Регіональні координаційні центри: нова структурна одиниця на європейському ринку електроенергії

Пакет законодавчих ініціатив «Чиста енергія для всіх європейців» (Четвертий енергопакет) було прийнято в ЄС усередині 2019 року. Не дивлячись на зміну складу Єврокомісії, перехід до нового енергетичного майбутнього наразі серед пріоритетних завдань кабінету Урсули фон дер Ляєн. «Зелена» енергетика, питання клімату, посилення ролі прозюмерів, енергоефективність, новий дизайн ринку електроенергії, розвиток R&D, безпека постачань енергії – ці та багато інших цілей сформовані в Четвертому енергопакеті.

Одним із нововведень пакету "Чиста енергія для всіх європейців"  стало створення Регіональних Координаційних Центрів (РКЦ), котрі почнуть діяти вже з 1 липня 2022 року та замінять існуючих координаторів регіональної безпеки (Regional Security Coordinators), але водночас, дещо розширять свій функціонал у порівнянні з останніми.

Ідея співпраці не є новою для європейських ОСП. Поштовхом до координації дій стала подія, що відбулася 4 листопада 2006 року. Тоді, після планового відключення лінії електропередачі в Північній Німеччині, без світла опинилося щонайменше 15 млн домогосподарств по всій Європі. Стало очевидно, що операторам необхідно обмінюватися певною інформацією в режимі 24/7, а також розробити регіональне бачення Європейської мережі. У відповідь на цю подію, у 2008 році ОСП створили перші організації по співпраці регіональних мереж – Coreso в Брюсселі та TSC в Мюнхені.

ДОВІДКОВО: На той момент свою діяльність координували системні оператори Бельгії, Німеччини, Франції, Люксембургу та Королівства Нідерланди. У період з 2009 року до 2016 року до Coreso приєдналися системні оператори Великобританії, Італії, Португалії та Іспанії. В свою чергу TSC об’єднало частково операторів Німеччини, Австрії Швейцарії, Центрально-Східної Європи, а також Хорватії, Словенії та Румунії.

Перші такі об’єднання носили назву Регіональні ініціативи з координації безпеки (Regional Security Coordination Initiatives), які згодом були перейменовані на Координаторів регіональної безпеки, оскільки основне завдання, що ставилося перед ними було досягнення безпеки роботи мережі шляхом скоординованих дій ОСП.

У 2015 році аналогічне об’єднання утворилось у Південно-Східній Європі, з центром у Белграді, а в 2016 році скандинавські країни заявили про потребу у створенні свого Координатора регіональної безпеки, який в подальшому отримав назву Nordic RSC, та розташувався у Копенгагені. В цьому ж році на півночі Європи з’явився Балтійський координатор регіональної безпеки (Baltic RSC), куди увійшли Латвія, Литва і Естонія.

Наступним етапом поглиблення координації, який, власне, запроваджується нормативними актами «Чистої енергії для всіх європейців» є створення Регіональних Координаційних Центрів (Regional Coordination Centres).

На відміну від своїх попередників, РКЦ будуть незалежними від операторів системи передачі (ОСП), а отже і від впливу окремих національних інтересів. Натомість координаційні центри сконцентруються на потребах регіонального масштабу щодо організації роботи ринку та енергосистем. Відтак, на них будуть покладатися повноваження в частині координації діяльності ОСП всередині одного регіону.

Так, перед РКЦ стоятиме 5 основних завдань:

  • розрахунок наявних потужностей в  регіоні об’єднань ОСП (плани достатності (адекватності));
  • моніторинг належності виконання стандартів безпеки та експлуатації мережі;
  • створення бази даних (common grid model);
  • короткотерміновий (на день наперед та на тиждень наперед) прогноз достатності генеруючих потужностей;
  • координація планів ОСП з відключень у регіоні відповідальності.

За результатами своєї діяльності РКЦ будуть розробляти плани дій і рекомендації для Операторів щодо покращення роботи та посилення безпеки регіональної мережі. Необхідно зазначити, що плани дій є обов’язковими для виконання, окрім випадків, коли виконання останніх може призвести до порушення операційної безпеки, визначеної мережевими кодексами ОСП. А ось, що стосується рекомендацій РКЦ, то вони носять дорадчий характер. Якщо Оператор вирішив ухилитися від виконання останніх, то достатньо надати пояснення своїх дій в координаційний центр та іншим ОСП в регіоні.

В діяльність РКЦ закладені демократичні принципи, наприклад, Оператор може звернутись до координаційного центру з проханням переглянути план дій або рекомендації.  Координаційні центри мають відреагувати на таке звернення, переглянути плани або рекомендації, внести корективи або дослідити проблемне питання глибше.

Найцікавіше, що значна частина завдань зі створення координаційних центрів покладається саме на ОСП. Так, пропозиції щодо створення РКЦ розробляються Операторами та повинні охоплювати щонайменше наступні питання: потенційне місце розташування координаційного центру та перелік операторів-учасників; організаційні, фінансові та операційні механізми забезпечення роботи РКЦ, визначення механізму співпраці між центрами та інші. На додаток, представник кожного Оператора буде входити до правління відповідного РКЦ. Якщо зона управління ОСП є частиною різних синхронних областей, то оператор може входити до двох РКЦ одночасно.

Для прикладу, вже відбулись перші кроки до створення Регіонального Координаційного Центру в Південно-Східній Європі. Так, 12 липня минулого року три оператори - ESO (Болгарія), IPTO (Греція) та Транселектрика (Румунія) - підписали Меморандум про створення Регіонального координаційного центру та вже працюють над концепцією його діяльності. Місцем розміщення РКЦ Південно-східної Європи за згодою сторін було визначено грецьке місто Салоніки. Згідно Директиві про загальні правила внутрішнього ринку електроенергії (ЄС) 2019/944 очікується, що на початок липня поточного року Оператори презентують своє бачення щодо кількості та місця розташування майбутніх РКЦ.

Важливість питання для України. У найближчі роки Україна як асоційований партнер ЄС через Енергетичне співтовариство буде зобов’язана імплементувати основні норми Четвертого енергетичного пакету. Це означає, що ми вже повинні придивлятись до процесу формування Регіональних Координаційних Центрів та відслідковувати, що роблять у цьому напрямки наші сусіди з Вишеградської групи. Нагадаємо, що острів Бурштинської ТЕС вже синхронізований з ENTSO-E та має регулярні торгові операції з Угорщиною й Словаччиною.

З огляду на прагнення України інтегруватися в енергетичні ринки ЄС, важливо тримати руку на пульсі новацій, що мають місце в енергетичній політиці Союзу. Відтак, беручи до уваги запланований вступ «Укренерго» в європейську мережу операторів системи передачі (ENTSO-E) та синхронізацію мереж у 2023 році, діяльність нових регіональних координаційних центрів значною мірою стосуватиметься й українського оператора системи передачі. Наразі у Четвертому енергопакеті не визначено в якому статусі перебуватимуть ОСП в Регіональних Координаційних Центрах, що працюють за межами ЄС. Однак, необхідно вже зараз брати до уваги можливі конфігурації даних центрів, а також принципи їх роботи.

Україна може стати ініціатором пілотного проекту створення РКЦ між ОСП з держав-членів ЄС та асоційованим членом. І цим самим забезпечити собі право голосу при формуванні регіональної політики використання мереж передачі електроенергії та сприяння розвитку взаємовідносин із європейськими партнерами.

Теги: контракти, законодавство, електроенергія, Євросоюз, енергоринок, Укренерго, "зелені" тарифи, ЛЕП, ринок електроенергії, міжнародні відносини, ВДЕ, energy storage, Україна, договір, інфраструктура, енергосектор, інновації, технології, передача електроенергії, Оператор системи передачі, балансуючий ринок, внутрішньодобовий ринок, ENTSO-E, Київ

Читайте також

Перспективи світової та української енергетики в посткризовому світі: думки експертів
Компенсація «зеленим» за не відпущену електричну енергію: юридичні аспекти
Наскільки ефективним буде перегляд «зеленого» тарифу: юридичні аспекти та наслідки