Вони гатять – ми ремонтуємо: як працівники облгазів тримають фронт

Вже понад місяць триває війна в Україні, російські окупанти нищать міста і села. І вже понад місяць наші комунальники на межі сил повертають газ, тепло, воду та світло у наші будинки. Часто на роботу є 5 хвилин між залпами. Але вони лагодять, якщо є хоч найшменша можливість. Це – їхній особистий фронт.

Kosatka.Media розповідає історії газовиків, які під ворожими обстрілами працюють у Харкові, Чернігові, Сумах, Дніпрі, Запорізькій області. Вони роблять свою роботу та наближають нашу спільну перемогу.

«5 хвилин між обстрілами – іноді все, що є на ремонт»

Володимир, «Чернігівгаз»

Я вже місяць не бачив сім‘ю. Відколи почалась війна, я не був вдома. Ми не покинули Чернігів, навіть тоді, коли рашисти почали нещадно бомбити його з літаків. 

Чому ми не подалися в біга? Бо комусь треба турбуватися про місто, яке героїчно опирається ворогу.

У нас питають – а як ви ремонтуєте, якщо місто безперервно обстрілюють з артилерії і бомблять з літаків? А отак. Вони гатять – ми ремонтуємо. 

Маємо 5 хвилин між залпами, щоб схопити інструмент. Після наступного залпу ще 5, щоб відрізати пошкоджений шматок труби. Потім ще 5, щоб приварити новий. Буває, що прилітає під час роботи.

Газовая труба горит

Російські війська під час обстрілу пробили газопровід – ми поїхали перекрити газ, і тут свист такий почався, снаряди над головою пролітають і за кілька десятків метрів падають. Ми в під’їзд пірнули, перечекали і знов до роботи. 

Одного разу під’їжджаємо до місця пошкодження, звідти люди назустріч, руками махають: «Тікайте!». А куди тікати? Ледь вскочили в найближчу будівлю – і почалося... 

Іноді через це ремонт на 2-3 дні розтягується. Або ж під’їзду нема до місця аварії – машину кидаємо, беремо увесь інструмент в руки і пішки ідемо. Ідемо і не знаємо, чи дійдемо, коли і куди прилетить.

Буває, і вночі доводиться виїжджати, ліхтариками присвічувати. Часто під прикриттям військових. А коли і самі. Велика біда ще, що майже все місто без електроенергії. Якось викручуємось завдяки генераторам. 

Поспати рідко вдається, бо коли з літаків півтонні бомби скидають на місто – не до сну. Найважче бачити наслідки цього – зруйноване місто, як гинуть люди, діти.

Тримаємось на тому, що розуміємо, наскільки важлива зараз наша робота для людей. Щоб їсти могли зварити, хоч якогось супу чи картоплі раз на кілька днів, між обстрілами. І люди дякують, підтримують. Оце і дає сили, мабуть.

Пошкоджень газопроводів дуже багато. В основному осколкові, від снарядів, касетних боєприпасів. На жаль, є настільки масштабні, які ми зможемо полагодити лише після перемоги. А зараз робимо все, аби відремонтувати там, де є хоч найменша можливість. 

Іноді нам допомагають підрядники, з якими ми співпрацювали в мирний час. Війна всіх об‘єднала, показала справжні цінності, справжніх людей. Я не чув від своїх колег скарг на те, що доводиться працювати в таких умовах. Тому ми переможемо, інакше не може бути.

Ремонтная бригада газовщиков Черниговгаза война в Украине 2022

Ремонтна бригада газівників Чернігівгазу. Фото: Чернігівгаз

«Ми перший фронт. Ми – це допомога всім, хто живуть і обороняються»

Віктор, АТ «Сумигаз»

Як у мене справи? Людина я не вибаглива. Тихо й вже добре.

Четвер, 24 лютого, для нас мав розпочатись ранковою п'ятихвилинкою. Усе пішло не за планами. Вже після обіду ми стояли зі зварювальними апаратами й робили заготовки. Але зовсім не для газових мереж – протитанкові їжаки та шипи для блокпостів.

Я дні не рахую. Часом ловлю себе на думці, що не розумію, яка дата, який день тижня. На Сумщині тисячі осель залишаються без газу.

Є адреси, а відновлювати нема до чого – будинки, до яких ідуть труби, зруйновані вщент. А є об'єкти, до яких нема доступу через постійні обстріли.

Питають, чи багато роботи. У нас й у мирний час робота є завжди, а зараз додалося. Ми на газових полігонах відпрацьовували різні аварійні ситуації, але не накладання бандажів чи заміну мережі в приямку від бомби під акомпанемент авіаударів й артилерії.

Робимо свою справу, не оглядаємось на повітряну тривогу. Усі, хто поряд зі мною – спеціалісти високого класу. Немає часу на роздуми під кулями, ухвалюємо рішення миттєво. Ми перший фронт, ми – це допомога всім, хто живуть і обороняються.

Противотанковые ежи, которые изготовляют облгазы

Українські газовики розгорнули виробництво протитанкових їжаків. Фото: РГК

Читайте також: Російські газ і нафта йдуть за кораблем: як світові санкції тиснуть енергетику РФ

«Моя родина евакуювалася, а я вирішив залишитися»

Сергій Чернишенко, АТ «Харківміськгаз»

Остання два тижні я буквально живу на роботі. Роботу слюсаря в бригаді аварійної служби доводиться поєднувати з допомогою диспетчерам. 

Допомагаю приймати виклики. Інколи доводиться бути «психологом», бо телефонують різні люди. Когось треба заспокоїти, підтримати, комусь розповісти, як діяти в тій чи іншій ситуації, комусь пояснити правила безпеки. 

Буває важко, особливо коли знаєш, на яку заявку доводиться відправляти хлопців, коли треба моніторити виклик, щоб з ними нічого не сталося.

Коли сам виїжджаю, то всяке бачу – і зруйновані будинки, і розкидані по землі речі. У такі моменти відчуваєш біль людей. Однак продовжуєш виконувати свою роботу. Ми працюємо спільно з ДСНС, ЗСУ та суміжними комунальними службами. 

Допомагаємо розбирати завали, ремонтувати пошкоджені газопроводи та усувати загоряння. Найбільше загорянь саме на газопроводах низького тиску в районах міста, які зазнали найбільших руйнувань.

Моя родина евакуювалася, а я вирішив залишитися ближче до нашого «Харківміськгазу». Усі ми, хто працюють на аварійці, стали маленькою родиною. Усі підтримуємо один одного та розуміємо, навіщо ми тут.

Залишитися виконувати свій обов’язок нас мотивує патріотизм, сильне бажання допомагати місту та зробити внесок у роботу підприємства.

«Я працюю, щоб діти залишались у теплі»

Юрій, електрогазозварник «Харківгазу»

В мирний час я багато раз модернізував мережі, міняв старі ділянки газопроводів та досконало знаю свою професію. Зараз моя робота – допомагати сотням родин в одному з найбільших районів Харківської області підтримувати тепло в будинках.

ЗСУ самовіддано боронять рідний край від ворога. Я намагаюсь робити те, що вмію – ремонтувати газопроводи. 

Ворог вкрав дитинство у наших дітей. Я працюю, щоб діти залишались у теплі, а батьки могли приготувати їжу.

Незважаючи на всі ризики війни, я планую залишатись в області і виконувати свою роботу. Бо міняти пошкоджені бомбардуванням газопроводи теж комусь потрібно.

Харківгаз ремонт пошкодженої вибухом газової труби

Комунальники працюють навіть тоді, коли інші служби зупинились. Фото: РГК

«Кожен має робити те, що вміє. Разом ми впораємось»

Максим Перепелиця, майстер зміни аварійно-диспетчерської служби «Харківміськгазу»

Робота під вогнем – саме цим запам’ятовуються щоденні виїзди. За останні тижні зросла кількість заявок до аварійно-диспетчерської служби. Працювати доводиться в режимі нон-стоп. І щоразу – пліч-о-пліч з фахівцями ДСНС. Намагаємося допомагати усім у найкоротші терміни.

З початку було страшно і незвично, але людина до всього звикає. Намагаємося не втрачати пильності. Ми вже відпрацювали необхідні навички та інструкції для роботи в таких умовах: працюємо більш зібрано і злагоджено.

В умовах війни працювати складно, адже часто трапляються непередбачувані ситуації. Кожний виклик залишається відбитком у пам’яті.

Найбільше я запам’ятав локалізацію пошкодження на магістральному газопроводі від масивного ворожого бомбардування. Тоді була велика пожежа.

Я народився у Харкові, це моє улюблене місто. Мені прикро й боляче від того, що йому доводиться переживати. Я докладаю максимум зусиль, допомагаючи людям і наближаючи нашу перемогу. Кожен має робити те, що він вміє. Разом ми впораємось.

Ремонт газовой трубы, поврежденной российскими оккупантами в Харькове

Ремонт газової труби у Харкові, пошкодженої російськими окупантами. Фото: Харківміськгаз

Запорізька область – обстріли і негайні ремонти

Віталій Козаченко, слюсар «Запоріжгаз»

У Василівці газопроводи під час періодичних обстрілів зазнають руйнувань. Нещодавно осколки снаряду влучили у газову трубу низького тиску. Без блакитного палива залишилися 84 приватні будинки нашого міста. Склад компанії у нас зруйнований артобстрілом росіян, проте ми знайшли необхідні матеріали. Незважаючи на постійні обстріли, наша бригада виїхала на ремонт газопроводу. Нам довелося повністю змінити пошкоджену ділянку труби. Всі роботи виконали за день. Також ми відремонтували вікна у відділенні, які були зруйновані вибуховою хвилею. 

Кожного дня на роботі весь склад Василівської дільниці і люди працюють вдень та вночі аби забезпечити доставку газу в повному обсязі. Зараз всі мешканці Василівки та Василівського району мають газ.

Олексій Субота, слюсар «Запоріжгаз»

Рано вранці ми дізналися, що село Преображенка Оріхівського району зазнало ворожого обстрілу ракетами. Газопровід пошкодили три осколкових влучення від снарядів. Мешканці залишилися без газу, на вулиці -1, холодно, сніг. 

Ми вирушаємо ремонтувати негайно. Дорога складна, пролягає по відкритій місцевості, по мосту через річку. Поки їхали, постійно чули постріли. Дісталися на місце, все необхідне обладнання було з собою. Під час ремонту також чули майже поруч вибухи, але роботу не припинили. Зараз мешканці Преображенки з газом.

Восстановление газоснабжения в Запорожской области. Фото: Запоріжгаз

Відновлення газопостачання у Запорізькій області. Фото: Запоріжгаз

«Кожен наближає перемогу, працюючи на своєму фронті. Мій – газовий»

Сергій Телегін, електрогазозварник 6 розряду «Дніпропетровськгаз»  

Як і кожному українцю, мені складно повірити, що на рідній землі почалась війна. Про евакуацію у більш безпечні регіони я навіть не думав, бо розумію, що потрібен тут. Майже 20 років працюю у газовій компанії і пишаюсь цим.  

Наша дільниця обслуговує більше 700 км газопроводів. Я – єдиний зварювальник. Складно було, коли три дні поспіль наша ремонтна бригада відновлювала мережі після ворожих обстрілів із сусіднього регіону.

Майже кожного разу аварійні роботи виконую на висоті. На одному з об’єктів проблема була вкрай серйозна – частина газопроводу була майже знищена. Завдяки професійності та згуртованості бригади ми максимально швидко повернули газ до більш ніж 350 осель земляків.

Я готовий працювати за будь-яких умов, бо розумію відповідальність перед 25 тисячами споживачів, яких обслуговує наше відділення. Кожен наближає перемогу, працюючи на своєму фронті. Мій – газовий.

Сварщик Сергей Телегин приближает победу на газовом фронте. Фото: «Дніпропетровськгаз»

Зварювальник Сергій Телегін наближає перемогу на газовому фронті. Фото: «Дніпропетровськгаз» 

Теги: газ, облгаз, населення, споживачі

Читайте також

Мадуро запросив французькі компанії до Венесуели добувати нафту та газ
Польща судитиметься з Газпромом через припинення постачання газу
Сейм Литви заборонив імпорт російського газу