Змінити ринок електроенергії: нові законопроекти про імпорт і «зелену» генерацію

У Раду подали 6 законопроектів зі змінами до Закону про "Ринок електричної енергії". Втручання стосуються правил імпорту, пріоритетів для ВДЕ та повноважень НКРЕКП.

Цей тиждень виявився бурхливим для ринку електроенергії. Все почалось із круглого столу, організованого учасниками ринку відновлюваної енергетики, стурбованими ретроспективним урізанням «зеленого» тарифу. Ми писали про це раніше. На круглому столі був присутній Андрій Герус, голова комітету Верховної Ради з енергетики та ЖКГ, який запевнив усіх учасників у тому, що особисто він проти ретроспективного зниження тарифу, і що протягом «наступного тижня – двох» ніяких законопроектів із подібними намірами ніхто реєструватися не буде.

Той же пан Герус, будучи головою комітету на наступний день після круглого столу з проблем ВДЕ провів засідання, на якому був представлений проект закону про внесення змін до закону «Про ринок електроенергії», які стосуються і імпорту, і «зеленої» генерації.

В цілому, за 15 – 16 жовтня на сайті Верховної Ради було зареєстровано шість законопроектів про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії". Наявність самих законопроектів, а також їх вміст повалило учасників ринку в певний шок.

Законопроекти # 2233-1, 2233-2, 2236-1, 2236-2 вже представлені на розгляд комітету і знаходяться на стадії ознайомлення. Вони вже доступні на сайті Верховної Ради.

ІМПОРТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Основні пропозиції:

  • обмежити імпорт з Росії та Білорусі
  • обмежити імпорт тільки з Росії

У ході засідання комітету Андрій Герус зізнався, що законопроект, який місяць тому дозволив імпорт з РФ, у першу чергу, був орієнтований на співпрацю з Білоруссю. І «не від хорошого життя», а від розуміння того, що запаси вугілля на складах ТЕС на 30% менші торішніх. Основною ж причиною імпорту Герус назвав дефіцит електроенергії на внутрішньому ринку за адекватною ціною:

«Ви ж хотіли конкурентний ринок?! Так конкуруйте – задовольняйте всі заявки, які виникають на ринку, і тоді нічого не треба буде ні звідки імпортувати. Я хочу звернути увагу, що на сьогодні ні держава, ні державні компанії імпорт електроенергії не здійснюють. Імпорт здійснюють ті споживачі, які не змогли купити електроенергію тут… Якщо є дефіцити на внутрішньому ринку, буде імпорт, якщо дефіцитів нема і є адекватна ціна – імпорту не буде», зазначив Герус перед тим як представити свій законопроект.

Законопроект # 2236-2, ініційований Герусом, передбачає не тільки відмову від імпорту з РФ (при цьому дозволяючи його з Білорусі), а й продаж усієї купленої електроенергії на ринку на добу вперед:

«Увесь обсяг електричної енергії, імпортованої з держав, що не є сторонами Енергетичного Співтовариства, продається виключно на ринку «на добу наперед» та балансуючому ринку. Це положення не поширюється на продаж електричної енергії, імпортованої з Республіки Білорусь» (яка теж не є членом Енергоспівтовариства - ред.)».

Автору, особисто, дивно бачити іноземну країну, якій будуть надаватися преференції, так конкретно вказану в законі.

Законопроект також пропонує надати Кабміну повноваження тимчасово зупиняти/обмежувати імпорт або експорт електроенергії.

Цікаво, що на цьому тижні в бельгійському виданні з'явилася стаття, «на обкладинці» якої засвітився Герус. У двох слова: Геруса називають людиною Коломойського, який переконав депутатів, що імпорт з РФ здешевить електроенергію на ринку, після чого компанія, в якій у Коломойського є частка, викупила 100 МВт перетину з боку Росії. Але найцікавіше запитання, яке задається: «Якщо Україна налагоджує бізнес з Росією, яка відібрала у неї Крим, то чому США і ЄС повинні продовжувати накладати санкції на РФ, за те, що та анексувала Крим?».

Зміни щодо імпорту електроенергії пропонують у ще одному законопроекті, # 2236-1, ініціаторами якого були Олексій Кучеренко та Юлія Тимошенко. Цей документ для Білорусі винятків не робить. І наполягає на продажу імпортної енергії на ринку «на добу вперед» або на балансуючому ринку.

«Електрична енергія, імпортована з держав, що є сторонами Договору до Енергетичної Хартії, але не є сторонами Енергетичного Співтовариства, продається виключно на ринку «на добу наперед» або на балансуючому ринку постачальником послуг з балансування».

У пояснювальній записці також наголошується, що імпорт електроенергії за двосторонніми договорами спотворює конкуренцію на ринку. Як мінімум тому, що у вітчизняних виробників на відміну від імпортерів є безліч зобов'язань, які впливають на ціну електроенергії (ПСО і так далі). Тобто імпортери на наразі мають значні переваги.

«Задля забезпечення рівних умов конкуренції слід продавати електричну енергію за однаковими умовами для всіх продавців, що може бути забезпечено через продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед».

«ЗЕЛЕНА» ГЕНЕРАЦІЯ

Основні пропозиції:

  • скоротити права об'єктів ВДЕ потужністю понад 150 МВт
  • надати першу допомогу "Гарантованому покупцеві"

Пан Герус не обдурив, і технічно в проекті закону, ініціатором якого він числиться, немає ні слова про рестроспективное урізання «зеленого тарифу». Але є про диспетчерські обмеження.

Якщо раніше, при диспетчеризації роботи генеруючих потужностей у «зелених» був пріоритет, то тепер пріоритет залишається тільки для тих об’єктів ВДЕ, чиї потужності менші 150 МВт. Тобто: дуже багато треба платити за тарифом? Відключаємо сонячну станцію!

Також змінюються правила балансування «зелених», потужність яких перевищує 150 МВт:

«Оператор системи передачі має право надавати команди на зменшення навантаження виробникам, які здійснюють виробництво електричної енергії на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, встановлена генеруюча потужність яких не перевищує 150 МВт,…, лише за умови, якщо всі наявні заявки інших учасників балансування на зменшення їхнього навантаження були прийняті оператором».

Також в одному із законопроектів, # 2233-2, передбачається порятунок «потопаючого» держпідприємства «Гарантований покупець». Підприємство виплачує «зелений» тариф відновлюваній генерації і вганяє себе цим у борги. Збитки підприємства на сьогодні, як відомо, перевищує 566 млн грн. Порятунок пропонується шляхом покладання на підприємство зобов'язання направляти різницю між доходами і витратами, яка виникає за підсумками виконання ним спеціальних зобов'язань (ПСО), на «економічно обґрунтовані» витрати по зобов'язанням виплачувати «зелений» тариф. З 2020 року – вже за результатами аукціонів, за проведення які підприємство і буде відповідальним.

ОБМЕЖЕННЯ РИНКОВОЇ ЦІНИ

Основні пропозиції:

  • дозволити НКРЕКУ встановлювати граничну ціну на електроенергію до 1 липня 2023
  • дозволити НКРЕКУ встановлювати граничну ціну до 1 січня 2022 року
  • дозволити НКРЕКУ встановлювати граничну ціну без певного терміну

Законопроект # 2233-1 пропонує надати НКРЕКП «тимчасове» право – до 1 липня 2023 року (ще 3,5 роки) встановлювати граничну ціну на електроенергію. На яких ринках: "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку або балансуючому ринку для кожної торгової зони. Але «у випадку порушення сталого режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин», яке виникло в результаті настання надзвичайної ситуації». Також рішення щодо граничних цін має бути попередньо схвалено Антимонопольним комітетом, у розрізі впливу на конкуренцію на ринку.

Законопроект # 2233-2 також хоче надати регулятору можливість управляти цінами на ринку, який замислювався як конкурентний. Але тут НКРЕКП надається вибір як їй втручатися в ціноутворення до 1 січня 2022 року. Або встановлювати граничні ціни «на ринку "на добу наперед", та/або внутрішньодобовому ринку, та/або балансуючому ринку для кожної торгової зони». Граничні ціни пропонують встановлювати в прив'язці до середньомісячних цін на е/е, які за останні 24 місяці склалися на суміжних з ENTSO-E країнах (Угорщини, Румунії, Республіки Польща, Словацької Республіки) на відповідних сегментах ринку. І ціни будуть перераховувати в гривні по курсу НБУ на дату установки граничної ціни.

Або зробити обов'язковою участь у ринку «на добу вперед» - кожен виробник або імпортер повинен буде подавати заявку на продаж. 

«Максимальний обсяг пропозицій (заявок) на продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» виробниками розраховується з урахуванням технічних можливостей роботи генеруючих блоків, обсягів потужностей, зарезервованих для надання допоміжних послуг, обсягів укладених двосторонніх договорів та інших факторів», - прописано у законопроекті.

У масштабному законопроекті, який підтримав Герус, просто пропонується включити в список повноважень НКРЕКП «становлення граничної ціни продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, граничної ціни продажу допоміжних послуг, граничної ціни продажу послуг з балансування». Без каких-либо привязок к срокам, какие были бы определены в законе.

 

Висновок поки напрошується один – до нормального (!) ринку електроенергії Україні ще далеко. Чи є у когось уявлення про те, як налагодити цей псевдоринок без того, щоб зарегулювати його вкрай – не відомо. Тому що ми хочемо і дешеву електроенергію для населення (через що тримаємося за ПСО і крос-субсидування), і трендовую «зелену» генерацію (за яку запрягли платити державу, яка з цим не справляється), і ніби як хочему ще й ринкові правила (які стримуємо усіма можливими способами).

 

Kosatka.Media

Теги: відновлювальні джерела енергії, законодавство, ринок електроенергії, імпорт

Читайте також

Топ-5 проблемних питань ринку електроенергії в Україні
Перевізник. Звідки в Україну завозили вугілля останні 5 років і скільки це коштувало
#Енергоефективність. Нові пріоритети нового Міністерства енергетики та захисту довкілля