Відключили світло на добу: як та чому обленерго приховують інформацію про аварії

Кожне українське домогосподарство щороку через планові та аварійні відключення електроенергії в середньому понад 13 годин залишається без світла. Це найгірший показник у Європі. Але це як «середня температура по лікарні» – у когось менше, а у когось і значно більше.

Споживачі страждають не лише від відсутності світла, а й через те, що часто годинами не можуть дізнатися, чи почалась ліквідація аварії і коли вона закінчиться. У контролюючих органах вважають, що так стається внаслідок бажання обленерго приховати інформацію про аварії заради покращення показників у звітності.

Kosatka.Media розповідає, як обленерго публікують оголошення про відключення світла та звітують про аварії, хто їх контролює, та як посиляться вимоги до надійності електропостачання з наступного року. 

«Світла немає, а на сайті ні слова»

Відключення електроенергії у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та десятках українських міст стаються щодня. Показова історія трапилася 27 липня у Боярці (Київська обл.). Там через масштабну аварію світло зникло о 9 ранку, а з’явилося майже через добу – о 6 годині. Люди весь день сподівалися, що оператор системи розподілу «ДТЕК Київські  регіональні електромережі» на своєму сайті повідомить про час відновлення електропостачання, однак такої інформації не було.

«Сповіщення про те, де планове відключення чи аварія, та як довго триватиме ремонт, повинні публікувати невдовзі після аварії. Коли у нас зникло світло, я працювала з дому, в ноутбуці заряду було на кілька годин. А на сайті обленерго про нашу аварію жодного слова. І от уявіть: я не знаю, працювати мені з дому чи терміново бігти в офіс. А у сусідів поряд у всіх маленькі діти. І вони не знають, чи збирати речі і їхати з дітьми до родичів, чи світло з’явиться через 20 хвилин. Також у деяких мешканців не газові, а електричні плити. Тобто, світло потрібно постійно», – розповіла Kosatka.Media мешканка Боярки Галина.

Попри те, що електропостачання в Боярці з’явилося майже за добу, за словами людей, на сайті обленерго зафіксували, що його не було лише кілька годин, а відключення сталося ввечері.

1 Інформація про відключення в Боярці

Інформація з сайту обленерго про тривалість відключення. Фото: Facebook / Боярка. Боярське земляцтво

Інші мешканці міста також підтверджували, що світла не було набагато довше, ніж заявили енергетики.

«Ну ось вони відзвітували, що все зробили, а у нас на половині вулиці (Коновальця) немає світла вже добу. Заявку на сайті залишали і вчора і сьогодні – без результату, додзвонитися неможливо. Зараз нарешті додзвонилася, так вони навіть здивувалися, начебто ж все зроблено. Правда знайшли ще одну заявку з ранку з сусіднього будинку. І нічого не обіцяють – зате на сайті написано, що максимум за три години відновлюють», – написала в спільноті «Боярка. Боярське земляцтво» місцева мешканка.

За словами мешканців Боярки, претензій через аварію до обленерго вони не мали – всі розуміли, що таке трапляється. Обурення викликала відсутність зв’язку зі споживачами з боку компанії.

«На гарячу лінію або не додзвонишся, або там не можуть нічого сказати. А доступу до Facebook чи сайту обленерго є не в усіх, особливо у людей похилого віку, яких у селах дуже багато», – додала Галина.

Читайте також: АВАРІЙНІ ВІДКЛЮЧЕННЯ СВІТЛА: МЕШКАНЦІ КИЇВЩИНИ ВИМАГАЮТЬ ПОЯСНЕНЬ ВІД ДТЕК

У Київських регіональних електромережах на запит Kosatka.Media повідомили, що 27 липня, за інформацією диспетчерського пункту, о 19 год. 27 хв. трапилося аварійне відключення на ТП1830, що спричинило знеструмлення частини клієнтів у понад 20 населених пунктів. 

Спеціалісти оперативно розпочали ліквідацію наслідків і електропостачання було відновлено о 23 год. 36 хв. За цей період чергові бригади віднайшли місце пошкодження, причину несправності та провели ремонтні роботи і відновили електропостачання протягом 4-х годин

«Також 27.07 в Боярці було зафіксовано ще одне аварійне відключення через пошкодження двох кабельних ліній 10 кВ. Без світла було 7 вулиць: Білогородська, Гоголя, Бульварна, Космонавтів, Вербна, Молодіжна, Лесі Українки. На ліквідацію аварії знадобилося більше часу – пошуку місця та усунення пошкодження, проведення випробування кабельних ліній. Електропостачання було відновлено 28.08 о 06:07», – пояснили в компанії.

«Подув вітер – залишились без світла»

У сільській місцевості ситуація з відключеннями ще гірша. Так у селі Овлаші на Сумщині (обслуговується АТ «Сумиобленерго») говорять, що аварії стаються кожної грози, під час шквального вітру і навіть коли просто йде сильний дощ.

«Тобто, як тільки негода, то 99%, що зараз вирубиться світло. От минулого тижня якраз така погода була – то гроза, то вітер. І кожного дня вимикалося світло та  інтернет. Зазвичай немає світла від години до 3-4. Рекорд був у минулу середу, 18 серпня, –  вимкнулося десь о 13, з’явилось о 8 ранку в четвер, та й то ще дві години не було на нашій вулиці, бо вилетів якийсь трансформатор, а ми не знали», – розповіла мешканка Овлашів Вікторія.

За її словами, повітряні лінії електропередач обриваються через дерева, які комунальні служби обрізають вкрай неохоче.

«Наші повітряні лінії буквально в хащах стоять. А ремонтна бригада на ОТГ одна, кажуть, і вони не встигають. Коли дзвонимо оператору мережі, то кажуть «аварія, зясовуємо, ліквідуємо» – детально не пояснюють. Про те, що такого-то числа буде планове відключення світла також не інформують дуже часто», – пояснила Вікторія.

Скарги на часті перебої з електропостачанням та відсутність інформації про час поновлення можна знайти у відгуках про обленерго в Google.

4 Скарги на відключення Чернігівобленерго

Скарга на відключення електроенергії у «Чернігівобленерго». Фото: google.com/maps

4 Скарги на відключення Вінницяобленерго

Скарга на відключення електроенергії у «Вінницяобленерго». Фото: google.com/maps

В Україні без світла 13 годин, у Німеччині – 12 хвилин

Варто зазначити, що за відключення (як планові, так і аварійні), що стаються в електромережах, обленерго «відповідають головою» перед Регулятором (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НКРЕКП). 

Для цього використовується показник SAIDI. Він показує середню тривалість відключення для кожного клієнта з вини постачальника (в хвилинах на рік). SAIDI розраховується як відношення сумарної тривалості відключень за звітний період до загальної кількості клієнтів. 

По суті, це показник надійності обленерго. Чим менша цифра в SAIDI, тим краще і для компанії, і для споживачів. Однак реальну картину навіть такі цифри відображають досить умовно, бо це та сама «середня температура по лікарні».

Згідно з умовами RAB-регулювання, після переходу на нього кожне обленерго упродовж 13 років поступово повинно досягти двох цільових показників безперебійності електропостачання: тривалість відключення клієнта не більше 150 хв/рік у міській місцевості та 300 хв/рік – у сільській.

3 Планові показники SAIDI

У звіті НКРЕКП сказано, що у 2020 році середня тривалість відключень споживачів з вини компаній по Україні зросла на 19,6% порівняно з 2019 роком. Зокрема, показники SAIDI зросли у 21 з 32 обленерго. У Регулятора це пояснили тим, що стали краще контролювати операторів систем розподілу.

Зауважимо, що середня тривалість відключень в Україні у 2020 році складала 816 хвилин (понад 13,5 годин), а у 12 обленерго у випадку аварій споживачі в середньому сиділи без світла по 15 і більше годин

Антирекорд належить компанії «Луганське енергетичне об’єднання», споживачі якої у 2020 році не мали доступу до електроенергії майже 38 годин, а також «Чернівціобленерго», «Одеські електромережі» та «Волиньобленерго» (в середньому близько 20 годин). 

У лідерів рейтингу-2020 – «ДТЕК Київські електромережі», «ДТЕК Дніпровські електромережі» та «Черкасиобленерго» середній час відключень складав 156, 441 та 457 хвилин відповідно.

Цікаво порівняти Україну з іншими країнами (НКРЕКП по країнах ЄС наводить дані за 2016 рік).

Румунія з найгіршим по ЄС показником SAIDI 361 хв випереджає Україну більш ніж вдвічі, а в Польщі аварійні відключення в 4 рази коротші, ніж у нас. Лідери – Данія та Німеччина, де в середньому у випадку аварій світло зникає лише на 12 хв на рік (!).

2 SAIDI в Україні та країнах ЄС

«Порівняно з країнами ЄС показники SAIDI в Україні є значно вищими. Це обумовлюється, у тому числі, і тим,що в ЄС здійснюється не лише моніторинг показників надійності електропостачання, а й їх регулювання», – сказано у звіті НКРЕКП.

Навіщо обленерго «малюють красиві цифри»: думка НКРЕКП

НКРЕКП постійно контролює SAIDI та періодично перевіряє, наскільки повно та достовірно обленерго про нього звітують. А якщо знаходить порушення, то може оштрафувати. 

Так, наприклад, сталося в квітні. Після перевірки за період з 1.01.2019 по 31.12.2020 НКРЕКП оштрафувала «ДТЕК Київські електромережі» на максимальну суму – 1,7 млн грн

Однією з причин штрафу було те, що компанія надала недостовірну інформацію щодо показників надійності електропостачання, а саме – реєстрів перерв в електропостачанні, які необхідні для формування індексів SAIDI та SAIFI (загальна кількість знеструмлень одного клієнта).

У Київських електромережах з цим штрафом не погодилися. Там заявили, що перебої зі звітністю сталися навесні 2020 року, коли через пандемію їхні працівники працювали з дому і не могли приходити в офіси. Коли ж у лютому 2021 року звіти дозволили надавати в електронному вигляді, процес значно покращився.

В НКРЕКП вважають, що ОСР можуть приховувати реальну тривалість відключень, тому, що це впливає можливість працювати зі стимулюючим тарифоутворенням. Таке тарифоутворення (RAB-тарифи) – це можливість для обленерго отримувати додаткові гроші, за які компанія повинна замінювати зношені електромережі, щоб, власне, відключень і було менше.

«Воно було встановлене для досягнення певного рівня показників SAIDI та SAIFI. Якщо вони їх не досягнуть і будуть якісь провали, то у них є загроза через 3 роки втратити право на стимулююче тарифоутворення. Якщо споживач зафіксував, що відключення було упродовж тривалого часу, і якщо він має скріншот сайту ОСР, де вказано менший час, то він може звертатися до НКРЕКП з вимогою провести перевірку», – пояснила Kosatka.Media членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Вона додала, що є обленерго, які цим зловживають. Наприклад, такі скарги в НКРЕКП були на адресу Львівобленерго. Що стосується Київських електромереж, то, за словами Бабій, якщо на їхню адресу буде ще одна заява, це вважатиметься повторним порушенням.

«Спочатку вони надали неповну інформацію. А коли ми почали її перевіряти, то виявилося, що вона ще й недостовірна», – сказала Бабій.

Детальну інформацію про те, як поскаржитися до НКРЕКП на обленерго можна знайти на сайті регулятора.

Як обленерго реєструють аварійні відключення 

У компанії «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на запит Kosatka.Media пояснили, что початком перерви в електропостачанні вважається момент, коли зафіксовано час надходження першого сигналу про перерву від клієнтів, засобів телемеханіки або персоналу компанії. Інформація надходить до диспетчера, який має направити бригаду для пошуку та усунення пошкодження.

Якщо аварія значна, її зафіксує автоматика. Якщо масштаб невеликий, про неї енергетики дізнаються зі дзвінків споживачів на гарячу лінію.

Закон зобов’язує оператора системи розподілу (обленерго) розміщувати на власному офіційному веб-сайті інформацію про аварійні відключення з кількістю відключених споживачів більше 100 та тривалістю понад годину. При цьому вказуються назва населеного пункту, вулиці та/або об’єкти, які відключено, причина перерви, дата та час початку перерви (з точністю до хвилини), орієнтовний час відновлення електропостачання. 

Тривалість фактичної відсутності світла може бути різною і залежить від складності робіт та інших факторів, в тому числі і зовнішніх, які спрогнозувати неможливо.

«Інформація має бути розміщена якнайшвидше після отримання відповідних даних, але не пізніше 6 годин після початку аварійної перерви, яка виникла в робочий час, та не пізніше 12 годин після початку аварійної перерви, яка виникла в неробочий час. Зазначимо, що час публікації на сайті жодним чином не впливає на підсумкову статистику відключень. Статистика відключень формується по даним, які вносяться в спеціальне програмне забезпечення», – пояснили в компанії.

Про надійність електропостачання обленерго звітують перед НКРЕКП кожного кварталу. Регулятор має можливість перевірити достовірність даних форм звітності: звіряються із джерелами інформації, що використовуються для моніторингу показників надійності (безперервності) електропостачання, та іншою документацією оператора системи розподілу. 

Щодо своєї роботи, то у Київських регіональних електромережах повідомили, що автоматизували систему сповіщення та розміщення інформації на сайті компанії. Фіксуються усі події, які призводять до переривань електропостачання клієнтів, навіть короткострокові. 

«Протягом 15 хв з моменту надходження інформації про відключення вона в автоматичному режимі відображається на сайті», – сказали в компанії.

НКРЕКП посилила відповідальність обленерго перед споживачами

Аби посилити відповідальність обленерго за неякісне надання послуг, НКРЕКП на засіданні 18 липня внесла зміни до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання.

Що було змінено (головні зміни):

– Посилено стандарти щодо допустимої тривалості планових перерв в електропостачанні:

  • не більше 12 годин (у незимові місяці) та 6 годин (у зимові місяці) (було 24 години)

  • для значних за обсягом виконання планових робіт (реконструкція та заміна мереж) тривалість перерв – не більше 24 годин (у незимові місяці) та 8 годин (у зимові місяці) (було 48 годин);

  • з 1 січня 2022 року посилиться стандарт щодо аварійних відключень – не більше 22 годин (було 24 години).

– Збільшено розміри компенсації за перевищення тривалості аварійних перерв понад 24 години – з 200 до 300 грн.

Також з 1 липня діє новий стандарт щодо частоти перерв.

Допустима кількість перерв тривалістю понад 1 годину протягом 12 місяців:

  • Аварійні перерви (з вини компанії):

– Менше 7 перерв для міст та селищ міського типу;

– Менше 9 перерв для сільської місцевості.

  • Планові перерви – менше 12 перерв

Розмір компенсації (для побутового споживача) – 200 грн + 50 грн за кожну перерву понад встановлений стандарт.

Чи покращиться ситуація: думка експерта

Експерт з питань енергетики, директор спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев вважає, що найближчим часом показник SAIDI навряд чи може зменшитися. Причина у тому, що для модернізації мереж потрібні суттєві інвестиції, а RAB-стимулювання стосується лише нових мереж.

«Якщо обленерго будуть будувати нові мережі, тоді можна буде на щось сподіватися. До того ж поки що невідомо, за чий кошт буде здійснюватися рішення про зниження цін на електроенергію до 1,44 грн. Якщо це буде робитися за рахунок коштів операторів систем розподілу, які отримують RAB-стимулювання, тоді взагалі про якесь зменшення SAIDI, навіть у нових мережах не можна буде говорити», – сказав Kosatka.Media Рябцев.

Втім, на його думку, навряд чи обленерго зараз маніпулюють показником SAIDI: За його словами, і так всі знають, який він є насправді. Тож якщо він, умовно, буде не 840, а 720 – це ж не змінить нічого.

«І не варто думати, що запровадження з 2021 року нових можливостей тут же забезпечило надходження якихось істотних коштів. Це лише механізм, а грошей як не було, так і немає. Відповідно, цільові показники зменшити за 13 років час відключень до 150 хв/рік для міської місцевості, і до 300 хв/рік для сільської – дуже сумнівні», – підсумував Рябцев.

Теги: ДТЕК, електроенергія, НКРЕКП, закон, споживання е-е, споживачі

Читайте також

Суд дозволив затримати ексміністра енергетики Демчишина: у чому його підозрюють
Білорусь перекриє збитки від санкцій дешевим російським газом
В ДП «Оператор ринку» знову новий очільник