Україна в паливному зашморгу: чим загрожує та як позбутися

Україна стала набагато залежнішою від імпорту нафти та нафтопродуктів за останні 15 років. Замість шести великих нафтопереробних заводів сьогодні працює лише один.
У 2020 році національні виробники забезпечували лише 49% від обсягів  спожитого бензину, 15 % дизпалива та 20 % LPG. Додатковий ризик – серед ключових постачальників компанії із Росії та Білорусі.
Як виглядає зараз ринок пального та його виробництва в Україні, про імпортозалежність та що робити, щоб її позбутися, говорили експерти під час презентації «Як Україні зняти паливну петлю?».

Як виглядає зараз український ринок палива

За даними аналітичної доповіді експерта програми «Енергетика» Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, виробництво світлих нафтопродуктів якості Євро-5 в Україні здійснюють Кременчуцький нафтопереробний завод («Укртатнафта», Полтавська обл.), Шебелинський газопереробний завод («Укргазвидобування», Харківська обл.), а також міні-НПЗ: до 15 заводів різної потужності. 

На іноземних же постачальників припадає близько 70% споживання нафтопродуктів і на цей імпорт щороку, залежно від кон’юнктури, витрачається $ 3-6 млрд.

Ринок дизпалива експерт називає одним із найбільш вразливих. Упродовж 2020 року баланс ДП становив 7,37 млн т, що перевищує показник минулого року на 5,4% (375,6 тис. т).

Основним постачальником ресурсу протягом року була РФ – 42,2% імпорту – 2,6 млн т, більшість із якого – виробництва «Роснефть», значна кількість котрого, ввезена до України залізницею – 1,11 млн т. Решта об’єму виробника прокачана нафтопродуктопроводом – 629,1 тис. т.

Основним споживачем ДП в Україні є промисловість (аграрні, хімічні підприємства, перевізники тощо). Комерційне використання у 2020 році становило 5,6 млн т (+1,4% до 2019 р.) або 76% всього ринку. На аграрний сектор припадає близько 2,5-3,0 млн т/р. споживання, серед перевізників найбільшими споживачем ДП є «Укрзалізниця» – близько 400 тис. т.

На ринку бензинів основним постачальником ресурсу була РБ. Сумарно два білоруські НПЗ збільшили експорт до України порівняно з 2019 роком на 22,8% (або на 158,4 тис. т), до 851,9 тис. т. 

Поставки бензинів із Мозирського НПЗ підвищилися відносно минулого року на 32,2% (або на 200,6 тис. т) та становлять 823,0 тис. т. 


Ринок дизпаплива 2020

Об’єм надходжень А-92 виробництва Новополоцького НПЗ («Нафтан») становив 28,9 тис. т. За підсумками року підвищення новополоцького імпорту, порівняно з попереднім періодом, становить 32,1% (5,2 тис. т).

Щодо ринку LPG, то у 2020 році Україна імпортувала 1,615 млн т скрапленого газу (+0,5% до обсягів 2019 р.). Поставки бутанової фракції для «Карпатнафтохіму» (Івано-Франківська обл.) скоротилися вдвічі – до 51,8 тис. т. Таким чином, імпорт LPG в 2020 році збільшився на 4,4%, до 1,563 млн т. Це на 18,2% більше за обсяги 2018 році.

Прямі поставки наземним транспортом із Росії зросли на 21,2%, – до 715,4 тис. т (+3%). Частка РФ в імпорті збільшилася з 43,2% до 44,3%. В першу чергу, це зумовлено збільшенням надходжень із Пермського НПЗ «Лукойл» – із 172,2 тис. т до 207,9 тис. т. Найкрупнішим постачальником залишається «Роснефть», яка знизила обсяги експорту автогазу до України на 6,8%, до 443,1 тис. т.

«Паливна петля» та її головні загрози

Ситуація така, що зараз саме Росія та Білорусь забезпечують більшу або значну частину споживання нафтопродуктів в Україні: 65% дизпалив, 40% бензинів та 49% LP. Подальше зростання цієї залежності загрожує енергетичній та національній безпеці в цілому.

«У разі політичного рішення зі сторони Росії та Білорусі, в Україні виникне суттєвий дефіцит нафтопродуктів, що зумовить стрибок цін та перебої у роботі промислових споживачів, серед яких оборонний сектор, аграрні підприємства, «Укрзалізниця», – пояснив Андріан Прокіп.

Оглядач «НафтоРинку» Володимир Дольник зауважив, що у ситуації з паливом Україна опинилася саме у паливному зашморгу, а не на «голці», як це було свого часу у ситуації з газом.

«Українці вирощують зерно, плавлять метал, продають це все на експорт, отримують доларову виручку. А потім ми її відправляємо в Росію, Білорусь, інші країни, щоб отримати паливо і зайти на наступне коло: виростити пшеницю, виплавити метал. Це така петля і прокляте коло», – пояснив він.

Також Дольник наголосив, що в умовах воєнних дій, які тривають в Україні, проблема браку палива для військової техніки може бути дуже ризиковим фактором. 

импорт бензина
Ринок бензинів 2020

Які варіанти вирішення проблеми бачать експерти

Єдиний вихід – скорочувати залежність від поставок з РФ та РБ та диверсифікувати імпорт. Для цього потрібно збільшувати обсяги поставок з інших країн: морськими шляхами та зі сторони ЄС.

Також потрібне створення страхових запасів нафти та нафтопродуктів, відповідно до практики Енергетичного співтовариства, наголошують експерти. Це має бути обсяг, що покриває 90-денну потребу.

Крім того, Україні варто працювати над збільшенням обсягів нафтопереробки в Україні та скорочення потреби в імпорті.

«Створення страхового запасу нафтопродуктів є необхідним навіть при скороченні імпорту.Нарощення внутрішнього виробництва та скорочення імпорту створюватиме робочі місця та підвищуватиме ВВП України, збільшуватиме відрахування до бюджетів», – уточнив Андріан Прокіп.

Які шанси та перспективи збільшення української нафтопереробки

Досягти збільшення національного виробництва нафтопродуктів можна шляхом модернізації одного з існуючих в Україні НПЗ, після отримання контролю над ним зі сторони держави (оренда чи викуп мажоритарної частки), відзначив Прокіп.

Потенційно привабливих для таких задач підприємств в Україні наразі є три.

Стан великих нафтопереробних потужностей в Україні:

  • Кременчуцький НПЗ – діючий;
  • Херсонський НПЗ – не підлягає модернізації;
  • Одеський НПЗ – внаслідок неналежної консервації потужностей, після 2014 року значна частина потужностей була зіпсована, не підлягає модернізації;
  • Лисичанський НПЗ – підлягає модернізації та запуску;
  • Надвірнянський НПЗ – підлягає модернізації
  • Дрогобицький НПЗ – збережні потужності.

«Держава у разі отримання контролю (довгострокова оренда чи викупівля) над одним із НПЗ, який піддається модернізації – Лисичанський, Надвірнянський чи Дрогобицький, та подальшої його модернізації, може збільшити обсяги виробництва нафтопродуктів, що означатиме скорочення залежності від поставок з Росії та Білорусі, а також – створення передумов для нових робочих місць та економічного зростання», – пояснив експерт.

Втім, кожне із вищеназваних підприємств має свої переваги і ризики.

У Лисичанського НПЗ  – ризикований фактор близькості до лінії розмежування, а відтак і ризик у разі активізації військових дій.

Надвірнянський НПЗ має менш привабливі логістичні умови розміщення, аніж Дрогобицький.

Найбільш привабливим з точки зору простоти організації логістики та розміщення, на думку експертів, є Дрогобицький НПЗ.

ринок LPG 2020
Ринок LPG 2020

Серед його переваг, на які вказують фахівці:

1. Диверсифікованість каналів постачання сировини: можливість поставки на НПЗ нафти:

- Urals через нафтопровід Дружба;

- каспійські сорти нафти (зокрема Azeri light) через нафтопровід Одеса-Броди;

- карпатська нафта із нафтогазовидобувних управлінь ПАТ «Укрнафта»: «Долинанафтогаз», «Бориславнафтогаз», «Надвірнанафтогаз».

2. Дрогобицький НПЗ межує з лінійним відділом «Укртранснафти»: доступний резервуарний парк зберігання української та імпортної нафти, потужності з підігріву нафти. Наявна розвинена залізнична інфраструктура.

3. Наявність з’єднання нафтопродуктопроводом із підприємством «Карпатнафтохім».

4. Розшатування НПЗ в межах 200-мильної зони стратегічних інтересів НАТО.

«На відміну від Надвірнянського НПЗ, Дрогобицький має вдвічі вищу потужність підключених нафтопроводів, власне залізничне депо та дільницю підготовки і пропарювання вагонів-цистерн, встановлені бітумні установки, а також межує з потужностями «Укртранснафти», що надає йому суттєві логістичні переваги», – уточнив Прокіп.

Але і щодо Дрогобицького НПЗ є свої «але», зауважив Володимир Дольник.

«Ми повинні бути готові, що це буде не дуже швидко. Не зважаючи навіть на те, що технології з 2008 року, коли розроблялися плани модернізації Дрогобицького НПЗ, пішли вперед. За словами комерційного директора Укргазвидобування Сергія Федоренка процедури проектування і закупівлі обладнання – це 1,5 роки. На Кременчуцькому НПЗ це було років 7-8. Тому для Дрогобицького НПЗ, якщо почнемо робити зараз, це буде 4 роки і $2 млрд», – пояснив він.

Що дасть Україні запуск нової нафтопереробної потужності

У разі модернізації та повного завантаження потужностей Дрогобицького НПЗ можлива низка позитивних ефектів, відзначили експертип. Зокрема, скорочення імпортної залежності у дизпаливі з 84% до 70%; бензинах – з 51,5% до 0 %, LPG: – з 80% до 70%. 

Є й переваги для економіки в цілому, відзначили експерти. Загалом скорочення імпорту нафтопродуктів зможе зекономити $1,3-2,5 млрд на рік (залежно від цінової кон’юнктури).

Також нова нафтопереробна потужність створить до 1200 нових робочих місць та збереже науково-технічний потенціал нафтопереробки у Західній Україні.

Крім того, заміщення імпорту національним виробництвом створить додатковий ВВП у розмірі $8,7-16,9 млрд протягом 5 років і позитивно вплине на інвестиції в Україну.

Інфографіка: Український інститут Майбутнього

Читайте також: БОРОТЬБА З НЕЛЕГАЛЬНИМИ АЗС: ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ТА ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ

Теги: нафта, LPG, імпорт, нафтопродукти, дизпаливо, енергетична безпека

Читайте також

Bloomberg: нафтові гіганти планують зберігати CO2 у Південно-Східній Азії
Загарбники цієї ночі атакували об'єкти енергосистеми на півдні України
Прогнози щодо відновлення енергосистеми на Одещині - оптимістичніші, ніж по Харківщині