Енергосистема Європи: чи одужає пацієнт?

Пандемія коронавірусу, яка вже зачепила більше 150 країн, включаючи Україну, викликала глобальну економічну рецесію, яка супроводжується рекордним за останні 30 років обвалом цін на нафту і повторенням краху фондової біржі на Уолл-Стріт 1987 року. Такі економічні і соціальні потрясіння не можуть безрезультатно пройти для енергетичного сектору, як в коротко-, так і в довготривалій перспективі.

Пандемія вже має перші короткострокові ефекти на глобальний сектор ВДЕ, зокрема через обмежувальні заходи низки держав. Наприклад, компанія General Electric заявила, що щодня відстежує вплив коронавірусу на ланцюги постачань, і в своєму підрозділі GE Renewable Energy прогнозує збитки у розмірі 200-300 млн доларів лише в першому кварталі через зрив постачань нового обладнання.

Відповідно до дослідження BloombergNEF, очікується скорочення прогнозу щодо збільшення сонячної генерації в 2020 році з 121-152 ГВт до 108-143 ГВт, що може стати першим зниженням щорічного приросту сонячної генерації з 80-х років. Також існує значний ризик скорочення прогнозів приросту вітрової генерації, який ще в грудні 2019 року становив 75 ГВт, але, навіть незважаючи на прогнозоване скорочення, очікується, що 2020 рік стане рекордним для ВЕС. Частка скорочення вітрової генерації залежить від того наскільки швидко китайські постачальники зможуть відновити виробництво комплектуючих частин і наскільки відкладеться процес будівництва нових потужностей даного виду генерації в США, що прогнозується на рівні 20 ГВт в 2020 році.

Безумовно, поширення коронавірусу супроводжується низкою обмежувальних заходів з метою запобігання поширення вірусу, які спричиняють скорочення виробництва і руху людей. Це чудово продемонстровано на прикладі Китаю, який протягом піку поширення вірусу мав колосальні позитивні зміни для навколишнього середовища, зокрема протягом лютого було скорочено викиди CO₂ на 25%, а NO₂ на 37% порівняно з рівнем викидів в лютому 2019 року.

Хоча криза призвела до тимчасового зменшення глобальних викидів вуглекислого газу, експерти попереджають, що це становить серйозну загрозу в довгостроковій перспективі, адже це спричинить зменшення раніше запланованих інвестицій у чисту енергетику та їх перенаправлення на заходи з відновлення економіки. В умовах економічної кризи політики та корпорації зосереджуються на короткострокових заходах стимулювання економіки, а довгострокові інвестиції в чисту енергетику просто відкладаються чи навіть скасовуються.

Дана тенденція чудово продемонстрована на прикладі авіакомпаній, які зазнали різкого зниження авіаперевезень, що відповідно спричинило короткострокове зниження викидів на час поширення вірусу. Незважаючи на те, що попит на авіаперевезення відновиться після початку спаду пікового поширення вірусу, низка авіакомпаній вже заявила про призупинення або послаблення рівня скорочення викидів у своїх екологічних програмах через понесені збитки, хоча на авіацію припадає 2-3% світових викидів вуглецю. Таким чином, при плануванні короткотривалих інвестицій в економіку задля її стимулювання необхідно враховувати інвестиції в чисту енергетику, адже її ігнорування може спричинити ефект доміно, що ще далі відкине нас від запланованих цілей.

В даному контексті надзвичайно важливо зрозуміти – як поширення коронавірусу і запровадження відповідних запобіжних заходів впливає на споживання електроенергії. В даний час Італія є епіцентром пандемії коронавірусу, тому її уряд запровадив загальнонаціональний карантин, при якому 60 мільйонів людей змушені постійно залишатись вдома. Це призвело до раптового і значного падіння попиту на електроенергію. У перший тиждень загальнодержавного карантину попит впав на 8%. Генерація електроенергії ГЕС (становить > 40% всієї генерації) скоротилась на 8,8% в порівнянні з показниками попереднього тижня, а загальна генерація скоротилась на 5% (-96 Гвт-годин). Оскільки Італія є найбільшим в Європі імпортером електроенергії, то даний показник також скоротився на 6,1% у зв’язку зі скороченням попиту.

Подальше скорочення попиту очікується по всій Європі, оскільки продовжується процес запровадження загальнонаціональних карантинів. Промисловий і комерційний попит зменшується, оскільки економічна активність сповільнюється. Подібна динаміка вже спостерігається в найбільш розвинутих країнах Європи: попит в Іспанії в ці вихідні (14-15 березня) зменшився на 5,6% порівняно з попереднім тижнем, у Франції на 9,7% (варто зазначити, що попередній тиждень був теплішим), хоча в цей же час в Німеччині попит виріс на 1,5% (в країні ще не запроваджено карантин). Таким чином, поширення коронавірусу стане справжнім викликом для балансування енергетичної мережі Європи.

Цього тижня лідери Східної Європи та вищі державні посадовці атакували ключові моменти кліматичної політики ЄС, заявивши, що замість цього слід використовувати жорсткі ресурси для боротьби з новим коронавірусом, та запропонувавши популістські заходи:

  • Скорочення плану на 1 трлн євро для досягнення економіки з чистою нульовою кількістю викидів парникових газів до 2050 року (Прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш);

  • Скасування Європейської системи торгівлі викидами з наступного року, так як підвищення квоти на викиди CO2 призвело до збільшення витрат на електроенергію. Або виключення Польщі з механізму для полегшення стану економіки, постраждалої від епідемії коронавірусу (польський заступник міністра з питань державних справ Януш Ковальський).

До цих ідей приєдналась Чеська Республіка яка дуже залежна від вугілля для виробництва електроенергії.

Для стримування спалаху коронавірусу і пом'якшення його негативних соціально-економічних наслідків Євросоюз у межах Інвестиційної ініціативи щодо реагування на коронавірус виділив державам-членам 37 млрд євро.

Та не чекаючи на допомогу з Брюсселя, свої комплекси заходів з порятунку бізнесу розробляють і в окремих країнах ЄС.

Наразі, що пропонується зробити в ряді європейських країн:

В Польщі влада розробляє заходи для зниження навантаження на підприємства і людей, яких торкнеться зменшення доходів. Насамперед це дешевші кредити, компенсація економічних втрат компаніям і забезпечення банків ліквідністю.

Після цього Польська банківська асоціація анонсувала, що погашення кредитів можна буде призупинити на строк до шести місяців, а уряд пообіцяв скасувати штрафи за невиконання контрактів, укладених в рамках державних закупівель.

Влада Чехії вже розробила пакет заходів для захисту малого бізнесу і приватних підприємців. Головне нововведення - безвідсоткова "Позика COVID" для виплати заробітних плат за період, коли бізнес простоює.

Державний Чесько-Моравський банк гарантій та розвитку надаватиме позики на суму від півтора до п'ятнадцяти мільйонів крон (5,5-55 млн євро) з терміном погашення до двох років.

Міністерство фінансів Чехії надало відстрочку з подання декларацій про прибутковий податок і сплати податків для малих підприємств і фізичних осіб на три місяці.

Обговорюється пропозиція Мінпраці про виплату фінансової допомоги роботодавцям, яким доведеться закривати підприємства через брак працівників.

Пакет розрахований на шість місяців і може "потягнути" на 17 мільярдів крон (близько 630 млн євро).

Уряд Данії пообіцяв покрити три чверті фондів заробітної плати приватним компаніям, які постраждали від введених обмежень. Однак, лише за умови, що вони не скорочуватимуть робочі місця. Протягом трьох місяців - до 9 червня - держава компенсуватиме 75% зарплати (на суму до 3077 євро) щомісяця, інші 25% компанії платитимуть самостійно.

Парламент Естонії обговорює можливість зниження акцизів на газ, електроенергію і паливо, рефінансування кредитів державою, відтермінування сплати податків і використання резервів. Уряд готує пакет заходів, який, за словами міністра фінансів, коштуватиме державі півтора-два мільярди євро власних коштів та додатковий кредит в розмірі до 1 мільярда євро.

Уряд Латвії планує витратити з бюджету мільярд євро для підтримки компаній, що потрапили в скрутне становище через поширення COVID-19. Зокрема, Міністерство економіки пропонує запровадити податкові канікули на термін до одного року, а також розширити програму гарантій і кредитів.

Уряд Литви схвалив план заохочення економіки, яка постраждала від наслідків пандемії коронавірусу. Держава допоможе роботодавцям зберегти робочі місця і надасть податкові пільги бізнесу. Сукупна сума запланованих заходів досягає майже 2,5 млрд євро, крім того, уряд планує підвищити ліміт позик до 5 млрд євро. Гроші будуть виділені з державного резерву, також будуть використовуватися кошти Євросоюзу та позики.

Зокрема, держава спільно з роботодавцями буде допомагати зберігати робочі місця, покриваючи частину оплати працівникам за час вимушеного "відпочинку". Також уряд дозволить компаніям відкласти сплату податків або розподілити податки за договірним графіком, без будь-яких штрафних санкцій.

Нова економічна криза стала несподіванкою для всіх країн ЄС. У ситуації, коли немає точних оцінок, скільки триватиме гостра фаза пандемії, а отже, як довго триватиме простій економіки, влади різних країн не мають можливості спиратися на єдині рекомендації і змушені шукати свої шляхи порятунку національних економік.

Читайте також: Як працюється ОЕС та ВДЕ під час карантину в Україні

Теги: сонячна енергетика, вітрова енергетика, електроенергія, коронавірус, інвестиції, карантин, Євросоюз

Читайте також

Перспективи світової та української енергетики в посткризовому світі: думки експертів
Компенсація «зеленим» за не відпущену електричну енергію: юридичні аспекти
Наскільки ефективним буде перегляд «зеленого» тарифу: юридичні аспекти та наслідки