Інновації в енергосекторі: Поки держава не прокинеться, ми будемо донорами для всього світу

Зазвичай, коли говорять про інноваційний потенціал нашої країни, то в першу чергу мають на увазі програмістів. Але це не зовсім відповідає дійсності, адже наприклад, енергетичний «національний інтелектуальний актив» теж має значний попит - це інженери, спеціалісти з кібербезпеки, радіотехніки, релійники, спеціалісти з експлуатації мереж тощо.

Стійкість розвитку енергокомпаній тісно пов’язана зі здатністю генерувати нові технологічні рішення та вирішувати складні технічні завдання. Це вже давно усвідомили західні енергокомпанії, тому й охоче інвестують у розвиток своїх інноваційних хабів. Вони прагнуть не наздоганяти, а випереджати колег по цеху.

В сучасних умовах варто подивитись на створення та розвиток R&D-центрів не через призму операційних витрат підприємства, а як на перспективний інвестиційний актив.

R&D-центр - центр дослідження і розвитку, в якому працюють над отриманням нових знань і їх практичним застосуванням.

Так, в останні роки у діяльності європейських енергетичних компаній – операторів системи передачі електроенергії (ОСП), можна побачити декілька дуже цікавих кейсів.

У минулому році іспанським ОСП Red Electrica була створена нова технологічна компанія для просування інновацій в електроенергетиці та телекомунікаціях з інвестиційною програмою у розмірі €100 млн протягом наступних п'яти років. Компанія буде працювати як інкубатор ідей, акселератор стартапів або центр інновацій та може вільно інвестувати у проекти в будь-якій географічній зоні та на різних етапах життєвого циклу ідеї. Основні напрямки діяльності компанії: штучний інтелект, Інтернет речей, віртуалізація, роботизація, мережі майбутнього, нові інформаційні технології, такі як 5G, супутники та силова електроніка.

Також у 2019-му  відбулося відкриття першого центру інновацій італійського оператора – Terna Innovation Hub в Турині. Компанія планує інвестувати близько €700 млн у наступні 5 років для розвитку центру

Завдяки взаємодії з університетами, дослідницькими центрами, стартапами та підприємствами, інноваційний центр стане аналітичним осередком для розробки і тестування нових ідей у секторі енергетики. Зокрема, Туринський центр інновацій буде зосереджений на впровадженні IoT (Інтернет речей) і передових процесах моніторингу для систем передачі електроенергії (супутники, дрони, роботи, сенсорні технології), спрямованих на підвищення ефективності та безпеки енергосистеми.

З 2012 року польська компанія PSE почала розвивати інноваційний хаб – PSE Innowacje sp. z o.o. Наразі, у портфелі компанії вже 29 дослідницьких проектів і 9 проектів щодо її розвитку. Від моменту започаткування і до сьогодні персонал компанії зріс з 20 до понад 100 осіб.

Strategy& підрахувала, що у 2018 році компанії з рейтингу Global Innovation 1000 (щорічне дослідження, яке описує і ранжує за обсягами видатків на R&D тисячу провідних інноваторів світу – ред.) вклали в R&D-проекти рекордні $782 млрд, що на 11,4% більше, ніж у 2017 році.

Але інвестиційні пріоритети в країнах світу відрізняються, наприклад, Сполучені Штати віддають перевагу інвестуванню у наукові розробки зі сфери ІТ, медицини, космічної та оборонної технології, натомість Китай інвестує у розробку промислових технологій, а ЄС підтримує дослідницькі проекти зі сфери енергетики та хімічні дослідження (рис.1).

 

А що Україна?

Ми вже маємо кілька позитивних кейсів, коли потужні західні гравці розміщують свої R&D-центри в Україні.

Наприклад, такі світові лідери як Samsung, NetCracker, Aricent, SysIQ, Wargaming мають дослідницькі центри в Києві, Одесі, Харкові, Вінниці, Сумах, котрі працюють над розробкою нового програмного забезпечення, створюють багатомодульні системи управління сервісами телеком-операторів та провайдерів, розробляють та тестують он-лайн ігри тощо.

З іншого боку, українські компанії до рейтингу Global Innovation 1000 від Strategy& не потрапили.

Україна має багато науково-аналітичних та дослідницьких талантів, але дуже сумну і безрадісну історію у питанні державної підтримки R&D-центрів. Якщо наші найближчі сусіди Польща, Угорщина і Словаччина витратили у 2017 році, відповідно, 1,03%, 1,35% та 0,86% від ВВП на розвиток  R&D-проектів, то Україна у тому ж році – всього 0,45% (хоча ще у 1997 р. витрачала 1,19% ВВП).

Як, результат – бачимо хронічну ситуацію, коли енергокомпанії з державного сектору виявляються нездатними реагувати на виклики ринку та впроваджувати креативні ідеї, залишаючись в першу чергу соціальними донорами.

 

Що може зробити держава для розвитку R&D?

Багатий світовий досвід перевірений часом показує, що держава має широкий арсенал інструментів: створення спеціальних фондів для підтримки інновацій та розвитку, дешеві кредити та гранти, зменшення бази оподаткування підприємств на обсяг витрачених інвестицій в R&D, «податкові канікули», страхування інноваційного експорту, посилення правового механізму захисту авторських прав на винаходи на міжнародному рівні тощо.

Головне, держава може і повинна створювати попит на інновації, наприклад, через державні закупівлі інноваційних товарів. Так, державні інститути можуть стати замовниками інноваційних продуктів або долучитись до наукових розвідок та розділити з компаніями ризики і вигоди від комерціалізації R&D-проектів. Ще одним каталізатором може стати державна підтримка створення інноваційних робочих місць в R&D-центрах. Наприклад, зменшити базу оподаткування зарплати R&D-працівників протягом 3-х років або надавати державну фінансову підтримку на створення таких робочих місць.

Очікування від держави – остання може стати платформою для крос-секторальної співпраці бізнесу і наукових установ, лобіювати та просувати національні ноу-хау на міжнародній арені.

Що означає R&D-офіс для енергетичних компаній? Відкриваються нові горизонти – це не тільки продаж енергоресурсів як товару та надання супутніх послуг, але й розвиток ринку інновацій в енергетиці, експорт технологій, та науково-експертне лідерство.

 

 

Теги: Кабмін, газ, контракти, нафта, відновлювальні джерела енергії, АЕС, вугільна промисловість, сонячна енергетика, вітрова енергетика, законодавство, електроенергія, Євросоюз, мінекоенерго, ГТС, ринок електроенергії, міжнародні відносини, ВДЕ, energy storage, закон, переговори, Україна, Німеччина, договір, модернізація, баланс енергосистеми, акумуляція елктроенергії, енергоефективність, Польща, енергосектор, інновації, R&D-центр, технології, передача електроенергії, Оператор системи передачі, балансуючий ринок

Читайте також

Перспективи світової та української енергетики в посткризовому світі: думки експертів
Компенсація «зеленим» за не відпущену електричну енергію: юридичні аспекти
Наскільки ефективним буде перегляд «зеленого» тарифу: юридичні аспекти та наслідки