Зелена турбулентність

Чому ринок трясе, але ВДЕ-проекти продовжать рости і розширюватися в Україні, і як відновлювана енергетика здатна змінити бізнес і економічні моделі – докладно розповів Олексій Бадіка, СЕО «АТМОСФЕРА», міжнародної групи компаній, дистриб'ютор обладнання і технологій для відновлюваної енергетики.

Що сталося?

Зелена енергетика в Україні ніколи не отримувала стільки медійної уваги, як за останній рік. І це точно не той випадок, коли не буває поганої реклами. Десятки політиків на сотнях великих і малих шоу залякували глядачів багаторазовим підвищенням тарифів у результаті зростання «зеленки». Багато журналістів теж поспішили намалювати картинку, в якій зелена енергетика зображувалася не більше, ніж «олігархічною схемою» і всіляко демонізувати. Навіть ті проблеми, які виникли у зв'язку з неякісним запуском нової моделі ринку електроенергії, приписували зеленій генерації. Всі ці тези швидко розходилися – благо, в Україні «зрада» – один з найбільш ходових товарів.

Українська індустрія ВДЕ, в яку з 2010 року тисячі інвесторів вклали понад 10 мільярдів євро, спершу не приділила належної уваги цій політичній кампанії. Зрештою, енергетики віддають перевагу займатися своєю роботою, а не політикою. Але незабаром через заяви політиків багато девелоперів призупинили свої проекти, а від інвесторів все частіше було чути «ми подумаємо». А коли уряд заговорив про «урізання» зелених тарифів – стало зрозуміло, що ситуація серйозна.

Слід віддати належне інвесторам – вони були готові домовлятися з урядом. Тим більше, що посередником у цьому діалозі виступилло Європейський Енергетичне Співтовариство (EU Energy Community), членом якого є і Україна. Але уряд, починаючи з лютого, вирішив «прискорити» процес переговорів з інвесторами в ВДЕ. Вже з березня рівень оплат за зеленим тарифом «раптом» впав до 5-7%. Це як раз той рівень оплат, коли не тільки відсутній прибуток, але і власники більшості електростанцій вже просто не могли оплатити поточні витрати. Тож не дивно, що в таких умовах бізнес панікує, особливо, коли використовує позиковий банківський капітал.

«Зелений тариф – це завжди інструмент для запуску ринку поновлюваних джерел енергії, який дає своєрідний первинний поштовх, бум. І у нас він дав свій результат – ми вперше побудували з нуля цілу нову галузь енергетики. Його використовували багато країн, в тому числі такі чемпіони по ВДЕ як Німеччина. Але його потрібно грамотно регулювати і своєчасно впроваджувати більш зрілі інструменти підтримки. Українська влада не зробила це вчасно і взялася за кризовий менеджмент, при цьому – дуже грубо», – так характеризує ситуацію Олексій Бадіка.

Через 5 місяців практично відсутніх надходжень і жорстких переговорів з урядом частина ВДЕ-бізнесу підписала Меморандум. Друга не надто пручалася – потрібно було якнайшвидше відновити виплати. Незабаром на підставі Меморандуму Верховна Рада прийняла закон про урізання «зелених» тарифів. Але на момент його вступу в силу, борг перед ВДЕ-генерацією склав уже 11 мільярдів гривень.  Зараз уряд і парламент намагаються знайти спосіб покрити цей борг. Таке поводження державних органів, налякало інвесторів – як українських так і закордонних. І багато хто вже поспішили охрестити такий поворот подій крахом ринку

Читайте також: НОВІ «ЗЕЛЕНІ» ТАРИФИ: ЯК ЗМІНИТЬСЯ РИНОК І ЧИ ЗНИКНУТЬ БОРГИ

Криза перегрупування

Але песимістично налаштовані аж ніяк не всі гравці ринку.

«Зараз на українському ринку ВДЕ відбувається перегрупування, бачимо великі зміни. Звичайно, зміни призводять до криз звичних бізнес-моделей. Але вже сьогодні ми бачимо, як з'являється нове мислення нашого клієнта, йому стають цікаві нові моделі роботи.  Все більше бізнесів цікавляться виробництвом електроенергії для себе, вони починають думати про ВДЕ в термінах власної стійкості до змін середовища, підвищення конкурентоспроможності», – зазначає Олексій Бадіка.

І дійсно – українські зміни такого роду на ринку відновлюваної енергетики аж ніяк не унікальні. Багато країн переживали переформатування ВДЕ-ринку, деякі з них супроводжувалися жорсткими конфліктами між державою і приватними інвесторами.  Ретроспективні зміни «зеленого» тарифу урядами Іспанії, Італії, Чехії вже привели до десятків судових позовів з боку інвесторів. І багато повернули собі свої інвестиції, через європейські арбітражі, інші – підписали світові, запропоновані урядом. При цьому, ВДЕ-ринки цих країн продовжували розвиватися.

Звичайно, хотілося б, щоб український уряд діяв подібно португальському, який оперативно домовився з інвесторами на взаємно вигідних умовах. А зміни політики підтримки «зелених» були завчасними і прогнозованими, як наприклад в Німеччині, де з 2000 року відбулося 6 істотних змін законодавства щодо ВДЕ, але всі були прогнозованими і стали результатом діалогу галузі і політиків. І незважаючи на те, що «зелений» тариф в цій країні тепер можуть отримати тільки станції потужністю до 750 кВт, ринок ВДЕ розширюється і рухається вперед. Адже він аж ніяк не зводиться до самого «зеленого тарифу» – тепер в Німеччині паралельно з ним працюють аукціони і найрізноманітніші моделі «самоспоживання» електроенергії.

Читайте також: ЯК ІНВЕСТОРАМ ВДЕ КОМПЕНСУВАТИ ЗБИТКИ: ПОЯСНЕННЯ ЮРИСТА

Найцікавіше, що ринки ВДЕ розвиваються не тільки після того, як країни зменшують і урізують фінансову підтримку через «зелений тариф». А навіть там, де ніколи і не було системи, подібної українській. Яскравий приклад – США, де всі виробники електроенергії з ВДЕ безпосередньо конкурують з вугільною, атомною та газовою генерацією. І при цьому 12,4% всієї електроенергії в США в першій половині 2020 виробили саме з поновлюваних джерел.

Секрет таких показників в країнах, де відсутні «зелені» тарифи досить простий – виробництво енергії з ВДЕ вже давно конкурує з застарілою викопною генерацією. А підтримка від урядів хіба що прискорює цей процес, але вже давно не є його причиною.

«Уже в 2030 році третина нових сонячних електростанцій буде будуватися на дахах і землях клієнтів. Тобто, кожну третю сонячну кіловат-годину будуть виробляти споживачі. Це – прогноз найбільшого аналітичного центру Bloomberg New Energy. Компанія Атмосфера цей прогноз вже бачить на ринку і реалізує в своїй роботі. Багато наших клієнтів уже приходять з проектами ВДЕ-генерації під власні потреби без жодного «зеленого тарифу». Для бізнесу можливість довгостроково зменшити свої операційні витрати – більш ніж вагомий аргумент, особливо якщо він працює на висококонкурентному ринку», – ділиться роздумами Олексій Бадіка.

У цьому контексті цікавим буде приклад Австралії – тієї самої країни, в якій Ілон Маск розгорнув свою знамениту накопичувальну систему за 100 днів. Кожен 5-й будинок в цій країні оснащений власною сонячною електростанцією, а вже в 2018 році 21% всієї електроенергії в країні вироблялося з ВДЕ. Але що найцікавіше – потужність дахових СЕС майже в 3 рази перевищує потужність наземних. Майбутнє, де споживач є важливою частиною виробництва ВДЕ, вже настало в Австралії. І скоро почне проявлятися в Україні.

 ...Навіть в Україні

Бізнес центр в Одесі – яскравий приклад використання сонячних електростанцій для власного споживання. Встановлена ​​на даху електростанції піковою потужністю в 100 кВт, працює виключно на власне споживання.

«Пікові навантаження нашого бізнес-центру припадають на світлий час доби: активність орендарів, ліфтів та іншого обладнання доводиться на світлий час доби. Якраз тоді, коли працює наша сонячна електростанція. Установка станції дозволила нам відшкодувати 15% енергоспоживання будівлі. А чиста річна економія по використанню СЕС близько 300 тис. грн», – говорить Дмитро Дрозд, співвласник бізнес-центру в Одесі.

Якщо порівняти витрати цього бізнес-центру на електроенергію з іншими споживачами в центрі Одеси, то виходить відчутна економія в 5-6% на кожному кВт*год електроенергії в порівнянні зі стандартними тарифами. Ще один нюанс – ціна електрики з дахової СЕС ніяк не залежить від державної політики і  залежить тільки від грамотності підрядника.

Станція запроектована і розрахована таким чином, що відпала необхідність використовувати акумулятори, і це істотно здешевило вартість проекту. Тому вся вироблена енергія відразу ж споживається на місці, в самій будівлі. А оскільки перетікання в мережу загального користування відсутні, сама собою відпала необхідність оформляти СЕС для «зеленого» тарифу або довго погоджувати технічні деталі з монополістами.

За словами Дмитра, повернення інвестицій від установки СЕС спочатку очікувалося протягом семи років. Але виходячи з досвіду експлуатації та прогнозного зростання цін, він припустив, що станція окупиться на рік або два швидше.

Драйвери зростання

Одеський бізнес-центр – аж ніяк не єдине українське підприємство, що інвестує в СЕС для власного споживання. Багато готелів, заправок, виробництв у всій країні вже скористалися перевагами поновлюваних джерел енергії без жодного «зеленого тарифу». Їх власники розуміють важливість зменшення операційних витрат і створення точок стабільності для стійкості свого бізнесу.

І драйвери зростання таких проектів задаються зовсім не українською економічною реальністю, а глобальними трендами. Прикладів підприємств, які встановлюють собі дахові СЕС без державного стимулювання – величезна кількість і в ЄС, і в США, і в багатьох азіатських країнах. Зелена децентралізована енергетика давно стала доступним і практичним рішенням, яке підвищує конкурентоспроможність і стійкою бізнесу і робить нашу планету чистіше з кожною новою «сонячної» дахом. І український ринок цілком впевнено йде в тому ж напрямку.