Новий ‌НКРЕКП:‌ ‌як‌ ‌зміниться‌ ‌регулятор

Зміни до Закону України про НКРЕКП були зареєстровані 3 грудня 2019 року, 5 грудня – вже були проголосовані в першому читанні, а 19 грудня – в другому читанні.

В такому  «турборежимі» Парламент України змінив діяльність Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Хоча Головне науково-експертне управління та Головне юридичне управління Верховної Ради України мали до закону численні зауваження, зміни були прийняті. 

Наскільки це було професійно, якісно, законно, з державницьким поглядом на нового Регулятора і головне, наскільки це покращить життя споживачам та суб’єктам ринку (за виключенням монополій) – для Kosatka.Media проаналізувала експерт енергетичного ринку Марія Яковлева. 

1. Замість Верховної Ради конкурсну комісію тепер утворює і затверджує Кабінет Міністрів України.

2. Зміни у Складі Конкурсної комісії: 

1) замість двох осіб за поданням паливно-енергетичного комітету Верховної Ради, зараз – три особи;

«З огляду на особливості конституційно-правового статусу, комітет Верховної Ради України не може бути уповноважений забезпечувати діяльність Уряду України в частині здійснення підготовчих дій з організації формування складу зазначеної Конкурсної комісії. Такий висновок – практично майбутнє подання в Конституційний Суд України. І знову «ті самі граблі», – відзначила Яковлева.

2) замість двох осіб за поданням Президента України, жодної – тому що згідно рішення Конституційного Суду України Президент не має таких повноважень;

3) замість однієї особи за поданням Кабінету Міністрів України, зараз дві особи:

  • одна особа ‒ за поданням Міністерства енергетики та екології;
  • одна особа ‒ за поданням Міністерства розвитку громад та територій.

3. Збільшилися внески ліцензіатів на утримання НКРЕКП з 0,1% від чистого доходу платника за попередній квартал до 0,15%.

«У супровідних документах обґрунтування такого підвищення відсутнє, на це звертало увагу Головне науково-експертне управління», – зауважила Яковлева. 

Загальний бюджет надходжень НКРЕКП:

за 2018 рік становив 405 млн грн,

за 2019 рік – 451 млн грн,

на 2020 рік за рахунок збільшення планується на рівні 680 млн грн.

Основна стаття витрат – це заробітна плата.

4. Як зміниться зарплата Регулятора:

Голова Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 354 225 грн замість 236 150 грн, що на 118 075 грн більше (збільшення з 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 75);

Член Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 283 380 грн замість 188 920 грн, що на 94 460 грн більше (збільшення з 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 60);

Посадові оклади інших робітників НКРЕКП будуть від 70 845 грн до 141 690 грн замість діапазону від 47 230 грн до 118 075 грн, що на 23 615 грн більше (збільшили діапазон з від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян замість до від 10 до 25).

«Обґрунтування такого підвищення зарплат НКРЕКП відсутнє, при тому що закон передбачає ще премії на рівні 50% від посадового окладу», – уточнила експертка.

Фонд зарплати Регулятора :

-за 2018 рік становив 312 млн грн,

-за 2019 рік він зріс на 10% до 343 млн грн,

-а в 2020 році ще зросте близько на 17-20 % до 410 млн грн.

«Такими темпами НКРЕКП скоро наздожене за рівнем зарплат та премій керівництво Нафтогаз України», – зауважила Яковлева.

5. Скорочується мінімальний термін подання пропозицій та зауважень до проектів рішень НКРЕКП з одного місяця до 10 (десять) днів.

«Дуже зручна норма, щоб активні споживачі та громадськість просто не встигали набридати Регулятору своїми зауваженнями. Проекти своїх рішень Регулятор готує щонайменше на протязі кількох місяців. І вони часто становлять від 100 до 300 сторінок, а активні споживачі та громадськість повинні це опрацювати за 10 днів (я так розумію календарних)», – пояснила експертка.

6. Схема ротації членів НКРЕКП:     

одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2020 року;
одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2021 року;
одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2023 року;
двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2024 року;
двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2025 року.          

«Найцікавіше в такій ротації те, що «схема ротації членів Регулятора з поіменним списком затверджується Президентом України». Знову неконституційна норма і знову реальна перспектива отримати рішення Конституційного Суду України», – зауважила Яковлева.

7. Тарифи на транспортування –  в закритому режимі.

«Процедури, передбачені статтею 16 Закону України «Про НКРЕКП» щодо проектів рішень Регулятора з питань встановлення тарифів на транспортування природного газу, протягом 2019-2020 років не застосовуються», йдеться в документі. 

«Простою мовою це означає, що коли буде вирішуватись доля тарифів на транспортування –  це буде відбуватись за зачиненими дверима НКРЕКП. Отак просто «турборежим» «закатав» в асфальт всі паростки цивілізованих прозорих європейських процедур для Регулятора. Наш Регулятор не дуже пручався», – підсумувала експерт.

Теги: Кабмін, законодавство, НКРЕКП, Верховна Рада, законопроект

Читайте також

Reuters: понад 20% потужностей НПЗ у світі перебувають під загрозою закриття
Укрнафта почала бурити нову нафтову свердловину на заході України
Внаслідок російських ударів втрачено майже 2 ГВт доступної потужності – Сахарук