Непростий «зелений курс» України і ВДЕ: розвивати не можна знищити

Україні економічно та репутаційно вигідно підтримати «зелених» на шляху декарбонізації та європейської інтеграції в цілому. Нам важливо навчитися рости економічно, не збільшуючи викиди. І зміни в енергетичному секторі – це те, що нам треба робити. Та на жаль, наш «зелений курс»  не те, що непростий, а навіть не прокладений як слід.

Про це говорили експерти під час презентації дослідження «Роль відновлюваної енергетики в «зеленому курсі» України». Kosatka.Media вислухала аргументи та застереження енергетичних та екологічних фахівців і розказує читачам.

Яка «вага» ВДЕ буде в економіці країни завтра

Центр економічного відновлення презентував дослідження про місце відновлювальної енергетики у розумінні Другого Національно визначеного внеску України до Паризької кліматичної угоди (НВВ2). 

За підрахунками аналітиків, економічна амбіція України передбачає зростання ВВП України принаймні в 2 рази до 2030 року. За різними сценаріями обсяг інвестицій в декарбонізацію в Україні складе від €12 млрд до €50 млрд. 

«Це і є той самий виклик. З одного боку – нам потрібні інвестиції у відновлювані джерела, це наша надія. З іншого – у нас з'являються «цікаві» (які не дають розвиватися ВДЕ – ред.) законопроекти», – зазначив керівник Центру економічного відновлення Кирило Криволап.

Трансформация экономики по зеленому курсу

Директор інформаційно-аналітичного центру «ГМК-Центр» Станіслав Зінченко зауважив, що за останніми розрахунками Світового енергетичного агентства витрати на електроенергію у виробництві будуть зростати і займати до 35-40% собівартості. Майбутня «зелена» металургія  потребуватиме в 3-5 разів більше зеленої енергії, щоб виробляти «зелену» сталь. 

«Головним фактором конкурентоздатності економік буде доступ до дешевої чистої електроенергії. І всі ланцюжки з розрахунку собівартості, що раніше будувалися від доступу до ресурсів, зручної логістики, будуть зміщені в бік тих країн і міст, де буде доступна дешева чиста зелена енергія. І цей новий фактор конкурентоздатності вже є. Дуже мало залишилося великих фінансово-промислових груп, що не інвестують в зелену енергетику», – зазначив експерт. 

Він додав, що якщо ми в Україні хочемо зберегти конкурентоздатну промисловість –  потрібно мати свою зелену енергію, а не купувати її у сусідів. І станом на зараз «вікон можливості» для цього залишається не так багато. Адже чим пізніше почати інвестувати в розбудову зеленої енергетики, тим вища ціна буде у цієї енергії. 

Тому Україні, зокрема нашому уряду, треба чітко розуміти, де буде наша економіка через 5-10 років, яке місце займе у новій європейській економіці, підсумував Зінченко.  

Що є та якою має бути регуляторна політика для розвитку «зелених»

Навіть у експертів є питання, що саме в Україні вважати «зеленим курсом». Тому що наразі маємо заяви та декларації. І ніяких конкретних пропозицій. 

Народний депутат Людмила Буймістер зауважила, що головне питання – чи взагалі є у нас «зелений курс» і відновлювані джерела. Тому що останні 2 роки «недополітика» держави зовсім не сприяла виконанню цих цілей і завданню вбудуватися в нову економічну модель Європи.  

За словами Буймістер, упродовж двох останніх років бачимо наростання у системі ВДЕ «старих» боргів, які не погашаються інвесторам. А поточні платежі сягають не більше 75%. 

«Хотілося, щоб у програмі дій уряду були і уточнення щодо енергетичної стратегії нашої держави, і запровадження аукціонів та якась комунікація щодо їх обсягів. А головне – відповідь на питання: звідки ми на все це будемо брати гроші», – зауважила нардеп.  

На її переконання, головне, що треба зробити в Україні, щоб наблизитися до «зеленого курсу» – подолати «картельні змови» та цінові маніпуляції на ринку електроенергії, тоді буде простіше будувати стратегії для ВДЕ, які зрештою приходять саме на цей ринок. 

Людмила Буймістер повідомила, що в парламенті зареєстрована низка законопроектів, які виділяють окремі джерела фінансування на ці неефективності роботи енергетичної системи. Також зареєстрований і має бути проголосований на поточній сесії законопроект про моніторинг оптових енергетичних ринків REMIT.

«Але уряду і парламенту потрібно проявляти політичну волю, іти на подекуди непопулярні кроки, які не подобаються певним групам впливу, та все ж захищати «зелений курс» України, відновлювані джерела, і пам'ятати, що розвиток альтернативної енергетики – найбільший шанс для нас здобути енергетичну незалежність», – підсумувала Буймістер. 

Президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок наголосила, що паралельно зі стратегіями варто враховувати інституціональні можливості нашої держави, а в «зеленому курсі» мають бути закладені всі механізми його реалізації.

«Потрібно подумати, чи ми просто хочемо задекларувати амбітні цілі, які виконувати буде якась інша влада. Тому ми пропонуємо закладати в курс такі цілі, які дозволять не руйнуючи те, що закладено раніше, рухатись до амбітних цілей. Щоб це все запрацювало, потрібні чіткі інструменти реалізації. Поки що це не закладено в жодних стратегіях», – зазначила Циганок.

Також вона наголосила на необхідності продумати джерела фінансування поставлених цілей «зеленого курсу». 

«Зараз так звучить, що якщо ви не підтримуєте «зелений курс» – не підтримуєте екологію. Але ми ставимо в основу всього – інструменти екотрансформації. Крім того, на місцях мало хто стурбований щодо «зеленого курсу». Тому до стратегій потрібна ще й масштабна роз'яснювальна кампанія. Лише чіткі дорожні карти і чіткі джерела реалізації, фінансові інструменти. І звісно, щоб вони були в контексті сталого розвитку», – підсумувала експерт. 

Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков зауважив, що зараз в Україні зелена енергетика надто заполітизована. 

«У нас Міністерство закордонних справ домовляється про зелений водень, залучення інвестицій. І тут виступає Ярослав Демченков (заступник міністра енергетики України з питань європейської інтеграції – ред.) і говорить, що «зелений курс» і атомна енергетика може давати голубий чи жовтий водень, який у Європі не сприймається. Потрібно, щоб міністерства якось працювали разом. А то ми Європі кажемо одне, а всередині робимо інше», – вказав експерт.

Конеченков погодився, що потрібна дорожна карта по кожному напрямку «зеленого курсу», яка б чітко показувала і економіку, і перспективи розвитку, і можливість приєднання нових електромереж. 

Директор Асоціації сонячної енергетики України Артем Семенишин зауважив, що в Україні потрібно розробити не тільки енергетичну стратегію та програму розвитку ВДЕ, а й програму для переходу промисловості на чисті джерела енергії. 

«Без цих заходів у держави не буде підстав виділяти кошти на розвиток цих напрямків. І не буде зрозуміло, яким чином і в які часові проміжки це буде здійснюватись», – відзначив Семенишин. 

Також він додав, що потрібно не допустити такої помилки, як була у 2017 році, коли ухвалили енергетичну стратегію 2035. Було передбачено дві протилежні речі: збереження існуючої системи генерації електроенергії та розвиток ВДЕ. 

«Це речі, які виключають одна одну. Ми не можемо зберігати всю структуру генерації при незмінному споживанні електроенергії і розвивати якусь регенерацію», – зауважив він.

Але крім непрописаного «зеленого курсу», на ринку електроенергії є чимало інших питань, які потрібно вирішувати в будь-якому випадку, незалежно чи будемо ми йти новим «зеленим» курсом, чи ні. Зокрема – борги держави перед відновлюваною генерацією по зеленому тарифу.

Чи ефективні запропоновані податкові новації для подолання боргів

Для вирішення питання з боргами, зокрема, у ВДЕ, у Верховну Раду внесений законопроект 5600  про «внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Він передбачає запровадження так званого «зеленого» акцизного податку.

Експерти та учасники ринку ВДЕ негативно оцінили цю новацію.

Народний депутат Олексій Гончаренко вказав, що це пряме порушення підписаного між урядом і представниками ВДЕ меморандумом.

«Ми маємо зробити все, щоб це зупинити. Це матиме наслідки для держави в цілому. Жоден інвестор не довірятиме країні, яка так може вчинити», – зазначив Гончаренко. 

Андрій Конеченков погодився, що цей законопроект не стільки створить навантаження на відновлювану енергетику, скільки спричинить порушення домовленостей в рамках меморандуму і закону 810-9. 

«За рахунок цих податків не дуже вирішиш питання. Але наслідки будуть. Давайте краще виконувати те, що було запропоноване. А стосовно механізмів (виходу з боргів – ред) – краще працювати з профільними асоціаціями, які відслідковують найкращі механізми, при яких задоволена і держава, і інвестор», – відзначив він.  

Наразі є, хоч і невелика, надія, що в рамках «зеленого курсу» експерти спільно з урядовцями і законодавцями зможуть знайти відповіді на найгостріші питання розвитку сфери ВДЕ та ринку електроенергії загалом.

Кирило Криволап повідомив, що робоча група по напрацюванню оновленої програми дій уряду в напрямку «зеленого курсу» має намір вже 1 липня подати програму до парламенту, а 15 липня – затвердити на голосуванні. Але до того часу, як домовилися експерти – буде також підготоване загальне комюніке експертів та учасників ринку ВДЕ, з яким звернуться до уряду з пропозиціями і запевненням у готовності брати активну участь з розробки необхідних стратегій та конкретних кроків у напрямку «зеленого курсу».

Теги: законодавство, ринок електроенергії, ВДЕ, декарбонізація

Читайте також

Колектори вимагають борг за газ: як захиститися
Валерій Ноздрін: Створення систем накопичення енергії на об’єктах «Укргідроенерго» сприятиме інтеграції ОЕСУ до ENTSO-E
Економія газу в побуті: як правильно користуватися котлом