Видобуток газу: як в Україні шукають родовища і втрачають мільйони через невдачі

Видобуток газу – дуже ризикований бізнес як в Україні, так і за кордоном. Буріння свердловин коштує десятки мільйонів доларів, при цьому світовий досвід говорить, що дві з трьох свердловин виявляються порожніми, а вкладені в них гроші – втраченими.

Чим менше дослідженою є потенційно газоносна ділянка, тим довше триває на ній розвідка. За перші рік-два зазвичай проводять тільки сейсмічні дослідження – за допомогою спеціальних вібраційних установок роблять «УЗД» земної кори, щоб визначити, чи є в ній запаси газу.

Але навіть після ретельного вивчення ділянки ніхто не може гарантувати успіху. Звичайно, бурити можна і без підготовки, але це пряма дорога до закопування грошей у землю.

Kosatka.Media розповідає, чим займаються «в полях» газовидобувні компанії, перш ніж зможуть отримати перші кубометри блакитного палива.

Геологічний ризик та шанс на успіх 8% 

Компанії, які хочуть добувати газ, отримують у держави розвідувальні ліцензії для роботи на потенційно газоносних ділянках (так звані ділянки greenfield). У це інвестуються величезні кошти і всі ризики підприємці беруть на себе.

На таких ділянках сейсмічна розвідка або раніше не проводилася, або проводилася ще в радянські часи. Це не той рівень якості інформації, який потрібен зараз – не цифровий, а «рулони шпалер», на яких щось намальовано.

Якби не було геологічного ризику, держава видобувала б газ сама, а не виставляла території на конкурси або аукціони. Тому що будь-яка свердловина була б успішна і вкладення швидко б окупилися.

Наприклад, статистика, зібрана з 1943 року по 2021 рік по кожній свердловині в Донецько-Дніпровської западині (один із нафтогазоносних районів України) свідчить, що середній коефіцієнт успішності свердловин – 39%. Цей регіон у газовиків вважається досить геологічно успішним.

По морських родовищах середній світовий коефіцієнт успішності – 8-10%. І це вважається нормальним.

Міжнародна практика має цілу низку прикладів, коли величезні родовища відкривалися після буріння 10-20-30 порожніх свердловин.

Що потрібно зробити, аби не втратити мільйони

Нікому з інвесторів не хочеться витрачати гроші на ті самі дві «сухі» свердловини, щоб, можливо, отримати газ із третьої. Тому бурінню передує цілий цикл робіт, мета яких – знизити ризик невдачі.

  • Збирається вся геологічна інформація і інтерпретується, збирається інформація про землекористувачів, про ділянки. Іноді буває, що на найкращому місці для буріння розташований населений пункт, річка, кар'єр, заповідник. В такому випадку свердловину можна змістити. Але якщо вона відходить в сторону більше, ніж на 1 км, пробурити її стає дуже важко технічно, вона стає дуже дорогою.

  • Етап 3D-сейсміки. Після того, як зібрана вся інформація про місцевість, її аналізують і вибирають точки, де буду «стріляти» 3D-сейсміку. Цей етап має сезонні обмеження. На проведення сейсміки впливають польові роботи, наявність боліт, період дощів, повені, збір врожаю та інше. Протягом року у газовиків є 2-3 «вікна» в кілька місяців, коли це можна зробити.

  • Коли результати 3D-сейсміки отримані, проводиться їх процесинг (переведення в нормальний цифровий вигляд), а далі – інтерпретація. Щоб зробити всі необхідні аналізи цієї інформації, потрібно близько 9 місяців.

  • Паралельно додатково роблять компаративний аналіз: на одну і ту ж площу накладаються 3D-сейсмічні дослідження, літологічні дослідження, хімічні, знімки з космосу.

  • Зібравши всю інформацію, геологи на її основі будують геологічну модель родовища, визначають оптимальні точки буріння. А потім ще раз дивляться, що ж на поверхні – місто чи вільна місцевість.

  • Коли точка буріння визначена, починається процес оцінки впливу на довкілля (ОВД). Це процес, в ході якого прогнозується вплив від буріння свердловини на місцевість, та що потрібно зробити, аби його мінімізувати. За законодавством, ОВД проводиться 6 місяців. Швидше не можна.

  • І лише пройшовши всі ці етапи, інвестор починає бурити. Загалом, за словами представників газовидобувної промисловості, швидкий результат в ній буває досить рідко.

Головний фактор, який впливає на видобуток газу – стабільне регуляторне та інвестиційне середовище. Другий за важливістю – ціни на сировину, що видобувається. Якщо вони стабільні або зростають – бізнес інвестує в галузь. Якщо стається шок, як було в 2020 році, всі світові компанії втрачають кошти і перестають вкладати в галузь. Тоді видобуток різко скорочується.

Читайте також: ВЛАСНИЙ ГАЗ ПО 3 ГРИВНІ: ХТО НАС ОБМАНЮЄ І ЧОГО ЧЕКАТИ

Теги: газ, ДТЕК, Нафтогаз, Укргазвидобування, видобуток газу

Читайте також

Акциз для ВДЕ, впровадження REMIT та регулювання стораджів: яких рішень чекає енергетика від ВР
Без вугілля та світла: якою може бути зима в Україні
Висновок з оцінки впливу на довкілля: юрист назвав основні помилки при отриманні