Зелений тариф, меморандум і борги: чи досі Україна розвиває ВДЕ

Україна поставила перед собою мету активно розвивати відновлювані джерела енергії. Щоб активно будувалися СЕС, ВЕС, малі ГЕС та біоенергетика – навіть ввели стимулюючий «зелений тариф» – зобов'язання держави викуповувати всю вироблену з відновлюваних джерел енергію за вищою ціною, ніж встановлена для побутових споживачів. 

Але в якийсь момент наша держава постала перед фактом – грошей для оплати цього тарифу їй не вистачає. Довелося змінювати правила гри. Держава і виробники  енергії з відновлюваних джерел підписали Меморандум про взаєморозуміння. Згідно з його умовами інвестори в зелену енергетику погодились на зменшення розміру раніше гарантованих їм виплат. Такий крок не лише порушив інвестиційні плани компаній, але і підірвав довіру до зобов'язань держави. 

Kosatka.Media розібралася – як ВДЕ пережили літо – свій найактивніший період року, які результати їх діяльності, що відбувається з виконанням меморандуму, і чи досі актуальна перед нами мета – наростити виробництво енергії з відновлюваних джерел.

Читайте також: НЕПРОСТИЙ «ЗЕЛЕНИЙ КУРС» УКРАЇНИ І ВДЕ: РОЗВИВАТИ НЕ МОЖНА ЗНИЩИТИ

Скільки грошей держава заборгувала виробникам з ВДЕ

Заборгованість за зелену електроенергію, що накопичилась протягом 2020 року, склала 22,4 млрд грн. Відповідно до вищезгаданого Меморандуму, виробники з ВДЕ мали отримати оплату 40% заборгованості або 8,96 млрд грн у IV кварталі 2020 року. Решта 60% заборгованості мала бути сплачена рівними частинами у 2021 по 15% або 3,36 млрд грн щоквартально. Натомість, станом на 19 жовтня 2021 року було виплачено лише 7 млрд гривень, тобто 31% від загальної суми заборгованості за 2020 рік. 

Щоб розрахуватися за 2020 рік, Кабміном було надано три державні гарантії на забезпечення виконання боргових зобов'язань НЕК «Укренерго» по кредитах на загальну суму 10,25 млрд гривень. Ці кошти мали бути спрямовані на погашення заборгованості перед виробниками з ВДЕ. Але тоді в процес втрутилась НКРЕКП і зобов’язала перерахувати половину цих грошей на користь НАЕК «Енергоатом».

Тим часом заборгованість перед виробниками з ВДЕ продовжила накопичуватись і у 2021 році.

Щоб якось просунути це питання в сторону вирішення –  11 жовтня 2021 ухвалив постанову про надання державних гарантій для кредиту НЕК «Укренерго» на сумму 22,8 млрд гривень. Це б мало вирішити проблему та запустити процес стабільних виплат.

Але втрутилася політика.

Пристрасті довкола сплати боргів

11 листопада «Гарантований покупець», державна компанія, на яку покладено обов'язок розплачуватися із зеленою генерацією, отримав від Укренерго 19,3 млрд грн від випущених єврооблігацій загальною сумою 21,7 млрд грн. 

Гарантований покупець направив кошти на розрахунки з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел. Але – гроші були заблоковані у державному Ощадбанку. 

13 листопада стало відомо, що Кабмін звільнив керівника ГарПоку Костянтина Петриковця, з причини «непрофесіоналізму та можливого завдання збитків підприємству», які він відкидав і вказував причиною звільнення тиск на нього з боку Кабміну якраз через виплати виробникам з ВДЕ.

Однак, платіж на суму 16,3 млрд грн виробники відновлюваної енергії все ж отримали 15 листопада. А 3 млрд грн, Ощадбанк повернув ГарПоку на вимогу вже його нового керівника Вадима Улиди.

Що за цей час напрацювали ВДЕ

Але незважаючи на всі ці фінансово-серіальні пристрасті, відновлювана генерація продовжувала роботу і навіть наростила встановлену потужність об’єктів ВДЕ. 

За даними НКРЕКП, у період з червня по серпень 2021 року, українські електростанції на ВДЕ згенерували 3,5 млрд кВт•год чистої електроенергії. Встановлена потужність ВДЕ за літо зросла на 1,7% з 8,3 ГВт на 1 червня 2021 до 8,4 ГВт на 1 вересня 2021 року. 

Загалом, з початку року і до 1 вересня 2021 року, ВДЕ згенерували 7,8 млрд кВт•год чистої електроенергії – 76,5% до обсягу генерації в 2020 – 10,2 млрд кВт•год, або на 7,5% більше від аналогічного періоду 2020 року (з січня до серпня включно) – 7,3 млрд кВт•год.

Як зауважив у коментарі Kosatka.Media, керівник сектору «Енергетика» BRDO Антон Зоркін, з часу запровадження «зеленого тарифу» завдяки розвитку технологій відбулось істотне зниження питомих капітальних витрат при будівництві вітрових та сонячних електростанцій. 

«Тобто за майже незмінного рівня «зеленого тарифу» цей бізнес із прибуткового став надприбутковим, свідченням чого стало вибухоподібне зростання встановленої потужності ВДЕ в 2019-2020 роках. Враховуючи достатню прибутковість, власники ВДЕ погодились на пропозицію Кабінету Міністрів щодо незначного зниження зеленого тарифу в 2020 році. Свідченням прийнятності поточного тарифу є подальше будівництво СЕС та ВЕС в Україні: за даними НЕК «Укренерго», встановлена потужність промислових об'єктів ВДЕ (без урахування СЕС домогосподарств) в Україні на жовтень цього року зросла до 7950 МВт, що на 19% більше, ніж у 2020 році», – уточнив Зоркін.

Що думають про ситуацію з ВДЕ фахівці галузі

Kosatka.Media запитала у профільних асоціацій – як вони оцінюють поточну ситуацію з ВДЕ в Україні, чи виглядає вона залагодженою і чи очікують вони на якісь нові зміни у тарифі чи правилах від держави.

Фахівці галузі відзначили, що наразі розвиток відновлюваної енергетики в Україні відбувається не завдяки, а всупереч діям держави. Виробники з ВДЕ, на відміну від державних органів влади, повністю виконали зобов’язання передбачені Меморандумом про Взаєморозуміння, а саме: погодились на добровільне зниження «зеленого» тарифу та обмеження строків введення в експлуатацію нових потужностей ВЕС і СЕС за зеленим тарифом та вже несуть фінансову відповідальність за небаланси.

Натомість, державні органи влади здійснили лише наступне: прийняли Закон України №810-IX, виконання якого, щоправда, бажає кращого, розробили та прийняли нормативні акти щодо компенсації системних обмежень зеленої генерації, переглянули цінові обмеження Гарантованого покупця на ринку «на добу наперед», вивели Гарантованого покупця на ринок двосторонніх договорів, надали державні гарантії під випуск «зелених» облігацій для забезпечення виконання боргових зобов’язань перед виробниками з ВДЕ. Частково виконане зобов’язання щодо погашення заборгованості, що виникла перед виробниками з ВДЕ починаючи з 01 січня 2020 року, адже станом на 19 листопада 2021 року, ще досі не усі виробники з ВДЕ отримали свої виплати. 

«Усі цьогорічні проєкти були реалізовані виключно завдяки тому, що у попередні роки були підписані договори на поставку обладнання та розпочаті будівельні роботи, іншими словами, ці проєкти у 2021 році добудовувались. Загалом, можна констатувати, що фінансова та бізнес спроможність національних компаній з вітроенергетики (як і сонячної – ред.) в Україні наразі під великою загрозою», – прокоментував ситуацію голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

Фахівці також відзначили, що важко прогнозувати дії можновладців щодо перегляду тарифу. При тому, що механізм підтримки у вигляді зеленого тарифу вже фактично не працює, а перехід на нові, більш ринкові механізми, гальмується. 

Хоча Міністерство енергетики в процесі розробки законопроєкту щодо використання такого механізму підтримки ВДЕ як Feed-in Premium (контракт на різницю, дозволить виробникам самостійно продавати електроенергію на ринку та отримувати від держави різницю між зеленим тарифом та ринковою ціною). Ця ініціатива дуже підтримується усіма учасниками ринку ВДЕ, але його фіналізація та прийняття досі залишаються під питанням. 

Щодо підписання нового меморандуму, то навряд чи виробники з ВДЕ погодяться на це знову, маючи негативний досвід виконання чинного Меморандуму, зауважив у коментарі Kosatka.Media голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Козакевич.

«Актуальною залишається проблема незбалансованої відповідальності ВДЕ за небаланси, сформовані в результаті торговельної діяльності ДП «Гарантований покупець». Однак, з іншого боку позитивним сигналом стало відхилення Комітетом ВР з питань бюджету норми проєкту закону №5600 про  запровадження акцизу на електроенергію з ВДЕ», – додав Олександр Козакевич.

Біоенергетика не така залежна від зеленого тарифу, як сонячна та вітрова, але має свої проблеми, зокрема, не прийнятий ряд необхідних законодавчих норм, про що далі. Голова   правління  «Біоенергетичної  асоціації України» Георгій Гелетуха у коментарі Kosatka.Media наголосив, що біоенергетика для виробництва теплової енергії є найбільш потужним сегментом відновлюваної енергетики у світі і в Європі. Особливо значним є її внесок у виробництво теплової енергії, що дуже актуально у нинішні часи, коли ціна на природний газ значно зросла. І саме біоенергетика здатна замістити в Україні до 14,2 млрд куб м. на рік природного газу і знизити тариф на теплову енергію для кінцевих споживачів на 15-20%. Тому – варто спрямувати сили на розвиток  біоенергетики, що зараз робиться досить мляво.

Читайте також: АУРА САБАДУС ICIS: УКРАЇНА СТВОРИЛА НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ ЕНЕРГОРИНОК У СХІДНІЙ ЄВРОПІ

Що гальмує розвиток  ВДЕ

Андрій Конеченков виділив  головні інструменти, які передбачені  Меморандумом і відповідним Законом України №810-IX, впровадження яких необхідне для стабільного подальшого розвитку галузі.

1. «Зелені» аукціони

Незважаючи на те, що, відповідно до українського законодавства, проведення «зелених» аукціонів мало відбутися ще в 2019 році, урядом України досі не затверджені квоти державної підтримки та не визначено конкретної дати пілотного аукціону. Так, ще 3 грудня 2020 року, Міністерство енергетики України представило пропозиції щодо обсягів та параметрів річної квоти підтримки, графіку проведення аукціонів на 2021 рік, а також індикативних прогнозних показників річних квот підтримки на 2022-2025 роки. Хоча УВЕА різко критикувала заявлені індикативні квоти на проєкти з вітроенергетики через їх мізерність, проведення хоча б одного пілотного аукціону продемонструвало би інвесторам та державним структурам готовність країни до переходу на ринкові механізми підтримки відновлюваної енергетики. Проте, жодних змін у цьому питанні за рік так й не відбулось.

2. Право виробників електроенергії з ВДЕ виходити з балансуючої групи «Гарантованого покупця»

На сьогоднішній день це право так і не є законодавчо закріпленим. 

У вересні цього року Міністерство енергетики України розробило і оприлюднило Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії на ринкових засадах», який передбачає застосування системи «зелених» надбавок (Feed-in Premium) з відповідним правом для виробників з ВДЕ виходити з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець». Наразі цей законопроєкт перебуває на етапі узгодження Кабінетом міністрів України, після чого має бути зареєстрований у парламенті. Відповідно до оприлюдненої 19 жовтня 2021 року оновленої версії цього законопроєкту, перехід на систему FiP є обов’язковим з 1 січня 2023 року для всіх ВЕС і СЕС встановленою потужністю 50 МВт і більше. У випадку, якщо таке положення буде прийняте, державою буде вкотре порушено положення як Меморандуму, так і Закону №810-ІХ в частині, зокрема, незмінності законодавства.

3. Незмінність законодавства

Незважаючи на те, що Меморандумом передбачено надання державних гарантій щодо незмінності законодавства протягом періоду застосування зеленого тарифу та станом на дату набрання чинності Закону України №810-IX, 2 червня 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано, а потім прийнято у першому читанні, законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який, серед іншого, передбачав введення акцизного податку у розмірі 3,2% на продаж зеленої електроенергії, що означає по-суті додаткове зниження зеленого тарифу і, відповідно, знову ж таки, є прямим порушенням положень Меморандуму про незмінність законодавства. Хоча Комітет ВР з питань фінансів, податкової і митної політики восени виключив з тексту Законопроєкту положення про запровадження такого акцизного податку, кінцеве рішення все ж буде прийняте лише Верховною Радою України. 

4. Перегляд тарифу на передачу НЕК «Укренерго»

Поточний тариф на передачу Укренерго не забезпечує своєчасне і повне виконання фінансових зобов'язань компанії. Положення Закону України №810-IX передбачають, що щонайменше 20% від розміру зеленого тарифу має покриватися за рахунок бюджетних коштів. Саме тому, НКРЕКП не врахувала такі витрати при затвердженні тарифу на передачу електроенергії на 2021 рік, посилаючись на ці норми закону. Натомість Міністерство фінансів України не включило в Закон України «Про Державний бюджет на 2021 рік» положення, які б передбачали вищезазначені бюджетні видатки на фінансову допомогу ГарПоку для покриття зеленого тарифу. З цієї причини, у єдиного покупця немає достатньо коштів для оплати зеленої електроенергії вже й в поточному році.

5. Здійснення заходів з управління попитом, а також стимулювання систем балансування та накопичення енергії

Єдиним кроком у даному напрямку стала розробка Законопроєктів щодо впровадження систем накопичення енергії. Станом на 19 жовтня 2021 року, у Верховній Раді зареєстровано чотири таких Законопроєкти: 5436; 5436-1; 5436-2 і 5436-д. Три перші Законопроєкти є доволі схожими, проте все ж відрізняються підходами щодо механізмів підтримки систем зберігання енергії та підключення таких систем до мережі. В той час як Законопроєкт №5436-д, зареєстрований на сайті ВРУ 17 вересня 2021 року, і взагалі не передбачає жодних механізмів стимулювання та підтримки діяльності таких систем з боку держави, зокрема, у вигляді зеленого тарифу. Як не дивно, саме цей Законопроєкт і був прийнятий у першому читанні 16 листопада 2021 року. Відповідно до рішення Верховної Ради України, вдвічі скорочено строк подання пропозицій і правок до Законопроєкту, а його розгляд у другому читанні планується вже у перший тиждень грудня 2021 року.  

У «Біоенергетичній  асоціації України» вказали на інші необхідні законодавчі кроки, щоб сприяти широкому залученню біомаси і твердих біопалив у сектор централізованого теплопостачання України (ЦТ). 

1. Впровадження системи електронної торгівлі твердим біопаливом (біопаливної біржі). Відповідний проєкт закону вже кілька років узгоджується міністерствами.

2. Підключення незалежних виробників тепла. Встановлення обов'язку для операторів систем ЦТ підключати постачальників теплової енергії з ВДЕ від незалежних виробників на основі недискримінаційних критеріїв, як цього вимагає європейська директива RED II.

3.Відміна сплати податку на викиди СО2 котельними, ТЕС/ТЕЦ на біомасі і біогазі.

4. Прийняття проєктів законів № 5227 і № 5228 від 12.03.2021, спрямованих на стимулювання вирощування енергетичних рослин.

Що буде з амбітними планами розвитку ВДЕ в Україні

У «Національній економічній стратегії 2030» передбачено, що до 2030 Україна має сформувати частку генерації з відновлюваних джерел енергії в загальному виробництві електроенергії на рівні 25% та зростання частки біомаси у виробництві теплової енергії до 30%. «Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди» має ще амбітнішу мету – 30% електроенергії з ВДЕ і також 30% тепла з біомаси.

Ми запитали у експертів – з огляду на непрості стосунки держави із представниками сектору ВДЕ – чи реальні ці амбітні плани?

На думку Олександра Козакевича, за умови 1,7% зростання встановленої потужності за три місяці літа, відтермінуванні в створенні нових сегментів ринків, пов’язаних з ВДЕ та розвитку ринку електроенергетики загалом, досягнення задекларованих Україною цілей виглядає сумнівним. 

«Однак, якщо уявити неймовірне – умовно Україна змінить ставлення до ВДЕ, почне активно реформувати як ринок електроенергетики, так і активно сприяти залученню нових інвестицій в галузь – все може змінитись», – зауважив він.

Андрій Конеченков вважає, що досягнення 30% частки виробництва з ВДЕ до 2030 року не лише можливе, але і необхідне. Але це напряму залежить від виконання державою усіх своїх зобов’язань перед виробниками з ВДЕ, від забезпечення нею подальших прозорих та чесних правил гри і від гарантування подальших стабільних і неупереджених виплат за поставлену в мережу зелену електроенергію. Наразі ці питання є ключовими не лише для подальшого існування галузі, але і для інвестиційного клімату в Україні загалом.Усе це підвищить енергетичну безпеку і незалежність України, створить нові робочі місця та збільшить податкові надходження до бюджету, вже не кажучи про очевидний позитивний ефект для довкілля, в першу чергу, через скорочення викидів вуглецю.

«Варто також звернути особливу увагу на ті законодавчі ініціативи, прийняття яких допомогло б забезпечити подальший розвиток як вітроенергетичного ринку, так і усього сектору ВДЕ України: стимулювання виробництва електроенергії з ВДЕ на ринкових засадах за допомогою контрактів на різницю, запровадження корпоративних PPA, удосконалення умов підтримки малої розосередженої генерації, будівництва нових маневрових потужностей та систем накопичення енергії, гібридних електростанцій з ВДЕ, стимулювання розвитку офшорної вітроенергетики та виробництва зеленого водню в Україні», – уточнив він. 

На переконання експерта, реалізація усіх цих механізмів не просто зробить досягнення 30% ВДЕ в енергобалансі країни реальними, але й на практиці збалансує енергомережу, стабілізує виробіток електроенергії, унеможливить віялові відключення електроенергії та залучить значні інвестиції в економіку держави.

Експерт з енергетики Олексій Хабатюк у коментарі Kosatka.Media зауважив, що для прогнозування, як буде далі з ВДЕ, варто окремо аналізувати за видами генерації, оскільки, наприклад, вітрова та сонячна енергетика має свою специфіку проектного циклу. 

Інвестори СЕС швидше реагують на будь-які зміни, тому що проекти СЕС мають коротші терміни реалізації проекту, більшу диверсифікацію за виробниками основного обладнання та не такі жорсткі умови по предзамовленню обладнання. Тому темпи будівництва СЕС падають і відновлюються швидко. 

Поки що СЕС будуються не так бурхливо, як було відразу після запровадження зеленого тарифу, зауважив експерт.

«Інвестори остерігаються після ретроспективного перегляду ЗТ, затримок із виплатою коштів за вже продану електроенергію та загальну агресивну риторику по відношеню до сектору. Альтернативні механізми, – аукціони, так і не запрацювали. Водночас, зростає інтерес і інвестиції у відносно невеликі проекти для покриття власного споживання (без зеленого тарифу). Особливо на фоні стрімкого зростання цін на електроенергію», – пояснив Хабатюк. 

Найближчі рік-два, на думку експерта, СЕС матимуть до 1 ГВт/рік приросту.

Проєкти ВЕС набагато інерційніші. Тому масштабні проекти ВЕС як великий круїзний лайнер – важко зупинити, відзначив експерт. 

«Але коли вони будуть добудовані, то нові проекти будуть введені в експлуатацію не скоро – тому що цей же лайнер потребує часу, щоб його розігнати. Також серйозне обмеження накладає відсутність маневрових потужностей ОЕС і недієвість діючого порядку будівництва нових генеруючих потужностей. Просто ринкових стимулів недостатньо, оскільки регулювання сектору не є сталим та постійно змінюється, зокрема, під дією  політичних чинників», – пояснив Хабатюк.

На думку Антона Зоркіна, найбільшою проблемою виробників зеленої енергетики є не зниження тарифу, а та сама заборгованість держави. Втім, у разі розв’язання боргової кризи довіра до країни з боку інвесторів буде відновлена і сектор ВДЕ буде надалі розвиватись.

Він зауважив, що розвиток низьковуглецевої генерації електричної енергії є безальтернативним із низки причин. Серед них основними є світовий і, в першу чергу, європейський тренд на скорочення викидів та застосування обмежень для імпорту товарів із вуглецевим слідом. 

Також важливим сигналом є занепад вугледобувної промисловості України та, відповідно, дефіцит палива для ТЕС, який особливо сильно проявився в цьому році. Крім того, необхідно звернути увагу на старіння енергетичного обладнання, додав експерт. Протягом останніх 20 років в Україні майже не вводилися нові потужності, що значно підвищило середній вік генеруючих активів ТЕС. Наразі середній вік блоків ТЕС України складає 50 років. Тож, беручи до уваги високий рівень зносу обладнання, високу аварійність та низьку ефективність існуючих електростанцій, необхідно терміново реалізовувати кроки щодо будівництва нових об’єктів генерації чи істотної модернізації існуючих.

«Загалом ми вбачаємо доцільним стимулювати розвиток зеленої енергетики на ринкових засадах, зокрема шляхом проведення аукціонів серед потенційних виробників електроенергії з ВДЕ для отримання найнижчої ціни електроенергії. Розумне стимулювання, вирішення боргових проблем інвесторів, а також підвищення гнучкості енергосистеми для можливості адаптації додаткових потужностей ВДЕ сприятиме подальшому розвитку галузі відновлюваної енергетики», – уточнив Зоркін.

ВИЭ Европы в 1 полугодии 2021
ВДЕ Європи в 1 поівріччі 2021 року. Джерело: Ember

А в той же час ВДЕ в Європі

За даними аналітичного центру Ember у Європі виробництво електроенергії з відновлюваних джерел збільшувалося як протягом поточного року, так і всього непростого періоду пандемії. 

У першому півріччі 2021 відновлювані джерела енергії зросли на 53 ТВт•год (+11,5%), порівняно з цим же періодом 2019 року. ВДЕ забезпечили 39% електроенергії ЄС. Для порівняння атомна енергія виробила 27%, викопне паливо – 34%.

Вітрова та сонячна енергія забезпечували 20% загального виробництва електроенергії в ЄС у першому півріччі 2021 року порівняно з 18% у першому півріччі 2019 року (+22,5 ТВт•год). Виробництво сонячної енергії збільшилося на 9%, тоді як виробіток за рахунок вітру фактично знизився на 7% у першому півріччі 2021 року в порівнянні з першим півріччям 2020 року. Ці зміни порівняно з аналогічним періодом минулого року були компенсовані збільшенням виробництва з інших відновлюваних джерел, зокрема з гідроенергетики (+11 ТВт•год), що забезпечило загальне зростання поновлюваної генерації у першому півріччі 2021 року.

Загалом, підсумовується у звіті Ember – зростання потужності чистої енергії, зокрема і ВДЕ, у Європі – стійке. Але аналітики вказали, що необхідно ще наростити його, щоб досягти мети, яку поставила перед собою Європа – збільшити частку виробництва енергії з ВДЕ у своєму енергобалансі до 40% до 2030 року.

Теги: відновлювальні джерела енергії, сонячна енергетика, вітрова енергетика, законодавство, Біогаз, ВДЕ

Читайте також

Потрібно забути наші зелені обіцянки: Борис Костюковський про проблеми енергетики України, плани на ENTSO-E та аварії на ТЕС ДТЕК
У Житомирі запрацювала перша ТЕЦ на біопаливі
Німецькі вчені винайшли екологічний утеплювач з попкорну