую, не заганяю, справедливо оцінюю їх внесок у роботу ДФС. Ми повинні дбати про людей різними способами, щоб їх утримувати. Я намагаюся це робити.

– В мене питання саме про оцей переломний момент, коли старе розвалять, нове не вибудують. І ми втратимо останніх людей, які розуміють, як воно все працює...

– Серйозне питання. Я не закликаю брати всіх з ДФС і переводити у БЕБ. Але ви правильно сказали – це фахівці, які розуміють процеси. 

Нова служба – вона більш аналітична. А чому ми впевнені в тому, що ця аналітика з першого дня запуску служби запрацює чітко і даватиме правильні вихідні матеріали? Це неможливо. Деякі процеси на перших етапах можливо прийдеться тримати в ручному режимі. 

Наведу приклад. Зайшов корабель з паливно-мастильними матеріалами. Водотонажністю, наприклад, 15 тисяч тонн. Дві третини розмитнили, одну – не розмитнили. Третина потрапляє на нелегальні заправки чи відразу в нелегальні бензовози, які зіллються в колгоспах, навіть не через заправки. Питання – скільки цих бензовозів? Зрозуміло, що у нас немає стільки людей, щоб ганятися за кожним. 

Тому потрібно зробити так, щоб корабель не можна було розмитнити не повністю. Треба зрозуміти, де пробіли, усунути їх і не дозволити, щоб у подальшому він так робив. Повинні бути оперативні зв'язки з тією стороною, де він завантажився. Там же зрозуміло, на скільки він завантажився, які документи на кораблі, на яку суму і кількість страхувався товар. Власник вантажу не буде страхувати тільки частину товару, він намагатиметься захистити весь обсяг. Але десь по ходу ці документи підмінюються, і ми отримуємо товар, який нібито наполовину завантажений. 

Чи забере на себе цей новий орган всі повноваження боротьби з контрафактною продукцією – так, забере. Тому що стаття 204 Кримінального кодексу, яка визначає кримінальну відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, буде відноситися до підслідності цього нового органу. 

Але якщо у нас не вистачає зусиль, то чому б не проводити спільні операції із залученням органів у межах їх компетенції до спільної роботи, спільних міжвідомчих слідчих груп? Тобто, БЕБ повинен буде зрозуміти, оцінити ситуацію на ринку і організувати боротьбу з цим. Перш за все – зламати явище. Якщо не зможемо поламати, а дуже вже розповсюджена ситуація на ринку, то треба буде шукати способи підключити інших, щоб допомагали боротись із цим. 

– Але ж поки БЕБ створять, поки він запрацює... Ми майже на рік розвяжемо руки шахраям. У вас немає такого враження?

– Немає. На цей конкретний час це питання – до мене. Моє завдання до початку роботи цього органу – не збавляти темпів на зменшення «тіні» в Україні. І ми цим займаємося дуже активно. 

Поки немає нового органу – існує ДФС, це прописано чітко в законі. Тобто, до початку роботи БЕБ ДФС виконує свої функціональні обов'язки, хоча і не більше 6 місяців. 

Сподіваюся, що в БЕБ конкурси будуть вигравати хлопці, які вже мають фах, досвід, і прийдуть туди працювати. І що вони «на ходу» перехватять ситуацію, працюватимуть по всіх цих фактах тіньових, злочинних. Ця інформація існує, її просто треба буде правильно отримати та задокументувати. У нас як у правоохоронців цей спосіб є. Ми інформацію виявляємо, документуємо і запускаємо в роботу в межах кримінальних проваджень.

Я не вважаю, що будуть проблеми у перехідний час. Але важливо, як правильно запуститься робота БЕБа. Повернусь до фахівців, яких візьмуть у цю службу і до того, як вона буде організована. Тому що, дійсно, до запуску всього аналітичного забезпечення, воно почне працювати в ручному режимі. Але там модель роботи зовсім інша: від аналітики до кримінального провадження. Аналітика – потім вже дія. Від системного явища до окремих випадків. Кожну машину не зловимо, а потрібно, щоб ті 5 тисяч тонн не вийшли з корабля, не пройшовши розмитнення. Треба складати такі алгоритми роботи, щоб вони не дозволили існування корупційності, неефективного виконання на перших порах роботи цього органу і в подальшому. 

 

Теги: Кабмін, нафта, законодавство, Україна, нафтопродукти, бензин, ринок нафти

Читайте також

Укрнафта почала бурити нову нафтову свердловину на заході України
Внаслідок російських ударів втрачено майже 2 ГВт доступної потужності – Сахарук
Україна зацікавлена у побудові трьох високовольтних ліній до Польщі – Шмигаль