В «Енергоатомі» пояснили, як можуть заробляти на майнінгу

«Енергоатом» готувався до співпраці з дата-центром ще минулого року. Компанія ідеально відповідає головним вимогам, щоб інвестору було цікаво співпрацювати з нею в цьому напрямку. Єдина перешкода – юридична неможливість підписання двостороннього договору на постачання електроенергії. І цю проблему можуть вирішити зміни до закону про ринок електричної енергії.

Про це розказала директор з інвестицій та перспективного розвитку НАЕК «Енергоатом» Тетяна Амосова під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП щодо доопрацювання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» №3199, передає Kosatka.Media

Законопроект дозволить запустити «пілот» зі створення дата-центру, який у «Енергоатомі» готували ще в минулому році разом з інвесторами.

«Дві причини – проект має розташовуватися біля генерації, щоб не було зайвих витрат на передачу електроенергії, і тариф має бути таким, щоб окупити затрати інвестора. І всім цим вимогам відповідає наша електрична енергія. Крім того, що ми не можемо підписати двосторонній договір за тарифом, який би влаштовував інвестора і нас як генеруючу компанію. Цей закон цю проблему нам вирішує. Тому ми його підтримуємо», – зазначила Амосова.

Вона пояснила, що у всьому світі є замкнуті потужності – які неможливо видати в енергосистему. Така замкнута потужність  є на Запорізькій АЕС – 1 ГВт. Щоб її реалізувати –  і опрацювали пілотний проект для створення дата-центру. Ще у 2011 НЕК «Укренерго»  почало будувати підстанцію і лінію «Каховська», щоб розброкувати цю замкнуту потужність. Але лінія досі не добудована, і цю замкнуту електроенергію нікому видавати.  Крім цього, «Енергоатом» має 2,5 ГВт потужності, яку ніколи в енергоринок і не видавали. Тому що не було високовольтних ліній електропередач і технічних можливостей охолодження з Ташлицького водосховища. 

Але вже  реалізовано  2 проекти – побудовано підстанцію 750 на Запорізькій станції, щоб видати 1 ГВт.  І добудовують бризкальні басейни, щоб видати 2,5 ГВт•год на рік додатково. 

І досі пілотний проект не був реалізований, тому що не змогли юридично підписати документ на постачання електроенергії до дата-центру, зауважила Амосова. А технічні питання були вирішені – пониження потужності і  подача електроенергії за прямою лінією.

«Пряма лінія – це відповідь на питання, чому ця електроенергія така дешева. Тому що такі дата-центри рентабельні тільки поблизу великих генеруючих потужностей. Тоді немає потреби платити за високовольтні лінії, за лінії електропередачі обленерго, за диспетчеризацію та інші плати, які є в ринку. Такі ціни, які у світі існують, варіюють від 2,4 центів до 2,5 євроцентів. На виході готовий продукт з такого дата-центру коштує біля 5 євроцентів», – пояснила Амосова. 

Але інвестор хоче мати гарантію, що він ці кошти назад отримає. Тому, вкладаючи 1 мільйон доларів на 1 МВт, він хоче мінімум на 5 років знати, який тариф буде, щоб розрахувати свої інвестиції, відзначила Амосова.

Вона додала, що після пілотного проекту у «Енергоатомі» готові запустити подібні дата-центри на всіх станціях. Причому, за її словами, такі компанії, як Bitfury, пропонують обладнання, яке зможе забезпечувати динамічні режими, маневрування потужності  і навіть додаткові послуги з маневрування в енергоринку. 

Теги: контракти, НАЕК "Енергоатом", законодавство, електроенергія, ринок електроенергії, інвестори

Читайте також

Польська PGNiG подала позов до Газпрому щодо переплат за постачання газу
Російським нафтовим компаніям стало нікуди дівати нафтовий газ
Нафтогаз України звітував про 12 млрд грн прибутку минулого року