Герман Галущенко: що відомо про нового міністра енергетики України

29 квітня Верховна Рада призначила віцепрезидента «Енергоатому» з питань розвитку Германа Галущенка міністром енергетики України. Досі цього не вдавалось його попередникам Юрію Вітренку та Ользі Буславець, які керували міністерством у статусі в.о.

Однак фігура Галущенка вкрай суперечлива. При всій, загалом, невиразності його як топа НАЕК (різких висловлювань не допускав, скандалів не влаштовував), за ним тягнеться недобрий шлейф чуток про тісний зв'язок з проросійським нардепом Андрієм Деркачем, який потрапив під санкції США за «тісні зв'язки з російськими спецслужбами». А опоненти з «Енергоатому» звинувачували Галущенка в корупційних порушеннях і переслідуванні співробітників, які не погоджувалися з незаконними рішеннями керівництва.

Kosatka.Media розповідає, що відомо про людину, яка очолила ключове в країні міністерство: в яких скандалах був помічений і що говорив про розвиток української енергетики.

Біографія

Герману Галущенку 47 років. За освітою він юрист, має ранг дипломата і державного службовця. Також має економічну освіту. В «Енергоатомі» на посаді віцепрезидента з розвитку працює з травня 2020 року.

Це не перший досвід роботи Галущенка в компанії: в 2013-2014 роках він був виконавчим директором з правового забезпечення «Енергоатому».

Цікаво, що деякі ЗМІ стверджують, що Галущенко також керував юридичною службою компанії і в 2006-2007 роках, коли її керівником був скандальний нині нардеп Андрій Деркач. Хоча в офіційній біографії Галущенка зазначено, що в 2005-2010 роках він був завідувачем відділу Секретаріату Президента України.

Саме зв'язок з Деркачем (або навіть пряму йому негласну підпорядкованість) багато і ставлять в провину Герману Галущенку.

Нагадаємо, Андрій Деркач – зараз позафракційний народний депутат. У ЗМІ його називають «тіньовим керівником Енергоатому» (мовляв, давно з компанії пішов, але його вплив на призначення в компанії залишився). Також про «історичний вплив» Деркача на «Енергоатом» прямо заявляв у інтерв'ю «Радіо свобода» тоді в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко, говорячи, що «у нього там багато людей»

У січні 2021 року Деркач потрапив під санкції Мінфіну США. «Деркач є активним російським агентом більш десяти років, він підтримує тісні зв'язки з російськими спецслужбами», – заявили тоді в Мінфіні США.

З наближеністю до Деркача критики Глущенка пов'язують його призначення на посаду віцепрезидента «Енергоатому» в 2020 році.

Скандали

У 2013 році ім'я Германа Галущенка фігурувало в інформації про судовий розгляд з приводу виплати «Енергоатомом» $ 28 млн «за іржаві ротори» збанкрутілій фірмі.

Видання «Деловая столица» припустило, що Галущенко, який займав на той момент посаду виконавчого директора з правового забезпечення, діяв не в інтересах «Енергоатому», а на догоду міністра юстиції Олександра Лавриновича, з яким Галущенко працював в Мін'юсті і якого підозрювали в зв'язках з молдавським бізнесменом В'ячеславом Платоном, засновником тієї самої фірми, яка вимагала від «Енергоатому» $28 млн. У самому «Енергоатомі» озвучену в статті інформацію назвали «недостовірною».

Нардеп Володимир Ар'єв цей епізод охарактеризував так: «Встиг за цей час програти суд на користь російських фірм, яким українська атомна генерація заплатила 28 млн доларів за штучно нараховані борги. Рішення приймалося в Санкт-Петербурзі, в російському арбітражі».

У 2019 Герман Галущенко претендував на посаду держсекретаря Міністерства економічного розвитку і сільського господарства. Тодішній міністр економіки (нині він голова Державного фонду інвестицій) Тимофій Милованов представляв його як майбутнього держсекретаря свого відомства. Але конкурс фактично скасували.

За твердженням ще одного кандидата на посаду Володимира Ланди – сталося це тому, що кандидат від влади Галущенко провалив ситуативне завдання і не пройшов до наступного етапу конкурсу. Тому конкурсна комісія нібито вирішила «завалити» інших 24 кандидатів і не допустити до співбесіди нікого.

Звинувачення в незаконній премії та «правовому хаосі»

Про роботу Галущенка в Енергоатомі дуже критично висловлювався ексдиректор з протидії корупції у НАЕК Олег Поліщук (своє звільнення він пов’язує з незаконними діями Петра Котіна, Якоба Хартмута та Германа Галущенка).

«Енергоатом став найпрозорішим серед державних підприємств, мав найкращу антикорупційну програму, а співпраця з правоохоронними органами була на високому рівні. … Все змінилося з приходом нового т.в.о. президента і його команди, насамперед віцепрезидентів Германа Галущенка і Хартмута Якоба. Чи не з перших днів нова команда влаштувала правовий хаос у компанії. Почалися переслідування працівників, які мали свою думку і власні принципи, не боялися і не погоджувались із незаконними рішеннями керівництва компанії», – сказав Поліщук в інтерв’ю Kosatka.Media.

За даними Поліщука, Галущенко у серпні 2020 року незаконно отримав премію за другий квартал 2020 року у розмірі 278 тисяч гривень. Офіційно підставою для преміювання була успішна здача Галущенком екзамену з радіаційної та ядерної безпеки. Згідно закону, іспит слід було провести впродовж 4 місяців після призначення Галущенка на посаду (орієнтовно до 6 вересня).

Але, як з’ясував Поліщук у ході службового розслідування, здача екзаменів відбулась заднім числом у кінці вересня – після того, як пішов розголос через розпочату Поліщуком перевірку. Крім того, за даними Поліщука, в.о. керівника Енергоатому Петро Котін змінив процедуру іспиту – замість здачі екзамену зовнішній комісії при Міністерстві енергетики, за наказом Котіна було визначено, що віцепрезиденти здають екзамени внутрішній комісії Енергоатому. Тобто, фактично, своїм підлеглим.

Також Поліщук у інтерв’ю відзначив невластивий як для віцепрезидента з розвитку вплив Галущенка на рішення у компанії. Так, переповідаючи одну з розмов із Котіним, у якого антикорупціонер запитав, чи правдиві слухи про можливе призначення Галущенка на посаду президента НАЕК, Поліщук навів таку відповідь: «Насправді немає значення, хто буде сидіти в цьому кріслі. Чи буду я тут сидіти, чи хтось інший – Президент України нам трьом вручив цю компанію і ми троє відповідальні перед ним».

Підозри у зв’язках Галущенка з проросійським нардепом Деркачем

До речі, як зазначив Олег Поліщук, навесні 2020 року очікувалось, що Галущенка і Якоба мають призначити віцепрезидентами чи не наступного дня після призначення Котіна. Але тодішня т.в.о. міністра енергетики України Ольга Буславець майже місяць не вносила ці кандидатури для розгляду на засідання Уряду.

«Але потім таки внесла. Є інформація, що це відбулося після втручання когось з Офісу президента України», – сказав Поліщук в інтерв’ю Kosatka.Media.

Це втручання, даними нардепа Володимира Ар’єва, могло відбуватися з боку помічника президента України Сергія Шефіра.

«Є свідчення, що призначення Германа Галущенка особисто лобіював помічник Зеленського Сергій Шефір. Таким чином, повернення людини Деркача в «Енергоатом» стало своєрідним «гонораром» за публікації фейкових «плівок Деркача», – написав Ар’єв у серпні 2020 року у Facebook: 

Ар’єв також процитував статтю британського бізнес-ресурсу LondonLovesBusiness, автори якого пишуть, що Петро Котін є лише номінальним керівником Енергоатому. Реально ж компанією управляє його підлеглий Герман Галущенко. 

«Вони (Шефір і Деркач, – Ред.) хотіли знайти людину в «Енергоатом», яка зіграє роль «весільного генерала», буде керівником на папері, але робитиме те, що їй сказали. Всі стратегічні рішення фактично приймаються російським офіцером КДБ Андрієм Деркачем і проросійським персонажем Сергієм Шефіром, тобто в самому «Енергоатомі» зараз команда «маріонеток», лояльна тільки до Росії», – йдеться в статті.

Також інформацію про зв’язки Галущенка з Деркачем оприлюднив народний депутат Гео Лерос. Він заявив, що «плівки Порошенка-Байдена» Деркач оприлюднив з подачі Банкової. За це, за версією Лероса, влада розплатилася з депутатом «Енергоатомом».

Сам Герман Галущенко ці звинувачення спростував у недавньому інтерв’ю «Бізнес.Цензору».

«Ми (керівництво Енергоатому) не від Єрмака... і точно не від Деркача. Це приклад фейку, брехні, в яку через часте повторення хтось може повірити. Розсудливі люди розуміють, що це повний абсурд. Хочу офіційно заявити, що сьогодні на Компанію, а також її співробітників пан Деркач не впливає: офіційно і неофіційно, відкрито, закрито або будь-яким іншим чином.
Також хочу спростувати весь той брєд, який придумувався і поширювався горе політиками і експертами на мою адресу з приводу зв'язків з Деркачем. Комусь вистачило розуму навіть придумати, що він мій хрещений. Це нахабна брехня. Мене хрестили в 1970-х роках і вже точно без його участі», – сказав Галущенко.

Він додав, що в 2014 році після звільнення з Енергоатому за власним бажанням включився в процес по захисту інтересів держави Україна та українських компаній в міжнародних судових інстанціях.

«Зокрема, я працював на процесах по залученню РФ до відповідальності за експропріацію власності великих українських державних і приватних компаній у Криму, а також мав честь працювати в команді провідних міжнародних юристів на чолі з американською компанією Covington&Burling LLP в справах в міжнародному Суді ООН проти РФ за порушення двох конвенцій: про фінансування тероризму (Донбас) і про расову дискримінацію (Крим)», – заявив Галущенко.

Петро Котін додав, що Галущенко і Хартмут з'явилися в «Енергоатомі» на його запрошення: «З Германом Галущенком ми працювали раніше. Я з ним почав цю тему обговорювати. З Якобом Хартмутом я знайомий, по-моєму, з 2005 року. Не так добре його знав, але на фінансиста у мене взагалі нікого іншого не було».

Як Галущенка пробували «протягнути» на посаду керівника «Енергоатома»

Цікаво, що саме Герман Галущенко, а не Петро Котін у 2020 році міг очолити «Енергоатом». За словами співрозмовників Kosatka.Media, його «протягував» тодішній міністр економіки Тимофій Милованов. Однак через скандал, який тоді стався, йому дісталася «лише» посада віце президента.

«Герман Галущенко, ще коли у 2020 році оголосили конкурс на президента Енергоатому, дуже хотів очолити компанію. І до нас надходило дуже багато інформації, що саме Галущенко, який тоді був радником міністра економіки Тимофія Милованова, виграє конкурс. Милованов по своїй посаді тоді очолював конкурсну комісію», – розповів співрозмовник Kosatka.Media.

Скандал, що виник тоді, був пов’язаний з кваліфікаційними вимогами на посаду керівника Енергоатому, які 2 березня 2020 року опублікувало Міністерство економіки. Вони значно відрізнялися від чинних Кваліфікаційних вимог, встановлених наказом Міненерго від 16.07.2013 №456.

Замість строгого критерію мати «стаж роботи у сфері використання ядерної енергії не менше ніж 5 років на керівних посадах», у критеріях Міненерго йшлося про «досвід роботи не менше ніж 8 років на керівних посадах (у тому числі у галузі ядерної енергетики) в органах державної влади, на державних підприємствах, установах, організаціях та інших юридичних осіб».

Також було змінено критерії щодо освіти:

  • було: «вища освіта … інженерно-технічного спрямування (природничі, технічні науки, енергетика, інженерія)»;

  • стало: «вища освіта … в галузі знань «фінанси», «економіка», «управління» «адміністрування бізнесу», «математичні науки», «інженерно-технічні науки», «бухгалтерський облік та аудит», «право».

Нагадаємо, у Галущенка не технічна, а юридична освіта.

За словами співрозмовників, до того посаду президента «Енергоатому» тодішній прем’єр міністр Олексій Гончарук обіцяв Павлу Павлишину, який на той момент був в.о. президента НАЕК (зараз він працює гендиректором Рівненської АЕС).

«Але в кваліфікаційних вимогах нічого до атомної енергетики не в’язалося. І тоді Павлишин сказав: «Я вас вітаю, у вас буде Галущенко». У них були якісь сигнали», – розповів співрозмовник. 

Це викликало обурення у середовищі атомників. Про незгоду з пом’якшенням вимог заявляла «Атомпрофспілка» та народний депутат Сергій Нагорняк. Однак фактично призначенню Галущенка завадив керівник Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков.

«Зупинено перебіг строку для подачі документів до прийняття рішення комітетом з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств у зв’язку з листом Державної інспекції ядерного регулювання України від 05.03.2020 № 09-20/3787», – йшлося в оновленні інформації про конкурс.

Плачков у своєму листі заявив, не дасть ліцензію новому керівнику «Енергоатому», якщо його оберуть згідно спрощених вимог Мінекономіки, а не строгих, які висуває Міненерго.

Герман Галущенко, министр энергетики Украины, Минэнерго, Министерство энергетики Украины, Петр Котин, Энергоатом, Олег Полищук, Андрей Деркач, коррупция, Владимир Арьев, Сергей Шефир, Григорий Плачков, ГИЯР
Лист керівника ДІЯР Григорія Плачкова щодо конкурсу на посаду президента «Енергоатому». Фото: Атомпрофспілка
Герман Галущенко, министр энергетики Украины, Минэнерго, Министерство энергетики Украины, Петр Котин, Энергоатом, Олег Полищук, Андрей Деркач, коррупция, Владимир Арьев, Сергей Шефир, Григорий Плачков, ГИЯР

Лист керівника ДІЯР Григорія Плачкова щодо конкурсу на посаду президента «Енергоатому». Фото: Атомпрофспілка

«Невідповідність особи, що претендує на посаду президента ДП НАЕК «Енергоатом», вищезазначеним вимогам призведе до відмови у видачі Держатомрегулювання ліцензії на здійснення цією особою організаційно-розпорядчих функцій, пов’язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки на посаді президента ДП «НАЕК «Енергоатом, і, як наслідок, до неможливості обіймати посаду президента ДП НАЕК «Енергоатом», – йшлося у листі Плачкова.

Після цього конкурс, на якому Германа Галущенка могли призначити президентом «Енергоатому», не відбувся.

Критика Галущенка

Активними критиками нинішнього керівництва Енергоатому та Галущенка зокрема є експертка з питань ядерної енергетики Ольга Кошарна та ексдиректорка центру зовнішніх інформаційних комунікацій «Енергоатому» Ілона Заєць.

Вони ставлять під сумнів кваліфікацію Галущенка як енергетика та припускають, що на посаді міністра він може лобіювати інтереси атомників на шкоду іншим секторам енергоринку.

«Ну ось призначать Галущенка і що трапиться? Можна вангувати: ДПЕКу  буде непереливки. Гарпоку теж біла пухнаста тваринка. Але більш за все переймаюся щодо майбутнього бикування на адресу «зелених «». … І постраждає ж репутація всієї атомної галузі. А який з Галущенка атомник? П'ята колона. Але хто сьогодні мислить такими категоріями? Прийшов з Енергоатома – значить енергетик: жодне ЗМІ не поставило під сумнів інтелектуальний потенціал персонажа щодо управління ПЕК. І що власне самі атомники? Мовчать. Геть усі. Можна було б їх зрозуміти, якби Галущенко спромігся зробити щось файне для галузі замість втраченої репутації.  Але ж ні, там клепки нема та й завдання інше: разово отримати грошиків на розпил та піар», – написала Заєць у Facebook 21 квітня.

«Схоже, що на міністра енергетики України претендує кандидат, який точно не відрізняє кіловати від кіловольт. Інвестиційного банкіра пережили, Насалика з «ядерним пальним» теж. А тепер ось і юрист гнізда подсанкціонного російського агента Андрія Деркача підтягнувся», – написала за день до того Кошарна.

Задекларовані доходи і майно Галущенка

Цікаво, що хоча в біографії Германа Галущенка не фігурує зайнятість в будь-якому успішному комерційному приватному бізнесі, бідною його декларацію про доходи назвати складно.

Kosatka.Media проаналізувала доходи і майно, задекларовані на самого Галущенка (а не ті, які перебувають у спільній власності або задекларовані на дружину чи родичів). 

У порівнянні з декларацією кандидата на посаду в «Енергоатомі» поточне матеріальне становище декларанта покращилося.

За 2020 рік Галущенко задекларував житловий будинок у Васильківському районі площею 319,7 кв.м, дві квартири в Києві 45,5 і 64,3 кв.м, три земельні ділянки в Васильківському районі з розмірами 1885 кв.м, 2112 кв.м і 927 кв.м.

Авто, яке належить декларанту – MERCEDES GLS-350. Цікаво, що такий же автомобіль в декларації за 2018 рік зазначений як використовуваний Германом Галущенком на правах управління, а власником вказана Наталія Галущенко.

Серед джерел доходу декларанта: основне місце роботи (Енергоатом) – і зароблені за рік 1,7 млн ​​грн, зарплата з місця роботи за сумісництвом (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка) – 222 тис. грн. Ще 3,135 млн грн доходу Галущенко задекларував як гонорари та інші виплати за цивільно-правовими договорами, від Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговій палаті.

У декларації за 2019 рік єдиним джерелом доходу Галущенка вказана зарплата за основним місцем роботи в університеті ім. Шевченка – 227 тис. грн.

Грошові активи, задекларовані Галущенком до роботи в «Енергоатомі», в декларації кандидата, становили $151 тис. готівкою. За 2020 рік додалися ще $1000 готівки, а також 842 тис. грн на рахунку в «Ощадбанку», 125 тис. грн на рахунках «Приватбанку».

Цитати Галущенка про енергетику

Про ПСО

«Завдяки тому, що є така компанія, як Енергоатом, населення має доступний тариф на електроенергію. І це абсолютно нормально. Але питання в тому, що повинен бути зрозумілим і логічним сам механізм ПСО. Тобто все має функціонувати таким чином, щоб з одного боку ми могли продавати електроенергію за мінімальною ціною для населення, а з іншого – компанія могла заробляти гроші і прогнозовано розвиватися. Такий баланс абсолютно реальний, і ми завжди говорили: унікальність Енергоатому ще і в тому, що компанія виконує соціальну місію».

Про «Енергоатом» через 5 років

«Є така гарна фраза – «ми приречені на успіх». Ми повинні дати цій унікальній компанії опцію – стати дійсно успішною. Такою, яку на світовому рівні будуть сприймати як сучасну і потужну, яка безпечно і ефективно експлуатує атомні енергоблоки».

Про атомну енергетику

«У тому, що атомна енергетика буде розвиватися, поки немає ніяких сумнівів. Це доводить і указ президента України «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері і подальшого розвитку ядерної енергетики» від 22 вересня 2020 року. Ми вдячні главі держави за те, що він особисто зайняв таку позицію, адже останнім часом було дуже важко довести, що не можна знищувати атомну генерацію, яка є не тільки основою вітчизняної електроенергетики, а й залишається однією з небагатьох високотехнологічних галузей української економіки».

Про «мінуси» ринку електроенергії

«Очевидні «мінуси» – це можливість посередникам заробляти на балансуючому ринку. На жаль, це відбувається за відпрацьованими схемами. Як саме? Якщо ви має доступ до всіх сегментів ринку, ви заявляєте, що ви будете поставляти певну потужність. Потім ви бачите, що вам не потрібно навіть навантажувати свої генерації, бо ви можете просто купити атомну електроенергію на балансуючому ринку, наприклад, до недавнього часу зі знижкою 45%, і просто поставити її під свій контракт, укладений за нормальною ринковою вартістю. На цій різниці, як кажуть, можна жити.

Проблема в тому, що ця відверта спекуляція відбувається законно, в межах встановлених правил. Певні фірми заробляють шалені гроші – всі це бачать, але ніхто не діє».

Про «Гарантованого покупця»

«Забираючи сьогодні 80% нашої електроенергії і вже маючи доступ на ринок двосторонніх договорів, «Гарантований покупець» абсолютно не ефективно здійснює продаж цієї електроенергії. І в результаті – частина нашої електроенергії, яка могла б продаватися на ринку двосторонніх договорів, потрапляє на ринок «на добу вперед». Відповідно ми на цьому ж ринку теж намагаємося продати свою частину електроенергії. І фактично – конкуруємо зі своєю ж продукцією. Це абсурдна історія. «Гарантований покупець» нічого не виробляє і по факту, на жаль, дуже погано продає. Це неефективний трейдер. Якби приватний підприємець мав поганого трейдера, він би його змінив. Це було б логічно. Але ми працюємо в рамках встановлених правил, за якими у нас питання: якою насправді є ефективність ГарПока і виправдано його присутність на ринку?

У нас є бачення, як поліпшити ситуацію. Наприклад, ми можемо продавати частину своєї електроенергії населенню безпосередньо, тобто, «закривати» ПСО, виконуючи соціальну місію, а решта виставляти на продаж на ринку двосторонніх договорів. Можливо, ще якусь невелику частину можна було б віддавати ГарПоку для компенсації тарифу «зеленої» генерації. Але ключовий фактор – ми готові працювати безпосередньо з населенням і самостійно торгувати на ринку двосторонніх договорів, це дало б нам можливість суттєво поліпшити фінансовий стан компанії».

Про нові проекти

«У атомної енергетики в Україні є майбутнє. І воно не тільки в тому, що ми плануємо розвивати компанію, ми плануємо будувати нові блоки... Спекуляції навколо будівництва нових енергоблоків не відповідають реальному стану речей. Ми також дивимося в інші проекти, які є новими для «Енергоатому», але ми бачимо в них майбутнє. Перш за все мова йде про центри обробки даних: це безпека, це дешева електроенергія і забезпечення потреб держави. Далі ми говоримо про енергетику на основі водню, вивчаємо це питання і підписали меморандум з «Нафтогазом» з цього предмету. Також ми говоримо про будівництво сховищ. Це також стратегічне питання для нас. Ми вже добудували сховище. Рішенням уряду нам передана колія, яку ми повинні доробити. На цей рік ми відмовилися від вивозу відпрацьованого ядерного палива в Російській Федерації».

Про майнінг криптовалют на потужностях АЕС

«Для нас дата центри – це новий постійний споживач нашої електроенергії, особливо в умовах балансових обмежень. Ми розглядаємо два напрямки цієї роботи. Власний дата центр Енергоатому і дата центри інвесторів, які будуть знаходиться поблизу АЕС.

Свій дата центр Енергоатом побудує на Рівненській АЕС потужністю 40 МВт для надання послуг обробки даних. В першу чергу для державних потреб: для зберігання реєстрів та інших державних баз даних, проведення обчислювальних операцій. Наприклад, для банківської і телекомунікаційних сфер, українських або міжнародних наукових проектів.

У той же час, у нас є пропозиції від кількох інвесторів, які за свій рахунок хочуть будувати дата-центри поблизу АЕС. Ми підписали вже кілька меморандумів з інвесторами.

Сенс в тому, що нам поставляється обладнання, ми його встановлюємо на майданчику і подаємо туди електроенергію.

[Необхідна дата-центрам потужність] залежить від технологічних параметрів цього центру. Ми до кінця не розуміємо, скільки там можна побудувати. Нам називають цифру: тисяча мегават. Цілий атомний блок.

Ми, звичайно, не проти. Але у тих дата-центрів, які існують в світі, споживання становить близько 100-200 МВт. Я не чув, щоб більше десь було».

Про «зелену» генерацію

«Вважаю, що питання «зелених» – це проблема, створена кількома попередніми урядами. За фактом, держава отримала нинішню ситуацію у спадок.

Насправді інвестори в «зелену» генерацію мають свої плани. Коли вони робили фінансові інвестиції, то мали від держави певні гарантії. Більшість із компаній – це іноземні інвестори. І тому я розумію їх хвилювання, коли змінюються «правила гри».

Але з іншого боку, на жаль, Україна – не настільки багата країна, щоб дозволити собі такі високі тарифи для «зеленої» генерації. Відповідно, можна тільки вітати, що на даному етапі знайшли позиції для компромісу.

Будь-які різкі рухи на ринку є досить небезпечними для держави, адже тоді мова піде про інвестиційні позови проти України. І, відповідно, за це іноземному інвестору після виграшу справи заплатить бюджет, тобто, всі ми з вами».

Про корпоратизацію Енергоатому

«Ні для кого не секрет, що ми були ініціаторами цих процесів. В чому питання? Якщо ми хочемо будувати блоки або швидко корпоратизуватися – простіше бути під Кабміном. З точки зору ефективності, швидкості – це дуже важливо.

Що стосується корпоратизації, там є маса питань з точки зору власності, режиму майна. Їх усі можна вирішити. Питання просто в тому, що тут ніхто цим не займався. Це була свідома позиція з розумінням того, що так простіше приймати рішення.

При цьому, ця абсолютна закритість ущербна з точки зору залучення зовнішніх коштів. Зрозуміло, що ніхто не буде давати гроші компанії, яка закрита і непрозора.

Ми – за корпоратизацію. Але ми хочемо зробити це правильно. Ми вже підготували законопроект про корпоратизацію. В принципі це не швидкий процес. Але ми плануємо, щоб хоча б до літа Верховна Рада прийме його в першому читанні. А в ідеалі – в цілому, щоб ми могли почати рухатися цим шляхом».

Теги: Кабмін, НАЕК "Енергоатом", Міністерство енергетики, Галущенко

Читайте також

Валерій Ноздрін про сертифікацію по моделі ISO: Закон відповів на багато питань учасників ринку
Закриття шахт в Україні: чи варто зараз йти навчатися на гірничого інженера
Власний газ по 3 гривні: хто нас обманює і чого чекати