В Енергоатомі сподіваються на зміну моделі ПСО у 2021 році. Як це вплине на тарифи для населення

Державне підприємство «Енергоатом» у 2021 році планує отримати на 67% більше доходу, ніж цьогоріч. У абсолютних цифрах – це плюс 31 млрд грн. Це станеться за умови, якщо Кабмін змінить для нього модель покладання спеціальних обов’язків (ПСО) з товарної на фінансову.

ПСО у нинішньому його вигляді – механізм тимчасовий, його дія закінчується 31 грудня 2020 року. Вважається, що після цього виробники зможуть вийти на ринок, заробляти та відкладати гроші на свій розвиток. Однак так буде за ідеальних умов. Наскільки державні компанії виявляться успішними у торгівлі насправді, не знає ніхто.

Kosatka.Media розповідає, що таке ПСО, як воно діє в Україні, та чому зміна його моделі, якої прагнуть Енергоатом та іноземні експерти, неминуче означатиме зростання цін для населення.

Що таке ПСО?

Суть механізму ПСО у тому, що держава покладає спеціальні зобов’язання на учасників ринку (в даному випадку – Енергоатом та Укргідроенерго), а саме – обов’язок компенсувати за свій рахунок різницю між соціальним тарифом для населення та ринковою вартістю електроенергії.

Що це означає на практиці? Зараз українські домогосподарства купують електроенергію за тарифами, які не змінювались з 1 березня 2017 року. Якщо у місяць споживається до 100 кВт⋅год – тариф 90 коп./кВт⋅год; все що більше цього обсягу оплачується за тарифом 1,68 грн/кВт⋅год. Для порівняння – промисловість зараз платить від 2,5 грн до 4 грн за кіловат-годину.

Благо для населення у вигляді стабільних і відносно низьких цін на електроенергію не є безкоштовним для її виробників. Енергоатом (керує атомними електростанціями) та Укргідроенерго (керує ГЕС) зобов’язані продавати державному підприємству «Гарантований покупець» відповідно 50% та 30% своєї електроенергії за ціною 1 коп./кВт⋅год. Це нижче собівартості кіловат-години, яка у АЕС, наприклад, складає близько 52 копійок. Через це виробники не отримують значної частки коштів, які могли б заробляти в умовах ринку.

Раніше в.о. міністра енергетики України Юрій Бойко заявив, що питання з погашенням боргів, що утворилися до введення нової моделі енергоринку, в поточному році вирішити не вдасться.

Товарне, фінансове, та ПСО «по-українськи»

Справжні складнощі з ПСО починаються тоді, коли йде мова про гроші. 

Товарна модель ПСО передбачає, що кінцевий споживач має справу лише з товаром (електроенергією). Його продають одразу за низькими фіксованими цінами, а всі розрахунки та компенсації відбуваються на рівні «виробник – держава».

У випадку фінансової  моделі домогосподарство купує електроенергію у постачальника за повну ціну, а потім від спеціально створеного Дотаційного фонду отримує компенсацію. Фонд наповнюється за рахунок відрахувань від усіх учасників ринку. Це дуже нагадує монетизацію субсидій на комунальні послуги.

В Україні діє товарна модель, але після низки правок, які до неї 5 серпня 2020 року вніс Кабмін, її називають перехідною між товарною та фінансовою. 

Що ж тоді сталось? Уряд зобов’язав Енергоатом продавати 50% своєї електроенергії ГарПоку по 1 коп./кВт⋅год (до цього 80% продукції держава купувала по 56 коп./кВт⋅год). Натомість атомникам дозволили продавати 40% продукції на ринку, а ще 10% – на ринку на добу наперед. Тобто, з одного боку для генерації частково відкрили вихід на ринок, а з іншого зобов’язали віддавати половину продукції за мінімальну ціну.

Очікувалось, що компанія від цього виграє. Однак у реальності замість фінансового оздоровлення Енергоатом отримав чергову порцію збитків – близько 5 млрд грн.

«Я був категорично проти, щоб так вводилось – відпускати населенню по 1 копійці. Нам обіцяли, що ГарПок, який заборгував нам 9 млрд грн, продаючи цю електроенергію, поверне нам борги. Тому, що іншого шляху немає. На жаль, не так сталось. ГарПок дійсно торгує, але робить це з метою гасити борги не перед Енергоатомом, а перед «зеленими» виробниками. Нас обвели навколо пальця. 9 млрд нам не повернули, і ми отримали збиток», – прокоментував збитки заступник голови Атомпрофспілки Олексій Лич.

На впровадженні в Україні фінансової моделі ПСО наполягає Енергетичне Співтовариство (міжнародна організація, яка працює над  об’єднанням енергетичних ринків ЄС та інших країн). 

Перехід на фінансову модель ПСО може статись у 2021 році. За словами заступниці міністра енергетики Ольги Буславець, в Україні її впроваджуватимуть поступово. 

«Це допоможе державним енергогенерувальним підприємствам всю свою електроенергію продавати на ринку і отримувати за неї конкурентну ціну», – наголошувала Буславець.

Однак запровадження фінансової моделі вимагає від Верховної Ради внесенні змін до Податкового кодексу. Без них перехід на нову модель неможливий.

Нагадаємо, Міністерство енергетики України поставило за мету на 2021 рік збалансувати ринок електроенергії. Для цього є програма.

На що розраховує Енергоатом та чи реалістично це

Чи відбудеться у 2021 році перехід на фінансову модель – одна з головних інтриг на ринку електроенергії.

Енергоатом настільки розраховує на це, що свій фінансовий план на 2021 рік, який подав до Міненерго, сформував саме на моделі фінансового ПСО. Компанія вважає, що зможе продати на ринкових умовах 100% своєї продукції, внаслідок чого її доходи зростуть порівняно з 2020 роком на 67% (+31,3 млрд грн), а відрахування до бюджетів усіх рівнів – на 71% (+9,8 млрд грн).

За словами керуючого партнера групи компаній IMEPOWER Юрія Кубрушка, для Енергоатому фінансове ПСО вигідне, оскільки тоді компанія отримує повний контроль над продажем всього обсягу електроенергії. 

«Вона зможе краще планувати її продаж. Але це за умови, що вона в принципі здатна на ефективну самостійну роботу в ринку», – зазначив Кубрушко у коментарі Kosatka.Media.

Водночас експертка з питань ядерної енергетики Ольга Кошарна наголошує, що фінансовий план, який Енергоатом подав до Мінфіну, може готуватися лише на підставі діючих нормативно-правових актів. А таких станом на кінець листопада немає.

«Фінансове ПСО не затверджене постановою КМУ. Таким чином Енергоатом підготував фінплан на основі своїх фантазій, і його буде повернуто в Енергоатом. 

Фінансове ПСО обговорюється, але поки що розрахунки показують, що всієї виручки Енергоатому на все не вистачить, і на ПСО також. Єдиний вихід – скасовувати ПСО для населення», – сказала Кошарна у коментарі Kosatka.Media.

Фінансове ПСО = зростання тарифів для населення

Таку ж думку – про те, що Енергоатом не зможе самостійно платити субсидії населенню – висловив в.о. міністра енергетики Юрій Бойко під час брифінгу у четвер, 26 листопада.

Він нагадав, що фінансове ПСО передбачає роботу усіх учасників ринку на конкурентних засадах. Тобто, Енергоатом та Укргідроенерго продають весь обсяг своєї електроенергії на ринку на добу наперед, і на внутрішньодобовому ринку, і на ринку двосторонніх договорів. Непродані обсяги потрапляють на балансуючий ринок.

«Але і постачальники, у тому числі для населення, купують е/е за ринковою ціною, продаючи населенню собі у збиток. Якщо ринкова ціна приблизно 1,40 грн/кВт⋅год, додаємо вартість транспортування з 1 січня 1,37 грн/кВт⋅год, отримуємо вартість для кінцевого споживача (домогосподарства) 2,77 грн/кВт⋅год. А продаємо людям приблизно за 1,03 грн/кВт⋅год. Різниця (збиток) – 1,73 грн. Множимо на кількість населення. Я задаю питання – хто може знайти 65-70 млрд грн і віддати їх постачальникам, щоб збалансувати їхню діяльність в рамках фінансового ПСО? І це не єдина проблема переходу на фінансове ПСО», – пояснив Бойко.

За словами Бойка, навіть якби Енергоатом продавав усю свою електроенергію за найвигіднішими цінами, то і тоді його виручки не вистачило б, щоб компенсувати постачальникам збиткову діяльність від поставки її населенню.

«Що характерно, від ціни РДН висновок не змінюється (вища ціна РДН дозволяє Енергоатому умовно більше заробити, але при цьому і збільшується обсяг компенсації ПУПам - вони ж також будуть купувати дорожче)», – написав Бойко 3 листопада у коментарі під постом заступника голови департаменту енергоефективності Нафтогазу Олексія Хабатюка у Facebook.

Юрій Бойко висловився про фінансову модель ПСО. Фото: Facebook / Олексій Хабатюк

У той же час на брифінгу він зазначив, що вважає перехід на фінансове ПСО однозначно правильним кроком, оскільки він дозволить всім виробникам працювати в рівних умовах.

«Але для цього потрібно суттєво знизити обсяги перехресного субсидування [іншими словами – підвищити тарифи для населення, – Ред.], оскільки тоді ніхто не придумає ніякого дива. Математику не обманеш. За умови поступового зниження перехресного субсидування наступним кроком буде перехід на фінансове ПСО. І тоді воно запрацює так, як мало б бути», – підсумував Бойко.

Нагадаємо, Міністерство енергетики України упродовж 2021 року збирається підвищити тариф на електроенергію для населення.