Боротьба з нелегальними АЗС: як відбувається та які результати

Боротьба з нелегальним обігом нафтопродуктів в Україні активно велася до початку карантину в першому кварталі 2020 року. Карантинні заходи і обмеження на перевірки створили шпаринки для  відновлення  діяльності недобросовісних гравців ринку. Тому на початку цього року держава почала другий етап боротьби  з нелегальними АЗС.
Kosatka.Media обговорила з експертами – чого вдалося досягти за три місяці цього року та як остаточно подолати тіньовий ринок пального.

Які нелегальні схеми є на ринку пального

Щороку в Україні реалізується близько 2 мільйонів тонн незаконного палива. За підрахунками експертів, держбюджет втрачає від цього мільярди гривень. 

Нелегали користуються кількома схемами, які дозволяють виробляти та продавати паливо в обхід бюджетних та акцизних платежів.

Найбільша податкова махінація – оптимізація ПДВ та несплата податку на прибуток. Згідно з дослідженням фахівців, це понад 15 млрд грн бюджетних втрат. 

Пальне продають за готівку повз касу. Таким чином, нечесні АЗС показують менше прибутку, а отже – платять менше податків. А на готівку мають змогу знов закупити нелегальне пальне. Це другий незаконний спосіб торгівлі пальним.

Як розповів у інтерв'ю Kosatka.Media голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник, все починається ще на стадії ввезення пального в Україну. Зокрема, нечесні підприємці занижують кількість ввезеного пального, щоб сплатити менше мита. 

Потім це нерозмитнене пальне потрапляє на нелегальні міні-НПЗ (і це третя схема), де з нього роблять бензин, не обкладений акцизним податком, який продають дешевше, ніж «білі» АЗС. Таким чином чесний бізнес несе втрати, а держава – знову недооотримує платежі в бюджет. І оскільки зараз пальне дорожчає на світовому ринку, то експерти очікують, що зросте попит на нелегальне пальне. А отже – і зростуть втрати бюджету.

Ще одна схема ухилення від податків – не оформлені або недооформлені АЗС, внаслідок чого вони працюють без ліцензії, не сплачуючи відповідний збір.

Також нелегали активно застосовують схему ввезення законного безакцизного продукту, який потім на тих же нелегальних міні-НПЗ незаконно перетворюють на бензин.

Чи є результати боротьби 

Член Ради Комітету з питань енергетики, нафти та газу Наталія Гутаревич у коментарі для Kosatka.Media звернула увагу, що для боротьби з нелегальним обігом нафтопродуктів важливі два питання – якість товару/продукту і джерело його походження. І якщо друге питання можна перевірити шляхом проведення документальних та камеральних (аналіз документів), а також фактичних (звірка даних і інформації з зазначеними в документах) перевірок, то перевірка якості товару/продукту вимагає спеціальних лабораторних досліджень. Про можливість проведення таких досліджень заявляє Державна екологічна інспекція, яка в 2021 році отримала відповідне фінансування і проводить закупівлю таких послуг.

«КМУ використовує комплексний підхід до проведення заходів по виявленню порушень на ринку нафтопродуктів – було дано доручення створити в кожній області робочі групи для боротьби з нелегальним ринком палива. Що виправдано, адже такий підхід має на увазі проведення перевірок державними контролюючими та наглядовими органами, у кожного з яких свої компетенція і повноваження. Втім, нормативне регулювання підстав і порядку проведення заходів з контролю і нагляду теж відмінні. Однак, цей підхід не новий: і у бізнесу, і у державних органів є досвід проведення комплексних перевірок. При цьому, є можливість досліджувати діяльність суб'єкта щодо дотримання норм законодавства в податковій, екологічній, трудовій сферах, в сфері безпеки тощо», – відзначила юрист.

Такий підхід дав можливість за три місяці 2021 року, за інформацією глави ДФС Вадима Мельника, виявити і закрити сім незаконних виробництв (міні-НПЗ), зупинити діяльність 221 точки продажу нелегального палива, демонтувати 151 нелегальну АЗС і застосувати штрафних санкцій на суму 136 млн грн.

У І півріччі 2020 році спільними зусиллями Державної фіскальної служби та регіональних міжвідомчих робочих груп було перевірено діяльність 3206 об’єктів торгівлі паливо-мастильними матеріалами (АЗС/АГЗС). Виявлено та припинено 833 факти нелегальної торгівлі пальним. З незаконного обігу вилучено 16,2 тисяч тонн палива на сумму 381 млн гривень. На 538 нелегальних АЗС демонтовано обладнання, яке використовувалось у протиправній діяльності.

Нелегальні АЗС 2020-2021

Однак, на жаль, навіть попри готовність і завзяття правоохоронців, поки що не можна констатувати, що проблема нелегального обігу пального в Україні вирішена.

Що сприяє «довголіттю» нелегалів

Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн у коментарі для Kosatka.Media відзначив, що існує проблема повернення закритих нелегальних АЗС вже упродовж двох місяців. 

«Минулого року активісти створили карту нелегальних АЗС. Силовики знали, куди йти. За рік всі ті, кого закрили – отримали ті ліцензії. За хабарі, надавши фальсифіковані документи. А у повноваженнях податкової немає пункту перевірки відповідності тих документів. Нелегальний бізнес теж адаптується», – пояснив він.

Експерт додав, що у подоланні тіньового ринку пального дуже велика роль місцевих органів влади. 

«Вони знають, контролюють. Але навіщо їм долати цю проблему, якщо вони з неї живуть. А проблеми центрального бюджету їх мало турбують», – зауважив Куюн.

Президент Української енергетичної асоціації Юлія Підкоморна у коментарі для Kosatka.Media зауважила, що боротьба з тіньовими АЗС може тривати до того моменту, поки такі АЗС будуть мати ресурси нелегального пального для продажу. Адже облаштування тіньової АЗС коштує приблизно $10 тис. та три-чотири рази окупає себе за сезон. 

Щоб робота правоохоронців принесла результат, потрібно застосовувати важелі, що впливатимуть на джерела постачання нелегального пального – тіньових виробників, пояснила експерт. Основною базою для здешевлення пального є продукція, яку виготовляють підпільно чи навіть відкрито на так званих міні-НПЗ, під виглядом інших продуктів нафтопереробки.

Вони не потрапляють під оподаткування акцизом та на папері збуваються «фірмам-прокладкам» під виглядом розчинників чи подібного роду реагентів.

Такі низькоякісні продукти нафтопереробки (пройшли максимум первинну стадію обробки) не відповідають діючим ДСТУ. Зокрема мають недостатнє октанове число (максимум на рівні бензину А-80) та значний обсяг супутніх хімічних сполук, які є шкідливими як для авто, так і довкілля. Підвищення октанового числа здійснюється за допомогою відповідних присадок типу МТБЕ та метанолу, що перебувають в легальному обігу у вигляді суміші розчинників( в 2020 році в Україну імпортовано 77,4 тис.т.). Змішування реагентів та нафтопродуктів відбувається на нафтобазах чи безпосередньо під час перевезення просто шляхом додавання в цистерни. 

«Тому лише обмеживши виробництво низькоякісних нафтопродуктів та закривши «акцизне» вікно для розчинників (октанопідвищуючі суміші не є підакцизними), боротьба з тіньовими АЗС буде мати стійкий результат», – відзначила Підкоморна.

Як остаточно подолати тіньовий ринок пального

Ефект від ліквідації тіньового обігу пального для економіки України буде значний, пояснила Юлія Підкоморна: виведення в правове поле роботи міні-НПЗ – це додаткові надходження до бюджету близько 3,7 млрд.грн. акцизного податку та ПДВ. Дотримання касової дисципліни на продажу – це ще додатково 10-14 млрд грн ПДВ.

Але подолання тіньового ринку чи максимальне його зменшення можливе за умов сумлінного виконання роботи правоохоронними органами та ліквідації регуляторних та законодавчих прогалин, додала експерт. 

Держмитниця, Державна податкова служба разом з Міністерством фінансів України запропонували внести зміни до статті 215 Податкового кодексу України щодо встановлення ставки акцизного податку 245 євро за 1000 літрів до частки товарів, визначених як підакцизні, і в тому випадку, якщо вони перебувають у складі сумішей. Податковою службою України планується провести перевірку цільового використання сумішей МТБЕ та метанолу в якості розчинників. 

«На засіданні Уряду 19 квітня 2021 Мінфіну доручено  підготувати план заходів із детінізації економіки, протидії економічним загрозам у митній та податковій сферах щодо нелегального ринку підакцизних товарів та сільськогосподарської продукції. Будемо сподіватись, що там опиняться і заходи щодо законодавчих та інших змін в боротьбі з незаконним обігом пального», – зауважила Підкоморна.

На думку Наталії Гутаревич, у держави є належні інструменти для подолання проблеми ринку нелегального пального. Але важливо налагодити ефективний нагляд за самими контролюючими органами, що б їх дії були чітко спрямовані на досягнення поставлених цілей, а не перетворювалися на інструмент досягнення показників, коли формальні порушення є підставою для притягнення до відповідальності і збільшення статистичних показників. 

«Що більш важливо, так це попередити корупційний ризик, щоб комплексні заходи щодо боротьби з нелегальним сегментом ринку не перетворилися в заходи по збору передоплати за можливість подальшого здійснення незаконної діяльності», – зауважила юрист.

Сергій Куюн вважає, що проблемою фальсифікату «треба займатися постійно, а не раз на рік: прийшли, ліквідували, побігли. А нелегали отримують «індульгенцію» ще на рік. Потрібні якісь постійно діючі органи, які триматимуть це питання у постійному полі зору».  

У самому ДФС працюють над удосконаленням аналітичних функцій правоохоронців, щоб унеможливити нелегальні схеми, замість того, щоб «ловити за руку» кожну нелегальну АЗС.

Вадим Мельник у інтерв'ю Kosatka.Media розказав, що проблема не стільки у законодавстві, скільки у нечіткій регульованості системи обліку на ринку паливних матеріалів: надходження, переробка, витрати. Потрібно, щоб все працювало за єдиними стандартами. 

«Не потрібно заважати бізнесу вести легальну діяльність та жорстко контролювати його. Ми повинні просто отримувати дані з правильних сертифікованих витратомірів, лічильників, рівнемірів. Нехай бізнес працює, а ми будемо бачити, що баланс збігається по кількості та сплачуються податки.  Якщо буде чіткий облік входу, розподілу і продажу – проблема буде вирішена», – відзначив очільник ДФС. 

Читайте також: ГОЛОВА ДФС: МИ ПОВИННІ ЗРОБИТИ НЕМОЖЛИВИМ ІСНУВАННЯ ТІНЬОВОГО РИНКУ ПАЛЬНОГО

Теги: податки, бензин, дизпаливо

Читайте також

Окупанти здійснили кібер-атаку на IT-інфраструктуру ДТЕК
Суд відмовив у арешті активів групи компаній VS Energy
Вітрогенерація у Євросоюзі у червні знизилася до 11%