Борги за комуналку: запуск системи автоматичного списання грошей відклали

Українські ЗМІ облетіла інформація, що з 6 липня банки отримали можливість автоматично списувати борги з рахунків українців, зокрема, за комуналку. При цьому немає різниці, який це рахунок – зарплатний, пенсійний, ФОП, переселенський чи «дитячий».

Однак у пресслужбі Мін’юсту на запитання Kosatka.Media повідомили, що автоматичне списання боргів 6 липня НЕ ПОЧАЛО ПРАЦЮВАТИ. А тому, як і раніше, гроші списуються лише у випадку боргів за аліменти. Тим не менш, над впровадженням системи працюють і рано чи пізно вона запрацює.

Kosatka.Media розповідає, що саме зміниться для боржників, через яку суму будуть неприємності, та пояснює, як «відбити атаку», якщо комунальники через суд хочуть дістатися до ваших заощаджень.

Що сталося з системою та коли вона запрацює

Зміни, про які йде мова, містяться в наказі Мін’юсту №1061/5 від 23.03.2021, який дозволив банкам на вимогу державних і приватних виконавців списувати борги з банківських рахунків боржникі. Це борги за комуналку, аліменти, штрафи за порушення ПДР, борги з виплати зарплати. При цьому таке списання може відбутися лише згідно рішення суду або згідно судового наказу.

Взаємодія між виконавцями та банками повинна відбуватися в електронному вигляді – через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП). При цьому банки зобов’язані розкривати інформацію про рахунки боржників та суми коштів на них.

Передбачалося, що система запрацює 6 липня 2021 року. Однак у Мін’юсті нам повідомили, що адміністратор АСВП – державне підприємство «Національні інформаційні системи» – через відкриття ринку землі не встиг запустити її в повному обсязі, а тому наразі допрацьовує програмне забезпечення системи.

«На сьогодні АСВП не запрацювала. Виконавці можуть подавати виконавче провадження і надсилати листи до банку, але банк не відкриває рахунки, не повідомляє виконавцям які рахунки відкриті, і не списує борги. За комуналку борги не стягують – банки на це не йдуть, поки не оновлена автоматизована система. Банки можуть лише накладати арешт на карткові рахунки. Але це робилось і до цього – наприклад, якщо відкривалося виконавче провадження за несплату штрафів. Але поки гроші з рахунків не списуються», – сказали Kosatka.Media у пресслужбі Мін’юсту.

Читайте також: ЧИ РОЗБАВЛЯЮТЬ ГАЗ ПОВІТРЯМ: ТОП 7 ФАКТІВ ПРО ЯКІСТЬ ГАЗУ ТА ЙОГО РОЗПОДІЛ

Як будуть списувати гроші за борги

Поки що невідомо, коли автоматичне списання боргів запрацює. Однак рано чи пізно це відбудеться, а тому українцям вже зараз варто знати, до чого готуватися.

Отже, якщо раніше виконавці у випадку стягнення боргу могли забрати лише певний відсоток від щомісячного доходу людини (із зарплати – 50%, з пенсії – 20%, у випадку аліментів – не більше 70%), то тепер, якщо на рахунку достатньо грошей, з нього можуть списати всю суму боргу.

До АСВП, коли її буде запущено в повному обсязі працюватимуть 62 банки із 73, які мають банківську ліцензію в Україні.

Схема списання боргу з рахунку буде наступною:

1. Виконавець за допомогою АСВП надсилає до банків вимогу про отримання інформації про рахунки боржника.

2. Банки, не пізніше ніж за годину робочого часу після отримання вимоги надсилають виконавцю інформацію.

3. Виконавець за допомогою АСВП надсилає до банків, у яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів.

4. Банки арештовують ці кошти та повідомляють про це виконавця.

5. Виконавець за наявності коштів на рахунках створює та надсилає до банків платіжні вимоги на примусове списання коштів.

6. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки державної виконавчої служби або приватного виконавця. З цих рахунків кошти потрапляють до стягувачів.

Читайте також: ЗМІНИ У ПЛАТІЖКАХ: У ЛИПНІ КИЯНИ ОТРИМАЮТЬ РАХУНКИ З АВАНСОВИМ ПЛАТЕЖЕМ ЗА ОПАЛЕННЯ

За яку суму боргу можуть забрати гроші

Адвокат Ростислав Кравець у коментарі Kosatka.Media пояснив, що списання грошей може відбуватися лише за наявності виконавчого документу про його примусове стягнення (а не якщо борг просто є).

«Це може бути рішення суду, або, якщо ми говоримо про борги за комуналку – судовий наказ (як більш простої форми судового провадження). Тобто, якщо у вас є просто борг за комунальні послуги, ніхто вам рахунки не заарештує і гроші з них не спише», – пояснив Кравець.

Що стосується суми боргу, через який постачальники послуг, керуючі компанії чи ЖЕКи починать звертатися до суду, то, за словами Кравця, вони досить значні – порядку 20-30-40 тисяч гривень. Хоча бувають випадки, коли і через менші суми боргу компанії йдуть в суди.

Кравець додав, що люди можуть «відбити атаку» на їхні рахунки.

«Може бути спрощене так зване наказне провадження, коли керуюча компанія чи ЖЕК пишуть, що нарахували таку-то суму боргу, додають документи і просять суд стягнути. Але законодавством передбачена процедура оскарження таких судових наказів, а саме після його отримання є певний час для подачі заяви про скасування судового наказу. Практично в 100% випадків судові накази скасовуються. Після цього кредитору (в даному випадку – організації, перед якою у людини виник борг, – Ред.) слід звертатися до суду і доводити в суді, звідки він взяв цю суму заборгованості. Тому я вважаю, що українцям переживати особливо не варто. Для них нічого не зміниться – просто спрощується виконавче провадження зі стягнення боргів», – пояснив Кравець.

Він додав, що спрощена процедура стягнення боргів робить українців менш захищеними у випадку, якщо шахраї візьмуть від їхнього імені кредити, або за допомогою нечесних нотаріусів спробують забрати гроші з їхніх рахунків.

«Я вважаю, що перед тим, як запроваджувати подібні спрощені процедури списання боргів, потрібно вводити спрощену процедуру компенсації збитків у випадку, якщо гроші було списано на підставі підроблених чи незаконних документів. Тоді повинні бути заарештовані рахунки приватного виконавця чи державної виконавчої служби, і негайно переказані гроші постраждалій особі», – вважає Кравець.

Зарплатні, пенсійні, ФОП… Які саме рахунки під загрозою?

В постанові Мін’юсту чітко не вказано, з яких саме банківських рахунків можуть списуватися гроші, а з яких ні. За словами адвоката Кравця, «захищених» рахунків у банках немає.

«Нещодавно Верховний Суд ухвалив рішення, згідно якого з моменту надходження грошей на рахунок ці гроші перестають нести свою «природу» – зарплат, пенсій, соціальних виплат. Все це вважається вкладом, а вклад можна стягувати у повному обсязі. Це абсолютно безграмотне рішення», – сказав Кравець.

Читайте також: ЕКСПЕРТ ПОЯСНИВ, ЧОМУ НАСЕЛЕННЯ ПЛАТИТЬ БАГАТО ЗА ГАЗ

Теги: борг, комунальні платежі

Читайте також

Повірка лічильників газу: через скільки років проводиться та як її роблять облгази (фото, відео)
Газовики готуються змішувати газ із воднем: що це дасть споживачам та чи витримають наші труби
Підготовка котла до зими: як виявити несправність та економити гроші