Ще двом екс-членам НКЕКП обрали запобіжний захід у справі «Роттердам+»

Суд відпустив під особисте зобов'язання двох колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Олену Антонову і Олександра Формагея. Такі рішення 19 грудня ухвалила Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, повідомляє «Слово і діло».

Їх підозрюють у службовій недбалості під час роботи формули «Роттердам+».

Як відомо, ВАКС відмовився обрати запобіжний захід ексчленкині НКРЕКП Антоновій. Не погодившись з таким рішенням, прокурор САП подав апеляцію.

«Апеляційну скаргу прокурора САП задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді ВАКС від 22 листопада 2022 року скасувати. Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо (Олени Антонової – ред.) задовольнити частково. Застосувати до (Олени Антонової – ред.), підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання», – йдеться в рішенні.

Також суд поклав на Антонову такі обов'язки: прибувати на першу вимогу; повідомляти про зміну свого місця проживання та утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а також свідками. Крім того, АП ВАКС відпустила під особисте зобов'язання ексчлена Нацкомісії Формагея. На нього поклали такі самі обов'язки і ще заборонили покидати Київську область без дозволу.

Водночас, Апеляційна палата залишила без запобіжного заходу ще одного ексчлена НКРЕКП Бориса Циганенка.

ХОЧУ ДОПОМОГТИ KOSATKA.MEDIAЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?

Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній голови НКРЕКП Дмитро Вовка і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.

Раніше НАБУ завершило розслідувати старий епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Теги: суд, вугілля, "Роттердам+"

Читайте також

У Крoпивницькoму відновили вуличне oсвітлення
ДТЕК Енерго до травня введе в роботу 6 нових лав
Рада ухвалила закон про корпоратизацію НАЕК «Енергоатом»