В «Енергоатомі» пояснили, як можуть заробляти на майнінгу

«Енергоатом» готувався до співпраці з дата-центром ще минулого року. Компанія ідеально відповідає головним вимогам, щоб інвестору було цікаво співпрацювати з нею в цьому напрямку. Єдина перешкода – юридична неможливість підписання двостороннього договору на постачання електроенергії. І цю проблему можуть вирішити зміни до закону про ринок електричної енергії.

Про це розказала директор з інвестицій та перспективного розвитку НАЕК «Енергоатом» Тетяна Амосова під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП щодо доопрацювання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» №3199, передає Kosatka.Media. 

Законопроект дозволить запустити «пілот» зі створення дата-центру, який у «Енергоатомі» готували ще в минулому році разом з інвесторами.

«Дві причини – проект має розташовуватися біля генерації, щоб не було зайвих витрат на передачу електроенергії, і тариф має бути таким, щоб окупити затрати інвестора. І всім цим вимогам відповідає наша електрична енергія. Крім того, що ми не можемо підписати двосторонній договір за тарифом, який би влаштовував інвестора і нас як генеруючу компанію. Цей закон цю проблему нам вирішує. Тому ми його підтримуємо», – зазначила Амосова.

Вона пояснила, що у всьому світі є замкнуті потужності – які неможливо видати в енергосистему. Така замкнута потужність  є на Запорізькій АЕС – 1 ГВт. Щоб її реалізувати –  і опрацювали пілотний проект для створення дата-центру. Ще у 2011 НЕК «Укренерго»  почало будувати підстанцію і лінію «Каховська», щоб розброкувати цю замкнуту потужність. Але лінія досі не добудована, і цю замкнуту електроенергію нікому видавати.  Крім цього, «Енергоатом» має 2,5 ГВт потужності, яку ніколи в енергоринок і не видавали. Тому що не було високовольтних ліній електропередач і технічних можливостей охолодження з Ташлицького водосховища. 

Але вже  реалізовано  2 проекти – побудовано підстанцію 750 на Запорізькій станції, щоб видати 1 ГВт.  І добудовують бризкальні басейни, щоб видати 2,5 ГВт•год на рік додатково. 

І досі пілотний проект не був реалізований, тому що не змогли юридично підписати документ на постачання електроенергії до дата-центру, зауважила Амосова. А технічні питання були вирішені – пониження потужності і  подача електроенергії за прямою лінією.

«Пряма лінія – це відповідь на питання, чому ця електроенергія така дешева. Тому що такі дата-центри рентабельні тільки поблизу великих генеруючих потужностей. Тоді немає потреби платити за високовольтні лінії, за лінії електропередачі обленерго, за диспетчеризацію та інші плати, які є в ринку. Такі ціни, які у світі існують, варіюють від 2,4 центів до 2,5 євроцентів. На виході готовий продукт з такого дата-центру коштує біля 5 євроцентів», – пояснила Амосова. 

Але інвестор хоче мати гарантію, що він ці кошти назад отримає. Тому, вкладаючи 1 мільйон доларів на 1 МВт, він хоче мінімум на 5 років знати, який тариф буде, щоб розрахувати свої інвестиції, відзначила Амосова.

Вона додала, що після пілотного проекту у «Енергоатомі» готові запустити подібні дата-центри на всіх станціях. Причому, за її словами, такі компанії, як Bitfury, пропонують обладнання, яке зможе забезпечувати динамічні режими, маневрування потужності  і навіть додаткові послуги з маневрування в енергоринку.