Висновок з оцінки впливу на довкілля: юрист назвав основні помилки при отриманні

Для надрокористувачів процедура отримання висновку з оцінки впливу на довкілля є обов'язковою за законом, для того, щоб вони могли почати свою діяльність.
​З якими помилками стикаються суб'єкти господарювання найчастіше, як їх уникнути, щоб полегшити процес отримання висновку ОВВ – поділився досвідом та аналізом судової практики з цих питань молодший партнер, керівник судової практики Legal House Олексій Гнатенко під час вебінару «Що потрібно знати надрокористувачам для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля?»

Оцінка впливу на довкілля (ОВД) – це оцінка будь-яких наслідків планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, природних територій, історичних пам’яток та інших будь-яких матеріальних об'єктів чи соціально-економічних умов. 

Етапи ОВД

1. Неналежне зазначення інформації у документації для ОВД

Досить часто географічні координати межі ділянок, на яких проводиться планова діяльність, не збігаються з запровадженим адміністративним устроєм.

Важливо правильно визначити зону можливого впливу, адже від цього залежить територіальне охоплення інформування громадськості щодо здійснення планованої діяльності, зауважив Гнатенко.

Для встановлення зони впливу значення має саме місцезнаходження можливого джерела забруднення, а не загальні межі ділянки здійснення запланованих заходів.

«Для запобігання негативних наслідків суб’єкту господарювання при визначені території, що може зазнати впливу від планованої діяльності, необхідно відштовхуватися від місцезнаходження джерела забруднення, а не від адміністративних меж ділянки здійснення заходів», – зазначив юрист.

Крім того, територіальні одиниці, що можуть зазнати впливу від планованої діяльності, встановлюються відповідно до меж санітарно-захисної зони. Розмір цієї зони залежить від характеру діяльності джерела можливого забруднення та затверджується на рівні нормативно-правових актів.

Для офіційного закріплення відстані між територією здійснення заходів та наближеними населеними пунктами, дистанцію варто визначати від головного поштового відділення до найближчих кутових точок відповідної ділянки.

2. Правильне обчислення строків

За загальним правилом, встановленим цивільним законодавством, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання певної події.

Водночас Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» є спеціальним нормативно-правовим актом, що спричинює обчислення строків в окремо визначеному порядку.

Початок відліку строку у процесі здійснення ОВД прив’язуються до дати вчинення відповідного заходу, як, наприклад, оприлюднення оголошення.

«Таким чином, у межах правовідносин щодо проведення оцінки впливу на довкілля законодавством встановлюється спеціальне правило обчислення строку – з урахуванням дня, в якому здійснюються відповідні дії», – пояснив юрист.

3. Повідомлення громадськості

Деякі етапи здійснення оцінки впливу на довкілля прив’язуються до офіційного розміщення повідомлення з метою інформування громадськості.

Водночас між уповноваженим органом та суб’єктом господарювання розподілений обов’язок реалізації зазначених заходів. Це спричинює невизначеність моменту здійснення офіційного оприлюднення інформації.

«Для врегулювання зазначеної невідповідності потрібно відштовхуватися від дій суб'єкта владних повноважень як офіційного учасника процедури здійснення оцінки впливу на довкілля та спиратися на дату розміщення повідомлення уповноваженим органом», – пояснив Гнатенко.

4. Робота з зауваженнями громадян 

У розумінні спеціального законодавства громадськість – це одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об’єднання, організації або групи.

Суб’єкт господарювання зобов'язаний інформувати громадськість на території адміністративно-територіальних одиниць, які можуть зазнати впливу планованої діяльності. Але законодавство не містить жодних обмежень щодо участі громадян у громадських слуханнях та обговореннях залежно від місця проживання та реєстрації.

«Навіть при віддаленому місцезнаходженні ділянки, на якій здійснюється планована діяльність, та відсутності офіційного повідомлення на відповідній території, брати участь у процедурі оцінки впливу на довкілля може будь-яка зацікавлена особа. І вона може подати пропозиції чи зауваження до відповідних документів, які треба враховувати», – пояснив юрист.

За словами Гнатенка, це є недолік у законодавстві, адже теоретично цим можуть скористатися недобросовісні громадяни чи організації, щоб затягувати процедуру отримання ОВД.

Таким чином, щоб не стикнутися з додатковими проблемами, господарникам варто враховувати:

  • відштовхуватися від місцезнаходження джерела забруднення, а не від адміністративних меж ділянки здійснення заходів;
  • застосовувати норми спеціального законодавства та враховувати день здійснення відповідних заходів;
  • етапи проведення оцінки впливу на довкілля прив’язуються до офіційного розповсюдження інформації суб’єктом владних повноважень;
  • подати зауваження та пропозиції під час обговорення можуть громадяни, не залежно від територіального фактору та місця реєстрації.

Читайте також: ЯК УНИКНУТИ ПОМИЛОК ПРИ ВИКОНАННІ ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

 

Теги: законодавство

Читайте також

GE вироблятиме безвідходні лопаті вітрових турбін до 2030 року
Nissan побудує СЕС, енергії якої вистачить на збірку кожного Nissan Leaf, що продається в Європі
Україна може отримати 200 млн євро на оновлення громадського транспорту