Економія газу в побуті: чи допоможе новий газовий котел і як його вибрати

Тисячі українських домогосподарств використовують газові котли, що були встановлені ще у 80-90 роках. Такі прилади споживають багато газу, але через те, що можуть виглядати «як новенькі», їхні власники не поспішають із заміною. Також цьому заважають і ціни на нові котли. Але у Верховній Раді готують законопроект, який може дати суттєві пільги при купівлі сучасного обладнання.

Kosatka.Media розповідає, яку вигоду можна отримати від використання нового котла, за який час «відіб’ються» витрачені гроші, та що робити, якщо купівля нового приладу не по кишені.

У чому проблема старих котлів

Газові котли різноманітних моделей (найвідоміша з яких – АОГВ) масово встановлювалися під час газифікації міст та сіл у 70-80 роках. Вони недорого коштували і були простими у виготовленні. Серйозним недоліком старих котлів був низький ККД, однак у СРСР над економією газу особливо не задумувалися. Тоді як за словами координатора Експертної платформи з енергоефективності Ігоря Черкашина, у старих котлів, що широко встановлювали близько 20-30 років тому, витрати газу приблизно на 30% більші, ніж у сучасних.

Точних даних, скільки таких не ефективних котлів стоїть у будинках українців, немає. Є лише розрахунки Мінрегіону (дані за 2017 рік), які свідчать, що перехід на сучасні моделі котлів може зекономити у 2,5 рази більше газу, ніж утеплення приватних будинків. В масштабах України це означає, що $1 млрд, витрачений на заміну котлів, може знизити витрати газу на 425 млн м3. Тоді як ця ж сума, витрачена на утеплення, зменшить споживання газу лише на 168 млн м3.

економія газу

Такі цифри більш ніж переконливі. Але відмовитися від «бабусиних котлів» українцям заважають низькі доходи: ціна нових вітчизняних починається від 6 тис. грн, іноземного виробництва – від 10 до 20 тис. грн. Щоб придбати новий котел, деякі люди беруть кредити, але банки на таке позичають гроші неохоче (особливо мешканцям сіл, у яких немає офіційних доходів).

Законопроект про «теплі кредити»

Виходом у цій ситуації могли б стати «теплі кредити» від Держенергоефективності (держава повертає 20-35% коштів, витрачених на енергоефективне обладнання). Однак позик на придбання саме газових котлів агентство не дає. Це пояснюють тим, що у 2014 році, коли розробляли програму кредитування, країна хотіла скоротити споживання газу.

«Для населення було надано підтримку у переході на «негазові» котли, а згодом – у впровадженні різних енергоефективних заходів. Зважаючи на обмежений обсяг фінансування програми, пріоритетом є підтримка та мотивація домогосподарств не лише у зменшенні, а й в заміщенні газу, тобто у впровадженні різноманітних заходів у тому числі із використанням ВДЕ (сонячні колектори, теплові насоси, твердопаливні котли)», – пояснили Kosatka.Media у пресслужбі Держенергоефективності.

Попри це в Україні є багато людей, які не збираються відмовлятися від газу, але хочуть придбати досить недешевий котел із кращим ККД. Допомогти їм може законопроект, у якому пропонується дозволити Держенергоефективності кредитувати придбання саме газових котлів. Це це планують виділити 1 млрд грн.

«Заміни потребують більше 2 млн неефективних побутових газових котлів та печей. Це дозволить скоротити щорічне споживання газу на близько 2 млрд м3. Окрім того цей захід є доволі простим для впровадження, але в той же час дозволяє отримати максимальну економію на одиницю інвестицій», – пояснила Kosatka.Media авторка законопроекту народна депутатка Інна Совсун.

З 1 млрд грн, про які йдеться у законопроекті, 800 млн грн хочуть спрямувати на кредитування купівлі звичайних газових котлів (які доступні за ціною і ефективніші за застаріле газове та пічне опалення). А ще 200 млн грн – на придбання населенням конденсаційних газових котлів, ККД яких значно вище звичайних (навіть високоефективних) за рахунок повторної утилізації тепла.

«Вони ефективніші, але дорожчі. Попит на них буде менше, а тому і компенсація менше», – пояснила Совсун.

Першу версію законопроекту №4625 депутати відкликали – хочуть зробити документ більш комплексним. 

«Попередня редакція містила пропозиції лише в межах програми «теплих кредитів», які в цьому році поширюються лише на індивідуальні будинки. Водночас, рішення потребують і багатоквартирні будинки з ОСББ, адже фінансування Фонду енергоефективності урядом зараз не відбувається, чим ми ризикуємо втратити європейську частину фінансування Фонду, а також відмову від фінансування схожих проектів в Україні. Також існують будинки, в яких ОСББ навряд чи буде створене, і вони теж не мусять залишатися поза фокусом політик енергоефективності. Ось над включенням таких пропозицій і працювала. Постанову зареєструю найближчим часом», – повідомила Совсун.

«Звичайні» котли, турбовані, конденсаційні... Про що мова?

Обираючи газовий котел для дому,  слід знати, що вони відрізняються за коефіцієнтом корисної дії. Тобто тією кількістю тепла, яка може утворитися в котлі при спалюванні одиниці об’єму газу. Це залежить від типу котла – атмосферного, турбованого та конденсаційного.

  • атмосферний котел – ККД не перевищує 90% (зазвичай 86-88%). Якщо мова йде про зовсім старі моделі, то цей показник ще нижчий. 

  • турбований котел – ККД 90-93%;

  • конденсаційний котел – ККД до 110% в низькотемпературному режимі 50/30°C (за рахунок використання прихованої теплоти пароутворення), 96% – у звичайному режимі 80/60°C.

За словами Ігоря Черкашина, ідея депутатів просувати в Україні встановлення конденсаційних котлів цілком розумна, оскільки така технологія перевірена часом і показує хороші результати з точки зору використання газу.

«Вона показує найвищі показники з точки зору енергоефективності серед опалювальної техніки. Кращі показники хіба у теплових насосів – у них вища тепловіддача, але і коштують насоси значно більше (десятки тисяч гривень)», – пояснив Черкашин.

Він вважає, що в Україні взагалі слід заборонити використання традиційних атмосферних газових котлів як не економних – за прикладом того, як у країнах Європи заборонили використання великих плазмових телевізорів, оскільки енерговитрати у «плазм» були величезними, порівняно з LED-екранами.

«Конденсаційний котел працює у двох режимах. Коли він працює в режимі 50/30°C (50 градусів – температура нагрітої води, яка з котла йде в радіатори, 30 градусів – температура води, яка охолонула і повертається в котел), котел працює дуже ефективно. Сумарний ККД його тепловіддачі в експлуатаційних умовах може сягати 98%. Якщо котел переходить у режим більш жорсткої експлуатації з температурою теплоносія 60/80С, сумарний ККД буде 95-96%. Це ніяк не співмірно з роботою АОГВ, особиливо якщо враховувати, що вони «стартують» з факела, і полум’я у них горить постійно. Там ми маємо ККД близько 60%, а то й нижче», – пояснив Черкашин.

Він додає, що сучасні атмосферні котли теж поступаються конденсаційним – ККД тепловіддачі у них зазвичай не більший за 85% (проти 98% у конденсаційних).

«Щоб порахувати, за який період виправдаються витрати на конденсаційний котел, припустимо, що домогосподарство за опалювальний сезон витрачає 2000 м3 газу. Різниця ККД у АОГВ і конденсаційного щонайменше 25%. Відповідно, це 500 м3. Помножимо на середню вартість газу плюс плату за розподіл – нехай 9 грн/м3. Тобто, за опалювальний сезон матимемо 4500 грн економії», – підрахував Черкашин.

Втім керівник приватного підприємства «Г.І.Р» Михайло Павлюк у розмові з Kosatka.Media зазначив, що конденсаційні котли є економними лише у певних температурних режимах.

«Такий котел є економним у низькотемпературному режимі роботи (30-40 градусів). А якщо його використовувати у режимі 40-50 градусів, 50-60 градусів, 60-80 градусів, він працюватиме як звичайний котел. Але у чому проблема низькотемпературних котлів? Якщо на звичайний котел ми ставимо радіатор по ширині вікна, то для низькотемпературного потрібен радіатор, умовно, в півтора рази більший (тому що низька температура і потрібно більше теплоносія, щоб прогріти кімнату)», – пояснив Павлюк.

Водночас конденсаційні котли вважаються найкращим вибором, якщо у будинку чи квартирі є тепла підлога (для її обігріву висока температура теплоносія не потрібна).

 газовые котлы какие бывают
Газові котли бувають різних типів з різним ККД

Читайте також: ГАЗОВИКИ ХОДЯТЬ ПО ХАТАХ: ЧИМ ЗАГРОЖУЄ СПОЖИВАЧАМ БРЕХНЯ ПРО ОБСЯГИ СПОЖИТОГО ГАЗУ

Як вибрати газовий котел (та за що доведеться заплатити ще)

При виборі котла слід враховувати об’єм приміщення, яке потрібно обігріти. Купувати котел «із запасом» по потужності не варто – це буде марна витрата грошей. Також слід пам’ятати, що чим дорожчий котел, тим дорожчим буде його ремонт. До речі, при виборі газового котла принцип «імпортне – значить краще» виправдовує себе не завжди.

«Якщо говорити про мешканців сіл, то там людям простіше використовувати котли українського виробництва. Вони значно дешевші і у них менші витрати газу. Наведу приклад. Є імпортні котли одного з брендів, у яких мінімальна потужність, що зустрічається на ринку – 24 КВт. Витрата газу при максимальній потужності у такого котла буде в межах 2,7-2,8 м3/год. А якщо у людини будинок на 70 м2, то їй буде достатньо котла на 7 КВт – максимальна витрата буде 0,7–0,9 м3/год. Людині більша потужність і не потрібна. Такі котли більш економічні і їхні власники будуть використовувати ту потужність, яка їм потрібна. Умовно, якщо ставиш його на температуру 40 градусів, то він споживатиме менше газу, ніж котел на 24 КВт», – пояснив Павлюк.

Однак імпорті котли часто мають переваги, які відсутні у котлах вітчизняного виробництва. 

«Наприклад, імпортних може бути краще реалізована двоконтурність (котел + водонагрівач), тоді як в українських другий контур може працювати погано. В основному їх беруть для опалення, а підігрівом води в літній період не користуються. Тоді як для котла краще, щоб і другий контур постійно працював. Тому в ідеалі краще ставити такий котел, у якому працюватиме все, але не кожен може собі таке дозволити. Якщо ціна вітчизняного котла 4-6 тисяч гривень, а імпортний – 10-15 тисяч», – розповів Павлюк.

Якщо у вас котел атмосферного типу, для нього повинен бути утеплений димохід. Така труба в середньому коштує від 1000 грн за погонний метр (потрібно не менше 3-4 метрів), а також коліна, трійники та інше. В сумі це може коштувати близько 10 тисяч гривень, плюс слід враховувати оплату робіт з монтажу. 

Якщо котел турбований, конденсаційний або парапетний, через стіну назовні виводиться вентиляційний патрубок.

«Також не забуваємо, що це потрібно узаконити. Якщо потужність котла і місце його розташування не змінюються, просто вносяться зміни до проектної документації і це відображається в базі. Але зазвичай люди змінюють місце, розташування котла, його потужність (наприклад, був одноконтурний – поставили двоконтурний, був димохідний – поставили турбований). У такому випадку потрібно повністю переробляти документи. В Києві та його околицях це коштуватиме близько 20-30 тисяч гривень (за весь комплекс – щоб здати в експлуатацію, зробити проект, технічні умови). Якщо це десь у віддалених районах, то, я думаю, місцева філія Оператора ГРМ може і за 5 тисяч гривень зробити. Інше питання, що для місцевих мешканців і ця сума буде великою», – підрахував Павлюк.

Що робити, якщо на заміну котла немає грошей?

Купівля хорошого котла – ще не запорука економії. З часом обладнання зношується і починає використовувати більше газу.

«Для нового обладнання суттєве значення має періодичність обслуговування у перші 5 років експлуатації. При дотриманні встановлених заводом-виробником вимог, обслуговуванні обладнання раз на рік, втрата коефіцієнту корисної дії мінімальна. Якщо обслуговування не відбувалося потрібним чином, то коефіцієнт корисної дії може впасти на 40%», – пояснили Kosatka.Media у пресслужбі компанії РГК

Обслуговувати котел найкраще щороку після закінчення опалювального сезону. 

«Слід чистити радіатор від сажі. Буває, що відкриваєш, а воно виглядає як цеглина, тобто, чистити немає смислу, простіше замінити на нове. У старих котлах потрібно чистити форсунки, через які подається газ. У сучасних імпортних форсунки забиваються менше, але все одно котли потрібно періодично чистити, переглядати, змащувати. Інакше взимку можуть бути несподіванки – через сажу вогонь у котлі може гаснути, буде погана тяга, витрачатиметься багато газу», – розповів Михайло Павлюк.

Ретельний технічний огляд старого котла може виручити і тих власників котлів, яким купівля нового не по кишені. Як правило, ТО коштує недорого, але може покращити роботу приладу.

«Запитайте у селі, скільки людей чистили свій котел? У кращому випадку 1 з 10 викликав майстра. Але чи чистив той майстер, чи просто перевірив пальники? За це ніхто не хоче братися, бо така робота дорого не коштує, а мороки з нею багато. Тому якщо старий котел погано гріє, для початку можна його почистити, перевірити, чи не потрібна заміна автоматики. Але бажано це робити не самому, а щоб зробив майстер, який тямить», – підсумував Павлюк.

А якщо мій старий котел «як новий»?

Цікаво, що власники старих котлів досить часто вважають, що вони не потребують заміни, бо хоч і відпрацювали умовні 30 років, але виглядають «як нові». Фахівці ж пояснюють, що це оманливе враження: металеві елементи всередині за багато років можуть заіржавіти чи окислитися, а автоматика – вийти з ладу.

«Для людей достатньо, що котли працюють, і на цьому все. Їх, як правило, не чистять, включають на мінімум і дивуються, що погано гріє. Але така думка є хибною – внутрішнє обладнання у котлі може бути зношеним, через це він працюватиме погано», – пояснив Михайло Павлюк.

Теги: газ, опалювальний сезон, Держенергоефективності, енергоефективність, ЖКГ

Читайте також

Акциз для ВДЕ, впровадження REMIT та регулювання стораджів: яких рішень чекає енергетика від ВР
Без вугілля та світла: якою може бути зима в Україні
Висновок з оцінки впливу на довкілля: юрист назвав основні помилки при отриманні