ПАТ «Центренерго» – одне з найбільших підприємств в електроенергетичному секторі України. Ми зібрали найпопулярніші питання про її діяльність, і знайшли на них відповіді.
Я чув, що шахтарям не платять зарплату через те, що Центренерго не хоче купувати у них вугілля. Чому держава не може його змусити? Хто взагалі ним керує?
ПАТ «Центренерго» - українська компанія теплової генерації, 78% акцій якої належить державі. З 2016 вона готується до приватизації, тому керує нею Фонд держмайна.
До складу Центренерго входять три теплоелектростанції (ТЕС): Зміївська (забезпечує е/е Харківську, Полтавську і Сумську області), Трипільська (забезпечує е/е Київську, Черкаську, Житомирську області), Вуглегірська (забезпечує е/е північно-східний регіон). В сумі вони виробляють 25% теплової енергії в Україні (за результатами першого півріччя 2020 г).
Трипільська ТЕС
Всі три ТЕС будувалися як частина схеми: вугілля з шахт Донецька і Львова → електроенергія і тепло з ТЕС → великі промислові підприємства і міста України. Цей ланцюжок, своєю чергою, був ланкою в об'єднаній енергосистемі Радянського Союзу. Після зникнення СРСР енергосистема розпалася, а схема вугілля з шахт → електроенергія з ТЕС → промисловість залишилася працювати вже в нових ринкових умовах, де зарплати для персоналу і засоби на розвиток беруться з прибутку.
Прибуток ТЕС – це різниця між витратами на закупівлю палива (газ і вугілля) + виробництво е/е і коштами, отриманими від продажу електроенергії. Собівартість тонни вугілля на державних шахтах – від майже 3 до понад 20 тисяч гривень (в середньому – 3840 грн/т за даними Міненерго за перше півріччя 2020 г). Держава через дотації оплачує більшу частину цієї вартості, в результаті відпускна ціна виходить 1,95 тис. грн за тонну. Собівартість електроенергії, виробленої на цьому вугіллі, становить 1,65 грн/кВтг. На ринку її можна продати підприємствам за 1-1,5 грн/кВтг, тобто така торгівля глибоко збиткова.
Вуглегірська ТЕС
З 1 вересня Центренерго почало купувати вугілля державних шахт за ціною 1650 грн за тонну (без ПДВ і транспортування), що на 300 грн дешевше, ніж раніше. Крім того, компанії вдалося укласти контракт з приватними компаніями на постачання вугілля українського видобутку за базовою ціною 1,48 тис. грн/т без ПДВ і транспортування. Паливо за цією ціною вже відвантажується на Вуглегірську ТЕС.
А за оперативним контрактом з ДТЕК, укладеним з медіації Міненерго – по 1,66 тис. грн/т.
Якщо у них такі проблеми з грошима, нехай що-небудь продадуть.
Окремо від компанії можна продати тільки непрофільні активи, тобто те майно, яке не пов'язане з виробленням електроенергії та тепла. В основному це інфраструктура в містах-супутниках станцій, колись побудована коштом самих підприємств – готелі, ресторани, бази відпочинку. Того потоку гостей, на який вони були розраховані, давно немає, та й місцевого населення стає все менше, отже ці активи давно не рентабельні. В сукупності вони приносять компанії близько 10 млн грн збитків щомісяця.
У серпні керівник Центренерго Олександр Корчинський доручив директорам станцій подати пропозиції щодо оптимізації такого майна. Необхідно знайти баланс між збереженням інфраструктури, що забезпечують життєві потреби співробітників станцій (дитсадки, гуртожитки, ті ж бази відпочинку) і одночасно позбутися від збиткового майнового балансу. Процес буде складним і, в будь-якому випадку, отримані кошти не вирішать усіх проблем між Центренерго і вугільниками.
Виходить, у шахтарів немає шансів отримувати вчасно зарплату? Люди продовжать голодувати?
Тісний взаємозв'язок ТЕС і шахт накладає на енергетиків, крім бізнес-цілей, ще й соціальну відповідальність. У короткостроковій перспективі це виражається в пріоритетному використанні вугілля з державних шахт на всіх трьох теплоелектростанціях. Щоб вирішити проблему в цілому, Міненерго разом з фахівцями Центренерго розробило модель вертикального інтегрування. Суть в тому, щоб об'єднати видобуток сировини (держшахти) і виробництво електроенергії (ТЕС) в одну структуру. Це дозволить продавати шахтам електроенергію безпосередньо з ТЕС, за нижчою ціною, ніж вони зараз купують на ринку, відповідно собівартість їх продукції теж знизиться.
Як довго будуть створювати цю вертикальну інтеграцію? Коли ми побачимо результат?
Рішення про об'єднання Центренерго і державних шахт в одну структуру приймає Кабінет Міністрів. Першим кроком стало створення Міжвідомчої робочої групи з опрацювання питання визначення моделі об'єднання за участю державних вугледобувних підприємств та ПАТ «Центренерго». Зараз фахівці групи вивчають перспективи об'єднання і проводять аналіз можливого економічного ефекту. Після того, як робоча група надішле свої висновки в Кабмін, знадобиться ще деякий час на прийняття остаточного рішення. Центренерго – одна з найважливіших компаній в українському енергосекторі, і від вектора її подальшого розвитку багато в чому залежить доля всієї нашої енергетики.
А що за історія з розбивкою державних шахт на три категорії? Це несправедливо, робота ж усім потрібна!
В Україні немає однакових шахт, у кожної своя, унікальна ситуація. Десь багатшими є запаси вугілля, десь новіше і сучасніше обладнання, і часто ці фактори не збігаються. Крім того, є відверто безперспективні підприємства. Тому Міненерго в Концепції трансформації вугільних регіонів дійсно пропонує розділити всі вугледобувні підприємства на три категорії. Після аналізу обсягів покладів і технічного стану в першу категорію об'єднають найбільш ефективні та перспективні шахти, які потім увійдуть до вертикально інтегрованої структури Центренерго.
До другої категорії увійдуть ефективні та перспективні підприємства, які видобувають енергетичне і коксівне вугілля для металургії.
У третій категорії залишаться підприємства, які зараз виживають тільки шляхом надання дотацій з бюджету. Їх пропонується приватизувати й продати в приватні руки як майнові комплекси.
За розрахунками Міненерго, в реформованій таким чином вугільній галузі, робота знайдеться для всіх, хто працює в ній зараз.
Ви пишете, що Центренерго з 2016 року готують до приватизації. Тобто на наші гроші все це об'єднають і відновлять, а потім прийде черговий олігарх і все приватизує?
Всі три ТЕС побудовані більше 40 років тому і потребують модернізації, гроші на яку є тільки у приватних інвесторів. Вклавши чималі кошти, вони будуть націлені на отримання прибутку, це «перекриє кисень» корупційним схемам виведення коштів. За даними ФДМУ, за останні 15 років з компанії було виведено близько 100 млрд гривень.
Але для того, щоб інвестори погодилися ризикнути та придбати права на компанію, потрібно показати, що вона може бути прибутковою.
На думку міжнародних експертів, залучених ФДМУ, це можливо тільки при наявності в Центренерго власної ресурсної бази. Ефективність цієї моделі підтверджує приклад двох приватних енергокомпаній – «ДТЕК Енерго» і «Донбасенерго». Забезпечення Центренерго власними ресурсами дозволить компанії вийти на цей ринок на рівних умовах.