Наслідки перегляду «зелених» тарифів

Борг «Гарантованого покупця» перед виробниками електроенергії за «зеленим» тарифом складає близько 12 млрд грн. При цьому виплати за електроенергію, відпущену цієї весни практично не здійснювалися. Виплати перед ВДЕ – це не основна причина появи дефіциту.

Куди більшу роль має зниження цін на ринку «на добу вперед». Через падіння цін на електроенергію у «Гарантованого покупця» виник борг перед «Енергоатомом», який зобов'язаний за фіксованими цінами продавати 85% свого виробітку ДП для покриття потреб населення та її реалізації на ринку на добу наперед.

Саме перепродаж електроенергії «Енергоатому» дозволяє «Гарантованому покупцю» отримувати прибуток. Однак, через зниження ринкових цін, ДП змушено продавати отриману атомну електроенергію дешевше вартості її придбання. В результаті компанія зазнає збитків і втрачає можливість виконувати фінансові зобов'язання.

Проблема дефіциту коштів ДП може розв’язатися тільки в разі появи додаткових доходів. Це можуть бути обов'язкові виплати з боку «Укренерго» (як відбувається зараз), скасування пільгових цін на електрику для населення, або підвищення виручки при зростанні ринкових цін.

Реструктуризація тарифів сама по собі не зможе вивільнити достатній обсяг коштів для покриття всіх витрат ДП.

Як і в інших сценаріях, найбільші втрати чекають інвесторів у сонячну енергетику, які втратять 5,2 млрд грн доходів у річному обчисленні. Вони ж понесуть більшу частину витрат на покриття небалансів – близько 500 млн грн в 2021 році, за умови згоди всіх учасників на реструктуризацію, і до 890 млн грн при повній відмові ринку від поступок. В 2023 році сума може скласти до 2,5 млрд грн.

Для власників ВЕС щорічна виручка знизиться на 1,1 млрд грн після реструктуризації тарифів, а максимальна сума виплат за небаланси може перевищити 40 млн грн у 2021 році і близько 120 млн у 2023 р.

Продовження дії «зеленого» тарифу на 5 років зможе частково компенсувати понесені збитки, однак вимагає від усіх учасників ринку відновлюваної енергетики значного коригування фінансових планів. Для деяких виробників це може призвести до неможливості покриття виплат за кредитами, що були отримані для будівництва електростанцій.

Україна опустилася на 19 місце рейтингу і стала менш привабливою для інвестування в ВДЕ, ніж Марокко, Грузія, Тайвань, Філіппіни та Уругвай.

Будь-який ретроспективний перегляд зобов'язань держави перед інвесторами при неповній підтримці з боку ринку призведе до значних репутаційних втрат для України. Сьогодні сектор ВДЕ є одним з ключових напрямів для залучення прямих іноземних інвестицій. В індустрію вже вкладено близько $10 млрд, з яких близько третини надійшли від іноземних і міжнародних компаній.

Ситуація ускладнюється і тим, що Україна зобовязалася розвивати відновлювальну енергетику та сприяти зменшенню шкідливих викидів в атмосферу відповідно до низки міжнародних договорів. Це також передбачено концепцією «зеленого» енергетичного переходу до 2050 року і енергетичною стратегією до 2035 року.

Реструктуризація тарифів завадить виконанню міжнародних зобов'язань України і уповільнить реалізацію державних планів по декарбонізації економіки. Слід пам'ятати, що боротьба зі змінами клімату залишається одним із головних пріоритетів Європейського Союзу і є обов'язковою умовою для подальшої інтеграції України в ЄС. Це означає, що різка зміна державної політики в цьому напрямі зіпсує відносини з західними партнерами країни.

Повністю уникнути появи судових позовів не дозволить жоден зі сценаріїв реструктуризації «зелених» тарифів. Будь-яка зміна законодавства буде означати відмову держави від раніше взятих на себе зобов'язань. Але успіх переговорів з інвесторами і згода більшості учасників ринку на зміну умов їх роботи дозволить істотно скоротити витрати України на компенсацію збитків.

Головний ризик полягає в ймовірному настанні банкрутств для ряду підприємців. Загальний обсяг видатків у перші роки роботи станції фактично дорівнює грошовому потоку інвесторів у ВДЕ. Необхідно оплачувати високі процентні ставки за кредитами і здійснювати податкові виплати до бюджету.

Так, приблизна сума щорічних виплат по кредитах у відновлюваній енергетиці становить близько 9,5 млрд грн, а податкові відрахування в 2019 році склали 20 млрд грн. Якщо здійснювати ці виплати стане неможливо, а банк відмовиться проводити перегляд умов виплат – інвестор буде змушений звернутися до суду для компенсації збитків.

Інвестори в СЕС втратять близько 6,6 млрд грн річної виручки, для власників ВЕС вона скоротиться на 1,1 млрд грн. Швидке настання відповідальності за небаланси негативно вплине на фінансове становище компаній, які відмовилися від реструктуризації, проте вже через два роки це навантаження відчують і ті, хто погодився на перегляд тарифів. Вже в 2022 році інвестори будуть змушені виплачувати близько 2,7 млрд грн щорічно, більшу частину з яких повинні забезпечити власники сонячних електростанцій.

Варто розуміти, що саме сонячна енергетика стала плацдармом для розвитку малого та середнього бізнесу. Будівництво СЕС вимагає менших витрат порівняно з ВЕС, більшість таких об'єктів мають невелику потужність. Різке скорочення доходів на тлі зростання додаткових зобов'язань може стати причиною банкрутств для таких підприємців.

Безоплатні обмеження виробітку навіть протягом 200 годин в рік можуть коштувати сотні мільйонів гривень. Відсутність же ліміту в 200 годин може і зовсім означати припинення роботи електростанцій на невизначений строк, а отже і величезні збитки.

Скасування пільгової категорії споживання для населення дозволить «Гарантованому покупцю» вийти з негативного платіжного балансу і отримати до 12 млрд грн додаткової виручки. Таке рішення стабілізує фінансовий стан компанії і гарантує виконання всіх зобов'язань ДП перед учасниками ринку.

Зворотною стороною такого кроку стане його неприйняття широкою громадськістю. Питання тарифів на комунальні послуги є однією з найбільш гострих у політичному житті України. Проте поступове вирівнювання цін на електроенергію для побутових споживачів і промисловості - необхідна умова оздоровлення ринку.

В даному сценарії інвестори в СЕС втратять до 9,9 млрд грн річної виручки, ще 1,7 млрд грн будуть недоотримувати інвестори у вітроенергетику. Плата за небаланси коштує додатково 2,7 млрд грн.

Обмеження 20% виробітку електростанції також означає втрату однієї п'ятої частки виручки - понад 7 млрд грн у річному обчисленні. Подібні умови фактично гарантують дефолт для більшості підприємців, які інвестували в ВДЕ.

Збитки понесуть ті, хто знаходиться на етапі підготовки до будівництва. Наприклад, загальний термін реалізації проекту ВЕС складає більше двох років, при цьому значний час витрачається на пошук оптимального місця будівництва, знаходження фінансування, отримання всіх необхідних дозволів від державних органів. Ще до початку будівництва електростанції інвестор встигає вкласти в проект значні кошти.

Україна не може відмовитись від взятих на себе зобов'язань без настання наслідків такого рішення. Радикальна одностороння зміна умов роботи ринку ВДЕ перекреслить всі зусилля в частині залучення іноземних інвестицій і поставить Україну в список країн, в яких не варто вести бізнес.

Крім катастрофічної шкоди інвестиційному клімату, прийняття пропозиції НКРЕКП означатиме порушення зобов'язань України відповідно до низки міжнародних екологічних угод. Інтеграція України в Європейський Союз стане неможливою, оскільки держава навіть в перспективі не зможе відповідати екологічним вимогам ЄС.

Більшість учасників ринку не зможуть продовжувати роботу через збитки і неможливість розрахунків з кредиторами, витрати на будівництво електростанцій не вдасться повернути. Прийняття таких законодавчих змін обернеться справжньою фінансовою катастрофою для держави.

Інвестори будуть домагатися компенсації втрат у судовому порядку. Міжнародні арбітри, грунтуючись на інших прецедентах ретроспективної реструктуризації, практично гарантовано задовільнять позови. Україні доведеться виплатити десятки, а ймовірно, і сотні мільярдів гривень.

Знаходження консенсусу з інвесторами є обов'язковою умовою для збереження нинішньої репутації України у світі. На жаль, навіть зараз наша держава відноситься до групи країн з високими інвестиційними ризиками. Багато інвесторів стикається з корупцією, несправедливістю рішень правоохоронних органів та іншими проблемами.

Індустрія ВДЕ залишається одним з небагатьох секторів економіки, які залучають іноземний капітал. У минулому році на інвестиції у відновлювану енергетику припадало близько 3% номінального ВВП країни. Збереження сформованого інвестиційного клімату з часом дозволить залучати фінансування в усе більших обсягах не тільки в ВДЕ, але і в інші проекти.