Одна зі схем олігарха-втікача. Як Плахотнюк заробляв на енергопотоках Молдови

У Молдові вибухнула конституційна криза, за підсумками якої найбагатша людина країни, глава Демократичної партії і «власник» практично всіх державних органів, Володимир Плахотнюк, покинув країну і свій пост в партії (саме в такому порядку). Він контролював і енергетичні справи держави та вмів добре, нехай і нелегально, на них заробляти. Розповімо про одну енергетичну схему цього олігархічного розуму.

Влад Плахотнюк
Олігарх з практично необмеженим впливом.
(Колишній) голова Демократичною Партії, яка керує (принаймні до червня так було) всіма держструктурами, в тому числі і Конституційним судом.

Політичний фон втечі

Останній місяць Молдова привертає до себе непристойно багато уваги. Країна вибухнула конституційною кризою, яка вилилася в серйозні перестановки у владі. Принаймні є така видимість.

Але все почалося ще в лютому, коли відбулися парламентські вибори.

На виборах більшість отримала соціалістична партія, яку підтримує діючий президент Ігор Додон, який симпатизує, як кажуть, Кремлю. Ще туди пройшли Демократична партія і політичний блок «ACUM» (об'єднує партію «Дія і солідарність» і Платформу «Гідність і правда») - які вважаються проєвропейськими. «Прокремлівськість» і «проєвропейськість» при цьому дуже умовна, і в основному виражається тільки в гаслах передвиборних кампаній – в залежності від цільової аудиторії.

Коаліція, на створення якої Конституція Молдови виділяє 3 місяці, все ніяк не формувалася. Партії в парламент пройшли аж надто різношерсті. Єдина спільна думка – ми не хочемо домовлятися з демократами.

Щоб все відразу стало на свої місця. Демократичну партію очолює олігарх Володимир (Влад) Плахотнюк. Він власник майже всього в країні, якщо не взагалі всієї країни. Він тримає кермо влади у всіх ключових інститутах влади, в яких служать члени партії. А вони служать всюди – правоохоронна система, генеральна прокуратура, Вища рада магістратури, Верховний суд і Конституційний суд. До речі, з шести членів Конституційного суду, п'ять – члени Демократичної партії, а суддя Раїса Апольскі перебуває в родинних зв'язках з Владом Плахотнюком.

Переговори між партіями йшли дуже повільно і вже починали ходити чутки про повторні вибори (в яких Плахотнюк чекав більш цікавих для своєї партії результатів). Поки півень, у вигляді Конституційного суду, не клюнув. Сюрприз: в ніч на 7 червня Конституційний суд прийняв рішення про те, що термін створення коаліції закінчився. Тоді як тримісячний термін закінчувався 9 червня.

Реакція вийшла миттєва. Депутати активізувалися: домовилися і про створення коаліції, і про склад уряду практично за ніч. Була сформована тимчасова коаліція між Партією соціалістів і політичним блоком «ACUM» - кардинально різними силами. Главою нового уряду була призначена Майя Санду, і тієї ж ночі новий уряд дав присягу у присутності президента Додона.

Відбувалося все в залі засідань парламенту, без світла і з вимкненими мікрофонами, так як технічний персонал в цей день на роботу не прийшов. Дипломатичні представники різних країн при цьому перебували в парламенті – як у найбезпечнішому місці. Демократична партія залишилася не при справах і почала звозити «тітушок» до адміністративних будівель.

«Ручний» і «демократичний» Конституційний суд зробив новий хід в інтересах Плахотнюка – виніс рішення про незаконність обрання нового спікера і прем'єра, про незаконність всіх прийнятих в цей і наступні дні рішень, постанов і законодавчих актів парламенту. Пізніше суд відсторонив президента Додона від його обов'язків за відмову підписати указ про розпуск парламенту. Тимчасово виконуючим обов'язки президента був призначений заступник голови Демократичної партії, і чинний прем'єр Павло Філіпп, який тут же підписав указ про розпуск парламенту і про призначення дати (6 вересня) дострокових парламентських виборів.

Кілька тижнів у Молдові панувало двовладдя – було і два голови уряду, і два президенти (один з них в.о.).

Демократи називали дії парламенту, який створив коаліцію вночі, державним переворотом. На користь Кремля, звичайно ж. А Додон (прокремлівський президент), в свою чергу, назвав ці події «відчайдушною спробою Демпартії узурпувати владу в країні».

Ситуацію розрулити іноземні партнери, що у різній мірі фінансують Молдову. Ще до пікового напруження в Молдову приїхав російський віце-прем'єр Дмитро Козак. Він зустрівся з Додоном, а після зустрічі на прес-конференції «висловив думку», що соціалістам в парламенті краще б створити альянс з ACUM, а не з демократами, щоб повернути країну «з нинішнього стану в демократичну нормальність». Перебування Козака в Кишиневі збіглося із візитами в країну комісара ЄС з питань розширення і політики сусідства Йоханнеса Хана і директора офісу Східної Європи Держдепу США Бреда Фредена. Усі троє зустрічалися і з президентом Додоном, і з лідерами політичних партій, включаючи Плахотнюка.

14 червня картковий будиночок посипався. У цей день Плахотнюк покинув Молдову – як кажуть, після бесіди з послом США в Молдові Дереком Хоганон в офісі Демпартії. Новий глава МВС Молдови Андрій Нестасе заявив, що Плахотнюк побоявся, що йому не дадуть полетіти з країни, тому він на автомобілі (через територію невизнаної республіки Придністров'я) виїхав в Україну, звідки і вилетів в одну з країн Європи, але це не точно. За інформацією молдовських ЗМІ, він вилетів до Лондона.

У цей же день уряд Філіппа пішов у відставку. А на наступний день Конституційний суд скасував свої рішення, прийняті 7 – 9 червня, за якими визнав обрання нового уряду і рішення парламентської коаліції нелегітимними.

У неділю, 23 червня, Влад Плахотнюк опублікував заяву в Facebook про те, що покидає пост голови Демократичної партії, щоб не кидати тінь на її діяльність.

Зараз з'явилися заяви про екстрадицію олігарха з США. Тільки заяв про те, що його дійсно знайшли в США поки немає.

Плахотнюк і його енергетика

Влад Плахотнюк особистість вельми багатогранна, яка поширила свою діяльність на всі сфери молдавської економіки. Не дарма країну називають «захопленою» державою – олігархат Плахотнюка в Молдові монопольний і неминучий. «Копійчана» приватизація великих державних компаній, продаж великих об'єктів нерухомості ( «по знижкам для своїх»), мільйонні контракти на надання публічних послуг фірмам, які належали виключно людям з найближчого оточення Влада Плахотнюка. Вибір схем в арсеналі пана Плахотнюка досить широкий, але є одна цікава історія зі схемою в енергетиці.

Вся енергетика Молдови зав'язана на Придністров'ям. Опоненти звинувачували Плахотнюка в спробах федералізації Молдови, з тим щоб як раз прилаштувати Придністров'я – вивести його в більш легальну площину. З цією територією в мало кому зрозумілому статусі у олігарха дуже добре налагоджені зв'язки і квазі-бізнес схеми. Плахотнюк знаходився в тісних бізнес-відносинах з придністровським олігархом Віктором Гушаном і фактичним диктатором невизнаної республіки, а також з колишнім «президентом» Євгеном Шевчуком. Статус Придністров'я перетворював його в ідеальний портал зі зникнення грошей і виведення коштів в офшори.

Енергосектор Молдови характеризується двома горісними явищами: повна залежність від імпорту російського газу і закупівля електроенергії у невизнаного нею ж самою Придністров'я. Ці дві «неминучості» пов'язані нероздільно. Так як Молдавська ГРЕС, що розташована на території Придністров'я, працює на імпортному газі.

Потужності на території Молдови покривають лише 20 - 25% енергоспоживання країни. Дефіцит покривається поставками з Придністров'я та з України.

Встановлена ​​потужність Молдавської ГРЕС – 2520 МВт (за даними на сайті російської компанії «Інтер РАО», власника електростанції з 2005 року). ГРЕС забезпечує електроенергією і Молдову, і невизнане нею Придністров'я. Електростанція працює на газі, який поставляється "Газпромом".

За останніми оприлюдненими даними, борг Придністров'я за газ перевищує $6 млрд. За нього не платить ні Молдова, ні Придністров'я, яке власне ним користується. Ну як не платить ... Кінцеві споживачі в Придністров'ї, швидше за все, оплачують газ за ціною, виставленою місцевою газовою компанією «Тираспольтрансгаз-Придністров'я». Але на етапі цієї компанії гроші «губляться». З рахунків «Тираспольтрансгаз», ні в АТ «Молдовагаз» (яка керує всім газом в Молдові і повинна оплачувати рахунки за імпорт), ні далі в «Газпром» не перераховуються. «Газпром» вимагає оплату за газ з Молдови, з якою були оформлені торгові операції. І виходить, що Молдова (тобто її громадяни) повинні платити за імпортний газ двічі – у вигляді газу, який використовують і не оплачують в Придністров'ї, і у вигляді імпортованої звідти електроенергії.

Виходить Молдавська ГРЕС не платить за газ, але продає електроенергію в Молдову за цілком відчутні гроші. На ці гроші знайшов вихід Влад Плахотнюк.

Електроенергія в схемах

Біла пляма Придністров'я в оплаті за газ, а також залежність Молдови від імпорту електроенергії дозволяє винахідливому розуму олігарха, не обмеженому стереотипними уявленнями про закон і совість, створити дієву схему:

Використовуєш «безкоштовний газ» -> «гарантуєш» контракт з Молдавської ГРЕС -> створюєш компанію-прокладку -> виводиш гроші в офшори.

Така схема діяла з 2014 по 2017 рік, коли електроенергію Молдова купувала виключно у ГРЕС на Придністров'ї. І це дуже цікава історія.

У 2014 році посередником між Молдавською ГРЕС і державною енергокомпанією Energocom - «центральним постачальником електроенергії в Молдові» - стала компанія «Енергокапітал». За «Енергокапіталом» стояв сам Плахотнюк (тоді ще тільки заступник голови Демократичної партії) і його «союзники» в Придністров'ї в особі колишнього «президента» Євгена Шевчука.

Компанія була зареєстрована в Тирасполі за три тижні до того, як ДТЕК, що отримала доступ до експортного перетину, відмовилася від поставок електроенергії в Молдову – через військові дії та нестабільність генерації в Україні. Буквально за три робочих дні «Енергокапітал» отримує ліцензію на продаж електроенергії від молдавського регулятора (Національного агентства з регулювання в енергетиці, в складі якого більшість люди Плахотнюка) на півроку. До 2017 року ліцензія продовжувалася 4 рази. Необхідність в «Енергокапіталі» регулятор пояснював «розбіжностями між діловими партнерами в Кишиневі, Тирасполі і Москві». Мовляв, прокладка дозволить сторонам домовитися, і мало не гарантувати безпеку поставок. З грудня 2014 до кінця березня 2017 року загальна сума поставок електроенергії, що пройшла через компанію Плахотнюка, оцінювалася в близько $400 млн.

Отже, прокладка за підтримки всіх потрібних органів швидко створена. Потрібна тепер компанія, на рахунок якої, будуть капати «виведені з некерованого Придністров'я гроші».

Серед засновників ВАТ «Енергокапітал» значаться дві фірми: «Бас Маркет» з Тирасполя і Ornamental Art Limited з Гонконгу (дані розслідування молдавського видання rise.md). «Бас Маркет» наприкінці 2015 була вже ліквідована, і гонконгська компанія залишилася одноосібним власником прокладки. Власники самої Ornamental Art Limited занадто заглиблені в офшори, які наочно відображені на схемі, вибудуваній виданням.

В середині січня 2017 Ornamental Art Limited звернулася до суду в місті Каушан в правобережній Молдові з претензією про виплату дивідендів. Увага! Починається театральне дійство під назвою «Виведення грошей просто і витончено». Дивіденди їй належать як єдиному акціонеру компанії «Енергокапітал». Вимагалось $16 млн.

Суд так суд. «Енергокапітал» рішення абсолютно не оскаржував, і почав виплати необхідної суми буквально на наступному тижні (хоча на такі виплати надається 3 місяці, не кажучи вже про право оскарження позову). З 9 по 16 лютого 2017 з рахунків «Енергокапітал» в банку Victoriabank (який, до речі, теж належить Плахотнюку) компанії Ornamental Art Limited були переведені $7,5 млн. За даними придністровського республіканського банку, за дев'ять місяців 2017 «Енергокапітал» виплатила своєму засновнику з Гонконгу дивіденди в розмірі $19 млн. За даними того ж відомства, сума виплат була в 2,5 рази вище, ніж за 9 місяців 2016.

Виходить, Молдавська ГРЕС отримувала російський газ у придністровського «Тираспольтрансгаз» за який вона не платила, генерувала з нього електрику, а потім продавав його через «Енергокапітал» в Молдову. Отримані молдавські гроші «Енергокапітал» через «свій» банк переводив в офшори за рішенням «свого» ж суду. В офшорах слід губиться на користь Плахотнюка.

Справа з цією схемою спливла, коли в Придністров'ї змінився уряд. Тепер він більше дружить із Москвою, ніж з Плахотнюком. Уже після зміни уряду, в березні 2017 Придністровський республіканський банк звернувся до Арбітражного суду самопроголошеної республіки з вимогою стягнути з «Енергокапіталу» адміністративний штраф за порушення місцевого законодавства про валютне регулювання та контроль. Цей судовий процес, на відміну від гонгконгского позову, тягнеться роками.

Плахотнюк та імпорт електроенергії з України

Ще навесні 2016 року Україна, налагодивши роботу енергосистеми, планувала відновити експорт в Молдову. Влад Плахотнюк, зі зрозумілих причин, це не підтримував. Навіть ходили чутки, що його бентежить саме те, що експортом буде займатися ДТЕК. Тоді молдовська влада уклала контракт з Молдавською ГРЕС і продовжували користуватися послугами «Енергокапітал».

У квітні 2017 експорт з України був все ж відновлений. "ДТЕК Трейдинг" і Energocom підписали контракт на поставку української електроенергії з 1 квітня 2017 по 31 березня 2018 (пізніше цей контракт продовжили ще на рік). Передбачалося, що ДТЕК буде продавати 90 ГВт-год електроенергії на місяць. У тендері, ясна річ, брала участь і Молдавська ГРЕС, що належить "Інтер РАО". Але контракт компанія цього разу не отримала. По-перше, ціна ДТЕК була дешевше ($50,2 за 1 МВт•год замість запропонованих придністровцями $58,5 за 1 МВт•год, які нехай потім і знизили до $54,4/МВт•год), і на це вже не можна було закривати очі.

По-друге, Москва, а з нею і Молдова (тоді на пост президента прийшов Додон), захотіла зробити схему поставок електроенергії «більш прозорою». А ми пам'ятаємо, що попереднє керівництво Придністров'я, близьке до Плахотнюку, було замінено на більш близьке до Москви. Обидві сторони, і молдавська і придніпровська, з оновленим кутом зору на користь РФ, вирішили ліквідувати прокладку «Енергокапітал».

Представники Демпартії (тобто Плахотнюка) намагалися домовитися з владою Придністров'я і про перемогу ГРЕС (головного платника податків на території невизнаної республіки) і про збереження компанії-посередника при ціні електроенергії $49 за 1 МВт-год. Але це їм не вдалося. Мабуть, Москві захотілося хоча б передбачати діяльність олігарха, раз не виходило її контролювати.

Цікаво, що, не домовившись з Плахотнюком про його прокладку, Придністров'я саме багато втратило. ГРЕС – найбільший платник податків на його території і одне з найбільших підприємств, потужності якого (як і прибутки) довелося знизити.

За контрактом, ДТЕК покривала близько 30% потреби Молдови в електроенергії. При тому, що країна сама себе забезпечує електроенергією лише на 25%. З 1 квітня 2019 і до 31 березня 2020 електроенергію в Молдову буде продовжувати поставляти держкомпанія Energocom – посередник при закупівлі енергії у Молдавської ГРЕС і українського ДТЕК "Павлоградвугілля". Енергія у цих підприємств закуповується в пропорції 85% відсотків на 15%. Таку інформацію надавали молдавські ЗМІ, тоді як в українському інформаційному полі повідомлень про продовження контракту на експорт електроенергії в Молдову не було. Згідно з даними energy-charts.de, Україна в квітні продала в Молдову 43 ГВт•год електроенергії, а в травні вже менше – 26 ГВт•год.

Минулого тижня уряд Майї Санду оголосило про те, що розірве контракт на постачання електроенергії з Придністров'я і покриє весь дефіцит за рахунок імпорту з України. Про це йдеться в пункті 2.4 Програми уряду на 2019 рік, прийнятої 20 червня:

«Укладемо контракти про постачання електроенергії з України і розірвемо контракт на поставку електроенергії з Придністров'я».

Російська сторона не упустила можливість висловити свою думку з приводу таких планів:

«Власниками ГРЕС є російські компанії, але питання має вирішуватися, виходячи з інтересів Республіки Молдова. Хто дешевше продає електроенергію, той і має бути її продавцем. Ми не маємо наміру, всупереч законам конкуренції, лобіювати інтереси російської компанії. Це стосується і інших відносин, які є між нашими країнами і нашим бізнесом», - сказав віце-прем'єр РФ Дмитро Козак.

Подальший розвиток подій аж надто залежить від політичних процесів (який сюрприз!) Тимчасова коаліція на те і тимчасова, бо об'єднує політичних опонентів лише на ґрунті дружби проти Плахотнюка. Далі будемо спостерігати, хто перетягне на себе ковдру. Європейська інтеграція під впливом ACUM швидше за все спричинить спроби відгородитися від РФ, почнуться потуги налагодити «енергонезалежність». У якійсь, мало-мальськи доступній для Молдови формі. Поставки з України за підсумками тендера – вписуються якомога краще. А газ можна отримувати з Румунії, і це питання вже досить довго опрацьовується.

Якщо соціалісти переважать, співпраця з Придністров'ям буде тривати, і є навіть варіанти, що буде переходити в якийсь більш легалізований рівень. # ЛегалайзПридністров’я, так би мовити. Федералізація, перереєстрація, будь-які інші форми взаємодії в правовому полі. Головне прокладка Плахотнюка ліквідована (можна створювати свою, якщо потрібно).

А пан Плахотнюк – персонаж вельми живучий. І поки слабо віриться, що його так взяли і повалили. Щупальця корупції можуть відродиться навіть, якщо кракену відрубали голову. Особливо, якщо у пана «демократичного олігарха» так багато «своїх» людей на місцях.

 

 

Kosatka.Media

Теги: корупція

Читайте також

#Енергоефективність. Нові пріоритети нового Міністерства енергетики та захисту довкілля
5 способів зберігання енергії і наскільки вони ефективні
Чим цікавий ринок термомодернізації багатоквартирного житла в Україні