Як компанії змінити енергопостачальника і не заплатити штраф: реальний кейс від юристів

Український ринок електроенергії вже більше року працює за новими ринковими правилами. Одним із них є право споживача вільно вибирати та змінювати постачальника електроенергії. Але два тижні тому з'явилася інформація про те, що у суді  розглядаються одразу два позови від однієї з українських компаній про захист цього права, і справа по одному з них була виграна в Касаційному господарському суді. Kosatka.Media звернулася до команди судової практики INTEGRITES, що представляла інтереси споживача в обох випадках, і розпитала про причини та обставини спору. На наші питання відповідали партнер і керівник судової практики Олександр Оніщенко та адвокат Сергій Римар.

- Що стало приводом для виникнення спору?

Сергій: - Директива 2009/72/EС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та Закон України про ринок електроенергії передбачають право споживача на вільний вибір та зміну електропостачальника в будь-який момент. Це прописано в законодавстві доволі чітко.  

Але в Правилах роздрібної торгівлі електричною енергією, які є підзаконним актом, є положення про те, що споживач має повідомити про перехід до нового електропостачальника за 21 день до закінчення строку договору з фіксованим терміном дії. 
У нашому випадку ці договори були укладені на один рік. Для того, щоб споживач уникнув штрафних санкцій, він мав рік купувати електроенергію за договором і повідомити про перехід за 21 день до закінчення його строку дії. Наш клієнт, з економічних та процедурних міркувань, вирішив розірвати договори десь через півтора місяці після їх укладання, тож, на думку попереднього електропостачальника, він мав право застосовувати штрафні санкції. І на це пристали суд першої та другої інстанції. 

- А які ви знайшли контраргументи для Верховного суду?

Сергій: - Наш клієнт із самого початку посилався на те, що якщо за законом у нього є право, то його використання не може вважатися господарським правопорушенням. Але суди першої та другої інстанції виходили з того, що якщо договір розривається в односторонньому порядку, то споживач має сплатити попередньому електропостачальнику штраф або іншу компенсацію. Це відповідає нормам директиви ЄС. 

Ми доповнили касаційну скаргу іще тим, що по суті штрафні санкції не можна ототожнювати з іншими компенсаціями. Наслідки господарського правопорушення можуть полягати або у штрафних санкціях, або у відшкодуванні. Тобто, це терміни, які не є тотожними.

Суд касаційної інстанції, повертаючи справу на новий розгляд, вказав, що суди не дослідили і не спростували заперечення відповідача про те, чи може каратися штрафом здійснення права, яке надано законом. 

- На ваш погляд, чи перегляне суд першої інстанції своє рішення? Як можуть розвиватися події у цій справі, чи не опиниться вона знову у Верховному суді?

Олександр: - Я сподіваюся, що рішення апеляційного суду першої або другої інстанції буде остаточним. Бо, якщо протилежна сторона не знайде нових аргументів, які б спростовували наші, то вони не зможуть звернутися до Верховного Суду. 

У свою чергу, Верховний Суд намагається в рамках своїх процесуальних повноважень ухвалювати остаточне рішення для того, щоб якнайшвидше сформувати практику, принаймні, з таких резонансних питань, як ринок електроенергії. 

Сергій:- Якщо говорити саме про справу, яку Верховний Суд відправив на повторний розгляд до першої інстанції, то там склалася доволі цікава ситуація. Місцевий господарський суд одночасно вирішував дві справи за позовами одного енергопостачальника. Одна за позовом до нашого клієнта, і одна за позовом до іншого суб’єкта господарювання. Обидві справи були вирішені на користь колишнього енергопостачальника. Верховний Суд спочатку скасував рішення у нашій справі. Через тиждень інша колегія скасувала рішення по другій справі, і вони повернулися до суду першої ланки. 

За законом, суддя, який ухвалив рішення, що в подальшому було скасоване, не має права брати участь у новому розгляді справи. І судді, які розглядали ці справи, просто помінялися місцями. Таке враження, що у тому господарському суді лише двоє суддів. Тож говорити про неупередженість не доводиться. Але будемо сподіватися, що суд прислухається до висновків Верховного Суду і буде розглядати справу, виходячи не тільки з формальних вимог правил продажу електричної енергії, а й із загальних вимог законодавства. 

- Але якщо це той самий суд, ті самі судді, що раніше розглядали ці справи, чи можуть вони прийняти інше рішення?

Олександр: - Цілком. Останнім часом загальноукраїнська практика змінилася, і на рівні апеляції справи про зміну електропостачальника ухвалюються переважно на користь споживачів. Плюс, у справі нашого клієнта є чіткий висновок Верховного Суду – переглянути повторно. Судді можуть залишитися при своїй попередній думці, але це буде важче. Тому що у своїх попередніх рішеннях вони фактично надавали тлумачення договору, виходячи саме зі спеціальної норми, а не з загальної, на що звернув увагу Верховний Суд.

- А чому зараз суди вже більше пристають на сторону споживача? 

Олександр: - Сам порядок зміни електропостачальника доволі чіткий – повідомляти попереднього постачальника про перехід до іншого не варто. Треба повідомити лише нового електропостачальника за 21 день, це запускає механізм переходу. Далі новий провайдер вже сам повідомляє попереднього. Лише одна фраза у договорі про його строковість із фіксованою дією фактично є підставою для того, аби попередні електропостачальники подавали позови. 

Я гадаю, що на момент укладення договорів із споживачами енергокомпанії навіть не передбачали можливості застосовувати штрафи у такому випадку, як дострокове розірвання договору. А коли споживач захотів достроково його розірвати, юристи енергокомпаній почали аналізувати, знайшли білі плями у договорі та законі і вирішили їх використати. Інші ж електропостачальники, бачачи позитивну судову практику, почали закидати такі самі позови. 

- Чи можете ви розказати, що за компанія звернулася до вас,  захищаючи своє право на зміну постачальника електроенергії? І на якому етапі конфлікту ви підключилися до справи?

Олександр: - Наш клієнт – це ритейлер «Метро Кеш енд Кері Україна». В першому випадку вони звернулися до нас, коли вже була написана касаційна скарга на рішення судів першої та другої інстанції. У Касаційному господарському суді ми перемогли: після двох засідань справу повернули на новий розгляд. Суд не ухвалив остаточного рішення, але в нашій ситуації це позитивне рішення. Ми його використаємо в суді першої інстанції, куди зараз повернули справу. 

Сергій: - Коли «Метро Кеш енд Кері Україна» як споживач усвідомила можливість змінювати електропостачальника на власний розсуд, то компанія скористалася цим правом фактично всюди, де вона присутня. В першому випадку це було у Львівській області. Після того, як місцеві суди першої та другої інстанції пристали на бік постачальника, інший постачальник вже у Рівненській області, спираючись на цей досвід, також подав позов. Якби ми програли у Верховному Суді, рішення за всіма іншими справами було би прогнозоване.

Олександр: - Рішення Верховного Суду на користь постачальника надало би енергокомпаніям можливість стягувати штрафи зі споживачів, які забажали достроково розірвати договір. Наш кейс убезпечив ринок від поширення такого сценарію. Це створення судової практики, по якій потім пішли суди нижчих інстанцій. Зараз вже є кілька рішень на користь споживача.  

- А де, в яких регіонах найчастіше виникають суперечки з постачальниками? І якому бізнесу більше не таланить в цьому питанні - великому чи дрібному?

Сергій: - За рік функціонування нового ринку електроенергії у судовому реєстрі з'явилося близько 10 подібних справ. Усі вони стосуються великого бізнесу і пов'язані з трьома електропостачальниками. 

З точки зору географії спорів, це Львівська та Рівненська області, є справа і в Донецькій. Ми передбачаємо, що кількість справ може зрости, це буде залежати від розміру штрафів та спроможності споживача їх сплатити. У справі, яку ми супроводжували, йшлося про суттєву суму – понад мільйон гривень. 

Олександр: - За типовим договором, штраф дорівнює розрахунковій вартості об'єму спожитої електроенергії за місяць. Звичайно, невеликі компанії споживають і сплачують менше, відповідно, їм загрожуватиме менший штраф.

- А як взагалі  не потрапити під штрафи або до суду при зміні постачальника електроенергії?

Олександр: - Ми рекомендуємо змінювати енергопостачальну компанію на етапі припинення дії договору. Всі стандартні договори передбачають сплату штрафу у випадку дострокового припинення дії договору, тому енергокомпанії будуть активно користуватися можливістю штрафувати таких споживачів. Відповідно, доведеться ходити в суд.

- Але ж хтось може вирішити, що якщо у вас був такий успішний кейс і було рішення Верховного Суду, то тепер і до суду ходити не страшно.
 
Олександр: - Верховний Суд має чітко постановити, що сплата штрафу в даному випадку не є законною. Таке рішення могло б відкрити двері для всіх, ним могли б скористатися й інші споживачі. 

У нашій справі Верховний суд зробив сприятливі висновки, але водночас вони не є його кінцевим рішенням. Це значить, що ми зараз на початку формування практики.  

Навіть наявність рішення Верховного Суду не означає, що він не може змінити свою правову позицію. Є багато випадків, коли касаційний господарський чи касаційний адміністративний суд змінюють правові позиції через певні зовнішні зміни (економічних та соціально-політичних умов, законодавства тощо). 

Сергій: - Уникнути штрафів можна, якщо на етапі укладання договору з постачальником чітко прописати в ньому всі нюанси переходу до нового постачальника. Це доволі складно, тому що, коли сторони тільки укладають договір, вони планують жити довго, щасливо та на взаємовигідних умовах. А коли виникає спірна ситуація, моменти, на які не звертали уваги при підписанні договору, відіграють важливу роль. Тому саме на етапі укладення договору треба чітко зазначити, в яких випадках споживач може розірвати договір, і коли енергопостачальник має право застосовувати штрафні санкції. 

- Новий ринок електроенергії більше проблем створив, ніж вирішив. З вашої точки зору, чи може це бути пов'язано з недосконало виписаним законодавством? Наскільки наші закони чітко регламентують принципи функціонування енергоринку?

Олександр: - Незважаючи на складність галузевого законодавства, загалом енергетика в Україні доволі чітко регламентована. Водночас, коли ми працювали над кейсом «Метро Кеш енд Кері Україна», то виявили й білі плями. Їх можна було б дорегулювати або більш чітко визначити. Наприклад, на нормативному рівні врегулювати питання сплати тих самих штрафів. 

Не у всіх споживачів електроенергії є можливість найняти висококваліфікованих юристів, які б допомогли розібратися в усій нормативці. Там навіть юристу, якщо в нього немає відповідного досвіду, важко впоратися. Наша справа виникла тому, що кожна зі сторін тлумачила Правила роздрібної торгівлі електричною енергією на свою користь. Якби законодавство чіткіше визначило питання штрафів, цього б вдалося уникнути.

Теги: Кабмін, контракти, тарифи, суд, законодавство, електроенергія, НКРЕКП, ЛЕП, ринок електроенергії, борг, монополія, закон, переговори, ціна, договір, обсяги, нацкомісія з тарифів, комунальні платежі, інфраструктура, передача електроенергії, Оператор системи передачі, енергосистема, генерація, Міністерство енергетики, економіка, ринок, енергомережа, споживання е-е, ЖКГ, постачальник, споживачі

Читайте також

Погляд юриста: Що потрібно змінити в законодавстві для погашення заборгованості на ринку електроенергії
Звідки взялися газові борги та хто їх платитиме
Як поміняти постачальника газу і де його знайти