Андрій Немировський: DataHub допоможе відрізнити помилку в даних від маніпуляції

Укренерго вирішило керуватися принципом «хочеш зробити добре – зроби сам» і створило дочірнє підприємство Укренерго Digital Solutions. Це IT-компанія, чиє завдання – розробляти для українського оператора системи передачі (а значить і для всього ринку електроенергії України) необхідні програмні продукти.

Що саме розробляють в першу чергу, яку користь ці проекти принесуть енергосистемі і споживачам, і навіть – як будуть економити гроші – в інтерв'ю Kosatka.Media розповів директор Укренерго Digital Solutions, член правління НЕК «Укренерго» Андрій Немировський.

- Навіщо системному оператору своя IT-компанія?

- Вперше ідея створення дочірнього підприємства «Укренерго» з'явилася у 2018 році. Тоді ми закуповували величезну кількість нового комп'ютерного обладнання, і в процесі побачили, що наші колеги по держсектору, в тому числі і в енергетиці, роблять це не зовсім ефективно. Паралельно ми шукали способи знизити навантаження на тарифи «Укренерго». Створення дочірньої компанії, яка буде, з одного боку – допомагати держпідприємствам в оптимізації закупівель, а з іншого – заробляти на консультуванні і отримувати від цього прибуток, який, природно, піде в дохід Укренерго, вирішувало обидві ці задачі. Але тоді на порядку денному був запуск європейської моделі ринку електроенергії. І я об'єктивно розумів, що у мене як ідеолога цього процесу не вистачить часу піднімати ще один напрямок.

Повернулися ми до ідеї створення дочірньої компанії після того, як в процесі запуску в роботу ринкових процесів зіткнулися з вельми цікавими моментами. Наприклад, програма із забезпечення функціонування ринку – платформа Market management system (MMS) – повинна була змінюватися разом зі змінами до Правил ринку. І тоді ми побачили, як дорого розробник-правовласник програмного забезпечення оцінює кожне, навіть невелике, доопрацювання, пов'язане зі змінами регуляторної бази. А їх для MMS було досить.

Остаточно ми переконалися в необхідності створення власної компанії після того, як Регулятор змінив правила розподілу пропускної спроможності міждержавних ліній електропередач. В результаті за доопрацювання відповідного програмного комплексу – Аукціонної платформи – під ці правила наш підрядник запросив 22 мільйони гривень. Для порівняння – придбання самого програмного забезпечення нам обійшлося приблизно в 15 мільйонів гривень.

Андрій Немировський розповів Kosatka.Media, яку користь проекти Укренерго принесуть енергосистемі і споживачам. Фото: пресслужба Укренерго

- Чи можете назвати компанію?

- Так, це чеська компанія Unicorn Systems. За нашими попередніми розрахунками, якщо «писати з нуля», такий програмний комплекс коштував би 18 мільйонів гривень без ПДВ.

Ми обговорили цю ситуацію з Регулятором і домоглися перенесення вступу в силу правил розподілу пропускної спроможності на міждержавному перетині. На створення програмного забезпечення було оголошено тендер на Prozorro, і ми вийшли на нього з ціною 18 млн гривень. Брати участь в конкурсі прийшли дві компанії. Вони знижуватися в ціні не стали, незважаючи на те, що підряднику потрібно було тільки доопрацювати програму.

Ми тоді порахували, що і часу, і бюджету для створення програми «з нуля» було більш ніж достатньо, і вирішили робити її власними силами. Це було перше замовлення НЕК «Укренерго» в «Укренерго Digital Solutions».

Другим стала розробка комплексу DataHub. Укренерго, згідно з чинним законодавством, несе відповідальність за його впровадження в Україні. Ми зійшлися на думці зі Світовим банком, що реалізація такого проекту може коштувати близько 13-14 млн доларів. Два рази оголошували тендер, пропозиції підрядників варіювалися в різних діапазонах. Ті, хто брався виконати замовлення за більш низьку ціну, не мали необхідного досвіду з проектування таких систем. В результаті, ми ухвалили рішення створювати комплекс самостійно.

- Зазвичай за принципом «простіше зробити самому» діють люди, що вже мають певний досвід. Чи працювали ви в ІТ-секторі?

- Не варто думати, що створення програмного забезпечення – це якийсь незбагненний процес. Потрібно, щоб виконавець розумів, по-перше, логіку бізнес-процесів компанії-замовника: яка цифра звідки береться, на що її помножити, щоб вийти на потрібний результат, і що з ним потім робити. Програмне забезпечення, з одного боку, полегшує і активізує ці процеси, а з іншого – нівелює вплив людського фактора на них, виключаючи корупційні моменти. Другий момент – технічна реалізація. Для цього потрібні висококваліфіковані IT-фахівці.

Програмне забезпечення, необхідне для створення DataHub, Аукціонної платформи (для розподілу доступної пропускної спроможності міждержавних перетинів, – Ред.), в Україні потрібно тільки Укренерго. Це дуже вузька спеціалізація. Сторонні компанії йдуть на такі проекти в розрахунку на те, що вони, крім оплати за створення програми, потім багато років отримуватимуть плату за її підтримку і інші додаткові послуги. Утворюється так званий vendor lock, коли замовник надовго потрапляє в залежність від компанії-підрядника.

Хоча та ж Аукціонна платформа – це фактично правильно налаштований калькулятор, чиє завдання вчасно зібрати пропозиції учасників (що надійшли до «закриття воріт» аукціону), ранжувати їх, як в Excel, залежно від суми пропозиції, і порівняти з наявністю пропускної здатності мережі. Є можливість – пропускаємо всіх, немає – відсікаємо «хвіст черги».

Так, можна було б піти шляхом найменшого опору і замовити у підрядника. Місяців через 9 отримали б систему, яку потрібно було б ще допрацьовувати, але ми вважаємо, що це неефективна втрата часу і коштів Компанії.

Наведу ще один факт, який підтверджує правильність нашого рішення: кілька років підтримка розробника одного програмного забезпечення, яким ми користуємося, обходилася нам, припустимо, в кілька десятків тисяч євро на рік. Щойно наш підрядник зрозумів, що ми дуже скоро перестанемо його потребувати, в 2021 році вони виставили рахунок за абсолютно ті ж послуги на суму, яка більш ніж в три рази перевищувала початкову вартість техпідтримки.

- Ви згадали, що два замовлення від Укренерго вже, як кажуть айтішники, в роботі. І на якому етапі кожен з них?

- У нас підписані договори за трьома проектами. Це створення проектної документації по Аукціонній платформі, про яку я говорив, вона вже пройшла етап експертизи, НЕК її ухвалив.

Є замовлення на розробку програмного забезпечення Аукціонної платформи за цією проектною документацією. Найближчим часом має бути тестове приймання декількох модулів. Зокрема, це прийом заявок від учасників ринку, інтерфейс Ощадбанку з перевірки грошей на рахунках, інтеграція з базою клієнта і інше. За нашим графіком у вересні платформа повинна виконувати свої функції.

З DataHub історія і простіша, і складніша водночас. Там інша архітектура і різних етапів буде близько 45. Розраховуємо, що перші тестові операції розпочнуться 1 січня 2022 року.

- А замовники зі сторони є?

- Найближчі два роки ми не плануємо брати замовлення від інших компаній. Ми повинні забезпечити заміну всіх програмних комплексів в Укренерго.

На цей рік візьмемо ще дві доопрацювання. НКРЕКП в кінці лютого затвердила зміни до Правил ринку. Потрібне буде допрацювання певних старих модулів з контролю блоків теплових станцій, і це теж буде замовлення від Укренерго. Можливо, з'явиться Технічний портал. Тому я думаю, що на 2-3 роки ми будемо завантажені замовленнями від Укренерго з надлишком.

- Наскільки великий штат потрібен для такого обсягу замовлень?

- Сьогодні у нас трохи більше 30 людей, з них 25 – безпосередньо IT-фахівці. Якщо проекти збігатимуться у часі, плануємо збільшити кількість персоналу в кілька разів.

Андрій Немировський про те, що змусило Укренерго розробляти DataHub самостійно. Фото: пресслужба Укренерго

- А як же вічні проблеми держкомпаній – досвідчені фахівці не йдуть на низькі зарплати, а молоді напрацьовують досвід і йдуть у приватний сектор?

- Так, це важливий момент. Ми використовуємо проектний підхід: оцінюємо скільки людино-годин потрібно витратити на проект, скільки це коштуватиме на ринку, і на цю суму укладаємо контракт з «Укренерго». Відповідно, є можливість платити конкурентні по ринку зарплати співробітникам і тим самим зберігати їх в орбіті «Укренерго».

- На три роки ви забезпечені замовленнями. Чи є плани на більш далеке майбутнє, адже, за Вашими словами, Укренерго – ваш єдиний замовник в нашій країні. Чи не зіграє вузька спеціалізація проти компанії?

- Тут є кілька векторів для розвитку. Через 5 років закінчується контракт на підтримку MMS. Подивимося, як поведуть себе підрядники. Не виключаю, що нам доведеться написати свій варіант. Плюс експортний потенціал. Особливо в тих країнах, де впровадження норм Третього енергопакету ЄС на початковому етапі – Грузія, наприклад. Тут ми можемо спокійно конкурувати з тим же Unicorn Systems.

- Чи буде Укренерго Digital Solitions займатися ПЗ для інфраструктури електромереж, наприклад, нових підстанцій?

- Підстанції купуються вже з певним програмним комплексом від виробника. Писати для них щось своє не має сенсу – ніхто краще за виробника їх не знає. Те ж саме стосується і такого ПЗ, як і диспетчерська система SCADA, куди збираються дані телеметрії про стан мереж. 95% цього ринку ділять між собою кілька великих міжнародних компаній.

- Тобто технологічне ПЗ у всіх системних операторів однакове?

- Ядро розрахунку одне, а все інше пишеться під конкретного оператора залежно від топології мереж. Ну, і плюс, в США частота зараз 60 Гц, а не 50 Гц, як у нас і в Європі. В іншому за останні 10 років ніхто нічого нового не придумав.

А ось ринки, тобто комерція, дійсно працюють по-різному. Відрізняється структура власності ринку, структура типів генерації, споживання, а також графіки споживання. Відповідно, купити програмне забезпечення для управління ринком за принципом «увімкнув і поїхав» неможливо. З ядром, що діє чисто математично, можуть бути складності. Наприклад, у нас було австрійське програмне забезпечення і знадобився час, щоб навчити його працювати за правилами нашого ринку.

- Маєте на увазі проблеми з роботою MMS? У профільних телеграм-каналах некоректне виставлення рахунків досі вам згадують...

- Коли говорять про те, що MMS виставляє неправильні рахунки за неправильним обсягом електроенергії, треба не забувати, що ці обсяги беруться від постачальників послуги комерційного обліку, які є операторами систем розподілу, звичніше кажучи – обленерго.

І тут виникає парадокс, який ми намагаємося вирішити вже півтора року. Одне і те же обленерго в один і той же час нам в MMS завантажує одні дані, а учаснику ринку віддає інші. Вони пояснюють це тим, що у них для клієнтів (учасників ринку) давним-давно написано білінг, а для MMS вони збирають дані у інший спосіб.

Якби всі дані завантажувалися правильно, і були б претензії до того, як вони пораховані, то це була б дійсно наша проблема. А так це все одно, що заправити легковий автомобіль соляркою, і потім обурюватися, чому він не їде. Недарма Регулятор, незважаючи на численні перевірки, не виписав нам жодного акту про порушення за неправильні (математичні) розрахунки, хоча перевіряв нас.

Я можу зрозуміти обурення учасників ринку, коли ми їм даємо одне, а обленерго – інше. Перше відчуття, що проблеми в розрахунках. Крім того, обленерго – близько, а Немировський з його MMS – далеко, значить, проблеми там.

Крім того, ми з Регулятором прийшли до порозуміння, що нам при зміні Правил ринку потрібен деякий час, щоб адаптувати систему. І після цього я не пам'ятаю, щоб у нас були якісь значущі претензії.

- Проблеми обговорили, давайте про цікаве поговоримо. Розкажіть про проект DataHub?

- Це програмний комплекс, який повинен виконувати кілька функцій:

  • збирати і зберігати в собі дані комерційного обліку з кожного лічильника в країні, неважливо, цифрового або інтегрального;
  • прогнозувати, яким буде споживання за кожним лічильником у майбутньому;
  • передавати обленерго дані для виставлення рахунків споживачам на основі прогнозів їх погодинного споживання.

- Але якщо і його «годувати» неправильними відомостями, DataHub теж видаватиме дивні рахунки. У чому тоді перевага?

- А ось тут починається цифрова магія. По-перше, в ньому будуть дані за споживачами за досить тривалий період. Вони будуть враховувати, скільки, наприклад, квартира, споживає в опалювальний сезон, скільки влітку, скільки вночі, скільки вдень, і безліч інших чинників. Вся ця статистика буде накладатися на формули, і в результаті ми зможемо розрахувати, скільки в середньому в конкретному місяці споживає двокімнатна квартира з трьома людьми, які у ній живуть. Якщо при черговому знятті показників з лічильника виявиться, що прогнозні дані відрізняються від фактичних, оплату різниці буде перенесено на наступний місяць. Тобто, якщо ми спрогнозували, що ваша квартира за 5 місяців споживе 500 кВт·годин, а на лічильнику виявилося лише 490 кВт·годин, то оплата за різницю в 10 кВт·годин піде в рахунок наступного місяця.

- А чи не вийде як на газовому ринку, коли населенню пропонують оплачувати прогнозну потужність труби, а люди вимагають платити за фактом?

- Не хочу вас розчаровувати, але ніхто не платить за фактом, це маніпуляції. За доставку газу споживач платить за обсягами минулого опалювального сезону.

У нас, до речі, була ідея спільного DataHub з газовиками. Не знаю, на якому етапі зараз цей проект, але з точки зору держави це був би найправильніший варіант.

- Маючи на руках всі відомості по світлу і газу, вам не потрібно було б захоплювати телефон, телеграф і банк...

- Не бачу в цьому нічого поганого (посміхається). Сьогодні різниця в показниках, які дають по населенню обленерго, в різних регіонах колосальна. І у мене немає відповіді на питання, чому двокімнатна квартира в Тернопільській області споживає помітно більше електроенергії, ніж така ж за метражем квартира у Києві. Проаналізувати зараз це неможливо: порівнювати тільки дві квартири – не репрезентативно, порівнювати загальні показники областей – різна кількість квартир одного метражу. А DataHub, акумулюючи інформацію з усієї країни, зробив би всі ці маніпуляції явними.

Впроваджувати єдину систему обліку буде нелегко навіть в порівнянні з відкриттям ринку електроенергії. Доведеться значно змінювати законодавство і регуляторну базу.

- Чи не боїтеся ви звинувачень у монополізації ринку, збираючи у себе такий масив даних про споживачів?

- Про монополію мова не йде, оскільки збирати і звіряти первинні дані будуть все ті ж постачальники послуги комерційного обліку. Різниця тільки в тому, що зараз вони надають нам єдину цифру по області, а в майбутньому будуть розбивати її за всіма споживачам. І тоді відразу буде видно, де випадково один раз помилилися в цифрах, а де багато років систематично «помиляються». Зрозуміло, що не всі будуть з цим згодні, конфліктів буде багато, дорога легкою не буде.

Це ще одна причина створення Укренерго Digital Solutions – правок у функціоналі DataHub буде досить, щоб у стороннього підрядника проект подорожчав рази в три.

- А є приклади ефективної роботи DataHub в інших країнах, і чи корисний їхній досвід для нас?

- В Данії зараз працює вже третя версія такого комплексу. Першу вони написали і запустили ще 10 років тому, але він, як то кажуть, «не злетів» через проблеми з регуляторною базою. На доопрацювання другої витратили десятки мільйонів євро, якийсь час вона у них попрацювала. Зрештою вирішили самі для себе написати силами місцевих компаній третій варіант.

Більш того, в Європі зараз створюється консорціум системних операторів, що гарантує загальні правила обліку, і всі країни «скидаються» на загальний DataHub – настільки глибока у них інтеграція. Було б цікаво взяти участь, але з нашим рівнем розвитку ринку поки можемо хіба що поруч постояти.

Поки ми намагаємося просто використовувати найкраще з європейського досвіду – наша модель близька саме до данської. Дивились польський варіант, але він не робить половину з того, що нам потрібно і коштує близько 60 мільйонів євро. Крім того, з Данією нас ріднить і те, що у них далеко не в кожній квартирі стоїть автоматизований лічильник, так що умови досить схожі.

Теги: електроенергія, Укренерго, ринок електроенергії, обленерго, споживання е-е

Читайте також

Колектори вимагають борг за газ: як захиститися
Валерій Ноздрін: Створення систем накопичення енергії на об’єктах «Укргідроенерго» сприятиме інтеграції ОЕСУ до ENTSO-E
Економія газу в побуті: як правильно користуватися котлом