Котельні окремо, а труби – окремо: що чекає на наше теплопостачання

Українські чиновники прагнуть реформувати нашу теплоенергетику за образом і подобою кращих європейських зразків. Для цього готують законопроект про підвищення конкуренції в системах централізованого теплопостачання.

У документ заклали благородну ідею підвищення ефективності виробництва теплової енергії для операторів і незалежних виробників, а отже, на думку ініціаторів законопроекту – і підвищення якості послуг для споживачів. Але проблема у тому, що відсутність конкуренції – далеко не головна проблема вітчизняного теплопостачання. 

Які виклики стоять перед теплоенергетикою зараз та що варто робити, щоб не розвалити систему остаточно – говорили під час дискусії на Energy Freedom на тему «Реформа системи централізованого теплопостачання в Україні. Анбандлінг – рятівний крок уперед чи остаточне руйнування?». 

Держенергоефективності: потрібні недискримінаційні умови приєднання до системи

Чиновники, які відповідають за розробку енергоефективності у нашій державі, розробляють законопроєкт щодо впровадження конкуренції в системах централізованого теплопостачання. 

Ціль – створити нормативно-правове регулювання для впровадження конкурентного ринку теплової енергії та створити недискримінаційні умови приєднання до системи.

Реформа теплоснабжения
У Держенергоефективності запропонували реформувати українське теплопостачання

«Ключова ідея змін полягає в тому, щоб надати рівні можливості доступу до мереж централізованого теплопостачання всім виробникам теплової енергії у т.ч. з відновлюваних джерел. Ми запроваджуємо в нашій моделі прозорий механізм приєднання незалежних виробників до тепломереж і недискримінаційні правила для цього», – зазначив т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура та додав, що це також передбачається в ЄС новою директивою RED II.

У Держенергоефективності вважають суттєвою перепоною для задуманого реформування монопольне становище існуючих підприємств централізованого теплопостачання. Адже вони часто поєднують функції виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, при цьому виникає конфлікт інтересів, що унеможливлює доступ потенційних незалежних виробників теплової енергії до централізованого теплопостачання.

Перевагами впровадження конкурентного ринку тепла у Агентстві назвали такі:

  • створення конкуренції в секторі централізованого теплопостачання;

  • підвищення ефективності виробництва теплової енергії для операторів і незалежних виробників;

  • впровадження недискримінаційних умов підключення незалежних виробників до теплових мереж;

  • зростання приватних інвестицій в секторі централізованого теплопостачання;

  • зростання заміщення природного газу біомасою та іншими альтернативними джерелами енергії в секторі централізованого теплопостачання;

  • підвищення попиту на біопалива та інші альтернативні джерела енергії в секторі централізованого теплопостачання;

  • створення нових робочих місць в секторі виробництва і заготівлі біопалив та виробництва відповідного біоенергетичного обладнання.

Звучить як дійсно потрібне та важливе для українців. Але камінь спотикання у тому, що лише прийняттям подібного законопроекту вирішити цілу купу проблем, які є зараз у теплопостачанні, не вдасться, кажуть фахівці.

Реформують ТКЕ – заплатять споживачі

Віцепрезидент Energy Club Валерій Безус нагадав, що ще у 2016 році USAID розробив концепцію впровадження конкуренції на ринку теплопостачання України, згідно з якою має відбутися анбандлінг, тобто відокремлення діяльності з виробництва, розподілу та постачання теплової енергії. За задумом авторів – це посилить конкуренцію і призведе до реновації, залучення інвестицій та, зрештою, знизить вартість і підвищить якість теплопостачання.

Але план реалізації цієї концепції закінчився у 2020. Про план на період до 2025 року – нічого невідомо, зауважив Безус. Натомість – Держенергоефективності виходить із описаною вище ініціативою і розробкою законопроекту, який поки що не показали.

«Наскільки я розумію, буде введено примусовий розподіл систем теплопостачання. Міські тепломережі будуть розділені на котельну окремо, мережі – окремо. До кінця, щоправда, не зрозуміло, який задум авторів щодо постачання», – зазначив Безус.

Експерт акцентував, що цей законопроект торкнеться дуже багатьох зацікавлених сторін: самих підприємств ТКЕ, постачальників енергоресурсів, інжинірингового бізнесу, місцевої влади, і головне – споживачів теплової енергії, які, зрештою, заплатять за всю цю законодавчу і нормотворчу активність, напряму або через податки.

Експерти: теплоенергетиці зараз не до конкуренції

Народний депутат, голова підкомітету з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко зазначив, що, дійсно, у Європі система теплопостачання розвивається, вона цікава бізнесу і інвесторам. Але ми поки що не Європа. Тому говорити про анбандлінг підприємств ТКЕ в Україгні – ще рано.

«Я за анбандлінг. Але потім. Зараз у нас 50 млрд грн боргів у системі – між теплокомунненерго, ТЕЦ та Нафтогазом, борги населення величезні за газ, опалення і гарячу воду. Подивіться на проблеми обліку, на проблеми регулювання споживання. Повний провал ідеї про ефективного власника в будинку. А якщо його немає – як тоді прийняти цей товар, тепло, та перетворити його в якісну послугу? Населення не цікавлять наші гігакалорії, їх цікавить послуга з централізованого опалення, яка має відповідну якість і підйомна по ціні. Тому починати треба з підготовки будинків і споживача. З обліку, регулювання, балансування внутрішньобудинкових мереж», – зазначив Кучеренко.

Він також додав, що не розуміє, чому у роботу підприємств ТКЕ втручається Держенергоефективності. Оскільки забезпечувати якісне теплопостачання має Міністерство енергетики та НКРЕКП. 

Читайте також: ЗВІДКИ ВЗЯЛИСЯ ГАЗОВІ БОРГИ ТА ХТО ЇХ ПЛАТИТИМЕ

В.о. генерального директора «Полтаватеплоенерго» Олександр Олексенко зауважив, що питання анбандлінгу теплопостачання в Україні зараз – на рівні космічних подорожей. Тому що у працюючих підприємств є купа проблем, які треба вирішувати, перш, ніж братися за покращення: це і питання договорів, штрафів і пені, питання з розподільчими компаніями, з тарифоутворенням.

«У теплоенергетиці є пряма норма антимонопольного законодавства, яка зобов'язує теплопостачальне підприємство надати доступ до своїх мереж іншому постачальнику. У нас у Полтаві є кілька інших виробників тепла. Ми з ними не увійшли в конфлікт.  Вони знаходять свого споживача. І користуючись нашими мережами та сплачуючи нам за транспортування надають тепло споживачу. Ми не маємо можливості обмежити, бо моментально піде скарга в Антимонопольний комітет», –  розказав представник теплоенерго.

Олексенко також запевнив, що підприємства ТКЕ хотіли б знижувати вартість теплової енергії для своїх споживачів та підвищувати якість послуг, але не можуть цього робити. Тому що тариф на теплопостачання все одно – регульований. 

«Ми зараз у газовому рабстві у НАК «Нафтогаз». Тому що є різниця в тарифах, є нескомпенсовані тарифами перехідні моменти по газу, в зв'язку з чим є нарахування штрафів та пені, блокування рахунків і вимивання коштів не на розрахунки за газ, а на погашення цих штрафів», – пояснив він.

тариф на тепло
Підприємства ТКЕ заявляють про «газове рабство»

Заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів Олександр Пасічник погодився з колегами, що питання анбандлінгу не на часі і не стоїть гостро. У далекій перспективі – так, але не сьогодні.

«Сьогодні, вважаємо, найбільшою є проблема заборгованості підприємств ТКЕ та ТЕЦ перед Нафтогазом – зараз це 62 млрд грн. Серед головних причин – недосконалість законодавства з регульованими тарифами. Функціонувати в умовах ринку з такими сумами заборгованості майже неможливо», – зазначив експерт.

Він також зауважив, що за умов існування регульованого тарифу теплопідприємтсва не зацікавлені зменшувати свої витрати для забезпечення менших тарифів для споживача, адже тарифи встановлюються за принципом «витрати+». 

У підсумку, учасники дискусії зійшлися на думці, що перш, ніж братися за реформування умов доступу до системи, треба б її привести у належний стан.

Втім, у Держенергоефективності пообіцяли взяти до уваги пропозиції експертного середовища та самих ТКЕ. Будемо слідкувати за розвитком подій.

Теги: законопроект, Держенергоефективності, ЖКГ, теплова енергія

Читайте також

Бунт проти плати за розподіл газу: чи можна зробити дешевше і що для цього треба
Як уникнути помилок при виконанні ліцензійних умов виробництва електроенергії
Голова ДФС: Ми повинні зробити неможливим існування тіньового ринку палива