В ЄС пригрозили Туреччині новими санкціями через розвідку газових родовищ поблизу Кіпру

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Туреччина повинна утриматися від провокацій в Східному Середземномор'ї і почати переговори з Грецією і Кіпром щодо врегулювання конфлікту з розмежування морського шельфу. Про це повідомляє РБК.

Вже у вересні Євросоюз може прийняти рішення про введення нових санкцій відносно Анкари, в разі відсутності прогресу в переговорах пообіцяв Боррель на прес-конференції за підсумками неформальної зустрічі глав МЗС країн Союзу в Берліні.

«У Євросоюзі зростає розчарування в зв'язку з поведінкою Туреччини, тому в Раді ЄС [...] попросили робочі групи прискорити роботу по введенню нових санкцій проти більшого числа осіб, запропонованих Кіпром, через незаконні бурові роботи (Туреччини в Середземному морі - ред .)», – уточнив він.

Раніше ЄС вже вводив персональні санкції проти осіб, залучених до незаконних бурових робіт Туреччини в Східному Середземномор'ї. Але в цей раз нові санкції можуть торкнутися турецьких морських суден, сказав Боррель. Обговорюватися ситуація буде на наступному саміті ЄС 24 вересня.

Нагадаємо, що Анкара протягом декількох років періодично проводить розвідку родовищ на ділянці морського шельфу, яку Греція і Кіпр вважають частиною своїх виключних економічних зон (ВЕЗ).

В кінці минулого року Туреччина підписала угоду з владою Лівії щодо розмежування морських зон в Середземному морі в збиток Афінам. Угода Туреччини і Лівії розкритикували Греція, а також Євросоюз і Єгипет. Ситуація серйозно загострилася в середині цього серпня, коли Туреччина відправила супроводжуване військовим флотом геологорозвідувальне судно «Орук Рейс» в спірний район поблизу Кіпру. Греція привела збройні сили в бойову готовність і направила військові кораблі в спірний район, що в підсумку призвело до зіткнення грецького фрегата з турецьким.

Тим часом у четвер, 27 серпня, парламент Греції ратифікував угоду з Єгиптом про розмежування морських зон в Середземному морі. Договір закріплює за Афінами право на частину морського шельфу, який Анкара вважає своїм. Але Туреччина має намір продовжувати розвідку газових родовищ у спірних районах.

Ні в Греції, ні в Туреччині не вважають допустимим йти на компроміси в територіальних суперечках. Це ускладнює процес переговорів, головним посередником у яких виступає Німеччина.

«Ми не претендуємо на території, суверенітет чи інтереси інших країн, але ми не підемо на поступки в тому, що стосується наших територій», – заявив президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган.

Нагадаємо, в 2020 році Туреччина запланувала буріння 5 свердловин біля берегів Кіпру.

Раніше повідомлялося, що Ізраїль, Греція і Кіпр підписали міждержавну угоду про будівництво підвідного газопроводу EastMed.

Теги: газ, контракти, видобуток вуглеводнів, суд, законодавство, Євросоюз, ЄК, ТОПменеджмент, газ імпорт, енергоринок, видобуток газу, ГТС, буріння, ГПЗ, санкції, міжнародні відносини, експорт газу, Ринок газу, газопровід, ціна, договір, поставки газу, обсяги, свердловина, родовище, енергосектор, природний газ, енергетична безпека, економіка, ринок, газовидобуток, постачальник, споживачі

Читайте також

У Кропивницькому вибухнув газ у багатоповерхівці
Зеленський ознайомився із забезпеченням електроенергією населених пунктів Херсонщини
DW: Естонія наполягатиме на зниженні максимальної ціни на нафту з рф