Закриття шахт в Україні: чи варто зараз йти навчатися на гірничого інженера

Попри плани Міненерго України впродовж 10 років закрити від 15 до 20 збиткових державних шахт, попит на фахівців гірничої галузі залишається на стабільному рівні, а у майбутньому може зрости. Більш того – на перші ролі виходить екологічний напрям гірничої справи. Це розбиває ідеї, що інколи звучать в експертному середовищі, що, мовляв, варто скоротити випуск, аби ринок праці не перенасичувався, а наявні фахівці могли спокійно допрацювати до пенсії.

Про це Kosatka.Media розповіли представники Міністерства освіти та декількох профільних ВНЗ – Дніпровської політехніки, Криворізького національного університету та Житомирської політехніки. (Також ми намагалися дізнатися, що думають про майбутнє своїх випускників на гірничому факультеті Донецького національного технічного університету, однак його керівництво не пішло нам назустріч).

Дніпровська політехніка

У національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» кажуть, що хоч наш гірничий сектор і асоціюється з розробкою вугільних родовищ, країна має великі запаси інших ресурсів, які видобуватимуть і після закриття шахт. Для цього і потрібно готувати фахівців гірничих спеціальностей.

«В надрах України знаходиться близько 20 тисяч родовищ, серед яких промислове значення мають більше 8 тисяч із запасами 94 видів мінеральної сировини. Тому навіть на тлі інтенсивного зниження споживання вугілля і розвитку альтернативних джерел енергії в найближчій 10-15 років очікується висока потреба в розробці родовищ мінеральних ресурсів і попит на підготовку висококваліфікованих фахівців в галузі гірничої справи тільки посилиться», – пояснив завідувач кафедри гірничої інженерії та освіти НТУ «Дніпровська політехніка», професор Володимир Бондаренко.

Гірнича справа включає в себе великий комплекс спеціалізованих профілів, які охоплюють всі етапи розробки родовищ – від розвідки запасів і аж до їх закриття шахт та рекультивації земель:

  • збагачення корисних копалин;

  • маркшейдерська справа;

  • підземна розробка пластових родовищ;

  • підземна розробка рудних родовищ;

  • відкриті гірничі роботи;

  • шахтне і підземне будівництво;

  • електрифікація та автоматизація гірничого виробництва;

  • гірничі машини та обладнання;

  • охорона праці;

  • екологія.

Друга причина не зменшувати підготовку гірничих спеціалістів, за словами науковців НТУ – майбутнє відновлення територій після ліквідації та закриття вугільних шахт. Це тривалий процес, який потребує фахівців не менше, ніж при роботі шахти на видобуток вугілля. 

«Непрофесійно закрита шахта може стати причиною техногенної катастрофи. Наслідки будуть непередбачувані і з боку екології, і з боку економіки. Тому зменшувати держзамовлення на підготовку гірничих інженерів недоцільно. Треба відкоригувати навчальні програми підготовки таких фахівців», – пояснила заступниця начальника відділу міжнародних зв'язків Дніпровської політехніки Лілія Бородай.

За її словами, цим активно займаються на профільних кафедрах НТУ (у тому числі, спільно із з закордонними університетами). Так, на кафедрі відкритих гірничих робіт виконується проект з підвищення кваліфікації «Управління рекультивацією та переробкою» та «Еко Майнінг: розвиток інтегральної PhD програми зі сталого гірництва», який є продовженням проекту «Біотехнології в гірництві – інтеграція нових технологій в освітню практику» (кафедра екології та технологій захисту навколишнього середовища).

Також кілька років поспіль у Дніпровській політехніці для студентів гірничих спеціальностей діє магістерська програма «Прогресивні технології розробки мінеральних ресурсів», нещодавно започатковано «Магістерську програму з інженерії в регіонах Східної та Південно-Східної Європи» та магістерську програму з технічної інженерії за проектом «ENTER - «Магістр в галузі інженерії, підприємництва та ресурсів» (MSc. ENTER). Триває співпраця щодо запровадження програм магістерських програм у галузі Post mining (діяльність гірничого підприємства після фізичного закриття з «виправленням» екологічних і соціальних наслідків його існування). Такі програми передбачають отримання подвійних і потрійних дипломів (їх видає український виш та його закордонні університети-партнери).

шахти, закриття шахт в Україні, гірнича промисловість, вугілля, Міністерство енергетики України, Міністерство освіти України, гірники, екологія. гірський інженер, маркшейдер, гірський механік, гірнича справа, Криворізький національний університет, Дніпровська політехніка, Житомирська політехніка, Донецький національний технічний університет, ДонНТУ

В університетах говорять, що гірничі спеціалісти будуть дуже потрібні і після закриття вугільних шахт. Фото: Kosatka.Media / Shutterstock

Третій напрям, для якого гірничі спеціалісти будуть потрібні навіть після закриття шахт і родовищ – видобування цінних ресурсів з відпрацьованої породи. За даними професора Бондаренка, видобуток мінеральних ресурсів в Україні призвів до накопичення понад 1,5 млрд тонн корисних компонентів, серед яких вугілля, залізо, марганець, золото, срібло.

«Концентрація корисних компонентів у техногенних родовищах така, що їх можна промислово переробляти. Мова йде про ті ж самі відвали у Кривому Розі, Запоріжжі, Марганці. НТУ готує спеціалістів з охорони довкілля та раціонального природокористування. У навчання впроваджено дисципліни з біомайнінгу та фітомайнінгу – технології вилучення корисних компонентів з промислових відходів гірничо-металургійного комплексу», – пояснив Бондаренко.

Тому хоч видобування вугілля в Україні з часом і буде згортатися, у Дніпровській політехніці впевнені, що фахівці гірничого профілю будуть потрібні, відповідно, абітурієнтам, які планували освоювати такі професії, не потрібно боятися, що з часом працювати стане ніде.

Читайте також: В УКРАЇНІ ЗАКРИВАТИМУТЬ ШАХТИ: ЯК НА ЦЕ РЕАГУЮТЬ САМІ ШАХТАРІ

Криворізький національний університет

У Криворізькому національного університеті (КНУ) нам розповіли, що спеціалістів для вугільних шахт вони не випускають. А загалом ситуація  із набором на гірничі спеціальності «не дуже».

«Щодо вугільних шахт, то раніше охочі були, а зараз ми не випускаємо туди спеціалістів. Це одне. А друге – які перспективи? Перспектив ніхто не знає, скільки нам місць дадуть, скільки людей вступить. Скажу лише одне – тенденція щодо випуску спеціалістів гірничого профілю знижується з кожним роком. У нас головна задача зараз – профорієнтація, щоб абітурієнти до нас ішли. А якщо вони до нас не йдуть? Всі їдуть за кордон. Що ми мусимо робити?», – розповів Kosatka.Media декан гірничо-металургійного факультету КНУ Іван Кушнерьов.

За його словами, на шахтах та кар’єрах попит на їхніх випускників справді є. Програми щодо заохочення до праці на своїх підприємствах проводить, зокрема, Метінвест (гірничо-металургійна група компаній).

«Але у нас проблема з набором. Тим паче, що зробили іспит з іноземної мови для вступників на магістратуру, тому там у нас взагалі “не дуже”», – додав Кушнерьов.

Читайте також: ІГОР ЧУМАЧЕНКО: ЗБИТКОВІ ШАХТИ ТРЕБА ПРОСТО ЗАКРИВАТИ, ІНШОГО ВИХОДУ НЕМАЄ

Житомирська політехніка

У ще одному навчальному закладі – державному університеті «Житомирська політехніка» – зазначають, що різні ВНЗ в першу чергу готують гірників для «своїх регіонів». Наприклад, Житомирська політехніка більше орієнтована у гірництві на нерудні будівельні матеріали, які видобуваються, в основному, відкритим способом.

«Це щебні, різного роду сипучі матеріали (глини, пісок, каоліни), будівельний лицювальний камінь. Їх видобувають у кар’єрах. Що стосується шахт, то на території Житомирської області є таке єдине підприємство – «Кварцсамоцвіти», яке видобуває кварц, але паралельно і дорогоцінні камені – берили і топази. Ми орієнтуємось саме на ці підприємства, ми з ними активно працюємо. Ми очікуємо, що попит на підготовку таких фахівців не буде знижуватися. Завжди спостерігається тенденція – щойно зростає будівельна галузь, зростає потреба у будівельних матеріалах і фахівцях, які потрібні для їхнього добування. Зараз така потреба є у виробників бетону, будівельних конструкцій, дорожників (за рахунок програми «Велике будівництво»). Відповідно і кар’єри починають нарощувати продуктивність», – пояснив Kosatka.Media декан гірничо-екологічного факультету Житомирської політехники Володимир Котенко.

За його словами, на гірничі спеціальності у останні роки спостерігається стабільний попит у абітурієнтів. Щоб зацікавити молодь, факультет задіює соціальні мережі та просить роботодавців розповідати про вакансії та перспективи, які вони відкривають. А ще підлаштовує навчальні програми під вимоги підприємств.

«Справа в тому, що ринок праці реально дає можливість випускникам займати гарні посади з гарною оплатою. Але вимагається певна кількість і певна якість випускників. У нас є єдина спеціальність – «Гірництво», всередині якої ми можемо створювати освітні програми, і «вузько» готувати певний напрям – гірничий інженер, маркшейдер, гірничий механік. На рівні бакалавра ми даємо широкий профіль по гірництву (щоб була можливість працевлаштування), а на магістратурі робимо освітні програми з коротшим терміном навчання. І якщо виробниче підприємство потребує вузького спеціаліста (наприклад, маркшейдера), то ми робимо окремі освітні програми», – сказав Котенко.

Також серед програм факультету є блок «Екологія гірничого виробництва», за яким навчають оцінювати наслідки впливу гірничого виробництва на оточуюче середовище.

«Зараз іде посилення екологічного законодавства. Був закон про оцінку впливу на довкілля, де вимагається оновлений пакет документів під час видобування корисних копалин (треба вміти оцінити вплив). Ми працюємо за цим напрямком. І друге питання – це рекультивація, тобто, повернення земель після відпрацювання корисних копалин. Сьогодні це питання виходить на перший план», – пояснив декан гірничо-екологічного факультету.

За його словами, роботодавці хочуть бути «співучасниками» навчального процесу, а тому дивляться, які предмети вивчають студенти, чому навчаються, а згодом надають їм базу практики, щоб пізніше запросити на роботу. 

Випускники можуть розраховувати на першу зарплату в розмірі 8-10 тисяч гривень, однак виплати можуть бути більшими за рахунок корисних навичок і здібностей працівників. Також великі гірничі компанії обіцяють соціальні пакети.

Що говорять у Міністерстві освіти та науки

У Міносвіти кажуть, що за результатами вступної кампанії 2020 року на спеціальність 184 «Гірництво» було подано 3408 заяв. Вона належить до спеціальностей, яким надається особлива підтримка держави (кількість вступників на інженерно-технічні спеціальності значно поступається кількості тих, хто йде на гуманітарні та соціальні напрямки).

Обсяги державного замовлення щороку формуються Мінекономіки за поданням МОН та інших державних замовників. До речі, на вступну кампанію 2021 року за спеціальністю «Гірництво» Міносвіти такі обсяги збільшило.

«У проекті обсягів держзамовлення на підготовку фахівців з вищої освітою передбачено: для фахового молодшого бакалавра 490 місць (збільшення у порівнянні з 2020 роком на 1,01%), для молодшого бакалавра 10 місць (збільшення на 100%), для бакалавра 645 місць (збільшення на 4,03%), для магістра 470 місць (збільшення на 42,42%)», – повідомили Kosatka.Media у пресслужбі Міносвіти.

Нагадаємо, Міненерго збирається завершити реформування вугільної галузі до 2030 року. При цьому, за приблизними підрахунками, від 15 до 20 державних шахт не зможуть знайти приватних інвесторів і їх закриють.

Теги: вугільна промисловість, вугілля, шахта, Міністерство енергетики, новости энергетики украины

Читайте також

Повірка лічильників газу: через скільки років проводиться та як її роблять облгази (фото, відео)
Газовики готуються змішувати газ із воднем: що це дасть споживачам та чи витримають наші труби
Підготовка котла до зими: як виявити несправність та економити гроші