Тепло із надр землі: Підприємець з Луцька інвестує у житло, яке не залежить від газу

Вперше в Україні у Луцьку цілий житловий комплекс на 36 будинків почнуть обігрівати за допомогою тепла з надр землі. Опалення та гаряча вода, отримані завдяки геотермальній енергії, для мешканців будуть в рази дешевшими за газове опалення. А влітку ця ж технологія заощаджуватиме електроенергію, яка потрібна для роботи кондиціонерів.

Таке задоволення не з дешевих: близько 200 тисяч євро для одного будинку. Однак інвестиції почнуть «працювати» вже після продажу першого об’єта, а не будуть замороженими, допоки не вдасться розпродати весь ЖК, як це було б у випадку з газовими мережами.

До того ж експерти переконанані: попри значні суми, це не «іграшка для багатих». На геотермальне опалення можна перевести і звичайні дев’ятиповерхівки та хрущовки, які зараз залежать від дорогого газу та вугілля.

Kosatka.Media розповідає, як тепло «дістають» з-під землі, які суми побачать люди у платіжках, за який період окупляться вкладення в технологію та що необхідно для її масового застосування в Україні.

Скандинавські технології на Волині

Житловий комплекс «От Кутюр», який будують в селищі Струмівка під Луцьком, від самого початку проектували незалежним від газу. Його забудовник Олександр Князєв розповів Kosatka.Media, що йому вже давно не подобаються платіжки за газ. Тому у пошуках альтернативи він вийшов на технологію теплових насосів. 

«У мене вдома їх важко облаштувати, бо мій будинок 10 років як уже збудований. Але я подумав – чому б не зробити добре майбутнім мешканцям наших ЖК? Щоб людям не приходили такі платіжки, щоб ми не залежали від політичних розбірок і шантажу інших держав», – говорить Князєв.

Волинський забудовник Олександр Князєв відпочатку планував ЖК, який не залежить від газу. Фото: Олександр Князєв

У найпростішому вигляді ця технологія описується словами «чим глибше – тим тепліше»: якщо прокласти труби на достатню глибину та залити в них теплоносій (воду), то взимку він буде нагріватися, а влітку охолоджуватися. Завдання будівельників – лише відібрати це тепло та спрямувати до житла.

«Ми заводимо рідину-теплоносій у глибину, там вона підігрівається. Коли вона повертається, то віддає своє тепло у фреон, який при нагріванні випаровується. Пари фреону стискаємо компресором, від чого вони миттю нагріваються до +65С. Це тепло й використовується для обігріву і гарячого водопостачання ЖК. Фреон нагріває теплоносій будинку до +60, а сам охолоджується до +50. Знижуємо тиск речовини, і вона повертається в рідкий стан, готова приймати знову тепло від теплоносія, який іде з землі», – описав технологію Князєв.

Читайте також: Ринок на 1 млрд євро. Як в Україні створюють ЖКГ-стартап

Спроба перша: церква

Спочатку волинський підприємець обкатав цю технологію на збудованій ним церкві. 

За його розрахунками, на опалення і гаряче водопостачання 1100 м² потрібно 10 кВт/год електроенергії, тобто 0,5 кВт/год на 55 квадратів. Але це максимальна потужність. Фактично витрати виявились набагато меншими.

«У церкві площею 3700 м² ми встановили три котли по 10 кВт. Тепер взимку ці котли працюють приблизно на 20% потужності, тобто беруть 6 кіловат на таке велике приміщення. Церква з площею як десятки квартир витрачає енергії як три домашні калорифери. До того ж насоси влітку виробляють холод, який ми використовуємо для охолодження приміщень через внутрішні блоки кондиціонерів. Постачання холоду йде всередині будівлі трубами. Не потрібно виносити кондиціонери на фасад і платити влітку за електроенергію для їхньої роботи», – сказав Князєв.

Тепловий насос (зліва) та котельня (справа), які використовуються для обігріву церкви у Луцьку. Фото: Олександр Князєв

Будівництво ЖК: як тепло «дістають» з-під землі

Переконавшись, що геотермальні насоси працюють, Князєв разом з бізнес-партнерами запроектували таке опалення для цілого житлового комплексу – одразу на 36 будинків.

Щоб отримати тепло, біля кожного будинку облаштовують колодязь діаметром 1 метр завглибшки 2 метри. З нього в усі боки бурять свердловини (так зване радіальне буріння), через які, власне, і отримуватимуть підземне тепло.

Буріння свердловин, через які отримуватимуть тепло з-під землі. Фото: Олександр Князєв

«Нам не потрібно великої площі – півгектара чи гектар. Труба діаметром до 1 м закопується на 2 м вглиб. Потім радіальним методом буримо свердловини. Далі ми туди заганяємо поліетиленові труби(як для питної води), у яких буде відбуватися теплообмін. Довжина кожної труби 50 м, а максимальна глибина залягання – 40 м. З одного колодязя можна зробити свердловини сумарною протяжністю 1800-2000 м», – розповів Андрій Волинець, керівник компанії «Протіс Україна», яка виконує інженерні роботи у луцькому ЖК.

Згідно проекту, підземного тепла, яке отримуватимуть від одного колодязя, вистачить на 40 років. Але якщо система охолодження будинку влітку його повертатиме, то строк збільшується до 50-80 років, що співставно з терміном експлуатації самої будівлі.

«Якщо теплової потужності не вистачає, щоб перекрити потреби будинку, можна відступити деяку відстань та зробити ще один «кущ» свердловин, який спрямований в інший бік. Таким чином можна забезпечити теплом приміщення площею до 5000 м2. Такі колодязі можна бурити навіть в паркінгу – головне, щоб була висота 3 метри. На вулиці їх можна бурити вже на відстані 3 м від будинку – а свердловини спрямовувати в сторону від фундаменту», – пояснив Волинець.

Читайте також: Для чого потрібне ОСББ та які проблеми воно може вирішити

Скільки люди заплатять за тепло та гарячу воду

Систему геотермального опалення можна облаштувати практично в будь-якому будинку, навіть старому. Але такі речі бажано робити на етапі будівництва і заздалегідь закладати до проекту. Тоді буде можливість вибору місця для свердловини та захисту від підморожування грунту (щоб з часом не почав руйнуватися фундамент).

Найголовніша вимога для теплового насоса – високий клас енергоефективності будівлі (А+, А, В). Іншими словами, втрати тепла через стіни, вікна, дах, підвал повинні бути мінімальними.

«Будинки, з якими ми зараз працюємо – це теплі будинки з енергоефективністю класу А (так звані «пасивні»). У них тепловтрати настільки мінімальні, що люди, фактично, зігрівають їх своїм теплом. Більше тепла потрібно на гаряче водопостачання, ніж на обігрів будинку. На тепло, грубо кажучи, потрібно 50 кВт теплової потужності, а на гарячу воду – 90 кВт», – навів приклад Олександр Князєв.

В кожній квартирі ЖК (або покімнатно) стоятимуть термодатчики з обліком тепла. Спеціальна програма збиратиме з них показники та рахуватиме суму у платіжці. Подібним чином формуватимуть платіжку за гарячу воду.

Через те, що для обігріву будинків не потрібен дорогий газ чи вугілля, тариф на опалення та гарячу воду в ЖК обіцяють зробити в рази нижчим за середній по місту.

«Геотермальний» тариф на тепло та гарячу воду буде в рази нижчим за звичайний. Фото. Олександр Князєв

Додатково тариф можна знизити за допомогою власної сонячної електростанції. «Можливо ми зробимо так, щоб фізична особа взяла в оренду дах у ОСББ та встановила на даху СЕС. За допомогою зеленого тарифу можна накопичувати кошти та погашати рахунок за електроенергію. Але потрібно ще розрахувати, щоб це було вигідно для того, хто вкладе гроші в СЕС», – сказав Волинець.

Для роботи теплового насоса потрібне надійне підключення до електромережі. Якщо будинок «пасивний» (втрати тепла у ньому мінімальні), то у випадку знеструмлення він ще довго залишатиметься теплим. За умови, що температура в приміщенні 24°, то за добу воно втрачає 1°. Відключення світла на 2-3 доби в Україні рідкість. А якщо і виникне проблема, то подати струм на обладнання можна за допомогою дизельного генератора.

Читайте також: Як укласти договір на розподіл електроенергії для дому

Чи вигідно забудовникам інвестувати в теплові насоси?

За словами Олександра Князєва, за ті ж кошти, за які він на теплових насосах запроектував ЖК площею 140 тисяч м2, можна було б зробити мережу газового опалення для ЖК площею 170 тисяч квадратів. «Не скажу, що це велика різниця, якщо мова за енергонезалежність», – прокоментував Князєв.

Він звернув увагу на те, що теплові насоси по своїй суті «модульні»: їх можна встановлювати по мірі того, як будується квартал. Це дозволяє раціонально розпоряджатися коштами – на відміну від прокладання газових комунікацій, які одразу «заморожують» значну суму.

«Якщо ти заплатив за газову трубу та супутнє обладнання кілька сотень тисяч доларів, то ти «заморозив» обігові кошти, аж поки не здаси в експлуатацію всі будинки. Наприклад, на газову систему в тому ЖК потрібно було б витратити $800 тисяч. Якби їх покласти в банк під відсоток, то за 4 роки можна заробити $100 тисяч (якщо класти під складний відсоток на 3% річних, – Ред.). У випадку теплових насосів – збудував будинок, облаштував опалення, продав будинок і отримав прибуток», – підрахував Князєв.

Геотермальна система опалення повинна окупитися за 3-4 роки. Фото: Олександр Князєв

За його словами, будівництво геотермальної системи та котельні (без внутрішніх робіт) у випадку ЖК «От Кутюр» коштує 200 тисяч євро для одного будинку на 24 квартири (площа 2200 м2). Строк окупності інвестицій – 3-4 роки.

«Але ця цифра не збільшиться до 400 тисяч євро, якщо, наприклад, буде потрібно обігріти 4000 м2. Інвестиції зазвичай зростають на 20-30%, а не пропорційно в 2 рази», – додав забудовник.

Ще один неочевидний виграш відносно газового опалення – площа. «Для газової котельні потрібно облаштувати центральний димохід. Через це забудовник продає менше на 1 м2 площі, який у кожній квартирі «з’їдається» димохідною трубою. Якщо врахувати, що з геотермальним опаленням з кожної квартири продається на 1 м2 більше, то виходить, що з меншої площі будівлі забудовник отримує більше грошей», – сказав Андрій Волинець.

Кому це по кишені?

Вартість встановлення теплового насоса для багатоповерхівки може сягати кількох десятків чи сотень тисяч доларів. У випадку луцького ЖК в середньому витрати на квартиру складають близько 8400 євро (200 тисяч євро на будинок з 24 квартир). Навіть якщо враховувати, що це житло преміум сегменту, і для дешевшої будівлі (або з більшою кількістю квартир) витрати можуть бути меншими, це все одно багато.

Однак експерти, з якими спілкувалась Kosatka.Media переконані: теплові насоси – це не «іграшка для багатих». Ними можна обладнувати і звичайні багатоповерхівки. Головна вимога – щоб вони відповідали класу енергоефективності В та вище (А, А+).

«Ми ж не кажемо, що ТЕС чи АЕС це «іграшка для багатих», хоч строки окупності у них – десятки років. В країні повинен бути державний інструмент фінансової підтримки, який допомагав би в лізинг брати обладнання для потреб населення. І тоді за рахунок переходу з газу на електрику це б вирішило багато-багато питань», – сказав експерт з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики Ігор Черкашин.

Читайте також: Вибух газу і тюрма для голови ОСББ: що треба знати про договір на обслуговування газових труб