Видобуток нафти в Карпатах. Як відбувається, скільки коштує і як продається

24 червня в ПАТ «Укрнафта» почала буріння нової свердловини (№102) на Верхньомасловецькому родовищі у Львівській області. У зв'язку з цією подією у Kosatka.Media з'явилася можливість своїми очима спостерігати, як відбувається видобуток нафти в українських реаліях карпатських висот.

 

Побувавши на новій нафтовій свердловині, формується стійке відчуття, що будівництво енергонезалежності України – справа дуже трудомістка і ... давня.

Оновлення технічного оснащення, яке за великим рахунком, працює ще з радянських часів, було б вельми до речі. Але мрії співробітників і керівництва про нові верстати стримуються реальністю податкового боргу та законодавчо обмеженим збутом продукції.

При цьому ентузіасти, справжні професіонали (і навіть патріоти українського нафтовидобутку), на щастя, залишаються. І не втрачають свого оптимізму.

Де свердловина?

Нову свердловину «Укрнафти» почали бурити на Верхньомасловецькому родовищі у Львівській області в 10 км від м. Борислав. Верхньомасловецьке родовище (верхні горизонти) розробляється з 2002 року. Воно складається з 12 свердловин, 10 з яких діючі. Середній обсяг видобутку на родовищі – близько 210 тонн нафти/добу.

Перші пошукові свердловини на родовищі було пробурено ще в 1980-і. Вони бурились значно глибше – близько 5000 м. Тоді на Бориславщині був нафтопромисловий бум. Основні родовища відкривалися на великих глибинах з високими дебітом – понад 100 – 200 тонн нафти (зараз ці родовища вже вичерпалися). Тому верхні горизонти ніхто детально не досліджував. Тим більше за правилами «сумлінного» буріння (і нормативними документами), спочатку розробляються нижні горизонти, потім верхні – щоб використовувати запаси по максимуму.

Нова свердловина № 102 (похило-спрямована) – це розвідувальне буріння. Станом на 4 липня, свердловина була пробурена на глибину 318 м. Її проектна глибина становить близько 1500 м з відходом від вертикалі 185 м. Очікується, що добовий видобуток буде на рівні середньої по родовищу – близько 27 тонн/добу.

У найближчі 2 роки на цьому родовищі планують пробурити ще 4 свердловини.

«Потенціал тут є. Я думаю, на Верхньомасловецькому родовищі ще можна пробурити мінімум 5 – 6 свердловин. І вони тут дуже продуктивні. Свердловина №100, сусідня з новою, 2 – 3 роки тому давала близько 70 тонн», - розповів про перспективи родовища Маврикій Калугін, заступник голови правління, виконавчий віце-президент з видобутку і переробки «Укрнафти».

Як буриться?

Довго. Через застаріле обладнання і через бюрократичну тяганину.

«По-перше, такий верстат – це стародавня технологія. Він потужний, але його тільки місяць-півтора збирали. Стільки часу зайняла тільки збірка (весь процес буріння свердловини триватиме стільки ж - ред.)», - розповів виконавчий віце-президент з видобутку і переробки «Укрнафти».

Верстат, який бурить свердловину, вже «списаний», жартує пан Калугін, тому його використання безкоштовне. Він був випущений у 1991 році.

«У нас було 52 верстата. Але ми зараз ліквідуємо їх більшу частину. Зараз їх 28. Велика частка – Уралмаш, але є і китайського виробництва».

На питання «Чи збирається компанія закуповувати нові верстати?», заступник голови правління «Укрнафти» відповів: «Збираємося. Мріємо».

Щоб запустити буріння свердловини №102, компанії довелося чекати два роки. Вартість ренти невисока (і це може приваблювати бізнес), але бюрократична тяганина нівелює цей плюс:

«Цей верстат вже стоїть тут два роки. Ми вже майже почали роботи минулого року. Але тут вийшов новий закон. Закони в Україні так швидко приймаються, виявляється! І зміни в законодавстві затримали запуск роботи мінімум на півроку. Потім, коли ми розібралися з новими правилами – вже грошей не вистачає».

«Дуже складно отримати право на діяльність на новій території. Також дуже складна процедура ОВД (оцінка впливу на довкілля). Ми шість місяців чекали ОВД. Це дуже багато. Це не підтримує бізнес, але навпаки – ускладнює. Адже пробурити свердловину не повинно бути так складно», - говорить Маврикій Калугін.

На родовищі застосовують два різні способи експлуатації свердловин – за допомогою качалок і штангових глибинних насосів (ШГН). Вибір залежить від продуктивності – яку кількість нафти можна витягти з пласта.

Для ШГН потрібно не менше 20 кубів рідини. Тому насоси встановлюють на більший прихід нафти, качалки – на менший.

Свердловини # 100 і # 101

Свердловина №100 з горизонтальним закінченням стовбура – 100 м горизонтального стовбура під землею. Поруч з нею №101 – похило-спрямована.

Фото прес-служба «Укрнафти»

Свердловина №100 – рекордсменка, з найбільшим обсягом видобутку на Верхньомасловецькому родовищі. Перший видобуток становив понад 60 тонн нафти. Зараз, в режимі промислової експлуатації – близько 45 тонн/добу. Свердловина – перша в регіоні, яка була пробурена з горизонтальним відведенням стовбура. Це досить дорога технологія, але горизонтальний видобуток дозволяє отримати значно більшу зону дренажу, тому показники значно вищі. Середній обсяг видобутку по 10 активним свердловинах на родовищі – 21 тонна/день.

Очікується, що добовий видобуток буде вищим за середній по родовищу - близько 27 тонн/добу.

Технічний супровід буріння здійснює американська компанія Schlumberger. Послуги по долотам надає компанія Smith Bits.

Маврикій Калугін демонстрирує долото Smith Bits


На фото двигун, на кінець якого прикручується долото. До двигуна кріпиться бурова труба (фото труби нижче). Долото свердлить породу (піщаник) за допомогою штучних алмазів. Товщина шару 3 - 6 метрів. Коштує долото близько $30 тис.

На родовищі видобувають тільки нафту, яка вилучається з попутним газом. Після видобутку нафта готується до транспортування – проводиться сепарація попутного газу і нафти від води, і далі нафта йде по трубі в «Борислав Кінцевий» - нафтозбірний пункт (НЗП), в якому йде збір і підготовка та приведення до товарних кондицій.

Збірник для сирої нафти. Спеціально пофарбований у білий світловідбиваючий колір

Скільки коштує?

За даними Маврикія Калугіна, щоб пробурити свердловину №102 було потрібно $2 – 2,5 млн.

Ціна залежить від багатьох факторів, і чим швидше проходить буріння, тим воно в підсумку виявляється дешевшим. Будь-які затримки – бюрократична тяганина, несправність техніки, кілька днів очікування поки вивезуть відпрацьований розчин – роблять вартість буріння дорожчою.

Виробнича собівартість нафти – близько 1800 грн/тонну, розповів виконавчий президент «Укрнафти», зазначивши, що на віддалених місцях добувати складніше, так само як і на виснажених родовищах. Адже витрати одні й ті ж, але діляться вони на маленький обсяг видобутку.

«Ми не маємо права залишати запаси. Наша мета, як сумлінного надрокористувача – запаси максимально видобути. І тільки тоді ми зможемо переходити на вишезалегающіх горизонти».

Виробнича собівартість – питання на яке нафтовики відповідають через силу, і взагалі його не люблять. Пояснюють, що сира видобута нафта – це ще не товарна, що крім виробничої собівартості є ще вартість ренти та інші складові ціни. У підсумку співробітники «Укрнафти» все-таки погодилися назвати приблизну «повну собівартість» - 7 – 8 тис. грн/тонну.

Де купити?

Купити видобуту нафту можна тільки на одному державному аукціоні. І зробити це може аж одна компанія. Все тому, що експорт нафти в Україні законодавчо заборонений.

«Укрнафта» зобов'язана продавати нафту тільки в рамках державного аукціону. На аукціоні тільки один основний покупець «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ). А продавець далеко не один – на торги виходять і іноземні гравці. Покупець має право обрати будь-якого постачальника з найкращою ціною. І «Укрнафта» далеко не завжди у фаворитах:

«У нас тільки один покупець нафти. І є формула з розрахунку, з уже передбаченої ціною. Покупець може сказати, що українська нафта дорога, я краще закуплю в Азербайджані. А ми залишаємося без аукціону. Ось останні два аукціони теж не відбулися», - розповів про проблеми збуту нафти заступник голови правління «Укрнафти».

Ціна на нафту «Укрнафти» визначається законодавчо закріпленої формулою, яка ґрунтується на вартості імпортної нафти на митниці або котируваннях нафти сорту Urals в порту Роттердам за 15 днів до подачі заявки на проведення торгів.

«Коли настає реальний аукціон, він оперує цінами, які були актуальні тижні 3 тому. А три тижні на ринку нафти – це як століття для розвитку. В таких умовах ми або втрачаємо частину прибутковості (коли ціна на нашу нафту починає подобатися), або у нас нафту не купують».

При цьому за якістю карпатська нафта нічим не гірша за ту ж азербайджанськюу. Але градації цін в залежності від властивостей нафти немає. Вона вся купується за однією ціною. Наприклад, якість Старосамбірської нафти дуже висока – вона дуже легка, але купується по тим самим цінам, як і парафіниста нафта з Верхньомасловецького родовища.

Дозвіл експортувати нафту, дав би змогу вирішити безліч питань у нафтовій галузі України. Можливо, з'явилися б не тільки нові (а раптом навіть і закордонні) добувачі, але і нові переробні потужності, стало б більше покупців. З'явилася б конкуренція, яка, як відомо, завжди позитивно і здорово впливає на ринок.

 

Kosatka.Media

Теги: нафта, Укрнафта

Читайте також

За 5 місяців «Укртранснафта» отримала 3,5 млн євро компенсації за брудну нафту
Саудівська Аравія скоротить видобуток нафти через атаки безпілотників
Підсумки зустрічі ОПЕК +: видобуток нафти скоротять за рахунок «відстаючих» країн (але не Росії)