Головний донор бюджету: Коболєв розповів про «погані» реформи в Нафтогазі та надлишковий вплив держави

Корпоративна реформа, проведена в НАК «Нафтогаз України», вирішила багато проблем з корупцією, що існували до 2014 року. При цьому держава і досі має надлишкові інструменти впливу на компанію.

Про це заявив ексглава НАК Андрій Коболєв під час виступу в ефірі Українського кризового медіа-центру в середу, 28 липня, повідомила Kosatka.Media.

Про результати реформи в Нафтогазі

За словами Коболєва, реформа корпоративного управління в держкомпаніях була покликана обмежити вплив на них з боку держави, який в минулому використовувався виключно в корупційних цілях (зокрема І в Нафтогазі). Тому, критикуючи неефективні елементи реформи зараз, слід розуміти, з чого все починалося. 

«А починали ми з того, що держава вкачала в Нафтогаз суму, близьку до $10 млрд, щоб вирішити проблеми попередніх років. Ми повинні розуміти, що ми з чим порівнюємо. Якщо зараз якийсь міністр незадоволений фінансовим планом Нафтогазу, то всі чітко бачать цей план, бачать витрати, і можуть дискутувати з приводу доцільності тих чи інших моментів. Тоді як колись Нафтогаз купував ті самі сумнозвісні «вишки Бойка» за $600 млн і ніхто нічого з цим не міг зробити: «Ну, купили, то й купили, гроші пішли і до побачення». Корпоративна реформа цю проблему вирішила. Нафтогаз – це компанія, яка пройшла дуже довгий шлях від корупційної діри до головного донору бюджету», – заявив Коболєв.

Про вплив держави та наглядову раду

Коболєв вважає, що держава зараз має надлишкові інструменти впливу на державні компанії. 

«Такими інструментом в першу чергу є інструмент державного аудиту. Також держава досі вважає, що контролює призначення першої особи компанії. Держава досі контролює фінансові плани і стратегічні плани. За 7 років роботи в Нафтогазі єдина конструктивна дискусія щодо стратегії компанії у мене вперше відбулася минулого року з урядом Дениса Шмигаля. До цього таких дискусій не було», – перерахував Коболєв.

Він зазначив, що навряд чи в якійсь країні світу міністри мають час, достатньо знань та бажання, щоб розбиратися в таких документах як фінансовий або стратегічний план компанії. В українському законодавстві є ефективний інструмент впливу на державні компанії – політика власності. 

«Якщо вона якісно прописана, то може відповісти на всі питання. В першу чергу – для чого держава тримає саме цю компанію в державній власності. Тому що з точки зору отримання податків це не потрібно. В цьому документі держава може поставити завдання як наглядовій раді, так і менеджменту. І саме реалізація тих політик, які передбачені в політиці власності, і ефективність роботи компанії в цьому напрямку, може і повинна використовуватися акціонером як інструмент оцінки, наскільки ефективно працює компанія, наскільки ефективно наглядова рада виконує функції з нагляду за цією компанією», – сказав ексголова НАК

Коболєв наголосив, що існуючі недоліки корпоративного управління може вирішити законопроект №5593, який пройшов перше читання. Він відповідає на питання, хто призначає та звільняє керівника компанії, хто затверджує стратегічний і фінансовий план компанії. На його думку – це повноваження наглядових рад.

«Єдиним правильним варіантом є передача цих функцій на наглядову раду. Для держави інструмент політики власності повинен бути залишеним. Можливо, він повинен бути трохи розширений з точки зору тих чи інших показників та можливостей держави контролювати діяльність наглядової ради і ставити ті чи інші показники, які повинні відрізнятися від показників самої компанії. Тому що там є певний конфлікт інтересів, і наглядову раду не можна тримати відповідальною за рівень прибутків компанії. Їй можна задавати питання про те, як вони приймають рішення з огляду на рівень прибутків, який продемонстрував менеджмент», – вважає Коболєв.

Про те, як ділити дивіденди

На думку Коболєва, саме наглядова рада повинна знаходити баланс між часткою дивідендів, які виплачуються державі, та часткою, яка залишається на розвиток компанії.

«Перед Нафтогазом стоїть питання: вкладати гроші в розвідку (що перспективно може дати збільшення видобутку в майбутньому), або віддати гроші державі. І роль наглядової ради полягає у тому, щоб визначити баланс між інтересами компанії і інтересами акціонера. І в будь-якого такого рішення, кому давати гроші, будуть противники і прихильники. Але кращого інструменту, ніж наглядова рада світ ще не придумав», – сказав Коболєв.

Про фінансову звітність

Ексглава Нафтогазу сказав, що фінансова звітність та питання, як нараховувати резерви, регулюється міжнародними стандартами фінансової звітності, які українська держава в особі Мінфіну прийняла як єдині стандарти для звітності підприємств в Україні. Тому підприємства, незалежно від форми власності, повинні слідувати міжнародним стандартам фінансової звітності, інакше міжнародні банки перестануть з Україною співпрацювати

«В цих стандартах викладені принципи, які зобов’язують при підготовці фінансової звітності використовувати принцип сумлінності. Якщо ви комусь продаєте товар і є великий ризик того, що за нього не розрахуються, ви зобов’язані відобразити це у фінансовій звітності. Я б хотів закликати представників державної влади бути обережним саме з цією концепцією, тому що якщо держава займе позицію, що буде регулювати правила інакше, ніж це роблять міжнародні стандарти, то це буде сигналом всій міжнародній спільноті, що в Україні державні компанії отримали право махлювати з фінансовою звітністю. Це матиме негативні наслідки, у тому числі для Мінфіну, який не зможе через державні компанії залучати кошти. Тому що банки не будуть давати гроші під фінансову звітність, яка не відповідає стандартам», – заявив Коболєв.

Читайте також: ЗАРПЛАТА КОБОЛЄВА: ЕКСГЛАВА НАФТОГАЗУ РОЗКАЗАВ, КОЛИ УКРАЇНЦІ ДІЗНАЮТЬСЯ РОЗМІР ЙОГО ДОХОДІВ

Теги: Кабмін, газ, Нафтогаз, Коболєв

Читайте також

Нафтогаз модернізує передані йому держТЕЦ з урахуванням новітніх біотехнологій
Президент створив робочу групу для мінімізації загроз від будівництва газогонів в обхід України
Лише 56% виробників тепла уклали трирічні договори з НАК «Нафтогаз»