Хочу допомогти kosatka.media

Як це зробити?

Ми завжди з вами. І нам потрібна підтримка.

Друзі, від початку вторгнення Росії на територію України редакція Kosatka Media працює повним складом щодня. Розповідаємо про героїв на енергетичному фронті, аналізуємо санкції, перекладаємо аналітичні матеріали, висвітлюємо важливі події. Стоїмо на варті інформаційної безпеки від кремлівської пропаганди. Ретельно перевіряємо джерела, беремо коментарі у незалежних фахових експертів, досліджуємо економічні показники.

Якщо хочете допомогти kosatka.media, є декілька варіантів:

1. Ви можете відправити допомогу на банківський рахунок:

Реквізити для допомоги в гривні:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОСАТКА МЕДІА"

Код за ЄДРПОУ: 42402662

IBAN: UA823052990000026007000115957 в АТ КБ " ПРИВАТБАНК"

МФО: 305299

Реквізити для допомоги у доларах:

KOSATKA MEDIA, LLC

Company address: 16 Hrushevskoho St. Kyiv, Ukraine, 01021

Code after the Unified State Register of Enterprise and Organizations of Ukraine: 42402662

Current account: UA123052990000026004020109504 in JSC CB "PRIVATBANK"

Beneficiary's bank:JSC CB "PRIVATBANK", 1D HRUSHEVSKOHO STR., Kyiv, Ukraine, 01001

Bank SWIFT Code: PBANUA2X

Correspondent banks:

1. JP Morgan Chase Bank, New York, USA Account: 001-1-000080 SWIFT code: CHASUS33

2. The Bank of New York Mellon, New York, USA Account: 890-0085-754 SWIFT code: IRVT US 3N

Призначення платежу: "Благодійна допомога"

Покажіть друзям з інших країн англомовну версію сайту https://kosatka.media/en

2. Ми приймаємо допомогу у криптовалюті

Ось спеціальна адреса. Її можна ввести замість довгого коду криптогаманця: KOSATKA.ETH

3. Ще ми почали користуватися Paypal: oneclick@kosatka.media

Для нас це новий вид оплати. Якщо виникнуть питання, ми з радістю відповімо за тією ж адресою електронної пошти: oneclick@kosatka.media

Хто для вас пише?

Анастасія Магонова, головний редактор

«Українці не наївні, коли йдеться про війну. Наша історія загартувала нас до такої можливості. Але ніхто з нас не міг уявити, які жахи відбудуться на нашій землі. Не «проста» війна. Це воєнні злочини, орієнтовані на мирне населення. Страти. Тортури. Вбивство дітей. Зґвалтування. Це зло російські солдати та їхні вожді принесли до наших порогів, до наших міст та домівок. У вільну і суверенну Україну. Зараз ми усі воюємо. Кожен українець на своєму фронті. Наша редакція продовжує висвітлювати та розповсюджувати факти злочинів російської армії. Ми будемо вдячні вашій допомозі. Усі кошти підуть на заробітну плату редакції».

Ярослав Маркін, журналіст

«У перші тижні війни приєднався до волонтерів, плів сітки та просто «допомагав руками». Коли редакція повернулася до роботи, працювати як раніше виявилося складно.

Тепер ми щоразу зважуємо, чи не нашкодить інформація, яку хочемо опублікувати, нашим енергетикам – чи не розкриє вона щось важливе для ворога.

Чимало людей, які під обстрілами ціною неймовірних зусиль повертають українцям газ, тепло та світло, досі знаходяться в окупації. Через це історії про них «лежать у шухляді». Але одного дня ми обов’язково розкажемо про наших героїв».

Яніна Ткачук, журналістка

«24 лютого довелося втікати з дому, з оточеного і палаючого Гостомеля, про роботу тоді геть не думалося.

Але саме звичка слідкувати за інформацією, аналізувати і розказувати її втримала від нервового зриву.

Команда Kosatka.Media, редакція і читачі, бо ж ми бачимо свою аудиторію, стали для мене непохитним острівцем звичного та улюбленого. І нам досі є що розказати вам – важливе, корисне і цікаве.

Давайте й далі триматися разом.

Ворог не пройде».

Тетяна Гузенко, перекладачка

«Жити під час повномасштабної війни в тихому місці – це наче стати улюбленцем долі.

Але завжди є але. Наприклад, коли твій дім за сім хвилин їзди від НПЗ і ТЕЦ. Чекаєш поки прилетить, і прилітає.

А за тиждень до перших ракет ти думаєш, чи варто написати статтю про їхню роботу. Наче наврочив…

Але напишемо після перемоги!».

Сергій Чигир, редактор стрічки новин

«Початок повномасштабного вторгнення застав мене в Києві. Вирішив залишатися у своєму рідному місті, і був готовий його захищати. На другий день атаки пішов до районної тероборони, але зброя вже закінчилася. За нею вишукались довжелезні черги.

Тому став допомагати військовим: копав окопи, тягав на дорогу «їжаки», возив чай та цигарки солдатам. Потужною зброєю ворога є не лише ракети та танки, але й енергоносії.

Тому нашою місією, як медійників, є боротьба із ворогом на інформаційному фронті. Зокрема, нам журналістам потрібно переконувати світ, що відмова від російських енергоносіїв є гарантією мирного існування світу».

Лариса Оксенчук, журналістка

«Війна, яка прийшла до нас 24 лютого з вибухами бомб і крилатими ракетами, у той страшний четвер здавалася не реальною. Було дивне відчуття, що все це неправда і має закінчитися ось-ось. Але новини страшні у своїй правді з'являлися все частіше і частіше. Здавалось, що повернення до нормального життя не можливе. Виникли нові потреби. Допомогти старшим людям, заспокоїти молодь. Відгукнутися на допомогу і плести маскувальні сітки на базі школи.

Все це було необхідно робити, але енергетична галузь країни, яка зазнавала удару, саме від ракет, бомб, підривів не лишилась осторонь війни. Саме енергетика і фахівці, які працюють, попри обстріли, міни та вибухи потребували чесної та актуальної інформації. То ж повернення до роботи на стрічці новин, стало тим місточком, який повернув мене до «прогнозованого життя».

І якщо хто думає, що під час війни новини енергетики не актуальні й не цікаві, він глибоко помиляється. Бо саме енергетичні новини, поряд із воєнними й соціальним, є тим стрижнем, який повертає нас до життя, в якому є світло, бензин і газ».

Рижик Косатенко, головний у редакції

«Я трішки побитий, але незламний! Війна мене застала зненацька. Я був товстим та пухнастим. Зараз трішки схуд та навчився полювати на мишей. Підтримую бойовий дух тероборони. Роблю їм спонтанний кусь!

Я буду вдячний вам за допомогу. За ці гроші мені купуватимуть корм».