Проблема купити бензин: чому замість звичайного пального на АЗС «преміуми» і як тримають високі ціни

Вже кілька тижнів на українських АЗС дефіцит пального. Купити бензин та дизель складно скрізь – і у Києві, і в інших регіонах. На частині заправок – нулі на стелах, на інших – захмарні ціни. Головна причина всім зрозуміла – Росія знищила нафтопереробні заводи та нафтобази. Однак фахівці називають ще одну – недолуге державне регулювання, яке змушує постачальників «будувати комунізм за свій рахунок». 

Чому замість звичайного 95-го бензину на АЗС продають «преміуми», до яких хитрощів вдаються мережі, щоб тримати високі ціни, та коли нарешті оператори зможуть «залити» Україну пальним – про це Kosatka.Media розповів експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.

Як продавати по 38 грн, якщо купуєш дорожче?

  • Що зараз відбувається з цінами та наявністю пального на АЗС?

На сьогодні попри всі зусилля операторів ринку пального завозиться недостатньо. Для цього є причини. По-перше, дуже довго не лібералізували проходження бензовозів через кордон: вимагали все, як до війни – ліцензії, комплекти ADR, картки тахографів і все інше. Згодом спростили. 

Але вільних ресурсів в Європі не так багато. Наприклад, у Польщі вони вже закінчуються. Тому йде розмова про те, щоб постачати пальне через польські порти, потім на залізницю і до наливних пунктів, звідки перевантажуватимуть на бензовози. Румунська залізниця до нас подавати вагони не збирається через війну. Хіба що якщо ми пошлемо наші цистерни, перекладемо колісні пари – але це довго.

Сьогодні везуть з Болгарії, з Румунії поки що дуже мало (там немає де взяти), з Німеччини, Польщі, Словаччини, Литви. Але там є певні логістичні складнощі. Через це воно не буде так швидко, як нам би хотілося – тим більше, за тиждень-два, як нам обіцяла перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко.

Хто винен? Півтора місяці учасники ринку пального закликали Уряд – скасуйте обмеження цін і держрегулювання. Нам пропонували продавати бензин по 38 грн, коли вхідна ціна була 39 грн. Останні дані на дизельне пальне – закликають продавати по 42 грн, тоді як вхідна ціна, найоптимістичніша – 43 грн. Будувати такий «комунізм» за власний рахунок довго неможливо. Тому ринок ішов на всякі хитрі комбінації, продавали повз касу тощо. Але це і породжувало недобросовісну торгівлю. Тому і є ціни і 60 грн, і 80 грн за літр. Як то кажуть – для кого війна, для кого мати рідна.

Інша причина – зменшення різноманіття способів поставки пального. Раніше його поставляли морем, залізницею, трубопроводами, бензовозами. Тепер залишилися бензовози на західних кордонах. І щоб завезти пальне до зони бойових дій чи просто у східному напрямку, то тільки транспортні витрати додають понад 4 грн на літрі. 

  • Зараз економісти закликають: «адмінрегулювання треба знімати, а акциз повертати, щоб були доходи в бюджет». Які будуть наслідки?

Якщо повернути акциз і ПДВ, це додасть до ціни 13 грн на літрі. Це буде диверсія. Данило Гетманцев (голова податкового комітету ВР, – Ред.) хоче збільшити податки. А вони не збільшаться – за таких умов пальне перестануть везти взагалі.

Читайте також: Бензин по 60: чому стався стрибок цін та коли ситуація стабілізується

Куди зникли «народні» марки бензину

  • Чи допомагають з пальним так звані «нелегальні міні-НПЗ»? Чи зупинились вони, чи мають сировину?

По-перше, нелегальних НПЗ в Україні не існує взагалі. Ці НПЗ працюють легально. Негативну думку про них створили окремі ЗМІ та мережі АЗС, які борются за збільшення частки ринку.

Сьогодні ці заводи могли б виробляти пальне для потреб Збройних Сил, але їх так само бомбили, як і Кременчуцький НПЗ. Тому я навіть не знаю, скільки з них у робочому стані залишилося.

Інший момент – наскільки мені відомо, газовий конденсат, який вони переробляли, вже коштує на біржі понад 60 тисяч грн за тонну. Тому собівартість прямогонного дизелю, який ми могли б отримувати на цих міні-заводах, складала б понад 60 грн/л. Тоді як у імпортного дизелю вхідна розрахункова ціна – 43-45 грн/л, а у бензину – 39-40 грн.

  • На заправках зараз якщо і продають щось, то переважно преміальних марок – всілякі «95+», «Євро» і т.д. А куди подівся звичайний 95-й бензин чи той же 92-й бензин?

92-й бензин виробляв Кременчуцький НПЗ, який зараз розбомблений. А звичайний 95-й бензин нікуди не подівся. Компанії, зокрема преміальні бренди, які мають технічні умови для виробництва брендових бензинів та дизельного пального, продають його під такими марками. 

Причина у тому, що преміальне пальне виходить за рамки державного регулювання цін. У законодавстві є зноска, що таке пальне повинне бути дорожчим не більше ніж на 5% від 95-го бензину. Але до чого рівняти ціну? Мінекономіки нам пропонує продавати бензин по 38 грн/л, у якого вхідна ціна на кордоні складає 39-40 грн/л. Це називається «будівництво комунізму за власний рахунок». Так можна робити, але не дуже тривалий період – бо потім не буде грошей, за які купляти далі.

Інші мережі, які позбавлені права на продаж брендового пального, роблять простіше. Щоб не потрапляти під санкції, вони не завозять свої бензовози на нафтобази, бо там є рівнеміри та витратоміри. Вони везуть напряму на АЗС. 

До речі, саме цю інформацію, про наповненість нафтобаз, агресор якимось чином отримав від податкової – вони знали точно, куди треба бити ракетами, бо точно знали, де скільки знаходиться пального. Ця інформація була зібрана завдяки рівнемірам та витратомірам. А витік інформації дозволив агресору бити по найбільшим скупченням нафтопродуктів.

Тому бензовози, які заходять в Україну, не їдуть на нафтобази, бо розуміють, що про це зразу буде відомо агресору. Вони їдуть на заправки. А там теж люди пробують якось вижити після збитків, яких вони зазнали. Наприклад, одна зі столичних мереж тільки за перші два тижні війни отримала збитки на $57 млн – розбиті заправки, розбиті нафтобази. Розумієте, в якому стані зараз оператори ринку? І вішати на них всіх собак теж не вихід.

Як роблять АЗС? У західних областях, наприклад, під’їжджаєш на заправку, бачиш, що машини заправляються. Стела мертва, нічого не світиться, а на колонці кажуть: «Бензин є по 55 грн, можемо налити 20 л». І прямо там без касового чека купуєш. Ось до чого ми з державним регулюванням дійшли.

Я особисто вже два місяці поспіль закликав уряд, телефонував до заступника міністра економіки, просив скасувати державне регулювання. Казав, що інакше ми дійдемо до дефіциту і чорного ринку, як це було в 2004 році, коли Юлія Тимошенко запровадила цінове регулювання. Тоді ціни були дуже низькими, тільки пального не було. Те саме буде і у нас. Два місяці нас ніхто не чув, і зараз не чують – державне регулювання продовжується. 

Щоправда збільшили до $50 на тонну частку логістичних витрат. А які $50, якщо сьогодні бензовоз робить понад 1200 км в обидва кінці, а вартість доставки виходить до 5 грн/л, плюс заробітна плата водію 4 євро/км. От і порахуйте. Навіщо нам ще акциз? Порахуйте, за якою ціною буде пальне.

Ринок сам себе відрегулює і оператори зроблять все, щоб максимально залити Україну пальним. Проте це переналаштування логістичних шляхів з усією підтримкою уряду.

Кому варто «прикрутити» забаганки

  • Скільки ще чекати, поки ситуація піде на краще?

Я думаю, що за місяць-півтора вона стабілізується. Проте черги нікуди не зникнуть, бо пального буде не вистачати. І через півтора-два місяці знову зростатиме попит через сільгоспвиробників і збір урожаю. Тому легко не буде.

Громадянам варто бути свідомими. Треба економити. Зараз не на часі якісь непотрібні поїздки. Варто «прикручувати» забаганки, більше користуватися громадським транспортом або й зовсім нікуди не їхати. Нехай пальне йде на потреби армії. Бо у нас війна, якщо хтось забув. А також пальне треба для ДСНС, критичної інфраструктури, медиків, евакуацію населення в зоні бойових дій.

Ситуація напружена, але не безнадійна. Всі налаштовані на те, щоб її вирівняти. Буде складно ще довго. Але ми все подолаємо!

Теги: бензин, дизпаливо, дизель

Читайте також

Внаслідок російських ударів втрачено майже 2 ГВт доступної потужності – Сахарук
Україна зацікавлена у побудові трьох високовольтних ліній до Польщі – Шмигаль
Укрнафта розпочала ребрендинг автозаправних комплексів Glusco