Північний потік-2 та Україна: як зростуть ціни на газ, якщо Кремль добудує газопровід

Росія ось-ось добудує газопровід «Північний потік-2». Ця тема вже кілька тижнів є топовою в українських ЗМІ. Однак для пересічних громадян залишається незрозумілим, чому їй приділяють стільки уваги. Kosatka.Media відповідає на 6 головних питань довкола «Північного потоку-2», від відповідей на які залежатиме життя країни вже через кілька років.

  • Чому всі говорять про «Північний потік-2»?

«Північний потік-2» (ПП-2) – це газопровід, який Росія будує по дну Балтійського моря для транспортування свого газу до Європи. Будівництвом газопроводу керує компанія Nord Stream 2 AG, акціонером якої є російський «Газпром», а інвесторами – п’ять компаній з Франції, Австрії, Великобританії та Німеччини. Станом на кінець липня він завершений на 99%.

Проект називають «газовою зброєю Кремля», оскільки він посилює залежність Європи від російського газу та дає Росії додаткові можливості диктувати умови (наприклад, обмежуючи обсяги поставок газу чи піднімаючи на нього ціни). 

Українська ж газотранспортна система (ГТС) може виступати альтернативою, бо по ній до Європи можна транспортувати також газ із Центральній Азії (Туркменістан, Узбекистан, Казахстан). Однак РФ блокує такий транзит.

Найбільшим захисником проекту є найпотужніша економіка Європи – Німеччина. Із запуском газопроводу вона може стати найбільшим у Європі хабом (майданчиком) з продажу природного газу та заробляти на цьому. Крім того, що Німеччина отримає найдешевший газ, вона забере транзитний дохід у Польщі, Словаччини та України. Німці називають ПП-2 винятково комерційним проектом.

Проти будівництва виступають Україна, Польща та країни Балтії. Вони називають газопровід суто політичним проектом та вбачають у ньому загрозу для своєї енергетичної, політичної та військової безпеки з боку Росії.

Читайте також: ЧИ РОЗБАВЛЯЮТЬ ГАЗ ПОВІТРЯМ: ТОП 7 ФАКТІВ ПРО ЯКІСТЬ ГАЗУ ТА ЙОГО РОЗПОДІЛ

  • Чому про «Північний потік-2» заговорили саме зараз?

Газопровід був на слуху всі останні роки, однак багатьом здавалося, що Кремль не зможе довести проект до кінця.

Побудувати «Північний потік-2» Росія планувала не пізніше 4 кварталу 2019 року – коли добігав кінця транзитний контракт «Газпрому» з Україною. Російська сторона не розраховувала його продовжувати. В грудні, коли готовність складала майже 94%, США санкціями заблокували роботи. Впродовж 2020 року будівництво практично не велося. В цей час у українському суспільстві панували оптимістичні настрої.

Також майже ні в кого не було сумнівів, що будівництво зупинять, І коли новим президентом США став Джозеф Байден. Він неодноразово заявляв про прихильність до України, називав газопровід «поганою угодою» для Європи. 

Але невдовзі президент США вирішив відновлювати стосунки з Європою, що постраждали від зовнішньої політики його попередника Дональда Трампа, І несподівано для всіх він заявив: раз газопровід майже завершено, то запровадження нових санкції було б шкідливим для стосунків США з Європою.

  • А до чого тут Україна?

Історично Україна була одним із головних транзитерів російського газу до Європи. Максимальний історичний обсяг транзиту російського газу по території України було зафіксовано в 1998 році – 141,1 млрд м3.

З часом Росія почала будувати газопроводи в обхід України («Північний потік», «Північний потік-2», «Турецький потік», «Балканський потік», «Південний потік» (не був реалізований)) та системно знижувати обсяги транзиту через неї.

Карта російських і європейських газопроводів в обхід України

За підсумками 2020 року транзит через Україну склав 55,8 млрд м3, тоді як за контрактом з «Газпромом» мав бути 65 млрд м3. Попри умову «бери або плати» Росія готова платити гроші, але не завантажувати українську трубу. 

У 2021-2024 роках, згідно умов договору, об’єм транзиту знизиться до 40 млрд м3/рік. Це історичний мінімум.

Объем транзита российского газа по территории Украины в 1991 - 2020 годах

Обсяги транзиту російського газу через Україну по роках. Фото: naftogaz-europe.com

Потужність «Північного потоку-2» після запуску складе 55 млрд м3/рік. Це означає, що Росія може взагалі відмовитися від послуг України

Необхідність виключити Україну з маршрутів своїх поставок Кремль виправдовує міфом про «ненадійність» України як транзитера, який нібито може будь-якої миті припинити прокачку газу. Але це не відповідає дійсності: за весь час не було жодної перерви постачання газу в Європу з вини України. А в перерахунку на 1 км труби середня аварійність ГТС України в 7 разів нижча, ніж на трубах «Газпрому» на території Росії.

В Кремлі у відповідь на запитання про майбутнє транзиту після 2024 року кивають на Європу – мовляв, все залежить від попиту на газ там. В Україні ж вважають, що якщо «Північний потік-2» добудують, то Росія після закінчення контракту 100% відмовиться від транзиту.

Існує домовленість між Байденом та канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель про те, що ПП-2 має бути добудовано. Натомість Німеччина має вплинути на Росію, аби вона уклала з Україною новий контракт щонайменше на 10 років. У випадку збройної агресії Росії, або якщо Росія використовуватиме газ як зброю, Німеччина повинна буде закликати Євросоюз накласти санкції на російські поставки газу. Україну та Росію до цих переговорів не залучали.

Читайте також: ПЛАТА ЗА РОЗПОДІЛ ГАЗУ: НАВІЩО БІЛЯ БУДИНКІВ СТОЯТЬ «ЖОВТІ ШАФИ» ТА ЯК ВОНИ ЕКОНОМЛЯТЬ МІЛЬЙОНИ

  • Що це означає для звичайних українців?

Україна заробляє на транзиті російського газу. Умови контракту з «Газпромом» передбачають отримання щонайменше $7,2 млрд за 5 років. Якщо «Північний потік-2» добудують, а контракт не буде продовжено, прямі втрати України складатимуть близько $1,5 млрд щороку. Однак будуть ще й непрямі. А вони навіть більші, ніж прямі.

За оцінкою керівника компанії «Оператор ГТС України» Сергія Макогона, із запуском «Північного потоку-2», в Україні автоматично подорожчає газ (приблизно на $50/тис. м3, або +1,3 грн/м3 газу), оскільки його транспортування з Німеччини буде дорожчим, ніж купівля зараз на західному кордоні. Це завдасть додаткового близько $2-3 млрд втрат для економіки.

«Значна частина припадає на непрямі втрати. Газ подорожчає приблизно на $50/тис м3, оскільки вартість транспортування до України зросте. Якщо дорожчає газ, то дорожчає весь наш експорт, наприклад, добрива. Також газ подорожчає для населення, відповідно потрібно буде більше коштів для субсидій», – сказав Макогон.

Прямі та непрямі втрати України від запуску «Північного потоку-2» керівник ОГТСУ оцінив у $5-6 млрд на рік.

Також зупинка транзиту російського газу розв’язує Росії руки для повномасштабної збройної агресії проти України (наприклад, під приводом необхідності забезпечити водою анексований Крим). Вважається, що зараз «труба» стримує її від цього.

Читайте також: КОЛЕКТОРИ ВИМАГАЮТЬ БОРГ ЗА ГАЗ: ЯК ЗАХИСТИТИСЯ

  • Чи є якийсь вихід?

І українські, і міжнародні експерти говорять, що сам по собі запуск «Північного потоку-2» повної катастрофи для України не означає. Щонайменше, до кінця 2024 року Україна отримуватиме дохід від транзиту за поточним контрактом.

Сергій Макогон говорить, що на домовленість адміністрацій Ангели Меркель і Джо Байдена щодо добудови газопроводу та майбутнього української ГТС повинна бути політична реакція Європейської комісії (це аналог українського Кабміну, але в рамках Євросоюзу). 

Також є надія, що газопровід може «спіткнутися» на етапі сертифікації (підтвердження, що він надійний та безпечний).

«Завершення будівництва «Північного потоку-2» вимагає сертифікації для введення в експлуатацію. Цю процедуру проводить німецький регулятор, але за ним буде педантично спостерігати Європейська комісія. І, можливо, Єврокомісія буде цю сертифікацію оскаржувати. Якщо вона не буде відповідати нормам Третього енергопакету. Так, ситуація складна, але я б не став говорити, що все вже програно», – сказав Макогон в інтерв’ю українському Forbes.

Також європейські суди можуть заборонити «Газпрому» використовувати «Північний потік-2» на 100%, зажадавши допустити до прокачки газу інших учасників.

Російський нафтогазовий аналітик Михайло Крутіхін говорить, що частина транзиту через Україну може зберегтися і після 2024 року. Наприклад, Італії вигідно отримувати газ через Україну, Словаччину та Австрію, а тому вона виступає за збереження цього маршруту. Однак, що буде насправді з 2025 року, не знає ніхто.

В той же час він вважає, що гарантії, які США та Німеччина збираються дати Україні, нічого не варті.

«Країни ЄС, як відомо, далеко не солідарні один з одним, коли мова йде про енергетичну експорті з Росії. Євросоюз в цьому сенсі розколотий. Є країни, які критично залежать від імпорту російського газу, і вони ніколи не проголосують за санкції, що передбачають бойкот. Так що цей захід зовсім не реалістичний», – сказав Крутіхін.

Читайте також: ЕКОНОМІЯ ГАЗУ В ПОБУТІ: ЯК ПРАВИЛЬНО КОРИСТУВАТИСЯ КОТЛОМ

  • А що буде з українською «трубою»?

Українська ГТС прокачує як транзитний газ, так і той, що споживає населення та промисловість. Без транзиту вона зможе працювати. Однак за «нульового сценарію» виникнуть надлишкові потужності, утримувати які буде дуже збитково.

Без оптимізації ГТС і зниження операційних витрат тариф на послуги Оператора ГТС України може вирости в 2-4 рази. Щоб не допустити такого підвищення, доведеться вивести з експлуатації дуже значний відсоток газопроводів та компресорних станцій – понад 50%. За словами Макогона, це може бути ліквідація, консервація або перепрофілювання. Такий процес буде незворотним.

Теги: Газпром, газ, Північний потік-2, транзит газу, Турецький потік, газопровід

Читайте також

Повірка лічильників газу: через скільки років проводиться та як її роблять облгази (фото, відео)
Газовики готуються змішувати газ із воднем: що це дасть споживачам та чи витримають наші труби
Підготовка котла до зими: як виявити несправність та економити гроші