Відмова від вугілля в Україні: які можуть бути наслідки

Поступова відмова від використання вугілля технічно цілком здійсненна. При цьому вона створює економічні можливості і нові робочі місця. І одночасно зменшує потребу в субсидіях на підтримку вугільної галузі.

До такого висновку дійшли аналітики компанії Aurora Energy Research, які за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля провели дослідження «Економічні наслідки поступової відмови від використання вугілля в Україні до 2030 року». У ньому порівняли економічні наслідки двох різних сценаріїв розвитку енергетичного сектору, один із яких передбачає поступову відмову від використання вугілля для виробництва електроенергії до 2030 року.

Що досліджували

Був змодельований сценарій переходу (СП), який передбачає лінійне закриття всіх 17 ГВт вугільних потужностей в Україні в період 2021-2030 років. По ньому паралельно встановлена ​​потужність виробництва електроенергії з поновлюваних джерел майже потроюється і досягає 35 ГВт потужності вітрової, сонячної, гідро- і біоенергетики до 2030 року. Інші потужності, наприклад атомна генерація, залишаються незмінними або змінюються відповідно до поточних заяв / планів щодо закриття або введення в експлуатацію.

Другий сценарій – інерційний (ІС). Він не передбачає відмови від вугільної генерації, а лише враховує останні заяви/плани розвитку різних видів генерації в країні, а також збільшення частки поновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у відповідності з анонсованими планами. Таке нарощування збільшить поточну встановлену потужність ВДЕ тільки в 1,5 рази.

Другим етапом в дослідженні проаналізували макроекономічні наслідки цих двох сценаріїв розвитку: прямі витрати на експлуатацію та закриття шахт і вугільних електростанцій, непрямі витрати на компенсацію постраждалим працівникам, вплив на створення робочих місць в галузях енергетики. У дослідженні також розглядаються зміни надходжень до бюджету.

На третьому етапі дослідження за допомогою обчислювальної моделі загальної рівноваги (CGE) розглядаються макроекономічні побічні наслідки енергетичного переходу, зокрема вплив на ВВП і окремі сектори.

Основні висновки моделювання енергосистеми, за даними дослідження:

- Можна забезпечити стабільне постачання електроенергії, досягнувши частки відновлюваних джерел енергії у понад 50% виробництва електроенергії у 2030 році.

- Головним викликом для української системи електроенергетики є гнучкість, а не нестача встановленої потужності.

- На утримання державних вугільних шахт у найближчі 10 років знадобиться понад мільярд євро.

- На основі даних відповідних підприємств підраховано, що буде втрачено близько 55 000 робочих місць у гірничодобувній та електроенергетичній галузях. Але внаслідок поступової відмови від використання вугілля, енергетичний перехід відкриває можливість для створення до 160 000 нових робочих місць.

потерянные рабочие места при закрытии угольных шахт
Закриття шахт приведе до втрати 55 тис. робочих місць

Новые рабочие места в ВИЭ

Розвиток ВДЕ зможе дати до 160 тис. нових робочих місць

Вплив на електроенергетичний сектор

Ключові результати та висновки, яких дійшли дослідники: 

1.Поступова відмова від використання вугілля до 2030 року не загрожує стабільності електропостачання та є технічно досяжною. 

2. Структура електроенергетики, що виникає внаслідок прискореного енергетичного переходу, передбачає зменшення базової генерації (наприклад, атомної енергетики) та вимагає додаткової гнучкості для системи при збільшенні частки виробництва електроенергії на основі ВДЕ. 

3. Для поступової відмови від використання вугілля до 2030 року достатньо поєднання таких доступних та комерціалізованих технологій, як газотурбінні установки відкритого циклу, газові пікери та технології електрохімічного накопичення, а  також розумного управління мережами (smart grid). 

4. За сценарієм переходу викиди СО2 від сектору електроенергетики можуть зменшитися до рівня 9 Мт у 2030 році (порівняно з 55 Мт за сценарієм ІС). Сукупні викиди до 2030 року становитимуть на 50 %, або на 247 Мт менше за сценарієм переходу порівняно з ІС. 

5. За сценарієм переходу потреба у загальних інвестиціях в нові потужності становитиме 14 млрд євро до 2030 року (на 11 млрд євро більше, ніж у сценарії ІС). Хоча ці витрати виникають як додаткові у СП порівняно з ІС, український енергетичний сектор потребуватиме нових інвестицій у середньостроковій перспективі в будь-якому разі – для модернізації або заміни застарілих потужностей.

мощности производства э/э к 2030 году при отказе от угля

Встановлена потужність виробництва е/е при різних сценаріях

Макроекономічний вплив: ключові результати та висновки

Безпосередні економічні наслідки сценарію переходу цілому є позитивними, відзначили дослідники. Економічне полегшення для бюджету по СП, при закритті державних шахт і заміні вугілля на інші джерела виробництва електроенергії, буде більше на 6,6 млрд євро чистої приведеної вартості бюджетних надходжень в порівнянні з ІС. Також за сценарієм переходу значно виростуть показники зайнятості протягом найближчого періоду. Згідно з моделюванням, пізніше вони можуть скоротитися, якщо ВДЕ-сектор знову перестане динамічно розвиватися.

Макроэкономические последствия отказа от угля в Украине
Макроекономічні наслідки відмови від вугілля в Україні

Автори дослідження зазначили, що це в жодному разі не прогноз, а саме моделювання. І хоча воно показує досить обнадійливі цифри, для того, щоб відмова від вугілля пройшла з мінімальними втратами для України, її необхідно ретельно прорахувати відповідальним за це державним органам.

Читайте також: НЕПРОСТИЙ «ЗЕЛЕНИЙ КУРС» УКРАЇНИ І ВДЕ: РОЗВИВАТИ НЕ МОЖНА ЗНИЩИТИ

Теги: вугільна промисловість, ВДЕ

Читайте також

У Болгарії працівники вугільної галузі протестують проти «зеленого» переходу
Укренерго: запаси вугілля на складах продовжують зменшуватись
ДТЕК повідомив, чим займатимуться у вугільних регіонах після трансформації