Зниження ціни газу і зростання цін на добрива на зовнішньому ринку робить давальницьку схему з ОПЗ економічно привабливою – гендиректор «Агро Газ Трейдінг»

«Ми не говоримо, що не ризикуємо, але ситуація на ринку дозволяє думати, що давальницька схема з ОПЗ буде прибутковою», - Олександр Горбуненко, гендиректор «Агро Газ Трейдінг».

Вчора було оголошено, що у Одеського Припортового заводу (ОПЗ) з'явився новий давалець газу – компанія «Агро Газ Трейдінг». Газ будуть направляти на виробництво аміаку і карбаміду – добрив, які використовуються в аграрній промисловості. Контракт підписаний на 4 місяці (з можливістю продовження). Планований обсяг поставок – 60 млн куб. м газу. Особливість контракту між давальцем і ОПЗ – передбачені механізм погашення заборгованості заводу перед НАК «Нафтогаз», яка з урахуванням штрафів і пені вже досягає 2,2 млрд грн.

Kosatka.Media вдалося поспілкуватися з керуючим партнером «Агро Газ Трейдінг» Олександром Горбуненко, який розповів, як і чому компанія вирішила брати участь у цьому проекті, і чому, на відміну від «попередників», їм вдасться реалізувати давальницьку схему з користю для всіх.

Розкажіть в загальних рисах як буде працювати ваш проект давальницької схеми?

В принципі, все дуже просто, але водночас і складно. Постачальник природного газу повинен придбати ресурс (тобто сам газ), поставити його на завод, заплатити за послуги переробки, і в рамках одного місяця отримати, за зрозумілим графіком виробництва, певний обсяг продукції.
Починаючи з кінця березня - початки квітня 2019, на ринку виникла ситуація, яка нас, як учасника ринку мінеральних добрив, і як трейдера, учасника ринку постачання природного газу промисловим споживачам, змусила звернути увагу на ОПЗ. Динаміка цін на газ на внутрішньому ринку і динаміка ціни добрив на зовнішньому ринку розійшлися в своїх трендах і створили додаткову маржу. Тому давальницька схема викликала наш інтерес, і з нашого боку виникла ініціатива - запропонувати заводу розглянути нас як давальця.

Схема передбачає живі гроші для ОПЗ. Це не просто поставки газу в обмін на продукцію, але ОПЗ буде заробляти на переробці газу, я правильно розумію?

Так! Структура собівартості готової продукції, виробленої в рамках давальницької схеми, складається з 3 основних елементів. Перший - вартість самого природного газу, як сировини, яку необхідно поставити на підприємство. Друге - це вартість транспортування цього газу по магістральній або регіональній транспортній системі, ГТС або ГРМ. І третє - це вартість самої переробки, тобто плата за те, що завод перетворює газ в потрібний нам продукт, використовуючи свої агрегати. Третій елемент наших витрат буде якраз тими «живими» грошима для ОПЗ.

Як ви вийшли на цей проект? Чи проходив відповідний тендер? Крім «Агро Газ Трейдінг» і ОПЗ брав участь хтось ще в переговорах, місцева влада, «Укртрансгаз», інші учасники?

Це не був тендер, це були переговори, які проводилися відповідно до визначеного регламенту переговорного процесу.
Це був абсолютно прозорий процес. На нас дивилися з усіх боків, як на загальній і ретельній діагностиці в медичному центрі. Ми дізналися, що у нас є конкуренти, близько 5 компаній. Але набравшись сміливості і переконавшись, що економіка для нас цікава, звернулися до правління ОПЗ і отримали вже від них пропозицію, в якій вони заявили, що готові вислухати і розглянути те, що ми пропонуємо. Ми запропонували провести переговори у відкритому форматі, з повним складом правління ОПЗ. В кінцевому підсумку наша пропозиція відрізнялася від інших тим, що ми говорили не тільки про ціну, але і про те, що потрібно передбачити механізм погашення заборгованості перед НАКом.
В першу чергу, ми збираємося виконати всі зобов'язання, прописані договором, перед ОПЗ, в другу чергу - передбачені кодексом ГТС, які контролюються оператором газового ринку «Укртрансгазом» і після цього вже здійснювати всі інші дії. Ми були першими, хто цю пропозицію озвучив, і кращими з тих, хто її в підсумку зробив.
Ми дізналися, що одна з компаній, в порушення встановленого порядку, надала пропозицію з ціною трохи вищою за ту, яку запропонували ми. Це було вже в кінці дня, з запізненням на 5 - 6 годин. Дізнавшись це, ми звернулися до керівництва заводу з пропозицією збільшити свою початкову пропозицію до того рівня, який їм запропонувала вказана компанія. А різницю, на яку ми збільшимо ціну, ми будемо передавати на погашення боргу перед НАКом. Це близько $1 за тонну аміаку, і $1,5 за тонну карбаміду.
В цілому, завдяки цій схемі, ОПЗ зможе передати НАК «Нафтогаз» $130 тис. в рахунок виплати боргу.

Виходить, що ця давальницька схема має таку маржу, що вам вигідніше працювати з ОПЗ, доплачуючи за $1, $1,5 за переробку кожної тонни продукту. Вигідніше, ніж продавати газ, активно працюючи трейдером?

Так. Позитивна торгова маржа, що виникає в разі переробки природного газу на умовах давальницької схеми на ОПЗ, досить висока. У нас є розуміння нашого експортного ринку збуту і того, що проект дає ту необхідну економічну доцільність і той ефект, до якого ми прагнемо. Планується, що на зовнішній ринок ми будемо направляти близько 80% від виробленого обсягу продукції, і близько 20% - на внутрішній ринок.
Але я скажу більше. Та ситуація, яка склалася з березня - квітня 2019, повинна була стати позитивним індикатором і спонукати державу, як господарника, запустити підприємство (ОПЗ - ред.) за власний рахунок. Зниження цін на газ і зростання ціни на карбамід на зовнішньому ринку мабли б стати головним приводом для того, щоб ОПЗ був запущений з подачі держави і , як наслідок, приніс би дивіденти своєму акціонеру.
Але з якихось причин, навіть маючи таку привабливу економіку, держава цим не займається. Тому з'являються такі гравці як ми, котрі аналізують ринок, дивляться на тенденції, і рахують свої гроші.

У чому конкретно для вас приваблива ця «економіка» як ви її називаєте?

Це висока вартість продукту на зовнішньому ринку, це найближчі можливі великі тендери, на яких наш продукт - ми говоримо про карбамід - буде затребуваний. Обсяги цих тендерів – 1 – 1,5 млн тонн за тендер, це більше, ніж ми виробляємо.

Без ОПЗ ми експортом не займаємося. З ОПЗ - ми розуміємо, що обсяг експорту вироблених в Україні добрив, в тому числі карбаміду, може значно зрости у порівнянні з сьогоднішніми обсягами. При цьому потрібно розуміти всю парадоксальність ситуації, яка склалася на ринку. Цей експорт виключно кон'юнктурний. Так, не дивлячись на те, що Україна залишається дефіцитним ринком і імпортує більше половини споживаного обсягу добрива, ціна на зовнішньому ринку настільки приваблива, що вигідніше продукт експортувати, ніж покривати попит на внутрішньому ринку.

Який обсяг добрив ви плануєте виробляти і чи є план брати участь на внутрішньому ринку?

На даний момент питання щодо відвантажень на внутрішній ринок перед нами не стоїть. Перший місяць ми орієнтуємося виключно на зовнішній ринок. У разі зміни кон'юнктури, а також оцінки ситуації на внутрішньому ринку, з урахуванням позиції уже існуючих на ньому гравців, ми можемо переглянути свої плани. Але раніше вересня - жовтня це скоріш за все не відбудеться.

Відносно обсягів, то загальний обсяг виробництва складе близько 300 тис. тонн карбаміду і 32 тис. тонн аміаку. Протягом усього часу дії договору.

ОПЗ – єдиний виробник тих добрив, які вас цікавлять? Або є якісь інші гравці?

На сьогоднішній день ринок мінеральних добрив розподілений на три групи. Одна з них пов'язана з групою DF (підприємства черкаський «Азот», «Рівнеазот», «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»). Друга - підприємства, асоційовані з групою «Приват» - «Дніпроазот». Ці два гіганта на сьогоднішній день контролюють внутрішній обсяг виробництва. Крім них є група імпортерів, які заміщають брак обсягу на внутрішньому ринку - з Азербайджану, Єгипту, Білорусі, РФ.

Уявіть, що останні півтора року, поки ринок формувався в таку структуру, ОПЗ простоював. А його обсяг виробництва - це приблизно 10% від річного ринку споживання в Україні. Плюс-мінус. В умовах нестабільних поставок за цей час ринок переорієнтувався, і наші українські аграрії знайшли способи використовувати альтернативні види, ясна річ, імпортні види добрив.

До чого я веду, до того, що на ринку не існує іншого варіанту для роботи за давальницькою схемою переробки природного газу в добрива, крім як на ОПЗ. Нас влаштовує цей варіант, і судячи з реакції ОПЗ, цей варіант, в свою чергу, влаштовуємо ми.

Зараз ціни на газ знизилися. Чи не є це причиною вашої зацікавленості в проекті? І зокрема, причиною того, що ви укладаєте договір на досить короткий термін – 4 місяці.

Останні три місяці ситуація з цінами на ринку така, що трейдери імпортують газ у великих обсягах. Газ на ринку є. Але його складно купити – його закачують в ПСГ і не хочуть продавати. Всі чекають вирішення питання з транзитом з Росії. І це в якійсь мірі впливає на те, що на сьогоднішній день входити в проект більше ніж на 4 місяці ризиковано.

Але при цьому набагато важливіше враховувати кон'юнктуру ринку добрив. Важливо розуміти, що чим нижче ціна газу, тим нижче вартість того ж аміаку. Так як ціна газу – основна частина вартості його виробництва і в підсумку вартості продукту. Виходить, з одного боку низька ціна газу – приваблива, а з іншого боку низька ціна газу формує низьку ціну на аміак, що зменшує зацікавленість ним торгувати. На сьогоднішній день ціна на аміак досить низька в Україні. При тому що це, насправді, дефіцитний продукт.

Але на ринку також виникає інша, більш цікава з економічної точки зору, аномалія. Якщо газ дешевий, то карбамід теж має бути дешевий. І він дешевий, але лише в Україні. А на міжнародному ринку він досить дорогий. Це як раз і робить наш проект привабливим. І це є однією з основних причин, чому ми сюди йдемо. У нас є інтерес експортувати саме карбамід.

У кого ви будете купувати газ?

Ми провели переговори з ключовими гравцями ринку. Фінальна домовленість досягнута, але більше деталей ми б не хотіли розкривати до початку запуску виробництва. При цьому ми можемо сказати, що найкращу пропозицію зробив місцевий гравець на ринку. Великий і надійний.

Попередні компанії, які заявляли про участь у давальницькій схемі, в останні 1,5 роки, не змогли втілити свої обіцянки в життя. Чим ви гарантуєте, що ви свої зобов'язання виконайте, і ОПЗ буде працювати?

По-перше, ми не хотіли б себе порівнювати ні з ким із попередників. Хоча б тому, що кожен з них однозначно є «темною конячкою». Ряд невдалих проектів починався в момент відсутності будь-якої економіки, рентабельності, сприятливої ​​кон'юнктури на зовнішньому і внутрішньому ринку. Початок проекту в несприятливих для цього умовах відразу ж наводить на думку, що його успішна реалізація не є метою.

Ми сьогодні не говоримо про те, що ми не ризикуємо. Але в даний момент дуже багато чинників, які говорять про те, що наш проект з ОПЗ має під собою економічну основу.

Що ми можемо додати для підвищення впевненості учасників ринку в нашому успіхові? Перше – є економічна складова. Ні для кого не секрет, що прибуток – це мета діяльності будь-якої комерційної структури. Ми хочемо реалізувати запуск заводу, щоб отримати прибуток. Друге – нехай ми і не маємо прямого досвіду давальця, але завдяки нашій прямій співпраці з з ЕРУ (компанія ЕРУ-Трейдінг була давальцем для ОПЗ в 2017 році – ред.), ми в принципі пройшли всі стадії, які дають нам повне розуміння, що таке давальницький контракт. І з точки зору поставок газу, і з точки зору контролю та взаємодії з трудовим колективом заводу, і розуміння всього комплексу промислових процесів.

Юридично ви будете нести якусь відповідальність, якщо не зможете поставити обсяг газу, який ви обіцяли?

Так, безумовно. Це є прямим порушенням договірних зобов'язань, що веде до застосування штрафних санкцій. Точно так само і навпаки. За умови, що підприємство запустилось, був поставлений обсяг газу, і не отримана продукція. Точно така ж дзеркальна санкція застосовується до ОПЗ. Але для нас також важлива репутаційна складова, тому ми застосуємо максимум зусиль, щоб не допустити будь-яких відступів від взятих на себе зобов'язань.

Які обсяги поставок газу ви плануєте? І наскільки ці обсяги завантажать потужності ОПЗ для виробництва мінеральних добрив?

Максимальний обсяг виробництва на заводі передбачає обсяг поставки в діапазоні, грубо кажучи, від 105 до 115 млн куб. метрів на місяць. Мається на увазі, коли підприємство працює на 100% потужності і задіяні дві з двох існуючих так званих колон, або агрегатів, які здійснюють виробництво аміаку з природного газу.

Але на сьогоднішній день працездатна, в теорії – і це один з ризиків, на який ми теж йдемо – тільки одна. Фізично ми більше одного агрегату не можемо завантажити. Плюс на сьогоднішній день відсутня економічна доцільність виробництва більшої кількості аміаку, ніж ми плануємо в рамках договору. Головним для нас продуктом є карбамід. Тому максимальний обсяг, про який ми можемо говорити, в обраному і єдино можливому наразі технологічному режимі, - це обсяг з максимальним добовим завантаженням близько 2 млн кубометрів. Тобто 60 млн куб. м газу на місяць. Або 240 млн кубометрів протягом терміну дії нашого контракту.

 

 

Kosatka.Media