Інвесторів лякають не суди, а держава: Юрій Кубрушко про підсумки 2020 року для зеленої енергетики

На початку 2020 року президент Володимир Зеленський назвав Україну «недоінвестованою» та закликав вкладати у неї гроші. Проте вже у жовтні чистий приплив інвестицій з-за кордону впав у 20 разів. Зелена енергетика – одна з галузей, де падіння відчулося особливо сильно, і минулий рік для неї став чи не найскладнішим за весь час. А перегляд тарифів та мільярдні борги з боку держави змусили представників галузі задуматись про її майбутнє.

Про те, якими будуть справжні наслідки року для зелених виробників, чи прийдуть знову інвестиції в Україну та коли галузь зможе працювати без державної підтримки, Kosatka.Media розповів керуючий партнер групи компаній IMEPOWER Юрій Кубрушко.

Чи можна порахувати збитки від 2020 року

– 2020 рік називають роком виживання зеленої енергетики в Україні. Чи погоджуєтесь ви з цією оцінкою?

– Цей рік для зеленого сектору був досить песимістичний. Проблема не лише у тому, що були неплатежі і конфлікт, який ще не до кінця вичерпано. А ще й у тому, що весь цей рік з боку політиків у суспільну думку вбудовувалась конструкція, що зелена енергетика це погано; що це або лише олігархи, або якісь дуже погані інвестори; що всі вони нічого не роблять, а лише заробляють шалені гроші. 

Через це сприйняття зеленої енергетики пересічним громадянином або пересічним споживачем електроенергії наблизилось до сприйняття як схем або чогось негативного. Це матиме набагато довший вплив на цей сектор і його розвиток, ніж те, як швидко повернуть борги і буде вирішено питання з платежами.

– А як рішучість інвестора вкладати кошти може залежати від того, що про нього думає пересічний українець?

– По-перше, є теза про те, що будь-яке нове будівництво чи інвестиційний проект в Україні так чи інакше сплачується споживачем. Тому, коли інвестор вкладає гроші у нові станції, він думає, чи готовий споживач за це сплачувати.

У нас є досвід останніх років. Коли в Україну приходили інвестори, вони мали таку логіку: в країні встановлені якісь офіційні цілі щодо розвитку ВДЕ, є нормативно-правова база, що заохочує ці інвестиції, відповідно, є якийсь суспільний компроміс рухатись у цьому напрямку. Зараз вони бачать, що все виглядає інакше, і позиція щодо зеленої енергетики не виглядає суспільною домовленістю між споживачами та державними органами, які це запровадили і роками підтримували.

Також великі промислові споживачі е/е не хочуть сплачувати підвищений тариф оператора системи передачі (Укренерго), у якому є компонент компенсації зеленим. Деякі з них пішли у суди і вимагають, щоб їх звільнили від сплати високого тарифу на передачу. Інші споживачі пролобіювали для себе статус зеленої металургії і звільнені від сплати повного тарифу. Як я розумію, це ще не кінець і наступного року будуть спроби інших промислових споживачів через суди зняти із себе сплату зеленого тарифу, або вони намагатимуться розширити поняття зеленої металургії, зробити зелену хімію чи щось ще, щоб отримати право звільнитись від сплати компенсації зеленим. 

Якраз це і показує, що в Україні немає єдиної думки, що ця сплата потрібна, що ці гроші йдуть на гарне діло, на розвиток екологічної генерації. Це створює нестабільність. Бо одна справа, коли інвестор розуміє, що платити нікому не подобається, але всі платять, а інша – коли всі судяться і шукають шляхи, щоб не платити. Тоді впевненість, що кожного місяця можна буде отримувати 100% коштів, невпинно зменшується. 

– Подія 2020 року – перегляд зелених тарифів. Держава, намагаючись стабілізувати ситуацію в енергетиці, зруйнувала плани інвесторів. Чи можливо підрахувати обсяг прибутків, який не було чи не буде отримано?

– Якщо говорити про закон №810, то ефект від його впровадження було підраховано і Міністерством енергетики, і зеленими виробниками. Це близько 6-7 млрд грн щороку, які економитиме Гарантований покупець і не отримуватимуть інвестори.

– Які проекти СЕС/ВЕС було запущено цього року? І чи відомо конкретні проекти, які не було запущено саме у зв’язку зі зміною тарифів?

– По-перше, завжди є лаг між тим, коли проект отримав фінансування, коли його збудували, і коли він почав працювати за зеленим тарифом і отримувати гроші. У часі це може бути досить сильно рознесено. Тому казати, що, мовляв, у березні почались неплатежі, потім знизили тариф, а зелені у липні чи у серпні запустились, чи продовжили будуватись – це не коректно. Ті, хто добудувались цього року – практично всі вони мали фінансування ще у минулому році, купили обладнання, підписали контракти, а тому зворотної дороги вже не було. Є ще проекти, які добудовуються.

А от про інвесторів у СЕС і ВЕС, які у 2020 році ухвалювали б рішення «ми будемо будуватися», і які проекти яких було б профінансовано і запущено, мені не відомо. У цьому немає жодного сенсу, тому, що з березня по липень у нас рівень платежів від Гарантованого покупця був менше 10% – це відлякувало всіх, і нових проектів ніхто не починав. Мова йде лише про добудову проектів, які затягнулися.

Як швидко держава розрахується з боргами

– Як ви думаєте, чи вдасться ГарПоку розрахуватися з боргами? Наскільки послідовно виконується укладений з урядом Меморандум?

– Тут є три питання. Перше – погашення старого боргу ГарПока, який був на 1 серпня 2020 року (там, де 40% повинно бути сплачено до кінця 2020 року і 60% наступного року). Я бачу з боку уряду намагання виконати ці зобов’язання. Йде активна робота. Замість випуску ОВДП працює механізм, коли уряд дає державні гарантії Укренерго, аби він могло залучати кредити для розрахунків із ГарПоком.

Державні гарантії на 11,3 млрд грн Укренерго вже отримав і це питання може бути затверджено на початку січня 2021 року. Кредити державних банків дозволять покрити 40% боргу. Тут є прогрес.

Друге питання – новий борг, який було утворено з серпня по грудень 2020 року. За даними ГарПоку, вони закрили на 100% серпень, вересень та жовтень. Листопад і грудень – дуже низький рівень платежів. Але я не до кінця розумію, скільки грошей Укренерго сплатить ГарПоку, і скільки ГарПок сплатить зеленим. Коли це відбудеться, тоді можна буде сказати, чи буде новий борг великим, чи ні. Він може бути і 3-4 млрд грн, а може і 1-2 млрд грн. По ньому немає затверджених джерел фінансування, хоча передбачалось, що розрахунки будуть стовідсотковими.

Третє питання – поточні платежі у 2021 році. Ми прогнозуємо дефіцит у 20-25% через те, що у бюджеті не було закладено співфінансування з бюджету Гарантованого покупця для розрахунків із зеленими (мало бути 20%). І якихось механізмів на сьогодні не було запропоновано. А Регулятор досить жорстко дотримується принципу, що ці 20% не стосуються Регулятора і не повинні бути включені у тариф Укренерго. Ця діра планово на 2021 рік існує.

Суди проти ГарПока, суди проти зелених

– Наскільки активно зелені виробники почали судитись із державою, у тому числі у міжнародних арбітражах? І уявімо, що зелені виграли усі суди. Яким буде розвиток ситуації у такому випадку? Чи може ГарПок стати банкрутом?

– Тут слід розрізняти три категорії судів. Перша – суди в Україні. Друга – суди в міжнародних комерційних арбітражах проти ГарПоку в рамках самого договору купівлі-продажу електроенергії. До них може вдатись обмежена кількість інвесторів, що мали цей пункт в контрактах PPA про те, що до їхнього договору з ГарПоком може бути застосований арбітраж у Парижі. І третя категорія – інвестиційні арбітражі, які використовують механізми міжнародних договорів, у яких Україна є стороною (так звані Bilateral investment treaty), або арбітражі в рамках Energy Charter.

Наскільки я знаю, арбітражі другого типу – де стороною виступає ГарПок – на сьогодні ніхто не ініціював. І я не думаю, що є сенс йти у арбітраж саме проти ГарПока.

Тому основна загроза є з боку інвестиційних арбітражів, або з боку звичайних українських судів. Але в цьому моменті є два нюанси. Перший: на інвестиційні арбітражі потрібно витратити кілька років і кілька мільйонів доларів. Тому це не масова річ. І вона не може допомогти українським інвесторам, або інвесторам, які витратили відносно невеликі кошти.

А стосовно українських судів, то тут питання, що саме стягувати з Гарантованого покупця. Немає проблеми виграти суди. Але якщо потім арештовувати його рахунки, то це взагалі заблокує і заморозить весь процес розрахунків з усіма зеленими.

Тут, скоріше, постає питання, а що робитиме ГарПок зі своєю дебіторською заборгованістю? Бо у нього з велика заборгованість з боку Укренерго, а з іншого боку, якщо Укренерго сплатить борг на 1 серпня (22,4 млрд грн), то постане питання – а чим забезпечені зобов’язання ГарПока, і що можуть стягнути інвестори? Тут немає легкого і простого вирішення.

Я думаю, що держава якийсь час може почувати себе спокійно, тому, що суди – це тривалий процес. Але будуть тривалі наслідки між цим конфліктом і залученням нових інвестицій. Я взагалі не розумію, як на фоні невиконання Меморандуму і закону №810, на фоні накопичення боргів – як можна розмовляти про водень чи аукціон, чи про будівництво нових балансуючих потужностей? Тому що Україна на кілька років вперед нищить свій інвестиційний імідж по тих проектах, де стороною є держава або якісь державні підприємства. 

Інвесторам дається дуже чіткий сигнал: якщо тут змінюється влада, кон’юнктура, точка зору, які сектори гарні, то в односторонньому порядку можуть змінюватись умови підтримки чи будь-які умови функціонування відповідних підприємств. Для енергетики це буде мати дуже далекосяжні наслідки. І саме їх держава відчує у першу чергу, а не підсумки судів.

– Конституційний суд зараз розглядає позов групи народних депутатів, які оскаржили конституційність закону про зелені тарифи. Якщо суд підтримає депутатів – до чого це призведе? 

– Це буде злам усього, що є. Це буде злам не тільки сектору ВДЕ, а й сектору енергетики, тому, що у інвесторів не буде на що спиратися. Завжди буде ризик, що ти прийдеш у країну, щоб щось побудувати, а через 1-2-3 роки базові закони визнають неконституційними, виникнуть правові колізії, виникне правовий вакуум чи ухвалять нові закони. Це ідеальна нестабільність і непередбачуваність. Якщо таке рішення судом буде ухвалено, це буде мега негативний прецедент.

– А що конкретніше означатиме рішення суду, якщо воно буде не на користь зелених? 

– Одразу після рішення Конституційного Суду зелені тарифи не знизяться. Суд зробить якийсь загальний висновок. Наприклад, у негативному для зелених варіанті це буде звучати так, що якісь норми, якісь норми законодавства, що регулюють зелені тарифи, є неконституційними. Будуть пояснення, чому так вважає Конституційний Суд і рекомендації, як це можна змінити і передбачити інший порядок встановлення цих тарифів. Після цього у Верховної Ради буде можливість змінити ці закони і встановити інший порядок затвердження цих тарифів (наприклад, все віддадуть на відкуп Регулятору чи буде знайдено інший шлях). 

Це буде перший крок, але він одразу створить неможливість прогнозувати, що буде далі. Тому що інвестори бояться ситуації невідомості – вони не знатимуть, коли Верховна Рада ухвалить якісь зміни, що у них буде, кому віддадуть повноваження визначення тарифів і якими вони будуть. Це буде ситуація повного ризику.

– Керівник однієї з міжнародних фінансових організацій нещодавно заявив, що до повного розрахунку з боку ГарПоку його організація не схвалюватиме інвестиції в Україну. А як налаштовані інші інвестори?

– На сьогодні можемо сказати, що у 2021 році не прийде ніхто. Судячи зі спілкування з нашими клієнтами та інвесторами, фінансування всіх нових проектів у сфері відновлюваної енергетики зупинено. 

Ситуація може змінитися лише одним чином. Якщо зараз іде позитивний сценарій, який все ще теоретично можливий (Укренерго сплачує 40% боргів ГарПоку, ГарПок розраховується із зеленими, розраховуються по новому боргу,  ухвалюють якийсь план дій по 2021 року, і є сигнал, що зобов’язання з Меморандуму серйозно сприймаються державою), тоді ситуацію психологічно покращується і є можливість, що якісь проекти в енергетиці можуть бути реалізовано. Якщо цього не відбувається і ми будемо кожного місяця рахувати дефіцит, тоді буде розуміння, що держава знову порушує зобов’язанні і жоден адекватний банк чи інвестор гроші вкладати не буде.

Якщо позитивного вирішення не буде, ситуація погіршиться на кілька років вперед, тому що за півроку такі речі не забуваються.

Коли зелені зможуть працювати без підтримки держави

– Досі під питанням, чи буде відкрито у 2021 році ринок електроенергії для приватних споживачів. Якщо це станеться, то чи зможе зелена генерація на ньому конкурувати з іншими видами генерації?

– На сьогодні зелена генерація з іншими видами конкурувати не може, тому що знаходиться на іншому ступені циклу розвитку. Адже крім зелених всі станції, що працюють – це старі станції. Їх збудували 30-70 років тому, і вони продають е/е за ціною, яка покриває їхні операційні витрати. У зелених ситуація інша. Операційні витрати у них низькі (бо немає палива), але у них дуже великі витрати на повернення інвестиційного фінансування (банкам, своїм акціонерам). Через те, що в Україні висока вартість капіталу, цей компонент досить великий.

Я думаю, що ситуація може змінитися років через 5. Тоді буде ще дешевшим будівництво ВЕС та СЕС. А з іншого боку сподіваюсь, що стане нижчою вартість запозичень капіталу для таких проектів. Також може йти паралельний процес – підняття податку на викиди СО2, що трохи підвищить вартість генерації ТЕС та ТЕЦ. І у якомусь році ці два тренди можуть зустрітися. Тоді можна буде будувати ВЕС та СЕС повність у ринкових умовах, без державної підтримки, без аукціонів, тарифів, премій. Але це десь в горизонті 5 років.

– Що очікує зелену генерацію у 2021 році? Які сценарії можливі за умови погашення боргів або у випадку нарощування нових?

– Я не думаю, що він буде настільки важкий, як 2020 рік. Сподіваюсь, що рівень платежів буде значно вищий, ніж у 2020 році, і є добрі шанси триматися на рівні 70-80%. 

Але рік буде досить нестабільний і невизначений, тому що держава ще не зробила психологічний вибір: ставиться до зелених як до нормальних інвесторів, з якими треба рахуватися і шукати компроміс, чи навпаки – держава ставиться до них як до злочинців, схемотворників, які заробляють якісь надзвичайні гроші, нічого не даючи економіці. Тоді питання звучатиме так: скільки грошей буде, стільки зеленим і заплатять, а що буде далі, держави не стосується.

Підписання меморандуму і ухвалення закону №810 відтермінувало необхідність ухвалення рішення. Однак момент такої розвилки зараз присутній, і якою дорогою піде Україна, ми з вами побачимо. А поки держава не ухвалить рішення, буде нестабільність.

Також Kosatka.Media розповідала про головні події 2020 року у енергетиці.

Теги: відновлювальні джерела енергії, сонячна енергетика, вітрова енергетика, суд, "зелені" тарифи, ВДЕ

Читайте також

Міняємо постачальника газу: де знайти нового і нюанси переходу
Валерій Ноздрін: Ми не тільки постачаємо електроенергію своїм клієнтам, але й захищаємо їх інтереси
Як замінити газовий котел у 2021 році і не заплатити штраф: хто може виконувати роботи