Санкції проти «Північного потоку-2»: що Америка планує робити в Європі

Через американські санкції Росія, ймовірно, не зможе добудувати «Північний потік-2» у 2021 році. Однак боротьба з проєктом, який Кремль може використовувати як інструмент газового шантажу, загрожує посварити країни Східної і Західної Європи.

Тим часом у США активно цікавляться питаннями європейської енергетики і готові як поставляти через Атлантику зріджений природний газ, так і розвивати там альтернативну енергетику.

Про це сказали експертки у сфері енергетики Анна Микульська (Rice University, США) і Ольга Хакова (Atlantic Council, США) під час Шостого українського газового форуму, повідомила Kosatka.Media.

Що думають про майбутнє «Північного потоку-2»

На думку Микульської, є великі сумніви у тому, що Росія в 2021 році зможе запустити «Північний потік-2» (ПП-2) в експлуатацію. І справа не лише у санкціях, а й у тому, що опір газопроводу є всередині ЄС.

Зокрема, польський антимонопольний регулятор (UOKiK) відхилив ідею про те, що ПП-2 повинна володіти європейська компанія, а частка інших у структурі її власності повинна складати по 10%.

«Все це робить газопровід дуже складним для завершення проєктом. І навіть якщо його буде завершено, то він зіштовхнеться з додатковими витратами, які приведуть до того, що російський газ буде дуже дорогим, і сам трубопровід стане дуже дорогим для Росії», – заявила Микульська.

Карта «Північного потоку-2». Фото: Шостий український газовий форум

Експертка зазначила, що жовтневий законопроєкт Держдепу США про посилення санкцій, швидше за все, набуде чинності. До речі, цей документ – один з небагатьох, який підтримали і демократи, і консерватори.

Також на майбутнє ПП-2 впливатиме законодавство Євросоюзу про ринкові норми – Третій енергопакет. Його застосування означає, що «Газпром» не може контролювати газопровід, яким він транспортує газ, а німецький регулятор відмовився зробити для ПП-2 виняток і виводити його з-під дії газової директиви ЄС.

У Польщі UOKiK оштрафував «Газпром» на 6,5 млрд євро за антиконкурентну поведінку. А всередині Німеччини (один з головних союзників РФ всередині ЄС) проти ПП-2 виступає правляча партія CDU – через отруєння російського політика Олексія Навального.

Чому США так тиснуть на газопровід

Микульська нагадала, що в США «Північний потік-2» вважають загрозою енергетичній безпеці Європи.

«Росія з радістю використовує геополітику у своїх газових операціях щодо України. Це підвищення ціни газу, вимоги в рамках геополітики повернення та погашення боргу. Це тривало досить довго. Росія добре відома такою системою, коли вона пропонує газ і пропонує борг, щоб потім вимагати погашення, коли їй буде найбільш зручно», – пояснила Микульська.

Також Росія, якщо вона домінує на ринку, може виставляти вищу ціну на газ.

«Ціна в Центральній і Східній Європі на російський газ набагато вища, ніж коли є додаткові підключення та постачальники. Зараз, коли є такі додаткові постачальники, ціни нижчі, а контракти набагато гнучкіші», – зазначила експертка.

За скільки «Газпром» продавав газ країнам Європи. Фото: Шостий український газовий форум

Однак санкції, які серед країн Західної Європи зараз загрожують в основному Німеччині (як союзнику РФ у газовій галузі), можуть поширитися і на інші країни.

«Вони можуть стати причиною протиріч не тільки між США і Західною Європою, але і між Західною і Східною Європою», – сказала Микульська.

Нагадаємо, що Україна, Польща та країни Балтії заявляють про небезпеку від російського проєкту як такого, що спрямований посилити енергетичну залежність країн Європи від Росії.

Анна Микульська розповіла по російську політику поставок газу до Європи. Фото: Шостий український газовий форум

Раніше російський експерт з нафтогазового ринку Михайло Крутіхін заявив, що «Північний потік-2» як проєкт вже помер і Росія не зможе його добудувати. Отже, Кремлю і далі доведеться користуватися послугами України.

Якою Америка бачить свою енергетичну політику в Європі

В Atlantic Council зазначили, що останнім часом США різко нарощували поставки ЗПГ до Європу: у 2019 році вони зросли на 40% в порівнянні з 2018 роком. Але сьогодні в американській енергетичній дипломатії головними є не постачання газу, а боротьба з загрозами енергетичній безпеці, диверсифікація маршрутів і джерел газу, а також реагування на невизначеність, яку викликала пандемія COVID-19.

Про це сказала заступниця директора з питань європейської енергетичної безпеки Центру глобальної енергетики аналітичного центру Atlantic Council Ольга Хакова.

«Як можна співпрацювати в майбутньому розвитку ринків природного газу? Це будівництво нових проєктів. Але є невизначеність щодо майбутнього їхнього фінансування. В ЄС оголосили низку проєктів в 2019 році. Але є винятки і кроки назад. Деякі регіони залежать від вугілля, деякі американські проєкти підтримують перехідний період. Навіть при цих винятках тенденція зменшення фінансування з боку ЄС буде продовжуватися. На користь цього висновку говорять і пандемія COVID-19, нестійкість на газовому ринку, зниження інвестицій», – пояснила хаков.

За її словами, на світовому ринку навіть до пандемії пропозиція ЗПГ була у надлишку. А зараз це особливо сильно впливає на баланс між коротко- і довгостроковими контрактами. Якщо у експортерів є впевненість в майбутніх постачаннях, вони розвиваються і будують термінали. Без цього стимулу компанії зупиняють інвестиції.

Водень – добре, але без природного газу поки ніяк

В Atlantic Council вважають, що у американо-європейського співробітництва є можливості для приватного сектора і регіональних ініціатив. Наприклад, в «ініціативі трьох морів", яка включає і поставки природного газу. Трансатлантична співпраця відіграє ключову роль в підтримці таких інвестицій.

«Держдеп США активно працює в регіоні, проводить тренінги, розвиває можливості. Ці зусилля продовжуватимуться в рамках проєктів, які дозволять зменшити викиди і також збільшуватимуть енергетичну безпеку. Також є напрямки у Центральній і Східній Європі, для того, щоб використовувати місцеву інфраструктуру», – сказала Ольга Хакова.

Ольга Хакова з Atlantic Council розповіла про газову політику США у Європі. Фото: Шостий український газовий форум

Ще одна ціль США у Європі – фінансування проєктів, які не можуть фінансуватися ЄС.

«Нас також цікавить декарбонізація і оптимізація, а також забезпечення європейської енергетичної безпеки. Європа буде розвивати альтернативні джерела, поновлювану енергетику. Але природний газ все-таки потрібен, щоб «наздогнати» втрачені потужності. Загальне споживання знижуватиметься на 50%, якщо Європа хоче досягти екологічних цілей до 2050 року. Конкуренція на європейському ринку буде керуватися ціною і податками на викиди CO2. США можуть зіграти ключову роль щодо безвуглецевого природного газу. Це буде важливо для зниження викидів вуглекислого газу, метану в цій сфері, більш широкого використання водню», – пояснила американські плани експертка.

Зараз ЄС зосереджується на водневій стратегії, щоб знизити викиди СО2, які утворюються в ході споживання природного газу. Є кілька завдань до 2025-2030 років: довести потужність відновлюваних джерел до 40 ГВт, а використання «зеленого» водню до 10 млн тонн.

«США можуть зіграти ключову роль в досягненні регіоном таких цілей», – заявила Хакова.

За її словами, США і Європа повинні співпрацювати над вуглецевим податком«Його потрібно впровадити послідовно і прозоро. Найбільший виклик у цьому – виміювання вуглецевої інтенсивності. Потрібно забезпечити, щоб природний газ і СПГ були включені сюди».

Нагадаємо, німецькі експерти заявили, що Україна не залишиться без транзиту російського газу, навіть якщо Росія добудує газопровід «Північний потік-2». А якщо під тиском санкцій його зупинять, то Україна стане одним з головних європейських транзитерів.

Теги: Північний потік-2, Євросоюз, США, санкції, природний газ

Читайте також

Шмигаль: Усі газопостачальні компанії вже навесні мають представити населенню свої річні продукти
Сьогодні вночі було відібрано найвищий показник газу з ПСГ за останні за 8 років
Зеленський доручив провести аудит тарифів у всіх регіонах України