Топ-5 проблемних питань ринку електроенергії в Україні

На початку листопада в Києві відбувся великий енергетичний форум – «Паливно-енергетичний комплекс України: сьогодення та майбутнє». В ході цілого ряду круглих столів та панельних дискусій учасники ринку і експерти обговорили, які питання їх найбільше турбують, та що заважає українському ринку електроенергії працювати прозоро, зрозуміло і ефективно.

Журналісти Kosatka.Media вислухали всі озвучені аргументи і підготували для вас найважливіші думки, на яких акцентували учасники форуму.

№1. Дивне і загрозливе ПСО

Урядовий механізм покладання спеціальних обов’язків (ПСО) зобов’язує постачальників універсальної послуги (ПУП) купувати у «Енергоатома» та «Укргідроенерго» до 80% електроенергії, необхідної для населення, за граничною ціною, яку встановлює НКРЕКП. І продають електроенергію населенню за ціною, яка нижче від ціни купівлі. А потім – отримують від «Укренерго» грошову компенсацію цієї різниці. «Укренерго» отримує компенсацію за виплати для ПУП через тариф.

В «Укренерго» проаналізували, які наслідки мало застосування ПСО для ринку електроенергії. Оптимістичними їх назвати важко.

- Додаткове навантаження на промисловість у вигляді завищених цін на електроенергію та держбюджет – біля 37 млрд грн на рік.

- Банкрутство та ліквідація постачальників електроенергії населенню.

- Можливість для зловживань щодо штучного завищення обсягів дешевої електроенергії, необхідної для населення, яку можна продати непобутовим споживачам за високою ринковою ціною.

- Відповідно до Закону «Про ринок електроенергії» витрати на ПСО включаються в тариф на передачу, який сплачують споживачі.

- Загроза фінансової стабільності «Укренерго», через надвеликий обсяг коштів, які треба передбачити в тарифі для ПСО (очікувано — на рівні 25 млрд грн на рік). При рівні розрахунків нижче 97% ставить компанію на межу банкрутства.

- Відсутність доступної ціни на електроенергію для населення «острова Бурштинської ТЕС», у якого немає електричних зав’язків з ОЕС України, де працюють «Енергоатом» та «Укргідроенерго» (Львівська, Закарпатська та Івано-Франківської області).

Віце-президент Першої енергетичної асоціації України Олександр Рогозін назвав механізм ПСО «дивним».

«Спеціальні зобов'язання зробили нібито в інтересах населення.  Але при цьому ми в тому числі за цінами, що дотуються, продаємо (електроенергію – ред.) операторам системи енергорозподілу і операторам системи передачі на втрати. Демотивуючи їх від економії втрат.  І при цьому дотуємо промисловість, за рахунок «Енергоатому» і «Укргідроенерго». Дивне, гібридне ПСО», – сказав він.

Жодної думки від учасників ринку та експертів про те, що ПСО потрібне і корисне для ринку електроенергії в Україні, журналісти Kosatka.Media на форумі не почули. 

№2. Танцюючий баланс

За оцінкою очільника департаменту балансової надійності НЕК «Укренерго» Романа Грабчака – в України є значна потреба в регулюючих потужностях. І чим далі, тим гостріше постає проблема забезпечення балансу.

Нині на баланс енергетичної системи України суттєво впливають три фактори: активний розвиток відновлюваної енергетики (ВДЕ), імпорт електроенергії та самостійне планування режимів роботи учасниками ринку.

Щодо імпорту – після старту нового ринку він значно зріс. І його графік не співпадає з потребами споживачів. Це потребує додаткового навантаження на регулюючі потужності. Тому що треба не лише врегулювати падіння споживання, але і ріст імпорту. Крім того, у новому ринку учасники повністю самостійно планують свої режими роботи. І цього досвіду ще не достатньо для надійного балансу.

Щодо ВДЕ – за останні 2 роки запрацювала  надвелика кількість об’єктів відновлюваної енергетики – майже 500. І «Укренерго» не може ними керувати так, як цього потребує баланс і енергосистема. Всього 5 об’єктів мають встановлену потужність більше 100 МВт. Решта – 60 МВт і нижче. З ними треба якось ладнати. А диспетчеру дуже складно окремо керувати кожним дрібним виробником (на 1,2,5,10 МВт).

За словами Грабчака, частка ВДЕ – це всього 6% нашої енергосистеми. Але вона спричиняє небаланси та збурення в енергетичній системі. Він навів приклад: два суміжних дні жовтня. Різниця – майже 1300 МВт. Для компенсації необхідно зупинити одразу 6 блоків теплової електростанції по 200 МВт.

Щоб забезпечити баланс – в «Укренерго» змушені запускати у насосному режимі ГАЕС. У жовтні це було 10 разів. Крім того, недостатня потужність регулювання змушує перерозподіляти також навантаження ГЕС відносно їх комерційного графіка.

Для виправлення ситуації в «Укренерго» впроваджують нову систему споживання електричної енергії та систему прогнозування ВДЕ.

Учасники дискусії на тему балансування ринку електроенергії висунули пропозицію – обмежувати імпорт електроенергії, якщо виникає загроза балансу. Замість того, щоб обмежувати свої енергокомпанії. В «Укренерго» заперечили –  з імпортерами підписані договори, які потрібно виконувати. Інакше діяти забороняє закон.

Загалом проблема балансування звучала майже на кожному заході форуму. І вирішити це питання допоможе наступний пункт у нашому списку.

№3. Недисциплінований комерційний облік

Система комерційного обліку електроенергії досі не запрацювала належним чином. Оператори комерційного обліку невчасно подають дані, довго їх уточнюють. У підсумку – через це виникають серйозні ризики для всієї енергосистеми.

За інформацією директора з комерційного обліку НЕК «Укренерго» Олександра Карпенка до 1 липня у нас у системі були відсутні більше половини учасників. Основна частина прийшла на реєстрацію в останній тиждень», – зазначив він. На поточний момент у системі є біля 5 000 точок комерційного обліку. Представлені мережі обліку – це 40 областей мереж розподільчих компаній і «Укренерго». І більше 1600 електростанцій, з них дуже багато ВДЕ.

«У першу-другу декаду обсяг даних, який потрапляв в «Укренерго», був недостатній для проведення розрахунків. Це позначилось на цифрах, які ми отримували. Перші дві декади ми мали ситуацію, коли мережі генерували електроенергію з від'ємними втратами в мережах. І ми з колегами з розподільчих мереж дуже багато часу витратили на довтягування додаткових точок, які у базу не потрапили. І на виявлення проблем моделювання – багато було помилок з напрямом перетікання між областями обліку», – розказав Карпенко.

За його словами, за три місяці є тенденція до покращення ситуації, поступово оператори обліку виходять на режим нормальної роботи. Але є проблема з тим, що частина дуже важливих точок для розрахунку – потрапляють не вчасно. У процесі збору даних комерційного обліку по версії 2 – це дані для розрахунків для платежів врегулювання – у серпні дедлайн подачі звітів двічі переносили. Але і при третьому переносі отримали тільки 88% звітів.

Крім надання даних, є ще ситуація з їх перевіркою. «Затримка по уточненню – більше 2 місяців. Це означає, що разом з операторами обліку ми дивилися звіти, по кілька разів повертали, уточнювали. Перший місяць починали дуже важко. І останній звіт отримали 1 листопада, щоб закрити усіх операторів мереж», – пояснив представник «Укренерго».

Також оператори обліку виробників – дуже недисципліновано виконують свої обовязки, зауважив Карпенко. Звіти надавалися не проактивно, а тільки після багатьох нагадувань.

У підсумку – «Укренерго» досі не отримали повного пакету документів, щоб підтвердити, що дані по серпню-вересню можна використовувати для розрахунків.

В «Укренерго» готові «посунути» терміни надання даних – зважаючи на об’єктивні питання недостатності персоналу в операторів обліку та застарілої системи автоматизації у розподільчих компаній.

«Але оператори обліку і власники мають розуміти важливість цього напрямку для ринку. Якщо цих даних не буде вчасно і вони будуть недостовірні – ринок працюватиме з суттєвими накладними витратами», – зауважив Карпенко.

Але щоб виправити ситуацію з дисципліною – в «Укренерго» мають намір «карати гривнею» – будуть пропонувати регулятору впроваджувати певну фінансову відповідальність для операторів обліку за несвоєчасність і недостовірність поданих даних.

Навряд чи така ініціатива порадує енергетиків. Адже у них у так є чимало зауважень до ціноутворення на ринку електроенергії.

№4. Шокові тарифи і зайві платежі

Крім уже згаданого ПСО, електроенергетиків турбує ще ряд питань, що стосуються грошей і адміністрування. Зокрема – необхідність підвищення тарифу на електроенергію, забезпечення повного розрахунку за неї , скасування зайвих платежів.

Віце-президент Першої енергетичної асоціації України Олександр Рогозін наголосив, що треба підвищувати тарифи для населення.  Поетапно. За його словами, без шокового підняття тарифів для промисловості ринок вже зараз не збалансований.

Ще одна проблема, яка потребує негайного вирішення, акцентував він – 100% оплата рахунків за електроенергію. «Щоб не було соціальних проблем в деяких регіонах, і щоб не збанкрутував оператор систем передачі, ми зобов'язані вирішити цю проблему.  Зробити це можна досить просто – наприклад, через спеціальні бюджетні програми. Це ж державні та бюджетні підприємства. Держава, виріши свої проблеми», – закликав експерт.

На думку Рогозіна, необхідно вирішити і проблеми акцизу.  «2-3%, ніби не багато. Насправді багато, і це лягає на ціну неприродним способом.  І відбирає гроші у всієї генерації», – зазначив він.

Також Рогозін вважає зайвим тариф на диспетчеризацію. За його словами, ніде в Європі генерація не платить тариф на диспетчеризацію.  Тому що це відбивається на цінах на ринку. А коли зливаються ринки – ціни вбивають власного виробника, це неконкурентно.

Директор департаменту з комерції ПрАТ «Укргідроенерго» Олексій Нікітін назвав власні аспекти неідеального цінового регулювання: цінові зони ринку «на добу наперед», обмеження цін на балансуючому ринку.

№5. Напівжива комунікація

Недостатній рівень інформування та спілкування учасники ринку відзначили також кілька разів. Комусь не подобається форма спілкування держави з операторами ринку. Хтось скаржився на відсутність можливості впливати на серйозні питання.

Радник президента ДП НАЕК «Енергоатом» Костянтин Запайщиков наголосив на необхідності саморегулювання організації діяльності на ринку електроенергії. Україні необхідно створити таку організацію, яка від імені усіх його учасників могла б впливати на рішення держави і навіть взяла б на себе частину її повноважень щодо діяльності цього ринку. Його учасники погоджуються з цією ініціативою, але у владі питання чомусь не пропускають, підсумував Запайщиков.

Теги: відновлювальні джерела енергії, тарифи, електроенергія, Укренерго, ринок електроенергії, імпорт

Читайте також

Ринок газу для населення: як досягти балансу інтересів
Кіберзагроза чи кібербезпека: що насправді діється у вітчизняній енергетиці?
Це все-таки ринок, а не регульована монополія: якою бачать українську електроенергетику в Європі