Краще ступити в річку і навчитися плавати, ніж все життя сидіти на березі - Андрій Мизовець про перший місяць добового балансування на ринку газу

Пройшов місяць після запуску платформи добового балансування газового ринку, Kosatka.media поспілкувалися з президентом Асоціації «Газові трейдери України» Андрієм Мизовцем, який розповів про плюси і мінуси, з якими зіштовхнулись учасники ринку, і як вони адаптуються до змін.

Пройшов місяць після запуску системи добового балансування, чи можете ви назвати найуспішніші і найбільш проблемні аспекти роботи ринку за цей місяць? Які причини таких ситуацій?

Давайте спочатку про успішні. Перше – це те, що платформа власне запрацювала, і запрацювало добове балансування. Решта – це все похідне від того факту, що система запустилася.

Наприклад, успішний аспект в тому, що підтвердження права власності товару (газу – ред.) зараз відбувається дуже швидко. Я сам це бачив. Буває, що проходить кілька хвилин і вже приходить торгове повідомлення про перехід права власності. Раніше, при місячному балансуванні, доводилося чекати день – два, як мінімум. Ще важливий аспект – дуже сильно зросла швидкість реагування на цінову ситуацію на ринку. Зараз це можна втілити буквально декількома кліками мишки. Це добре, як для споживачів, так і для постачальників.

Що стосується негативних моментів, то в перші дні це була, звичайно, нестабільна робота системи. Так як платформа сама не пройшла період тестування, то в перші кілька тижнів це був якийсь «робочо-тестовий» режим. В умовах повноцінного навантаження на платформу в повному робочому режимі виявлялися і виправлялися всі баги.

Другий негативний момент – точніше об'єктивна реальність, оскільки мало хто вірив, що система запуститься з 1 березня – не всі були готові організаційно і юридично до змін. Тому багатьом учасникам ринку довелося перебудовуватися – починаючи від постачальників, операторів ГРМ і закінчуючи «Укртрансгазом». До цього часу є невирішені моменти.

Якби була проведена повноцінна тестова робота, то і ринок був би підготовлений, платформа була б протестована, і не було б і десятої частки того негативу, який виник.

Які ще труднощі були виявлені в новій реальності роботи ринку?

Власне кажучи – це технічна сторона і зручність користування, що виявилось уже під час роботи самої системи. Наприклад, операції, виходячи із вимог кодексу, всі мають підтверджуватися ЕЦП. Через ці вимоги виникли певні дії, які дублюються і банально займають багато часу.

Також виникали моменти щодо даних по алокаціям. Їх потрібно «витягувати» механічним способом – для кожного споживача за кожну добу, щоб дізнатися, який обсяг ними було спожито. Розробники платформи пішли на зустріч і зробили спеціальну форму – тепер можна вибирати період, споживача (кількох або всіх) і вивантажувати ці дані в Excel.

Я вважаю, що це абсолютно нормальна робота, як з боку учасників ринку (адже вони бачать, що для них необхідно), так і з боку розробників платформи, які реагують на побажання учасників.

Як учасники ринку на практиці відчувають зміни на ринку газу? Які плюси і мінуси проявляються з переходом на нову систему? Хто поки виграє найбільше?

Потенційно мають виграти і постачальники, і споживачі. Споживачі – тому що при зміні цінових параметрів і умов роботи є можливість не чекати першого числа наступного місяця, а можна працювати, змінюючи ціну поставок. Фактично подобово можна змінювати навіть постачальників, якщо щось не подобається або є інша необхідність. Така гнучкість споживачам раніше була в принципі недоступна. Тому це досить великий крок уперед.

Відносно незручностей, то вони теж в якійсь мірі зачіпають споживачів. Їм доводиться перебудовувати механізми своєї роботи. Якщо при місячному балансуванні, заявка видавалася постачальнику на місяць, і те, як вона розбивалася протягом місяця, особливо нікого не хвилювало, то зараз всім потрібно розуміти, що заявки даються в розрізі доби. Відповідно, реагувати і прораховувати все потрібно набагато чіткіше і комунікувати як споживачеві з постачальником, так і постачальнику зі своїми споживачами, потрібно набагато частіше. Так, це трохи змінює принципи ведення бізнесу. Але це досить правильні зміни.

«Бо раніше у нас споживачі, хоч і були відповідальні за власне споживання, але робили для цього небагато. Зараз вони мають бути залученими в ринок, якщо вони хочуть отримувати газ по найприйнятнішим цінам, а не «середню температуру по лікарні».

Промислові (непобутові) споживачі вже працюють у повноцінному ринку, і вони досить обізнані в плані: як цей ринок працює, як формується ціна, які можливі обсяги, в які періоди. Деякі споживачі, власне кажучи, самі й імпортують цей ресурс з Європи. Для них це не в новинку, вони просто мають змінити підхід до ведення бізнесу, враховуючи добове балансування, і за великим рахунком, якихось мінусів для них я не бачу.

Що стосується постачальників, то можливо, якісь збитки несуть ті постачальники, які не приділили достатньої уваги підготовці або не перебудувалися для роботи в добовому режимі. Тому що різниця між місячним і добовим балансуванням досить значна. Замість фізичного балансування обсягами газу вступило в дію комерційне балансування з фінансовими зобов'язаннями «Укртрансгазу» перед постачальниками або навпаки.

Відносно небалансів: чи лягає якось відповідальність за них на споживачів, чи за небаланси розплачуються в основному постачальники?

Відповідно до Кодексу Газотранспортній системи, наш оператором ГТС здійсню комерційне балансування з постачальниками. Тому всі рахунки за небаланси «Укртрансгаз» надсилає постачальникам. При цьому, моделі роботи постачальників зі своїми споживачами індивідуальні. Якщо постачальник спілкується зі своїми споживачами регулярно, розуміє його «радощі й прикрощі», то споживачі таких постачальників досить адекватно реагують на зміну ситуації і готові співпрацювати. Для багатьох це було незрозуміло на самому початку, але протягом березня багато споживачів відкрили той самий кодекс, почитали, ознайомилися з тим, що змінилося, і досить лояльно ставляться до змін. Так, вони мають бути готові до того, що їм потрібно буде планувати своє споживання і відповідати за ті небаланси, які будуть виникати. Ринок до цього приходить у будь-якому випадку.

Як відповідальність за небаланси впливає на ціну газу, що поставляється?

Якщо дивитися на комерційну складову за березень, то ціна продажу газу для споживачів була, звичайно ж, нижче, ніж базова ціна «Укртрансгазу» на кілька сотень гривень. Якщо постачальник в таких умовах буде на себе брати ризики небаласів споживачів, то є велика ймовірність того, що він за результатами місяця залишиться, вибачте, «без штанів».

Тому що при переборах (надмірне споживання газу, в порівнянні з заявленим обсягом – ред.) кінцевого споживача і ціною на газ, припустимо, по 8300 в договорі, постачальник буде змушений докуповувати газ, якого бракує, у «Укртранзгазу» по 9650 грн. Я говорю конкретно про березень. Якщо купувати по 9650, а продавати споживачеві умовно по 8300 – це вже, швидше, не бізнес, а вид комерційного самогубства.

У будь-якому випадку, я бачу формулу співпраці наступну. У договорі має бути прописана прийнятна ціна, але й мають бути визначені якісь штрафні санкції за перебори або недобори, що виходять за рамки 10%, прописаних у Кодексі (за небаланси в обсязі 10% від заявленого обсягу штраф не стягується – ред.).

Це питання будуть регулювати постачальник і споживач між собою, в своїх конкретних контрактах. Допускаю, що може бути форма контракту, який не буде взагалі враховувати ризики небалансів споживача для постачальника, але тоді відповідно буде й інша ціна на газ. При цьому, в контракті можливо прописати низьку ціну газу, але і серйозну відповідальність за небаланси. Практикуються різні форми, але це вже індивідуальні відносини постачальника і споживача.

Постачальники мають бачити інформацію про споживання своїх споживачів на платформі, яка відповідає істині. У нас в країні не дуже велике охоплення пристроями дистанційної передачі даних (модеми). 

Чи відчувався вплив запуску добового балансування на ділову активність ринку? Чи є нестабільність запуску нової системи відлякувальним фактором, в першу чергу, для іноземних гравців?

Що мається на увазі під системою – робота платформи або самого ринку? Якщо це система роботи в ринку, то газ, як видобувався, так і до6уваєтся, як відбирався зі сховищ, так і відбирається, як продавався, так і продається, як поставлявся, так і поставляється. Ми розуміли, що швидше за все, буде «вичікувальний» період (початок березня), коли всі будуть розбиратися як нова система працює. Але, на мою думку, цей період вже закінчився, і я бачу тепер тільки його розвиток.

Відносно іноземних колег. Я не бачив жодного гравця із іноземним корінням, який би виступав із заявами про те, що він згортає свою діяльність через те, що в Україні був здійснений прогресивний крок – запуск добового балансування. Всі учасники розуміють, що при впровадженні нових механізмів буває перехідний період, в якому бувають технічні моменти, і ми саме їх зараз спостерігаємо в нашій країні. Я не думаю, що для іноземних гравців це буде відлякувальним моментом. Навпаки, мені здається, що вони вітають такі зміни, спостерігаючи те, що за останні 5 років наш ринок розвинувся і став настільки близький до європейського – методами ведення бізнесу, за законодавством і т.д.

Що дозволить прискорити розвиток, вихід на стабільний рівень роботи системи, і зробить роботу на добовому ринку газу більш комфортною?

Є кілька аспектів, які були б украй бажані для того, щоб ринок розвивався ще швидше. Перший з них – це система обліку споживання. Я маю на увазі те, що постачальники мають бачити ту інформацію про споживання своїх споживачів на платформі, яка відповідає істині. У нас в країні не дуже велике охоплення пристроями дистанційної передачі даних (модемів на лічильниках), хоча це мало трапитись ще майже рік тому. І це дещо стримує нормальне розуміння оперативних небалансів і, відповідно, торгів небалансами протягом доби. Це з часом прийде до вирішення, і руху назад в цьому аспекті вже не буде. Питання полягає в тому, наскільки швидко відбудеться впровадження модемів на підприємствах споживачів, оскільки їх кількість зараз невелика.

Але я думаю, що щодобове балансування стане важливим аспектом, який підштовхне до установки модемів підприємства. Споживачі почнуть розуміти, що простіше поставити модем за ті ж 10 тис. грн і розуміти, що незалежно від постачальника, підприємство завжди буде мати оперативну інформацію по щодобовому споживанню. Також є випадки, коли постачальники, при укладенні довгострокового контракту на поставку, надають споживачеві модем, щоб споживач міг поділитися своєю оперативною інформацією про споживання.

На даний момент, щоб ринок не ніс додаткових фінансових навантажень і витрат, а також з огляду на той факт, що ринок ще не сформувався, немає чіткого обліку обсягів, Асоціація «Газові трейдери України» направила Регулятору пропозицію збільшити зону толерантності по небалансу. Тобто ті 10% небалансів (+/-) в порівнянні з прогнозними споживанням, за які не передбачені штрафи, відповідно до Кодексу, збільшити – до 20%.

Краще ступити в річку і навчитися плавати, ніж все життя сидіти на одному березі і ніколи не перебратися на протилежний.

Пропонуючи розширити «зону толерантності» до небалансів до 20%, ви маєте на увазі конкретний період, чи цей період розмитий?

Я думаю, що поки у нас великі і середні споживачі не будуть оснащені модемами, цю норму (20%) варто залишити. Як тільки ми будемо розуміти, що оперативний облік у нас ведеться адекватно, норму можна буде назад повернути до 10%.

У нас досить велика кількість підприємств сільського господарства – ті ж елеватори, зерносушильні підприємства, цукрові заводи (в сезон) – у них вкрай нестабільне споживання газу. Автоматизована система обліку могла б вирішити це питання. Для цього, знову ж таки, потрібні прилади, які можуть дистанційно передавати їх показники. Але такі прилади встановлені приблизно у 25% великих і середніх споживачів. У дрібних споживачів цей показник навіть менше 1%.

Тоді чи є якісь приблизні терміни, коли споживачі будуть зобов’язані встановити системи дистанційної передачі даних на свої прилади обліку?

Наскільки споживачі взагалі в цьому зацікавлені?

Насправді модеми – це взаємовигідне вкладення, як для постачальника, так і для самого споживача. Але в першу чергу, для самого споживача. Оскільки, всі зміни в споживанні впливають в підсумку на кінцеву ціну газу. За наявності модему – реакція на них може бути миттєвою, за його відсутності – вона може займати і дві, і три доби, коли небаланси вже з'явилися, і вже нічого змінити неможливо. У даному випадку завжди потрібно керуватися комерційної стороною. Якщо заощадив, то за великим рахунком можна вважати, що заробив. Заощадивши на штрафних санкціях за небаланси, споживач абсолютно спокійно може покрити установку цього модему, іноді навіть менше, ніж за місяць. Установка модему за ціною обійдеться трохи більше 1000 куб. м газу. Перебрати або недобрати цей обсяг газу справа нескладна – це рівень споживання зовсім невеликого підприємства.

Що стосується термінів установки модемів, то Кодексом ГТС установка лічильників для всіх категорій непобутових споживачів передбачалася до 1 травня ще минулого року (2018). Потім було прийнято рішення перенести це ще на рік, а буквально на минулому тижні регулятор прийняв рішення про те, що дрібні і середні споживачі, у яких встановлені лічильники малої потужності, можуть взагалі не оснащувати їх приладами дистанційної передачі даних.

В якійсь мірі це позитивний крок, оскільки регулятор пішов назустріч великій кількості дрібних підприємств, для яких витрати на установку модему будуть серйозними. Але з іншого боку потрібно розуміти, що для таких споживачів необхідні нормально сформовані профілі споживання і нормальні прогнозні розрахунки, які оператори ГРМ зможуть використовувати у своїй роботі. Тому є практичний сенс установки GSM-модемів хоча б для кількох відсотків дрібних споживачів, щоб можна було екстраполювати їх показники на ринок – як при соціологічному зрізі. Тоді рівень помилки в прогнозах зменшиться дуже значно. Якщо рівень похибки при прогнозах для дрібних споживачів буде не більше 3 – 4%, це буде нормальний показник, оскільки вони в своїй сукупності особливо не впливають на загальну картину споживання. При цьому середні і великі споживачі мають в обов'язковому порядку мати модеми для передачі даних, так як з їх споживання складається вся картина споживання газу в країні.

Що стосується регулятора, то яка його роль на даному етапі запуску добового ринку балансування? Чи є побажання або необхідність, щоб вона якось змінилася?

Регулятор виявив жорстку волю і дисципліну, змусивши ринок працювати в нових умовах. Це правильний, напевно, крок, тому що не можна ж відкладати без кінця.

Краще ступити в річку і навчитися плавати, ніж все життя сидіти на одному березі і ніколи не перебратися на протилежний. Регулятор у нинішніх умовах має відслідковувати можливі спливаючі невідповідності законодавства. Для Нацкомісії важливо нормально реагувати на зміни ринкової ситуації і враховувати, чи розвивається ринок або він стагнує.

Адже якщо у нас мета – домогтися максимальної ліквідності ринку, то потрібно створити адекватні повноцінні умови для всіх учасників ринку. І якщо ми бачимо, що хтось із ліцензіатів зловживає, або можливо, щось робить несвідомо, або законодавство не зовсім відповідає нашим поточним реаліям життя, то потрібно робити висновки з цих ситуацій і намагатися їх приводити до того, що ми хочемо бачити. Законодавство не є статичним середовищем, і воно постійно змінюється. І це абсолютно нормальна практика – адже змінюється ситуація на ринку, змінюються маршрути поставок, цінові преференції, механізми роботи. І регулятор, як сторона, яка має забезпечувати рівні умови роботи для всіх, має відповідати вимогам і змінам ринкових ситуацій.

 

Kosatka.Media

Спілкувалась Анна Литвинюк

Теги: газ

Читайте також

Поза законом. Чому системи energy storage в Україні не існують, і поки не можуть
Традиції проти трендів. Нафтові і "зелені" енергокомпанії
Втілити мрію Коболєва: Як перетворити перемогу в Стокгольмському арбітражі в реальні гроші на рахунку