Українське газовидобування: Низький старт чи початок піке?

Чи прощатися з українським газовидобуванням, чи сподіватися, що держава його підтримає, і як саме їй це робити –  Energy Club спільно з Асоціацією газодобувних компаній України провели онлайн-конференцію на тему «Український газовидобуток: Які стимули необхідні галузі вже сьогодні». 

Експерти Energy Club пояснили, чому державі і суспільству варто перейматися проблемами газовидобування. Без огляду на кон'юнктуру цін на газ, розвиток українського газовидобутку – один з ключових факторів енергетичної та економічної безпеки України. І також одна з найбільш інвестиційно привабливих галузей. 

«Це комплексна галузь, яка характерна великим макроекономічним мультиплікатором інвестицій, що дозволяє створювати значну додану вартість для економіки. У тому числі – через розвиток інфраструктури і створення робочих місць як в самій галузі, так і в суміжних», – зазначив президент Energy Club Андрій Костриця. 

Газовидобуток ще й дуже технологічно ємкий, що важливо для розвитку науково-технологічного потенціалу вітчизняного бізнесу та розвитку інновацій.

Тому спільними зусиллями необхідно шукати шляхи для розвитку газовидобутку в Україні, сформувати якісну, прозору державну політику в галузі, підкреслив Костриця. Експерти, нардепи, представники міністерства, інвестори та бізнесмени обговорили поточний стан справ і поділилися варіантами вирішення проблем. Думки звучали досить конструктивні, не співпало тільки розуміння швидкості.

Читайте також: Роман Сторожев: Газовидобувна галузь у 2020 році буде розвиватися в непростих умовах

Стан української газодобувної індустрії і яка йому потрібна держпідтримка

У Асоціації газовидобувних компаній України ситуацію бачать досить чітко. Виконавчий директор Асоціації Артем Петренко розповів, що сьогодні нафтовидобувна галузь переживає складні часи. В першу чергу – через значне зниження цін на вуглеводні в світі, пандемію коронавірусу і поглиблення кризи. Є великі ризики згортання інвестиційних програм. А це небезпечно в тому числі і для держбюджету – нафтогазовидобувні компанії є основними його наповнювачами.

Скорочення нафтогазовидобувної галузі – це також скорочення робочих місць, замовлень на сервісні послуги. Крім того, це послаблення енергетичної безпеки і незалежності нашої держави – доведеться купувати більше вуглеводнів за кордоном.  

Тому Асоціація пропонує українській владі ряд кроків, які газовидобування якщо не врятують, то принаймні значно підтримають. Зокрема: 

- впровадження стимулюючих заходів щодо продовження видобутку з нових розконсервованих нафтових та газових свердловин та та інвестицій у них;
- розроблення пакета стимулювання розробки важковидобувних та нетрадиційних покладів, які зараз не розробляються в Україні;
- збереження (продовження терміну) стабільного фіскального оподаткування і збереження стимулюючої ренти для  буріння нафтогазових свердловин. 

«Ми наполягаємо, що галузі вже сьогодні потрібні державні стимули для продовження та майбутнього залучення інвестицій. Без кроків з боку держави не можна очікувати жодного продовження буріння свердловин та здійснення розвідки на родовищах, адже нафтогазовидобувна галузь є надзвичайно ризикованою», – сказав Петренко. 

І чим раніше впровадити ці нововведення – тим краще для галузі, зауважив він. Це допоможе зберегти інвестиційну діяльність та уникнути небажаних ускладнень.

Читайте також: Норми споживання газу: чому треба буде платити більше

Добувати-інвестувати чи ні: що кажуть газовидобувні компанії

Представники українських газовидобувних компаній погодилися, що проблеми є. Однак з їхнього боку ситуація виглядає не такою і страшною. Принаймні, у найбільших газовидобувачів – «Нафтогаз» та ДТЕК Нафтогаз.  

За словами директора дивізіону «Розвідка і видобування» групи Нафтогаз Олександра Романюка, через скорочення цін на газ компанія переглядає свої інвестиційні програми, об'єми капітальних інвестицій та витрати на поточну діяльність та  у бік скорочення. 

Серед інших проблем – неможливість проведення громадських слухань перед початком нового буріння, довший та складніший шлях залучення партнерів через публічні закупівлі. 

Газовидобування в Україні
Газовидобування в Україні виживає, але не процвітає

Попри це, зауважив Романюк, – перший квартал компанія завершила з мінімальним відставанням, майже на тому ж рівні, що і минулого року.  

За його словами, у «Нафтогазі» спільно з Expert Petroleum, продовжують роботу з виснаженими родовищами, залучаючи прямі іноземні інвестиції. Також у компанії визначили до 20 критичних заходів для підтримання видобутку, які створять ефект стабілізації та нарощування у подальшому на критичних об'єктах наземної інфраструктури. 

Зараз у «Нафогазі» розпочали розробку 5-річного плану зі стабілізації видобутку та його нарощування. Він передбачає фокусування в основному на розвідці, пошуку нових ділянок та родовищ. У цьому питанні дуже важливе підписання угод про розподіл продукції (УРП), зауважив Романюк. Крім цього, важливі для «Нафтогазу»: стимулююча рента, особливо для нетрадиційних покладів, які не розробляються, доступ до шельфу і до землі .

У ДТЕК Нафтогаз взагалі були готові до кризи, – запевнив генеральний директор компанії Ігор Шуров.

Він розказав, що ДТЕК Нафтогаз має певний запас міцності завдяки продуктивності і глибокій експертизі, новітнім технологіям. І продовжує реалізацію програм буріння.

І хоча плани компанії потребуватимуть уточнень, Шуров наголосив, що інвестувати у газодобування потрібно однозначно,  але грамотно, розумно і збалансовано. 

«Не інвестуючи сьогодні – завтра можна буде поставити хрест на всій галузі. Газовидобуток дуже інертна, і припинивши розвиток зараз – потім на відновлення підуть роки. І про самозабезпечення України газом, як стратегічну мету, можна буде забути», – сказав Шуров.

Він погодився, що  держава повинна забезпечити підтримку газовидобувній галузі. І бути подвійно зацікавленою у відповідальних інвесторах, «оберігати їх».

 «Тому ми не розуміємо, чому, наприклад, процес підписання УРП йде так повільно. Ми робимо все можливе, щоб і видобуток утримати, і зберегти робочі місця», – наголосив генеральний директор ДТЕК Нафтогаз.

Читайте також: Перспективи світової та української енергетики в посткризовому світі: думки експертів

Про ситуацію з підписанням угод про розподіл продукції і плани міністерства

Відповіді на питання газовидобувачів спробував дати заступник міністра енергетики Юрій Бойко. Зокрема, він запевнив, що у міністерстві розділяють точку зору, що нафтогазовидобуток є одним зі стратегічних напрямків і галузей України та потребує однозначної підтримки. 

Він розповів, що зараз на порядку денному його відомства:

- вирішення питань про спрощення отримання дозволів на оформлення земельної ділянки,
- скорочення терміну отримання спецдозволів,
- впровадження стимулюючої ставки рентної плати для видобутку газу з нових свердловин (розглядаються цифри 6 та 12%, в залежності від глибини покладів),
- встановлення прозорого порядку реалізації геологічної інформації, створення каталогу відомостей про геологічну інформацію та чітку  процедуру купівлі геологічної інформації, яка перебуває у державній власності,
- спрощення процедури щодо надання чи продовження спецдозволів.

На якому етапі всі ці процеси – заступник міністра не уточнив. І конкретний термін, коли все запрацює – також не озвучив.

Видобування гау в Україні
В Міненерго пообіцяли впровадження стимулюючої ставки рентної плати для видобутку газу з нових свердловин

Щодо УРП, Бойко погодився, що це чи не єдиний механізм залучення інвестицій у галузь, особливо там, де важкодоступні запаси, які потребують значних інвестицій через складні геологічні умови. 

Він розказав, що було проведено конкурс по 9 проектах, і прийнято рішення Кабміну по них від 5 липня 2019 року щодо визначення переможця.

1 квітня цього року міжвідомчою комісією було схвалено висновки щодо ще 3-х ділянок – Охтирської, Ічнянської та Грунівської. 

«Практично щодня відбуваються робочі зустрічі по обговоренню умов договорів. Розраховуємо, що за виключенням двох, у встановлений законодавством термін ми добіжимо до успішного фінішу – а це 7 липня цього року. Під питанням Варвинська ділянка, яка, швидше за все, буде заблокована через позов «Нафтогазу» по визначенню переможця на цій ділянці. По ділянці Русанівській переможцем було визнано видобувну компанію «Укрнафтобуріння». Вона вийшла з переговорного процесу, через зміну цінових індикативів на ринку природного газу», – розказав Бойко. 

Залишається вірити у сподівання міністерства, що до 7 липня таки «добіжать». 

Плани Держгеонадр щодо залучення інвесторів

Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах похвалився цілим рядом завдань, над якими працюють у його відомстві. І запевнив, що попри уповільнення активності надрокористувачів, які ініціюють перегляд програм робіт, відтермінування певних строків –  у Держгеонадрах йдуть їм на зустріч, особливо тим, які є великими платниками податків.

Щодо роботи, яку проводить служба, Опімах відзвітував, що зосередилися на трьох напрямках: відновленні і побудові довіри до Служби, відкритої для бізнесу, також – на  залученні інвестицій та модернізації. 

Озвучені головою Держгеонадрі кроки виглядають не як не прорив у інвестиційній привабливості, а «наздоганяння поїзду»: відкрили Єдине вікно надрокористувача, щоб надавати консультації та знизити кількість відмов Служби по заявках надрокористувачів. Створили єдиний центр з обрахунку вартості спеціальних дозволів – замість трьох установ. Також разом з Міненерго переглядають форму перевірок геоконтролю, щоб прибрати дублюючі функції. І рухаються до прозорого обрахунку вартості  спеціальних дозволів – хочуть зробити у формі електронного калькулятора, де кожен із надрокористувачів зможе перевірити вартість спеціального дозволу. Це все важливо, звичайно, але це нормальна діяльність відомства, а не світовий прорив.

Серед інших досягнень якими хвалився Опімах: займаються відкриттям геологічної бази даних, створили data-room. 

«Європейський холдинг EPH у лютому виграв 2 ділянки після відвідання data-room, ознайомлення з інформацією», – зауважив Опімах.

Зараз Держгеонадра працюють спільно з USAID над створенням таких data-room для майбутніх конкурсів з укладання угод про розподіл продукції. Також створили реєстр протоколів державної комісії по захисту запасів корисних копалин. Разом з міністерством доопрацьовують каталог відкриття відомостей про геологічну інформацію – кожен інвестор зможе знайти відкриті дані. З понад 6000 зараз є біля 1000 протоколів. 

Також продовжується робота над електронними аукціонами. Зі 140 активів – 24 об'єкти – це нафтогазові ділянки. 9 із них вже виставлені на аукціон. Ведеться діалог з потенційними інвесторами і щодо болючого питання Чорноморського шельфу. 

Разом із міністерством фіналізуються правила розробки нафтогазових родовищ, хочуть дозволити проводити оцінку запасів за міжнародними стандартами, і скоротити строки для організації аукціонів від 120 до 30 днів. 

Голова Держгеонадр також не фіналізував озвучені напрацювання – коли все запрацює повноцінно. Певне, для Служби це процес, а не ціль.

Читайте також: Як поміняти постачальника газу і де його знайти

Законодавчі ініціативи ВРУ для стимулювання внутрішнього газовидобутку

Народні депутати, які були присутні на конференції, виглядали чи не найбільшими оптимістами щодо газовидобування. Хоча і визнали існування проблем. 

Народний депутат України Ольга Бєлькова у відповідь на питання модератора чесно сказала, що зараз у Комітеті немає законодавчих ініціатив для залучення інвестицій у газовидобувний сектор. Але нардеп вважає, що це «непогано», тому що, на її думку, відповідь на виклики у газовидобуванні має сформувати Міністерство енергетики. 

Бєлькова додала, що вважає, що більшість її колег не розуміють важливості і критичності ситуації у нафтогазовидобуванні. Хоча складнощі існують у всьому світі.

Нардеп Андрій Жупанин був більш конкретним. Він акцентував на тому, що Рада вже зробила для газовидобувної галузі.

«Ми відстояли рентну ставку, яка була прийнята ще у 2018 році на рівні 6 і 12% для нових свердловин для видобутку природного газу. Була пропозиція внести зміни, але нам вдалося відстояти існуючі правила. Також нам вдалося скасувати погодження облрад для початку робіт. Зокрема, це історія про те, коли Полтавська облрада 60 разів відмовляла», – розказав нардеп.

Він запевнив також, що законодавці працюють над зниженням податкового навантаження на газовидобувні компанії. За його словами, є дві ініціативи: встановити рентні ставки на рівні 6 і 12% не лише для газу, а й для нафти та газового конденсату, та встановлення аналогічних знижених ставок 6 і 12% для свердловин, які будуть виводитися із консервації. Також, за його словами, «буде обговорюватися питання видобутку нетрадиційних вуглеводнів».

«Щодо перших двох ініціатив – я більш впевнений. Щодо нетрадиційних вуглеводнів – можуть бути зловживання. Компанії можуть сказати, що раніше це була звичайна свердловина, а тепер – нетрадиційна, і їм потрібні ще нижчі податкові ставки», – пояснив нардеп.  

Щодо УРП, Жупанин вважає, що «в цьому напрямку ми рухаємося досить швидко». Бо основна мета представників держави – зробити так, щоб умови, на яких ділянки будуть надаватися в довгострокове користування – а це на 50 років, на дуже пільгових умовах, де рентна ставка 2%, – були вигідними і державі, і інвестору.

Чи роздумуватимуть наші законодавці над умовами УРП всі ці 50 років – він не уточнив. 

Добування газу і законодавство
У Верховній Раді обіцяють зниження податкового навантаження на газовидобувні компанії

Чого чекають інвестори

А от інвестори мають інше розуміння поняття «досить швидко», ніж наші нардепи. Голова офісу Національної інвестиційної ради України Ольга Магалецька розповіла, що підписання угод про розподіл продукції  є дуже важливим сигналом для майбутніх інвесторів. І затримка з тим, що у нас ще не підписані поточні 9 угод – нам не на користь. 

Також вона уточнила, що інвестори цікавляться новими аукціонами з продажу  спецдозволів.

«Це іноземні компанії, які є членами Національної інвестиційної ради. Зокрема, вони цікавляться «Дельфіном», шельфом. Ми дуже чекаємо на оголошення – коли це відбудеться в країні», – сказала вона.

Серед дотичних законодавчих ініціатив, які можуть сприяти інвестиціям у нафтогазовидобувну галузь, Магалецька відзначила так званий закон «про інвестиційних нянь». 

Все виглядає так, наче способи ефективної підтримки українського газовидобування є. Більше того – вони чіткі, зрозумілі, і з ними погоджуються усі зацікавлені сторони. І навіть ніхто не проти. Залишається єдине – щоб «досить швидко» нашої влади співпало з реаліями і втілилося у конкретні дії, доки не стало занадто пізно.

Читайте також: Власний досвід: як поміняти постачальника газу

Теги: Кабмін, газ, ДТЕК, Нафтогаз, видобуток газу, буріння, Держгеонадра, інвестиції, свердловина, Міністерство енергетики

Читайте також

Як компанії змінити енергопостачальника і не заплатити штраф: реальний кейс від юристів
Нові «зелені» тарифи: Як зміниться ринок і чи зникнуть борги
Ринок газу для населення: чи можна перейти до нового постачальника, не заплативши старому